Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок. Види загадок

Тема:    Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок. Види загадок

   Мета:   детальніше ознайомити учнів із загадкою як жанром усної народної   творчості, її різновидами, тематикою та особливостями; дати поняття пронародну загадку, роль метафори в ній; розвивати логічне мислення, кмітливість, уяву, увагу;  виховувати допитливість, інтерес до

 фольклору,  зокрема до народних загадок.

                                                           Хід уроку

              І Організаційний момент

                 Доброго ранку, діти! Сьогодні гарна погода, і настрій у вас, бачу, теж гарний.

Аутотренінг.
А)А тепер сядьте зручно.
Б) Заплющте очі.
В) Повторюйте за мною:
«Я спокійний…»
«Я розумний…»
«Я впевнений у собі…»
«Я маю чуйне серце…»
«Я віддаю його добрим справам…»
Г)Візьміться за руки.
Д)Відчуйте тепло долонь один одного.
Е)Подумки подаруйте один одному добро,щирість.
Є)Розплющте очі.
Ж)Подаруйте один одному посмішку.
З)Посміхнулися до мене і починаємо працювати.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо!

              ІІІ  Мотивація навчальної діяльності

  1. Вступне слово вчителя

    - З раннього дитинства, з перших своїх кроків до пізнання навколишнього світу і до глибокої старості людина послуговується загадками як стимулюючим засобом для гармонійного розвитку особистості.
У загадках – цих краплинах мудрості поколінь – з великою повнотою віддзеркалюються творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість, бо невичерпною є криниця народної мудрості.
І на сьогоднішньому уроці ми ще і ще зазирнемо у неї, побуваємо біля джерела, ім’я якого Українські загадки, і отримаємо, я вірю, максимум насолоди.
Мета уроку – розкрити усім присутнім барвистий світ народних загадок; розвинути ваші здібності, образне й логічне мислення, сприяти вихованню допитливості, інтересу до загадок.
Я пропоную вам трохи порозважатись, показати усім, що вміємо не тільки загадувати і відгадувати загадки, але й створювати їх самостійно і багато чого іншого.
Епіграфом до нашого уроку давайте візьмемо прислів’я: «Думати добре, а відгадувати краще»

 Чому? Так, звичайно ж, це робити цікавіше!

                ІV Повідомлення теми, мети уроку

                   Отже, сьогодні на уроці піде мова про загадку, про цю схованку народної мудрості. 

                   Ми з вами детально ознайомимося із загадкою як  видом усної народної творчості,  її різновидами, тематикою та особливостями;  з’ясуємо поняття «народна загадка» та  роль метафори в ній; а також начимося визначати види загадок та відгадувати їх.

                 V Вивчення нового матеріалу

1.                     Вступне слово вчителя
2.                     Загадка — фольклорний жанр
   1.                   З історії походження загадок.

Загадка — один з найдавніших і найпоширеніших видів народної творчості. Вони живуть у свідомості людей тисячоліттями. Чимало загадок зберіга­ють і відображають застарілі погляди на природу, пережитки минулого. Так, загадки «Ревнув він на сто гір, на тисячу городів» (грім), «Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл усіх людей підвів» (ніч і день), «Сивий бугай усе поле зайняв» (туман), «Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає» (сонце) — відбивають погляди первісної людини на природу, коли, цілковито залежачи від неї, людина уособлювала в природі постійну боротьбу добрих і злих духів. Але в міру того, як людина пізнала закономірності природи, вона змінювала свої погляди на неї. У давніх загадках порівнюються і зближуються явища природи, предмети побуту і господарства. Цим самим автори прагнули зрозуміти і пояснити, як влаштований навколишній світ. Вибір предметів для загадок визначався насамперед реальною дійсністю, процесами праці і господарськими інтересами трудящих, їх побутом. Загадки охоплюють майже весь людський світ, всю природу, все господарське, виробниче, родинне його життя. В загадках відбилися всі сторони життя людей і оточення, в якому вони перебували. Загадки цінувалися високо в давні часи, ними перевіряли кмітливість і розум людини. Саме через них передавався життєвий досвід народного знання, з їх допомогою розвивалися розумові здібності. Пізніше загадування загадок набрало розважального характеру: почали їх використовувати під час свят та гулянок, на вечорницях. Так загадка дійшла до нашого часу. Народ, пам’ятаючи старі, весь час складає нові, у яких відобража­ються спостереження за новими явищами життя. Упродовж XIX—ХХст. Стали з з’являтися загадки про автомобіль, книгу, паровоз, літак, у наш час — нову техніку, знаряддя праці, про різні явища нового життя й побуту.

