З досвіду роботи "Використання на уроках біології деяких прийомів та методів технології розвитку критичного мислення"

ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ДЕЯКИХ ПРИЙОМІВ І МЕТОДІВ З ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ.

      Уроки біології – це уроки, де опрацьовується різна інформація, розв’язуються проблеми та задачі, оцінюються ситуації, відбувається вибір. Це складно реалізувати без технології розвитку критичного мислення, яка  дозволяє активізувати інтелектуальну та емоційну діяльність дитини, залучити в процес навчання її особисті якості.

1.Метод «Читання з маркуванням».

Метод читання з маркуванням – системна розмітка тексту під час читання й обдумування, що дає змогу активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. Учнів необхідно заздалегідь познайомити з низкою умовних позначень і запропонувати їм у процесі читання ставити ці позначки олівцем на полях спеціально підібраного тексту:

•                   позначкою  (+) позначаємо в тексті інформацію, яка вже відома.
•                   знаком (!) позначають нову інформацію. Учень ставить цей знак тільки тоді, якщо він уперше натрапляє на викладені в тексті відомості;
•                   знаком (?) позначаємо те, що залишилося незрозумілим і вимагає додаткових відомостей, викликає бажання дізнатися детальніше;
•                   «мінус» (-) позначаємо те, що викликає сумніви і потребує перевірки.

Цей прийом вимагає від учнів активного й уважного читання. Він зобов’язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, чого не зрозуміли, а за умови використання згаданого прийому маркувальний «знак питання» (?) зобов’язує їх бути уважними й позначати незрозуміле.

 

2.Прийом «Знаю - хочу дізнатися - дізнався»

          Прийом «Знаю - хочу дізнатися - дізнався» передбачає роботу з таблицею.  При вивченні теми «Вищі спорові рослини. Мохи:будова, роль в екосистемах, використання людиною» на стадії виклику, учням можна запропонувати заповнити 1 графу таблиці (що я знаю по темі: це можуть бути якісь асоціації, припущення, власні знання).  Після обговорення отриманих результатів в класі учні самі формулюють цілі уроку: що я хочу дізнатися?  (для усунення прогалин у знаннях) і заповнюють 2 графу.  Під час роботи з текстом, слайдами презентації або в процесі обговорення заповнюють 3 графу.  Після вивчення теми співвідносять отриману інформацію з тією, що була у них на початку уроку, вчаться рефлексувати власну розумову діяльність.

 

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався
1.Ростуть в лісі. 2. Сприяють заболочуванню місцевості. 3.Утворюють торф. 4. Низькорослі.	1. Яка їх будова.  2.Як вони розмножуються.  3. Яке їх значення в природі.	1.Вони відносяться до вищих спорових рослин.  2.У них відсутні корені, але можуть бути ризоїди.  3.Для них характерне чергування поколінь.  4.Спорофіт живе за рахунок гаметофіта.  5.Розмножуються спорами.  5. Вегетативне тіло має стебло і маленькі листочки. Стебло може галузитись. 6.Між листочками розташовані статеві органи: антеридії і архегонії. 7. Мохи можуть бути однодомними і дводомними.

 

3.Метод актуалізації знань  «Передбачення  на основі опорних слів»

 

До початку уроку вчитель вибирає п’ять чи більше слів з тексту, які вказують на ключові поняття, і зачитує їх. Каже учням, що ці слова зустрінуться в тексті (матеріалі). Учитель просить учнів створити власний міні-текст із запропонованих слів.

Наприклад, запропоновані опорні слова: квітка, маточка, тичинка, запилення, плід, насінина.  Учні записують короткі повідомлення на основі даних опорних слів, а потім зачитують власні припущення майбутнього тексту. Наприклад: 1.Квітка – це орган рослини. 2.Після запилення із квітки формується плід. 3.В плодах заховане насіння. 4.Маточка і тичинка потрібні для статевого розмноження. Мені подобається, коли після прослуховування таких коротеньких повідомлень клас ділиться на групи і кожна група працює над одним реченням із прослуханого тексту. Завдання потребує максимального доповнення інформації, викладеної в кожному реченні.   4.Метод «Сенкан» Цей метод гарно себе зарекомендував на етапі рефлексії, або підбитті підсумків. Часто пропоную учням таку форму роботи на початку уроку. Вона не потребує багато часу, але при цьому має емоційний підтекст. Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» -  від французького - «п’ять»:  Перший рядок – тема (іменник). Другий – зміст чи характеристика теми (два прикметники). Третій – дієслова,  пов’язані з темою, дають можливість описати значення процесу чи явища, складається з трьох дієслів. Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття. Останній рядок  – синонім до ключового слова (теми) з першого рядка , своєрідний висновок, підсумок  вірша. Приклад сенкану, створеного під час уроку: 1.Рослини. 2.Зелені, різноманітні. 2. Поглинають, фотосинтезують, виділяють. 3. Підтримують сталий склад атмосфери. 4. Автотрофи.  Кожен із учнів зачитує свій варіант сенкану. Після прослуховування бажано скласти спільний сенкан, який найбільше відображає суть терміну «Рослини».

5. Метод «Асоціативний кущ»  – стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв’язок між окремими поняттями, а отже, сприяє розвитку соціальних та інформаційних компетентностей, надихає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної праці. Може бути використаний на стадії актуалізації, рефлексії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такий варіант підходить для стадії актуалізації.

 

 

Такий варіант підходить до стадії рефлекції.

6.Метод «Кластер»

Цей метод доповнює метод «Асоціативний кущ».Кластер - це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Він являє собою зображення, що сприяє систематизації та узагальненню навчального матеріалу, формування в учнів самостійного мислення.

 Прийом кластера може застосовуватися на будь-який з стадій.
На етапі виклику діти висловлюють і фіксують всі наявні знання з теми, свої припущення та асоціації. Він служить для стимулювання пізнавальної діяльності школярів, мотивації до роздумів до початку вивчення теми.[3]
            На стадії осмислення використання кластера дозволяє структурувати навчальний матеріал. На стадії рефлексії метод кластера виконує функцію систематизування отриманих  знань. Можливе застосування кластера на протязі всього уроку, у вигляді загальної стратегії заняття, на всіх його стадіях. Так, на самому початку діти фіксують всю інформацію, якою вони володіють. Поступово, в ході уроку, в схему додаються нові дані. Бажано виділяти їх іншим кольором. Даний прийом розвиває вміння припускати і прогнозувати, доповнювати й аналізувати, виділяючи основне.

Переваги роботи над кластером:

• Дозволяє охопити великий обсяг навчального матеріалу.
• Залучає всіх учнів у навчальний процес.
• Викликає інтерес.
• Позбавляє страху висловити неправильне твердження.
• Спонукає мислити.

Наприклад, кластер «Листок». Учням пропонуються малюнки, фотографії, гербарні екземпляри листків, перегляд фрагменту відеоуроку.

Потім починається робота з графічної форми організації роботи. Результат може бути оформленим приблизно в такому форматі

 

 

Результат може бути оформленим приблизно в такому форматі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Аналогічно складається кластер по темі « Внутрішня будова листка». Важливо в цьому кластері пов’язати особливості внутрішньої будови листка з виконуваними їм функціями: фотосинтез, газообмін, випаровування води (транспірація). Доцільно згадати про листки папоротей та відмітити чергові виключення із правил.

 

7.Прийом «Товсті та тонкі питання»

      Використання прийому «Товсті і тонкі питання» розвиває вміння ставити запитання.  Задане учнем питання є способом діагностики знань, рівня занурення в текст.  «Тонкі» питання - питання репродуктивного плану, що вимагають короткої, конкретної, очевидної відповіді.  «Товсті» питання - питання, що вимагають роздумів навколо проблеми, залучення додаткових знань, вміння аналізувати.

Товсті питання	Тонкі питання
1. Що спільного у папороті та мохів?  2. Як змінювався гаметофіт від мохів до папоротей?  3.Порівняйте зозулин льон і сфагнум.	1.Що таке спорофіт?  2.Які органи є у мохоподібних?  3. Що таке спора?

 

8.Метод «Плутанина» ( Закріплення знань)

      Учням пропонується текст для опрацювання.

Вступне слово вчителя. Під час набору у типографії неправильно розмістили текст про Дводольних і Однодольних покритонасінних рослин. Знайдіть помилки і наведіть порядок. Щоб працювати було легше, усі речення пронумеровано. Вам залишається виписати номери за порядком спочатку для Однодольних, а потім для Дводольних без порушення структури тексту.

Однодольні рослини:

1.Більшість однодольних – кущі та дерева, рідше трав’янисті рослини. 2.Стебло без камбію.

3.Коренева система в однодольних стрижнева, складається з додаткових коренів

 4.Листки частіше піхвові, без прилистків, прості, з паралельним або дуговим жилкуванням. Складних листків в однодольних не буває.

