«З родини йде життя людини»
ДУХОВНА ЗУСТРІЧ
на тему :
«З родини йде життя людини»
Підготувала:
вчитель основ християнської етики
Кальненської ЗОШ І –ІІІ ст.
Козівського району
Тернопільської області
Гіджак Оксана Миронівна
-2020-
Вступне слово вчителя
«З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту і сімейній злагоді.
Наша дорога у життя, у великий світ починається з домівки, з материнського серця, від батьківського порогу. Через усе життя ми несемо в душі першу стежину дитинства, яка озивається в нашій пам’яті дзвоном чистих криниць, теплими та студеними росами, скрипом хвіртки, хатнім порогом, річкою, ставком, городом, обсадженими вербами
Щасливий чоловік, що мене слухає, що день у день, біля дверей моїх чуває, біля моїх одвірків стоїть на сторожі!
Заклик до чувань є головною порадою Ісуса учням, на закінчення слів про кінець світу і пришестя Сина людського: «Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде» ( МТ.24,42). Батьки - це люди, які дали нам життя, виховували нас, дбали про наше майбутнє. Тому ми ніколи не повинні забувати про них, незважаючи на їхнє матеріальне становище.
Який би ми високий чин не займали, ми маємо пам'ятати про тих, які дали нам життя. Не приносімо їм ні подарунків, ні слави, лише добре та щире слово, співчуття, ласку.
Батьків мудрі люди поважали у всі часи. Цар Соломон вставав з трону, коли заходила його мати, кланявся їй.
Дуже часто діти стають прикладом для своїх батьків та навпаки. Молімося за наших життєдавців, просімо у Бога для них здоров'я, добра, ласки, Божої опіки.
Господи, Отче, вислухай дітей своїх, зішли своє батьківське благословення на нас, на наших батьків і дітей, на нашу Україну.
Ведучий. Усі стежки-дороги, пройдені у житті, перетинаються з першою стежиною. А на ній – одвічний голос материнської душі і батьківського серця. З надією і сподіваннями мати завжди вчила жити по-божому, дарувала своїй дитині в дорогу вишиті рушник та сорочку-вишиванку, як обереги, як свою материнську любов, що збереже і захистить своїх дітей у далеких дорогах життя.
Ведуча. Сім’я, родина, батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася і зросла. Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки із своїм корінням.
Ведучий: Хто першим посміхається до немовляти ? Хто вдень і вночі чатує над колискою, прислухаючись до подиху дитини? Хто накриває, кутає Боже творіння, коли рученята ще зовсім безпомічні? Хто витирає сльози малюку й пригортає до серця, щоб загоїти його болі та жалі в поцілунку батьківської любові?
Всі: ТАТО І МАМА
ВЕДУЧА: Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь і навчає роби ти перші кроки в житті ? Хто першим складає дитячі рученята до молитви ? Хто вказує дитині на образочки Бога та Матері Божої, вчить поважати та любити їх, веде до першого Причастя? Хто дає на Служби Божі й Акафісти, коли хвороба не хоче відступати?
ВСІ: ТАТО І МАМА
Ведучий : Хто доглядає, прилучає до школи, щиросердно переживає дитячі успіхи й невдачі, підйоми й падіння?
ВСІ:ТАТО І МАМА
ВЕДУЧА:А коли дитина підросте і йде у світ шукати кращої долі, хто благословляє в дорогу, дає вказівки на майбутнє, проливає сльози на прощання?
ВЕДУЧИЙ: А якщо прийде звістка про хворобу, хто вклякає перед Матінкою Божою на коліна, благає Господа про дитя своє безталанне?
ВСІ: НАШІ БАТЬКИ
ПІСНЯ « БАТЬКИ МОЇ»
1 Батьки і діти, діти і батьки, Нерозділиме і одвічне коло Ми засіваємо житейське поле І не на день минувший - навіки .
2 Добре, в кого тато є,
Дужий, працьовитий. І поради він дає,
Як то в світі жити.
3 I за руку проведе Там, де слизько йдеться,
З ним дитина не впаде І не спотикнеться .
4 Він працює цілий день,
А з роботи прийде, Наче сонце золоте,
В хаті щастя зійде .
5. Втіха - радість настає,
Гріє всіх , голубить ...
Добре в кого тато є
Той , що діток любить .
6 А без тата що робить ?
Суму повна хата ...
Боже, Боже! Заступи
Всім сиріткам тата.