2.                   Загадка — жанр усної народної творчості, вигадливий поетичний опис пред­мета чи явища, яке потрібно виявити, з’ясувати і надати відповідь.
3.                   Особливості загадок: прихований зміст, вираження громадського й по­бутового досвіду людей, стислість і влучність вислову, яскравість і поетич­ність, малий обсяг.
4.                   Різновиди малого жанру.

• згадуваний предмет чи явище зображені за зовнішнім виглядом («Що то за голова, що лише зуби та борода» — головка часнику);

• за дією, яку виконує предмет («Два брати втікають — два доганяють» — колеса у возі);

• за його властивостями («Білий камінь у воді тане» — цукор);

• за його протиставленням іншим предметам («Не мотор, а шумить, не пі­лот, а летить, не гадюка, а жалить» — бджола).

3.                     Тематика загадок різноманітна. Про:

• людину, її працю і побут;

• знаряддя праці;

• явища і предмети природи;

• тварин і рослин.

4.                     Побудова малого фольклорного жанру:

• опис зовнішнього вигляду, дії або властивості задуманого предмета;

• порівняння задуманого предмета з іншим, чимсь на нього схожим;

• форма запитання;

• вказується матеріал, з якого зроблено задуманий предмет.

3.                     Рубрика «Отримай пораду» (що необхідно знати для розв’язання загадки?)

 У загадці в інакомовній формі зображено певні предмети та явища. На основі названих однієї чи кількох рис відомих предметів або явищ на­лежить відгадати невідомий, загаданий предмет чи явище. Само життя по­стійно ставило перед людиною загадки, а вона прагнула їх розгадати. Під час відгадування потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх спорід­неності чи подібності. Адже предмети в загадках вживаються в переносному значенні. Таким чином, відгадування загадки вимагає кмітливості, уміння бачити ознаки подібності між предметами і явищами.

5.                     Індивідуальна робота

Доберіть до слова «загадка» синоніми.

(Питання, завдання, пізнання, усвідомлення, сприйняття...)

6.                     Теорія літератури

Метафора — називання одного предмета через опис ознак іншого, схожого чи конкретного.

 ІV Закріплення вивченого

1. Практичне визначення тематики загадок.

Учитель загадує 2-3 загадки з кожної тематичної групи, діти

відгадують їх, визначають тему, яку учень-експерт  записує на дощці, а

решта - в зошитах.

1) Про явища природи.

Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. (Земля)

Піднялися ворота - всьому світу красота. (Веселка)

По морю, по морю золота тарілка плаває. (Сонце)

2) Про людину.

Що воно за штука, що день і ніч стука. (Серце)

Дві зірки весь світ бачать. (Очі)

Завжди в роті, а не проковтнеш. (Зуби)

3) Про побут людини.

Ходить полем з краю в край - ріже чорний коровай. (Плуг)

Ріжуть мене, в'яжуть мене, б'ють нещадно - пройду вогонь і воду; і

кінець мій - ніж і зуби. (Зуби)

Під одною шапкою чотири брати стоять. (Стіл)

4) Про рослинний і тваринний світ

Сім солов'ят на одній подушці сидять. (Бджоли)

Літом у шубі, зимою в шапці. (Дерево)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

Має гребінь, та не може ним чесатися. (Півень)

VІ  Визначення видів загадок

1. Асоціативний кущ

Під час подальшої роботи заповнюється така схема:

Схема "Види загадок"

 

 

 

 2. Метод «Мозковий штурм»

                      - Які, на вашу думку, загадки називаються народними?

                      - А які це – літературні?

                         3. Пояснення вчителя

                   Учитель.    Часто літературні загадки закінчуються відгадкою. Поети люблять

             створювати загадки так, щоб у римуванні ховалася відгадка. Ось, наприклад,

             загадка Д.Білоуса:

                           А відгадайте-но: що ятаке?

                           Всі хочуть, як народиться дитина,

                           Щоб я було красиве і дзвінке,

                            Бо носить все життя мене людина.

(Ім’я)

              Є загадки особливі. Це – акровіші. Про них ви дізнаєтеся із наступного вірша.

              Учень.                         Що таке акростих?

-         Ти, Максимку, щось притих.

                                             -   Я читаю акростих!

-         Що ж воно таке за штука? –

                                                          Запитав дідусь онука.

-         Перші літери рядків

Зверху вниз я разом звів,

Ось і вийшло слово з них,

Це, дідусю, акростих!

 

Учитель. То що ж таке акростих?

Учні. Щоб відгадати актовірш, треба прочитати перші літери кожного рядка вниз.

Учитель. Акровірш (акростих) – це вірш, написаний так, що початкові букви рядів, прочитані згори вниз, утворюють словосполучення-відгадку.

Наприклад, Чим хата багата?

Хата мною багата.

Людям брат я і друг.

І коли вже я у хаті –

Буде й пісня навкруг!

 

Фізкультхвилинка.

Ми усі уже стомились,

Адже добре потрудились.

Тож давайте для розрядки

Зробим кілька вправ зарядки.

Руки – вгору, руки – вниз,

На сусіда подивись.

Руки – вгору, руки – вбоки,

І зроби чотири кроки.

Раз – присіли, два – устали,

Пострибали, пострибали.

За столи тепер сідаймо

Й працювати починаймо.

Учитель. А тепер повідгадуємо загадки-новотвори. Виникли ці загадки нещодавно, але одразу стали популярними. До загадок-новотворів відносяться ребуси, головоломки, жартівливі запитання, кросворди.

 

4. Робота в парах

(на кожну парту роздається  ребус, учні показують його усьому класу і говорять відгадку)

 

’’’

 

чай

         4=н

 

  Кран

 

 

 

 

 

1=с  

Сумка

 

 

кабан

Розгадайте жартівливі загадки

1. З чого починається день? (З «Д»). 

2. Яке слово об'єднує 33 літери? (Азбука, алфавіт).

 3. Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка? («О»). 

4.                     З «д» я весело співаю, З «в» я рибки наловлю (Дудка — вудка»).
5.                       Яка рослина, знана нами досить, однакових сто букв любити просить? (Любисток). 
6.                      Слово це вживаєм, як води стихія є без меж, що з початку, що з кінця читаємо — одне і теж (Потоп). 
7.                Як доставиш літеру до ноти — із водою матимеш роботу (Дощ).

 

1.Складання чайнворда-загадки

 Чайнворд-загадка – це ланцюг слів, який побудований так, що остання літера кожного слова-відгадки є першою літерою наступного слова-відгадки.

Учитель читає загадки, а учні по черзі записують відгадки. Хто швидше і більше відгадає, розмістивши слова-відгадки у чайнворд, той переможець.

 1.      Не махає крильми, а літає, не птах, а птахів обганяє. (Літак)

2.      Не звір, не птиця,

Ніс, мов спиця,

Сам тонкий,

                            А голос дзвінкий;

                              Хто його уб'є,

                              Свою кров проллє. (Комар)

3.      Іде в каструлю чорне, а з каструлі – червоне. (Рак)

4.      Маленьке, кругленьке, а з підлоги за хвіст не піднімеш. (Клубок)

5.      По полю бродить, зерно молотить.

          Жне-косить -

          Хліба не просить. (Комбайн)

6.      Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

7.      Без рук, без ніг, на животі повзе, ще й інших везе. (Човен)

8.      Лежить свинка, в неї поколена спинка. (Наперсток)

9.      З бородою, а не старий,

З рогами, а не бик,

Доять, а не корова,

Лико дере, а на личаки не бере. (Коза)

 

6. Конкурс  „Пантоміма ".
„ ,,Показати”  загадку "                                            
Можу довго на доріжці                                            Хоч  буваю  часто  битий ,
На одній  крутитись  ніжці,                                     Але  зовсім  не  сердитий ,
А спинюся  хоч на  мить -                                          Я  стрибаю , веселюся... 
Враз  лягаю  відпочить.                                            Чи  вгадаєте  як  звуся ?
    ( Дзига )                                                                                         ( М' яч )

 

7.Складання загадок за запропонованими предметами

Нагадати дітям, що загадка побудована на виділенні і підкресленні найхарактерніших якостей предмета і визначенні подібності між різними явищами, одночасно в ній відбивається і ставлення до зображуваного, його оцінка.

Складіть загадки про телевізор, телефон.

- Можливі відповіді. Удома є у нас вікно, незвичайнеє воно: як у нього подивиться, все побачиш, як в кіно. (Телевізор)

- Як будильник, він задзвонить і до того ж заговорить. (Телефон)

- Розповідає, а не людина, показує, а не дзеркало. (Телевізор)

- Як його вмикаєш — у світ новин, пригод ти потрапляєш. (Телевізор)

- Як це стається, що розмова на великій відстані ведеться? (Телефон)

Гра « Ми – чарівники»

Мати знання, володіти вміннями – це означає мати в руках чарівну паличку, а отже, бути сильним. Уявивши себе чарівниками, відгадайте і перетворіть загадки на прислів'я та приказки – і навпаки (для кожної команди – одна загадка й одне прислів'я). Ви повинні заповнити подані таблиці.

Таблиця 1

Загадки	Відгадки	Прислів'я
1. Хто людей годує?	1. Праця.	1. Праця людей годує.
2. Що старше від розуму?	2. Увага.	2. Увага старша від розуму.
3. Що у світі найшвидше?	3. Думка.	3. Найшвидша у світі думка.

Таблиця 2

Прислів'я	Загадки	Відгадки
1. Наймиліше у світі – сон.	1. Що у світі наймиліше?	1. Сон.
2. Правда у вогні не горить, у  воді не тоне.	2. Що у вогні не горить, у воді не тоне?	2. Правда.
3. Сором пече без вогню.	3. Що пече без вогню?	3. Сором.

 

Рубрика «Дерево-загадка»
На дошці намальоване дерево, на ньому закріплені маленькі аркуші із загадками. Кожен учень підходить до дерева та «зриває» аркуш. Читає загаду, відгадує її, або відгадує за допомогою класу.
Орієнтовні загадки
1. Стоїть серед моря червона комора. (Сонце)
2. Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце і місяць)
3. Загадаю загадки на три граматки: усім трьом, що перед вікном. (Сонце, Місяць, зорі)
4. Іде лісом — не тріщить, іде водою — не плюскотить, іде до хати — на нього пси не гавкають. (Сонячний промінь)
5. Через вікно суне золоте сукно. (Небо і сонце).

6. Не дід, а з бородою, не корова, а доїться. (Коза)
7.  Живе в лісі; хижий, дикий, душить курей та індиків. (Лис)
8. Від нежданого приходу вона хутко скаче в воду. (Жаба)
9. Маленький, сіренький, по гаях літає, а вночі співає. (Соловейко)
10. Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь. (Чапля)
11.  Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак)
12. Стоїть дід над водою, трясе бородою. (Очерет)
13.  Не сіють, не саджають — самі виростають. (Волосся)
14.  Повен хлівець білих овець. (Рот)
15.  Що воно за штука, що день і ніч стука. (Серце)
16.  Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає; на морозі замерзає, бо одежини не має. (Ніс)
 

6. Рубрика «Складіть загадку» (з указаних слів) та відгадайте
1.  Воно, ніч, що, за, що, день, штука, і, стука?
2. Колода, болота, згниє, не, серед, не, лежить, і, заіржавіє.
3. Насіння, сіє, поле, хто розуміє, чорне, його, біле, той.
4. Маленький, мене, відразу, я, та, глянеш, на, свій, спритненький, знайдеш, шлях.
5. Червона, низько, до, пахуча, близько, росте, солодка, землі.

 Відповіді
1. Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце)
2. Лежить колода серед болота, не згниє і не заіржавіє. (Язик)
3. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книжка)
4. Я маленький, та спритненький, глянеш на мене — відразу знайдеш свій шлях. (Компас)
5.  Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тестове опитування
1.  Відгадайте загадку «Народився восени, навесні вмираю»:
А сніг;                                            Б хліб;
В мороз;                                        Г вітер.
2. Відгадайте загадку «Зроду рук своїх не має — візерунки виливає»:
А сніг;                                           Б хліб;
В мороз;                                        Г вітер.
3. Відгадайте загадку «Що то за курочка, що під землею несеться?»:
А морква;                                      Б буряк;
В капуста;                                     Г картопля.
4.  Якої тематики ця загадка «Як летів — блискотів. Як упав — землею став»?
А Про тварину;                             Б про рослини;
В про людину;                              Г  про явища природи.
5. Якої тематики ця загадка «Все життя один одного наздоганяють, а обігнати один одного не можуть»?
А Про тварин;                               Б про рослини;
В про людину;                              Г  про явища природи.
6.  Якої тематики ця загадка «Щоб кравець — не кравець. І щоб швець — так не швець. А ножиці у руках І щетинка у зубах»?
А Про тварину;                             Б про рослини;
В про людину;                              Г  про явища природи.

 VІІ Рефлексія

1.Гра «Продовж речення…»

- Загадка – це…

- Загадка схожа на прислів’я тим, що…

- Загадки бувають таких видів…

VІІІ  Підсумок уроку. Оцінювання

 Учитель. У загадках нас приваблює прихований зміст, гра уяви, фантазії.  Вона не називає предмета, а передає окремі його ознаки через порівняння їх з віддалено схожими явищами.

Загадка примушує нас думати, зіставляти, придивлятися до навколишнього, пізнавати предмети з різних сторін, розвиває художній смак.

ІХ Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять 5 загадок.

2. Намалювати ілюстрації до них (2-3)