5.Квітки в однодольних тричленні, , але ніколи не спостерігаються п’ятичленні квітки.

6.Оцвітина подвійна, віночкоподібна, велика група однодольних рослин має дрібні квітки, об’єднані в суцвіття, оточене одним або декількома верхівковими листками, що виконують роль оцвітини.

6. Зародок однодольних має дві сім’ядолі.

7.У однодольних розвинені кореневища, цибулини, бульбоцибулини, які служать для вегетативного розмноження.

Дводольні:

1. Квітки 3-членні, рідше 4- членні.

2.Стебло має камбій. Провідні пучки розташовані по колу.

3.Зародок має дві сім’ядолі, при проростанні вони частіше виносяться над грунтом.

4.Переважно трави. Частіше зустрічаються багаторічні.

5.Листки прості й складні, частіше черешкові, як правило з прилистками.

6.Жилкування листкової пластинки сітчасте й дугове.

7.Коренева система мичкувата, представлена в основному бічними коренями.

Відповідь:

Група рослин	№ правильних тверджень	№ неправильних тверджень
Однодольні
Дводольні

 

9.Прийом «Ромашка Блума»

Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері:

знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.

Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання: 

• Що…? Де…? Коли…?
• Уточнюючі: Ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?
• Пояснюючі: Чому…? Що мається на увазі…?Яка головна ідея…? 
• Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: А що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…
• Оцінювальні: Чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.
• Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: Де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?

Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в групах.

 

10.Прийом «Зиґзаґ»

          При вивченні великого обсягу матеріалу з метою його систематизації можна використовувати прийом «Зиґзаґ». Цей прийом сприяє формуванню навичок співпраці. Навчальний матеріал розбивається на окремі блоки.  Наприклад при вивченні теми «Генетичний код. Біосинтез білків» в 9 класі весь матеріал розбивається на блоки:

1. Реакції матричного синтезу.

2. Транскрипція.

3. Функції трьох видів рибонуклеїнових кислот. Особливості їх молекул.

4.Трансляція.

5. Робота з таблицею « Генетичний код».

6. Етапи біосинтезу молекули білка.

7. Функції білків.

Групі пропонується для вивчення свій блок, вивчаючи який вона переробляє інформацію і представляє її у вигляді таблиці, кластера.  Потім цю оброблену інформацію один з учасників групи представляє всьому класу.  І в підсумку вибудовується весь текст цілком, тільки в найбільш стислому варіанті з виділенням ключових положень.  При роботі з даним прийомом найбільш важливим є вміння слухати партнера, робити записи.

 

                                              Висновки.

Отже, для розвитку критичного мислення на уроках біології необхідно створити умови ефективного розвитку критичного мислення учнів, а саме: враховувати індивідуальні та вікові особливості учнів у способах організації їх діяльності на уроках біології; гармонізувати емоційний та інтелектуальний фактор навчання при вивченні біологічних ідей; створювати проблему у змісті навчального матеріалу; забезпечувати взаємозв’язок урочної та позаурочної роботи з біології. Викладачу потрібно вчити учнів порівнювати, протиставляти, зіставляти, визначати незрозуміле, шукати вихід зі складних становищ, висловлювати ставлення до того, що бачить, спостерігає, робить. Працюючи над розвитком критичного мислення, я з учнями опановую той чи інший матеріал на якісно новому рівні. Також підвищую інтерес в інших учнів до вивчення різних питань навчальних предметів через вміння вислухати співрозмовника, розглянути інформацію з різних сторін, сформувати висновки і, аргументуючи, довести їх. Так формується особистість, готова до життя у світі, що постійно змінюється і здатна приймати ефективні рішення.

Використана література:

1. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчати. / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Харків: ВГ „Основа”, 2007.

2. Марченко О. Г. Формування критичного мислення школярів. / О. Г. Марченко. – Харків: ВГ „Основа”, 2007.

3.Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. Посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – Київ, 2004.

4. Тягло О. В. Критичне мислення: навч. Посіб / О. В. Тягло. // Х.: Вид. група «Основа». – 2008. – С. 189 с.

5.  Корисні ресурси:

5.1. Халперн Д. Психологія критичного мислення Д. Халперн [Електронний ресурс] / Д. Халперн – Режим доступу до ресурсу: http://www.ereading.link/bookreader.php/110655/Halpern_- 2.

5.2. Матеріали та вправи для розвитку критичного мислення:

5.2.1. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:https://sites.google.com/site/nacalnyeklnizneudinsk/picasa-veb-albomy/animoto.