ВЕДУЧА : Батько, який добре виховує своїх синів, буде мати радість і спокій у старості: «Карай сина твого, і він дасть спокій і дасть радість душі твоїй .» « Дружина твоя буде, як родюча виноградна лоза в домі твоїм , сини твої будуть сидіти навколо столу , немов паростки оливкового дерева ...»
ВЕДУЧИЙ : Кожний розумний батько молиться за своїх : «Нехай мої заповіді стережуть твоє серце, розум , бо примножать довготу твоїх днів і років життя та спокою Діти зобов'язані поважати і молитися за своїх батьків
7.Четверта заповідь ця просить:
«Пошануй свого отця і матір скільки можеш,
І добре тобі буде, їх пильнуй,
І довго на землі ти жити зможеш»
Бо батько й мати заступають нам Святого Бога на землі щоденно,
Вони земне життя дарують нам, Вони для нас земна наша вселенна.
8 Бо без батьків - життя як не життя, Бо без батьків - нещасна дитина, їх втратиш - буде мука каяття,
Життя стане сумне, як домовина.
Тому шануймо їх усе життя,
Бог нам зішле своє благословення
І буде в нас щасливе майбуття,
І буде в нас щасливе сьогодення.
ПІСНЯ «ШАНУЙМО БАТЬКА, ШАНУЙМО НЕНЬКУ,,,»
9 Мати Божа, будь благословенна,
Пісню слави шле Тобі Вселенна.
Дароносице, що Господа вмістила,
І Владику світу народила.
10 Милосердя Божого скарбнице,
Непорочна Пресвята Дівице.
Білий цвіте, Чистоти пахучий,
Сонця ясний промени блискучий.
11 Позолочений Кивоте, Христа Бога,
Він є Правда, Істина, Дорога.
Як стежками Божими ходити?
Покажи, бо ми є Твої діти.
12 Богородиця, як ранішня зірниця,
Для людей і ангелів Цариця.
Дай нам ласку в правді Божій жити,
Хто би міг тебе, Маріє, не любити.
13 Будь прославлена від краю і до краю,
Твої діти всі Тебе вітають.
Омофором ніжності покрила,
Милосердя двері відчинила.
14 Як віддячити за ласки, о Маріє,
За любові дар, за віру, за надію.
Ти спасіння нашого початок,
Зволь Тебе, Пречиста, величати.
15 Мамо люба! Глянь, як сяють
ясні зорі золоті
Кажуть люди: то не зорі –
Душі сяють то святі
16 Кажуть: хто у нас на світі
Вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити
Зла ніколи не робив.
17 Бог того післав на неб
Ясно зіркою сіять
Правда мамо , то все душі
А не зорі так горять?
18 Так навчи ж мене, голубко,
Щоб і я так прожила:
Щоб добро робити вміла
І робить не вміла зла
ВІРШ « Мати й дочка»
19 -Ти бачиш на шляху старого!
Піди скоресенько до нього!
Він горя зазнає й біди ,-
Його до нас ти приведи,
Нехай до нашої йде хати
І попоїсти й спочивати.
Так мати доньку науча.
Побігло любеє дівча
Й вернулося зараз без нікого.
-Матусенько, нема нікого!
Він лиха зовсім не терпить,
Не плаче він, а так сидить;
А як мені буває лихо.
То я уже не всиджу тихо:
Все плачу, плачу - так аж страх!-
Устала мати - і на шлях
Сама пішла вона й до хати
Старого зараз увела,
Йому обідати дала
І положила спочивати.
Тоді і каже до дочки:
-Ти, доню, бачила, які
Сумні у нього очі дуже,
І як рука йому не служе
І зморшки на старім чолі,
І стан схилився до землі,
Бо сила кинула старого
Його біду і видко з того,
Коли не плаче хто, мовчить,
То через те не менш терпить.
Навчайся ж пізнавати горе:
Не кожний про свій біль говорить.
ВЕДУЧА: Народна мудрість каже: «Добрі діти-батькам вінець, а лихі-кінець». Щоб бути доброю, дитина має насамперед виховувати в собі чесноти: бути благочестивим перед батьками, слухати їх.
ВЕДУЧИЙ: Ісус Христос дає найкращий приклад послуху своїм батькам: «І Він пішов з ними й вернувся в Назарет і був їм слухняний»
Сценка « Невідомі гості»
ГОЛОС МАМИ: Кінчайте, діточки, читати. Вже вечір пізній, пора спати
Ганнуся: (встає,закриває книжку ). Івасю, чуєш? Кажуть мати, що пізно вже, йти треба спати .
