Задачі краєзнавчого змісту

Про матеріал
Краєзнавство – один з найважливіших засобів зв’язку навчання і виховання з природою, соціально-економічним і культурним розвитком місцевого краю, практичною діяльністю людини, життям. Практика підтверджує, що якщо будувати вивчення фізики на основі використання завдань краєзнавчого змісту, то це сприятиме формуванню фізичної компетентності учнів, що відображалося в підвищенні їх рівня знань і вмінь, усвідомленості способів розв’язування задач, вмінні застосовувати отримані знання на практиці, підвищенні їхнього практичного і теоретичного інтересу до фізики.
Перегляд файлу

Краєзнавчі задачі з фізики

100_1800 Дмитрієвська криниця

Димитрій Ростовський (в миру - Данило Савич Туптало, 1651-1709) - церковний і культурний діяч, письменник, автор  чоти­ритомного зводу житій святих, відомого під назвою "Четьї-Мінеї" (тобто "Читання щомісяця").  В ньому описуються житія святих, пам'ять яких церква відзначає щомісяця.                               І нині "Четьї-Мінеї" Димитрія Ростовського вважаються кращим твором вітчизняної агіографічної літератури.

           В 1757 році Димитрій Ростовський був канонізований (причислений до лику святих). Церква відзначає його пам'ять 21 вересня (4 жовтня за новим стилем) і 28 жовтня (10 листопада за новим стилем).

           Неподалік від села Будища ( Глухівський район) за 5 км від с.Веселе  Димитрій Ростовський викопав криницю, яка збереглася і до наших днів. В народі її називають Дмитрієвською, і вода в ній вважається цілющою.

             Задача №1.

 Учні нашої школи відвідали Дмитрієвську криницю. Дістаючи з криниці відро з водою масою 12 кг, вони виконали роботу 960 Дж. Визначте глибину криниці.

Задача №2.               

 Сашко їхав на автобусі з міста Путивль до свого села Веселе, і всю дорогу з нього знущалися два невідомі явища. Одне за кожної зупинки штовхало Сашка вперед, а друге, коли автобус рушав, - смикало назад. Що це за хуліганські явища і чи може транспортна міліція з ними впоратись?

Задача №3.

 Одна з відомих та улюблених страв української кухні – вареники. Чому вареники через деякий час після того, як їх укинули в киплячу воду, піднімаються на поверхню води?

Задача №4. 

 Цього року Великдень святкують 1 травня. Завдяки якому явищу природи господині фарбують крашанки на Великдень за допомогою лушпиння цибулі, соку буряка і моркви?             

Задача №5.

 З давніх давен Україна славилась медом. В селі Веселе також є бджолярі, і всім їм добре відомі укуси бджіл. Чому маленька бджола своїм жалом проколює шкіру людини?

Задача №6.

 Яку кутю легше підсолодити – гарячу чи холодну? Чому?

Задача №7.

  • Щойно спечений хліб важить більше за хліб, що охолов.
  • Опадання листя восени має важливе значення для регулювання теплового режиму дерев.

В обох випадках це пов’язано з одним явищем. З яким?

Задача №8.

 Площа Путивльщини становить 1100 км². З якою силою тисне атмосфера на територію Путивльщини, якщо атмосферний тиск становить 760 мм рт. ст.?

 

 

Задача №9.               

         Давні жителі села Веселе користувалися дерев'яними ложками, сучасні - металевими. Якою ложкою і чому краще їсти гарячу страву: дерев'яною чи металевою?

Задача №10.

 Подумайте про влаштування свого організму. Ви неодмінно виявите в ньому «прості механізми». Де знаходяться важелі? На які прості механізми подібні зуби і кігті тварин?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді до завдань:

№1.

Дано:                                 Розв'язання:

A = 960  Дж                Щоб обчислити глибину криниці l, треба скористатись

m = 12 кг                  означенням механічної роботи  А = F l.

________________   Звідси   l = А / F. Оскільки F = mg, то l = А / mg.

l = ?                           Перевіримо одиницю шуканої величини:

                                    [ l ] = Дж / (кг·Н/кг) = Дж / Н = м

                                  g = 10 Н/кг

                                  { l } = 960 / 12·10 = 960 / 120 = 8;  l = 8 м

                                   Відповідь: глибина криниці 8 м.   

№2.

Інерція – явище зберігання швидкості тіла, за відсутності дії на нього інших тіл.

№3.

Під дією високої температури тісто розбухає, збільшується об'єм вареників, унаслідок чого зростає виштовхувальна сила, яка в певний час стає більшою за вагу вареників.

№4. 

За допомогою явища дифузії.

№5.

Площа поверхні, на яку бджола діє жалом, дуже мала, тому вона створює великий тиск і  легко проколює шкіру людини.

№6.

Гарячу, тому що швидкість протікання дифузії (розчинення цукру у рідині) збільшується зі зростанням температури.

№7.

З випаровуванням.

№8.

Дано:                                 Розв'язання:

S = 1100 км²                Щоб обчислити силу, треба скористатись

p = 760 мм.рт.ст.      означенням тиску  p = F/S.

________________   Звідси   F = pS.

F = ?                           Перевіримо одиницю шуканої величини:

                                    [ F ] = Па·м² = Н                                                            

                                    1100 км² = 1,1·109м² (10 у 9 степені)

                                    760 мм.рт.ст. = 101кПа

                                    { F } = 101кПа·1,1·109м²  = 1,1·1014Н (10 у 14 степені)

                                   Відповідь: атмосфера тисне на територію Путивльщини силою 1,1·1014Н.   

№9.

Дерев'яною, тому що теплопровідність дерева дуже мала.

№10.

У скелеті людини всі кістки, які мають певну свободу руху, є важелями: нижня щелепа, череп ( точка опори - перший хребець), фаланги пальців. «Колючі знаряддя» багатьох тварин – кігті, зуби – за формою нагадують клин – видозмінену похилу площину.

 

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, Матеріали до уроків
Додано
27 березня 2021
Переглядів
372
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку