Олесь Гончар (ім'я при народженні — Біличенко Олександр Терентійович) народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, що в передмісті Катеринослава (нині м. Дніпро), у родині робітників. Закінчив 7-річну школу. Потім здобував освіту в Харківському технікумі журналістики (1933 – 1937) і в Харківському університеті на філологічному факультеті (1938 – 1946)Приймав участь у Другій світовій війні як сержант-мінометник, мав два поранення. Дорогою війни Гончар пройшов до Праги. Нагороджений орденами й медалями. Перші твори почав друкувати у 1937р. У 1946 – 1947 пише романи, які становлять трилогію «Прапороносці». Повість «Земля гуде» (1947), збірка «Новели» (1949), повість «Микита Братусь» (1951), роман «Людина і зброя» (1961), роман у новелах «Тронка» (1963), роман «Собор» (1968), «Твоя зброя» (1980) та ін. О. Гончар помер 16 липня 1995 р., похований у м. Києві на Байковому кладовищі
Аналіз новели Олеся Гончара «Модри Камень»Історія написання. У 1945 році військова частина Олеся Гончара на два дні зупинилася в словацькому селі Гринаві, де він познайомився зі словачкою Юлією. Між молодими людьми спалахнуло кохання, яке залишилося в серці Олеся на довгі роки. Рік написання: 1946 Модри Камень (словац. Modrý Kameň у перекладі означає «синій камінь») – містечко в Словаччині розміщене у Рудних горах. Жанр: психологічна новела
05 Експозиція. Зав'язка Розвиток діїКульмінація. Розв'язка. Сюжетна лінія. Композиція. Солдат уявляє, як Тереза виходить зоселі та задивляється на небо, на гори, про щось мріє…Прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матеріЗародження кохання між Терезою та оповідачем, прощання. Повернення солдата, розповідь матері про те, як забрали Терезу, про її останні хвилини життя. Уявний діалог оповідача з Терезою. Закохані обіцяють бути разом