Івась: (неохоче). Іди, як хочеш. Я не йду!
Ганнуся: Ну, що ж добраніч. Я піду.
Голос мами: Івасю, сину, я тут жду !
Івась: Я ще посиджу, маю час.
Голос мами: Послухай мами, бодай раз! Чи мушу я оце терпіти через такі нечемні діти?(Івась продовжує читати, потім починає дрімати над книжкою Входять два Ангели.)
Перший Ангел: Вже Ганнуся спить чемненько. Підійду я потихеньку, біля ліжечка там стану й на Ганнусеньку погляну, розніму над нею крила, щоб сон солодкий снила.
( Другий Ангел прикриває своє личко крилами)
Перший Ангел: Ми- два Ангели небесні. З неба ми посли чудесні. Опікуни діточок. Ми з наказу Пресвятого бережемо їх від злого. Не відступим ні на крок .
Івась : Ах, ви Ангели небесні!
Ваші крильця білі, ясні !
А чого це Ангелятко ніби плаче небожатко ?
Ти ж , Ангеле , веселенький ?
Перший Ангел: Слухай, хлопче молоденький !
Кожна дівчинка й хлоп'ятко
Має своє Ангелятко.
Кожний Ангел без упину
Стереже одну дитину.
Й доки та дитина мила
Ще ні разу не згрішила,
Доти Ангелик радіє
І веселістю ясніє.
Я є Ангелом Ганнусі!
Вона ж слухає матусі !
А ти ?
Івась : Знаю,знаю!
От недавно не послухав її слів,
Ще й нечемно відповів.
Перший Ангел: Так! А треба тобі знати
Що дитині рідна мати
Завжди лиш добра бажає
-Чи хвалить, чи дорікає-
А тому вважай, небоже,
Що до діла зле й негоже -
Не зважать, що каже мати,
Ще й словами уражати !
Івась( щиро кається )
Твого слова не забуду
Мами слухати вже буду,
Це святочно прирікаюсь,
Але як просити маю?
Прости, Ангеле святий, Прости мій вчинок злий.
Другий Ангел: (відкриває личко)
Згода, будемо знову в мирі, бо слова твої щирі !(Івась падає на коліна і простягає руки до Ангела. Ангели зникають, входить мама і бере хлопчика за руку).
Івась: Ах, то ви, матусю мила ! Де ж вони, де ясні крила ?
Мати: Хто, Івасю?
Івась: Два Ангели!
Два Ангели, як соколи ! Там були, коло вікон !
Мати: То був, синку, гарний сон!
Івась : Гарний сон ?... Так як на яві
Ще їх бачу в світлій славі,
Чую ще слова святі...
Ненечко, простіть мені!
Я вже слухати вас буду,
І буду вас шанувати
Бо ви моя люба мати!
Мати:( пригортає Івася )Згода !Будем знову в мирі, бо слова твої є щирі.
Івась : От і Ангел так сказав!
Ви- як Ангел! Я впізнав !
Яке найкраще слово в світі ?
Раз мудрий хтось питав людей.
Здоров'я - відказав так хворий,
Ні! Молодість-сказав старий
Найкраще - хліб, - жебрак говорить,
Ні! Перемога,- відповів борець
Найкраще - воля, - сказав невільник,
Ні! Правда,- відказав мудрець ...
Аж тут з куточка обізвалась сирітка, нещасна, мала.
Найкраще в світі слово – мама !
І всі сказали: Так! Мама!
Ти правду сказала, сирітко мала!
Пісня «МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ»
23 О, Мати Божа, Мати єдина,
І в тебе була люба дитина,
Ти свого Сина ревно любила,
До свого серця щиро тулила.
Тобі, о Мати, найкраще знати,
Чим для дитини є рідна мати,
Чим для дитини є серце матірне,
Добре, зичливе, щире та вірне.
24Тому до тебе шлю мольби щирі, Дай нашій мамі прожити в мирі, Дай їй здоров'я , додай їй сили , Щоб з нас потіхи й слави дожили .
Об'єднай нас, Божа Мати, Небесна Царице, Щоб твій ворог не сміявся з того, Що твориться.
25 Подай силу, щоб любились Діти України, У Вселенській Божій Церкві Любов'ю зігрілись
Обніми нас, як Ісуса Пригорни нас, Ненько, Зігрій серцем, віри духом Матінко рідненька.
26 Маріє, почуй мою молитву, Не дай упасти, Діво, поможи, Бо у пітьмі знайти я хочу світло І з світлом цим по світу йти.
Мене почуй сьогодні, Божа Мати, Бо у Тобі потреба є мені Дай сили вірити, боротись, не боятись Всього,
що злого є на цій землі.
27 Царице неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята.
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа ?
28 Маріє, ми- діти Твої
Йдемо всі разом рука в руці
Вкажи нам у небі наш шлях у житті
Будь з нами, Маріє, Помагай нам іти
До Ісуса веди нас
Іди з нами, іди
29 Ми в покорі упадаєм
Перед Твоїм престолом Помилуй і окрий нас Своїм
омофором
Ми в надії удаємось
До твої опіки
Не лишай нас, Божа Мати,
Не лишай навіки
30 Пречистая Діво Маріє,
Ти є Ісусова Мати
Хочемо ми усі разом
Пісню Тобі заспівати
Хочемо ми поєднати
Душу і серце з Тобою
Пісня «Царице НЕбесная…»
ВЕДУЧА: Життя - це дар Божий. Усе, що існує навколо нас, дане Богом саме для утримання, збереження й охорони життя.
ВЕДУЧИЙ: Господь Бог створив людину, щоб вона, живучи на цьому світі, користувалася його добротами та пізнавала Бога, в Нього вірила, його прославляла і виконувала Його святу волю.
31Слава навіки Богу Всевишньому Царю Небесному волі Творцю Богу правдивому, Богу безгрішному І всемогутньому Богу Отцю.
32Слава навіки Духу Святому Животворящому Духу Добра Царю Небесному, Богу Всесильному, Якого краще в світі нема.
33Який ти добрий, Боже, Даєш нам все, що гоже Даєш нам голосочок До гарних співаночок
34А ми собі співаєм, Як пташечки над гаєм, Як ластівоньки в стрісі, Як щиглик на горісі
35А ми собі співаєм Бо ще журби не знаєм Бо ти ласкавий, Боже, Даєш нам все, що гоже
36Бог присутній є між нами Там на небі й на землі Він все бачить і все знає, Цілим світом управляє! Господь любить усіх нас, Він є з нами повсякчас!
37Бог любить нас, Бо всі ми його діти Він тішиться, Що ми живем на світі
Боже наш, всесильний Отче!
Дякую тобі за сонце
І за весь цей любий світ!
За повітря, воду, хліб,
За одежу, теплу хату,
Дякую Тобі, наш тату !
Пісня « Алилуя»
ВЕДУЧА: Людина народжується для того, щоб бути щасливою. Досягаючи певних життєвих благ, вона повинна пам'ятати про Божу науку щодо земного життя. Жити в добрі означає, перш за все, жити в злагоді з Богом .
ВЕДУЧИЙ : Нагорода, яку ми отримуємо за чесне і добре життя, є значною повага й любов ближніх в цьому житті, життя вічне: «Будьте, отже, послідовниками Бога, як любі діти, і ходіть в любові, за прикладом Христа, що полюбив вас і видав себе за вас ...»
ВЕДУЧА: Якщо ж не можемо ближньому нічим допомогти, то повинні просити допомоги для нього в Бога. Читаємо у Святому Письмі: «Хто чинить бідному добро, той Господові позичає, і він йому відплатить за його добродійство»
ВЕДУЧИЙ: Без любові, милосердя - пустий звук. Усім добре відома казка про живу і мертву воду. Мертва вода зцілює тіло царевича, але оживить його лише жива вода. Так і милосердя: без любові-це мертва вода, а коли милосердні справи супроводжує всюдисуща любов, то стає живою водою, яка допомагає, дарує і врешті - решт рятує, вказує дорогу до життя вічного
38 Напийся любові -
Душа стане чиста, Будь щедрий в любові, Даруй її всім. Життя без любові, Мов пташка без пісні Хай буде любов все у серці твоїм
Бог є любов - пам'ятаймо!
39 Умийся в любові,
Вона силу має,
Прийди до любові,
Тебе вона жде.
Всміхнися любові -
Вона все прощає,
Даруй своє серце -
Хто просить тебе.
Бог є Любов - пам'ятаймо !
ВЕДУЧА : Усе, що оточує нас, сповнене гармонії та благополуччя . Таким
Бог створив світ. Важливо завжди пам'ятати про єдність у ньому всього та всіх . Вінцем творіння Божого є людина .
ВЕДУЧИЙ: Любити людину - це значить любити Бога. Господь з любові до нас посилає на хресну смерть свого Єдинородного Сина - Ісуса. В Христі — любов Божа, об'явлена людям. Христос - це Боже милосердя. Бог тим проявив свою любов до нас, що дав нам свого Єдинородного Сина. А Син так полюбив нас, що вмер за нас, щоб ми мали життя правдиве. Тож усі разом прославляймо нашого Спасителя, величаймо Його, співаймо Йому.
Пісня « Очі Христові»
40 Добрий Господи наш,Боже,
Ти настільки любиш нас,
Що післав нам свого Сина,
Щоб усіх, усіх нас спас
За твою любов велику
Віддаєм Тобі серця І будемо прославляти ,
І любити до кінця .
41 Прийдіть, діти, до Ісуса
Прийдіть, діти, всі
І в любові свої серця Йому принесіть
Він наповнить ваші серця Ласками життя Він пригорне вас до серця ,
вас до серця всіх
42 Ісусове серце промінне Світить для всіх нас незмінно Ласкою світить і не пече, І любить усіх гаряче
Скільки колосся у полі,
Скільки є трав на роздоллі - Стільки в тім серці проміння Вистачить кожній людині.
Щиро йому помолюся,
Промінь попрошу в Ісуса
Щоби у ласці зігрітись
І на любов багатіти
Пісня « Як шукати маю Бога ?»
43Люблю я Ісуса найбільш над усе
Ще більше за небо, за сонце, за зорі Бо Він щастя й радість у серце несе Купаюсь й радію в його я любові
Коли я у немочі, в сумі, в стражданні, То зір піднімаю до світлих небес, Приходжу до нього, молюсь в покаянні, Бо це мене помер і воскрес
44 Пречистую руку мені простягає
І каже : «Кріпися на грішній землі Ти будь все зі мною, -мені промовляє,
-Я душу твою не покину, о ні!»
Я не прийшов, щоб покарати світ Але зцілити все, що було хворе, Я не прийшов, щоб загасити гніт А щоб розлить любов між вас, як море
45Я не прийшов у золоті й у славі
Те, марнотою є в очах моїх
Я не прийшов аби судити й обмовляти
І не за те розп'ятись давсь за всіх.
Я не прийшов, щоб царство руйнувати
І в бідності родився не на те,
Тому ж прийшов аби гріхи прощати,
Та пояснить, що грішне, що святе
46 Господь Ісус навчає Як сіяти добро, Допомагати людям Поборювати зло, Давати, а не брати, Себе в дар принести Як радісно жить в світі Ми ж люди- я і ти!
47Ісус дає нам приклад
Як твердо йти вперед,
Себе перемагати і полюбити хрест
В щоденних сірих буднях ловити мисль Творця Я хочу стати кращим, жить з Богом без кінця
ПІСНЯ «Ти знаєш, Боже»
48Затріпотіло серце, наче птах
В обіймах родичів моїх
Для вас - найкращий усміх на устах
Мій милий погляд і чарівний сміх
Бажаю вам подяку принести За доброту, за ласку, за любов, За те, що можу жити і рости, Та прославляти Бога знов і знов
49Мені відкриті всі земні путі,
Для мене - цей прекрасний Божий світ
Нехай за те у вашому житті
Завжди цвіте святий любові цвіт
Нехай полине пісня до висот,
Нехай розвіє морок і пітьму
Для вас благословляю в Господа щедрот,
Вас, найрідніші віддаю йому
50Коли у незнану життєву дорогу Несміло посієш сліди - З дитячим довір'ям звернися до Бога В батьківські обійми впади
Бо Він - це Любов, так чиста і тиха, Він щастя твого забажав, І щоб захистити від горя та лиха, Надійних батьків тобі дав
ВЕДУЧА : Діти, що слухають батьків своїх, слухаються Бога, коли виявляють непослух, противляться їхній волі - противляться волі Божій. Кривда, вчинена батькам, вчинена Богові.
ВЕДУЧИЙ: Ця Заповідь існує за часів гори Синай. Вона стосується сім'ї, її внутрішнього єднання. Для висловлення спільності поколінь Бог потвердив «Шануй».
