описано тему "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ВИДІЛЕННЯ. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ОРГАНІВ СЕЧОВИДІЛЕННЯ. АНАТОМІЯ. ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ШКІРИ" де було розглянуто такі питання:
Нирки і сечоводи:а - загальний вигляд: 1 - нижня порожниста вена; 2 - аорта; 3 - ліва надниркова залоза; 4 - ниркова артерія; 5 - ліва нирка; 6 - ниркова вена; 7 - лівий сечовід; б - розріз нирки: 1 - малі ниркові чашки; 2 - нирковий мозок (ниркові піраміди); 3 - великі ниркові чашки; 4 - ниркові сосочки; 5 - ниркова миска; 6 - ниркова кора; 7 - сечовід.
3. Механізм сечоутворенняперша фаза сечоутворення — фільтраційна, яка полягає у тому, що в мальпігієвому клубочку під впливом тиску крові рідка її частина фільтрується крізь стінки капілярів і збирається в порожнині між стінками капсули Шумлянського-Бормана. Утворюється первинна сеча, яка за своїм складом схожа на плазму крові: вода, хлорид натрію, глюкоза, амінокислоти, продукти обміну білків - аміак, сечовина та солі сечової кислоти.
У другу фазу утворення сечі в канальцях відбувається всмоктування води і деяких складових частин первинної сечі назад у кров. Первинна сеча віддає крові воду, багато солей, глюкозу, амінокислоти та інші речовини. Сечовина, сечова кислота назад не всмоктується. Завдяки такому вибірковому всмоктуванню в кінцевій сечі, яка збирається в нирковій мисці, залишаються лише ті сполуки, які організм не може використати, а потрібні речовини повертаються назад у кров. Цей процес називається реабсорбцією (від лат. re - префікс, який означає протилежну дію, absorptio - поглинання).
Крім реабсорбції, в канальцях нирки відбувається й активний процес секреції. Завдяки секреторній функції канальців із організму виділяються речовини, які з якихось причин не можуть профільтруватися із клубочка капілярів у порожнину капсули ниркового тільця (фарби, лікарські речовини). У результаті реабсорбції і канальцевої секреції утворюється вторинна, або кінцева, сеча. Склад вторинної сечі: зайва вода, хлорид натрію, сечовина, аміак, солі сечової кислоти.
4. Будова та функції шкіри. Схема будови шкіри:І - епідерміс; ІІ - дерма; ІІІ - підшкірна клітковина;1 - потова залоза та її протока; 2 - рецептори, чутливі до холоду; 3, 11, 13 - поверхневі, глибокі та підшкірні судинні сплетення; 4 - сосочки шкіри; 5 - вільні нервові закінчення в епідермісі; 6 - мейснерові тільця; 7 - сальні залози; 8 - корінь волоса; 9 - нервові закінчення навколо кореня волоса; 10 - сосочок волоса; 11 - рецептори, чутливі до тепла; 14 - жировий шар; 15 - рецептори, чутливі до холоду; 16 - рецептори, чутливі до тиску.
5. Участь шкіри у теплорегуляціїПроцес теплоутворення (теплопродукція) відбувається переважно хімічним шляхом, коли при розкладанні та окисненні в мітохондріях вуглеводів, жирів, білків вивільняється енергія АТФ, більша частина якої використовується на утворення теплової енергії. Віддача організмом тепла здійснюється теплопроведенням, тепловипромінюванням і випаровуванням поту з поверхні шкіри. Чим вища температура шкіри, тим більша тепловіддача.