Загальне поняття про іменник

Грушко Олена Петрівна

вчитель початкових класів

Білоцерківської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №11

КЛАС. 3

ПРЕДМЕТ. Українська мова

РОЗДІЛ. Іменник

ТЕМА. Загальне поняття про іменник

МЕТА:  -    розширювати і поглиблювати знання учнів про іменник; дати поняття про іменники - назви істот і неістот, власні і загальні назви, про рід іменників та змінювання іменників за числами та питаннями;

- розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів;

- виховувати пізнавальний інтерес до вивчення мови.

ОБЛАДНАННЯ: плакат для складання динамічної таблиці «Іменник» за стратегією «Гронування», схеми-опори, уявний мікрофон, роздатковий матеріал для груп, записи на дощці, предметні малюнки, книга «Країна Морфологія».

ТИП УРОКУ. Урок вивчення нового матеріалу

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ. Урок-блок

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Весела пісенька дзвіночка

покликала нас на урок.

Я бачу ваші милі личка

та очі з безліччю думок.

Ми помандруєм в світ науки,

Що гордо Мовою зовуть.

Та лиш кмітливість і увагу

З собою взяти не забудь!

-  Першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця, жижа»,- лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! Згодом знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, зичних та красивих.

-  Запишіть, будь ласка, ці слова:

сонечко, квітка, казка, пісня, хліб, сіль, вода, трава.

-  З кожним словом світ ширшає, розкриває свої обрії... Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова...

-  Доведіть, користуючись схемою-опорою, що записані слова – це назви предметів.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-  На уроці ми будемо працювати в парах і групах, аби ви змогли, у разі потреби, спертись на дружню руку однокласника або поділитися своїми знаннями і здобутками. Бажаю вам відчути радість і задоволення від спільної праці. (У групах учні розподіляють ролі та функції).

-  Пригадайте головне правило роботи в парах та групах.

-  Попрацюйте в парах. Прочитайте, будь ласка, текст. Про що в ньому розповідається? Доберіть заголовок.

В лісі сніг до колін. На гілках пухнасті подушки. Тонкі берізки зігнулися, а ялини опустили важкі гілки. Всюди пухкий сніг. Лежить під ялиною заєць. Не любить він блукати під час снігопаду. Рябчик поклював насіння і пірнув у сніг. Тільки ліниві лосі блукали по снігу.

-  Відшукайте в тексті слова назви предметів. Прочитайте його без них. Який висновок можна зробити?

-  Тема нашого уроку: Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло – визначати речі, -

ім'я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

- Скажіть, що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?

1. Вправа «Мікрофон» (Учні висловлюють свої очікування).  

-  Сьогодні на уроці ви глибше ознайомитесь з іменниками. Дізнаєтесь, які граматичні характеристики має іменник, як він змінюється. А допомагати вам в цьому буде чарівна книга, яка понесе вас у казковий світ «Країни Морфології».

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ З ТЕМИ «ІМЕННИК»

-  Відкриваємо першу сторінку нашої книги. Що пропонує вона вам дізнатися?

Іменники - назви істот і неістот

1.                   Робота за підручником

Вправа 19 (усно, для колективної роботи).

-  Назвіть зображені на малюнку предмети. На яке питання відповідають іменники назви людей і тварин? Це – істоти.

-  На яке питання відповідають іменники-назви рослин, речей? Це –  неістоти.

2.                   Самостійне формулювання учнями граматичного визначення про іменники назви істот і неістот за алгоритмом

Іменник назва

3.                   Перевірка формулювання за підручником (стор. 11)

-  Погляньте, будь ласка, перша сторінка книги пропонує вам виконати завдання. Запишіть до таблиці назви істот і неістот за зразком. (Учні по черзі записують свої слова до таблиці).

Іменники

назви

      істот хто?                                          неістот що?

Людей  Тварин                  Рослин  Речей  Подій  Ознак  Установ  Дій

маляр      білка                   калина  шапка  свято   добро  школа    співи

-  Отже, на які дві групи поділяються іменники? Які слова відносимо до назв істот? До назв неістот?

Давайте познайомимось,

Погляньте, скільки нас:

Сашко, Катруся, Танечка,

Світланка і Тарас.

-  Пригадайте, будь ласка, як пишуться імена? Наступна сторінка книги розкаже нам про загальні і власні іменники.

1.                   Робота за таблицею:

Загальна назва              Власна назва             Що означає власна назва

(Учні читають слова першої, потім другої колонки і відповідають на запитання: Скільком предметам дано кожну з цих назв? З третьої колонки вони дізнаються, що може означати власна назва).

2. Опрацювання правил за підручником (стор.15)

3. Завдання за вибором учнів (двоє учнів працюють біля дошки).

а) виберіть і запишіть, будь ласка, прізвища, розмістивши їх в алфавітному порядку;

б) виберіть і запишіть, будь ласка, імена, розмістивши їх в алфавітному порядку. Вставте пропущені орфограми.

Франко, Мар...янка, Омельченко, Кравченко, Га...а, Л...ня, П...тренко, Вовкотруб, П...тро.

-  Прокоментуйте, будь ласка, орфограми. Подумайте і скажіть, якими іменами називають і хлопчиків, і дівчаток. (Олександр(а), Валентин(а), Валерій(я), Євгеній(я), ...).

4.                   Вставте пропущені букви в іменах

Впізнай якого роду гілка,

Будь ласка, не зроби помилки.

-  Користуючись алгоритмом вставте пропущені букви у словах.

Іменник

Олена _ущ садила _ущ. (К, к)

Микола _ило уколовся об _ило. (ш, Ш)

Василь _півак – гарний _півак. (с, С)

Стрибав, мов _оробець, Микола _оробець. (Г, г)

5. Гра «Придумай кличку»

Є ще в нас друзі невеличкі:

Собачки, котики, цапки,

Ми їм також даємо КЛИЧКИ,

А літери писать які?

Для кличок, що дали тваринам,

ВЕЛИКУ літеру бери.

-  Розгляньте таблицю. Придумайте свої клички тваринам. Згадайте, як пишуться клички тварин?

Назви тварин                                Клички

     кіт                                                    Васько, Пушок, Нявчик

   собака  

   корова

6.  Загадки - жарти (Коментоване письмо)

- Друзі, спробуйте без карти

Відгадать загадки-жарти.

Яке місто точно знає,

-         Що горбів на нім немає? (івРне)

-         Найщасливіше яке? (ятсаЩ – на Луганщині)

-         Яке місто найбіліше? (С+ніжне – Донецька обл.)

-         А яке найсміливіше? (лаСмі – на Черкащині)

-         Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься ... (Україна)

7.                   Осмислення об'єктивних зв'язків у виучуваному матеріалі. Закінчіть речення (Мозковий штурм)

-  Іменники, що є назвами міст, сіл, вулиць, річок називаються ...

-  Іменники, що є назвами багатьох предметів, називаються...

-  Власні іменники пишуться з ...

8.                   Поетична хвилинка

-  Пригадайте, будь ласка, вірші, скоромовки, де зустрічаються імена.

Фізкультхвилинка

- Щоб далі працювати, потрібно м'язи розім'яти.

Наче лицарі казкові,

Вірно служать рідній мові.

Так слова єднати вміють,

Що усі їх розуміють.

Ти – малятко, я – малятко,

Ми подружимось спочатку.

Вліво, вправо повернись.

І присядь, не забарись!

Пострибай на місці трішки.

Хай працюють твої ніжки.

                               Л. Українець

- Наступна сторінка нашої книги відкриє вам таємниці іменників.

Рід іменників

-  Запишіть, будь ласка, речення і спробуйте згадати, з якої воно казки.

Маша увійшла у хатинку ведмедів.

-  Увага! Завдання для учнів кожного ряду. (Групова робота)

Учні 1 ряду визначають і підкреслюють головні і другорядні члени речення.

Учні 2 ряду визначають до якої частини мови належить кожне слово речення.

Учні 3 ряду розбирають слово «хатинку» за будовою.

-  Згадайте дїйових осіб цієї казки. (Відкрити дошку, на якій малюнки ведмедя, ведмедиці і ведмежатка. Під малюнками слова: ведмідь, ведмедиця, ведмежатко).

-  Думаю, ви погодитесь зі мною, що в казці в кожному реченні не повторюється слово «ведмідь», а вживається якесь інше слово. Ви не підкажете яке? (Під записаними словами записати: він, вона, воно).

-  Отже, іменники, до яких можна підставити слово «він» - чоловічого роду, «вона» - жіночого роду, «воно» - середнього роду. Замість слів «він», «вона», «воно» можна підставляти слова «мій», «моя», «моє». (Відкрити сторінку книги, де зображена схема-опора).

Схема-опора

Рід іменників

1.                   Малюнковий розподільний диктант

-  Розподіліть предмети, зображені на малюнку, за родами. (Завдання виконують по рядам. Парно-групова робота).

Учні 1 ряду виписують іменники жіночого роду,

учні 2 ряду - іменники чоловічого роду,

учні 3 ряду - іменники середнього роду. (Фронтальна перевірка).

-  Опрацьована ще одна сторінка книги. Наступна сторінка пропонує дізнатися нам про число іменників.

1.                   Поглиблення знань про змінювання іменників за числами, формування понять «однина» і «множина».

-  Як ви розумієте слово «однина»?

-  Як ви розумієте слово «множина»?

2.                   Робота в парах

-  Виберіть собі будь-який предмет і намалюйте його в однині і множині. Підпишіть малюнки.

Наприклад:                    яблуко                                яблука

3.                   Опрацювання правила за підручником (стор. 27).

-  Наступна сторінка нашої книги:

Змінювання іменників за питаннями

1. Спостереження за змінюванням закінчень іменників у зв'язку з іншими словами у реченні.

- Побудуйте, будь ласка, словосполучення слів (усно); змінюючи слово «білка».

Стрибає (хто?) білка. Хвіст (у кого?) … Дав (кому?) … Побачив (кого?) … Спостерігав (за ким?) … Шубка (на кому?) …

-  Виділіть, будь ласка, ту частину слова, яка змінюється. Як називається змінна частина слова? Чому змінюється закінчення іменника?

2. Опрацювання правила за підручником (стор. 32)
3. Скласти і записати речення (за варіантами)

-  Складіть і запишіть речення, використовуючи словосполучення. Підкресліть головні і другорядні члени речення.

-  Яким членом речення виступає слово «білка» в І варіанті? В II варіанті?

(Діти самостійно роблять висновок про граматичну роль іменника в реченні).

4.                   Складання загадок

-  Доберіть слова за питаннями і відповіддю, складіть загадку. (Учні складають загадки і загадують їх іншим группам).

1-ша група.

Стоїть хлопчик (під чим?) під ______.

Накрив (що?) ________       (чим?) ________.   (Гриб.)

2-га група.

(У чому?) У _______ родилась,

(У чому?) у ________ робилась,

(У чому?) у ________ плаче.  (Скрипка.)

3-тя група.

Не розбивши (чого?), не з'їси (чого?).  (Горіх.)

4-та група.

Сидить баба (на чому?) на ______ вся закутана (в чому?) в ________.  (Капуста.)

- Слова якої частини мови вам допомогли виконати завдання?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ ЗНАНЬ ЗА СХЕМОЮ- ОПОРОЮ

- Що нового ви дізналися про іменник?

- Складемо схему-опору та впорядкуємо свої знання.

1. Вправа «Мозковий штурм»

(Учитель стисло записує всі відповіді учнів на плакаті чи дошці навколо слова «іменник». Коли всі ідеї записані, учні починають встановлювати зв'язки між поняттями).

- Систематизувати знання нам допоможе КУБ.

2. Вправа «Кубування»

(Учні озвучують правило про іменник за питаннями граней куба. Учні відповідають індивідуальною На гранях куба записано: частина мови, питання, число, рід, член речення, приклад).

Схема-опора

Іменник

1. Означає                                                              н            істот

                                                                                а              неістот

                            предмет                              з

                                                                                в власні

                                                                                и   загальні

2. Має                                                                              чоловічий

граматичні                 рід                                                  жіночий

ознаки                                                                              середній

                                       число                             однина

                                                                            множина

3. Змінюється             за питаннями

4. Є членом речення                                   (головний або другорядний)

Лінгвістична розповідь про іменник з опорою на схему.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

- Що запам’ятали?

- Над чим спонукав задуматися урок?

- Що нового відкрили ви для себе на уроці?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Щоб вогник до пізнання у вас не згасав, хочу познайомити вас ще з однією цікавинкою у світі мови. Прочитайте ці рядки в різних напрямках:

на ринок дід кониран сіно ніс

-  Такі слова, навіть цілі речення, називають паліндромами. (Задача-жарт роздрукована на окремих аркушах. Учитель роздає завдання охочим).

Ішов якось дорогою старий, а назустріч йому солдат.

- Доброго дня, батьку! — вітається солдат.

- Доброго здоров'я! Тільки не називай мене батьком, а так, що, хочеш, спочатку читай це слово, а хочеш — з кінця — зміст однаковий. (Дід.)

Ім'я у мене: хочеш, зліва направо читай, хочеш, навпаки — все одно. (Пилип.)

Та й живу я в такому будиночку, що зміст не зміниться, що, як хоч, читай. (Шалаш.)

Біля нього росте рослина з чудернацькою назвою, яку можна з усіх боків читати. (Біб.)

А ім'я у моєї баби з тією самою властивістю. Ось і розгадай! (Алла.)

Замислився солдат. Може, ти йому допоможеш?

1 група. Дібрати іменники-паліндроми, скласти з ними речення, визначити граматичні категорії.

2 група. Вправа 22 – відгадайте загадки. Зі словами-відгадками складіть і запишіть речення. Усно ставте питання до іменників.