ВЕДУЧА: Сім'я є спільнотою між чоловіком і жінкою, батьками і дітьми, цілими поколіннями. Шануй батька й матір, бо вони дали тобі життя, ввели в коло існування людського роду, народу, культури. Наша пошана до батьків проявляється в трьох площинах: почесті, любові та послухові.
ВЕДУЧИЙ: Діти завжди повинні ставитись до батьків з великою пошаною та почестю, привітно їх зустрічати, чемно запитувати та відповідати, ніколи не ображати чи зневажати словом або ділом, радо їм допомагати. Батьків треба шанувати без огляду на походження, соціальний стан чи освіту. Ніколи не можна батькам погрожувати чи соромитись їх.
ВЕДУЧА: В Біблії є настанови щодо виховання дітей: «І ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні та настановленні Господнім. ( Ефес.6,4).Дітям потрібне не випадкове в екстремальних ситуаціях виховання, а щоденне і цілеспрямоване.
ВЕДУЧИЙ : «І будуть ці слова, що я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш і коли ти вставатимеш ...»(повтор.Закону 6,6). Як бачимо, батьки зобов'язані постійно виховувати своїх дітей, навіть тоді, коли вони відпочивають .
51Чи радість у серці, чи жаль, чи тривога - Батьки зрозуміють без слів Не буде ніколи важкою дорога, Якщо йдеш з любов'ю батьків
Бо їхня любов така чиста і тиха, Зігріє, мов сонце ясне, І дасть тобі сили - ні горе, ні лихо Вже буде тобі не страшне
52До небесних висот лине пісня моя, Хай співають її всі серця Ми-єдиний народ, ми - єдина сім'я, Ми - улюблені діти Отця
Поєднаймося всі, бо ми-сестри й брати, У нас віра й надія одна Коли поруч рука -легко в темряві йти
Не страшні висота й глибина.
53Злітає у небо пташина, Покинувши тепле крило
Родино, моя ти родино, Ти-щастя, ти-мир і тепло
Родина- і батько, і мати, Для себе так мало живуть ... Для скарбу свого-для дитяти Вони кожну мить віддають
Будь благословенна у Бозі Що силу й життя подає Нехай на життєвій дорозі Палає багаття твоє
54Де згода у сімействі, де мир і тишина
Блаженні там люди, блаженна сторона
їх Бог благословляє, добро їм посилає
І з ними він живе
Де згоди немає і де мир не царить,
Там Господь не витає, добром їх не дарить,
Добро все, всі прожитки, багатства їх і діти
Зникає мов той дим.
Пісня «Родина»
ВЕДУЧА: Усяка зневага матері і батька словом чи ділом - це зневага не лише найбільшої святості на світі, але й потоптання найдорожчого скарбу на землі. Бо найкраща, найдобріша дитина не в силі сплатити боргу вдячності батькам, які є покровителями, добродіями та опікунами.
ВЕДУЧИЙ: Діти зобов'язані любити батьків не тільки на словах, але в справах щоденного життя. Як Господь Бог благословляє добрих дітей, так само він карає лихих на брак пошани послуху й любові до батьків.
ВЕДУЧА: Хто хоче зігрітися, йде на сонце
Хто хоче жити, шукає Бога живого
Бог нас запевняє: коли будете шукати,
Знайдете мене, якщо будете шукати мене щирим серцем.
ВЕДУЧИЙ: Звертайтесь до Бога і він наблизиться до вас Шануйте Бога і будете жити. Божа мудрість каже: Я люблю тих, які люблять мене.
ВЕДУЧА: Хто шукає мене пильно, той знайде мене. Багатство, слава, радість і життя в мені. Наша відповідь: душа моя бажає Бога живого.
ВЕДУЧИЙ: До Тебе підношу Духа мого. Вповаю на Тебе.До Бога Всевишнього молюсь. Люблю Тебе, мій Боже .
Заключне слово вчителя
Куди б не закинула вас доля, яких би високих посад ви не займали у своєму житті, завжди знайдіть час аби провідати найрідніших людей, віддати їм належне.
Приїжджайте частіше додому, Щоб не було соромно потому, Ні грошей не привозьте, ні слави Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Пригадайте дитинства стежини, Поцілуйте батьківські сивини, Зачерпніть водиці з джерельця, Пригорніться серцем до серця
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати,
Щоб не було соромно потому, Приїжджайте частіше додому.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку