Загальні засади дошкільної педагогіки. (Презентація)

Загальні засади дошкільної педагогіки. Тема:

План:1. Дошкільна педагогіка як галузь педагогічних знань. 2. Значення дошкільного дитинства. 3. Дитинство як соціально-педагогічне явище. 4. Зв'язок дошкільної педагогіки з іншими науками.

Основна Література:1. Лисенко Н. В. Педагогіка українського дошкілля : навч. посіб. : у 3 ч. / Н. В. Лисенко, Н. Р. Кирста. – К.: Слово, 2010. – Ч. 2. – 360 с.2. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка : навч. посіб. / Т. І. Поніманська. – К. : Академвидат, 2006. – 456 с.

Додаткова Література: 1. Артемова Л. В. Сучасні аспекти виховання дошкільників / Л. В. Артемова // Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: навч.–метод. посіб. для викладачів, аспірантів, студентів магістратури / Л. В. Артемова. – К., 2008. – С. 7–35.2. Байєр О. Дитячий садок майбутнього або Рух уперед / О. Байєр, К. Крутий // Дитячий садок. – 2009. – трав. (№ 17). – С. 5.3. Назарян Р. Дошкільну освіту – кожній дитині / Р. Назарян // Дошкільне виховання. – 2006. – № 9. – С. 9–11.4. Табачник Д. Дошкільна освіта – запорука процвітання і добробуту нації / Д. Табачник // Дошкільне виховання. – 2010. – № 12. – С. 2–5.

Дошкільна педагогіка як галузь педагогічних знань. Дошкільна педагогіка досліджує закономірності й особливості розвитку, навчання та виховання дитини від її народження до вступу до школи. На основі теоретичних пошуків, аналізу реальної практики вона розробляє, вдосконалює засоби, методи і прийоми виховання дітей у сім´ї, дошкільних установах, прогнозує тенденції їх розвитку, певною мірою впливає і на політику держави у цій сфері. Педагогіка — багатогалузева наука, яка охоплює всі аспекти навчання і виховання особистості. Однією з її галузей є вікова педагогіка — наука, що вивчає закономірності навчання і виховання людей різних вікових груп. Суттєвий пласт вікової педагогічної проблематики стосується навчання і виховання дітей дошкільного віку. Саме на цьому проблемному полі функціонує одна із складових вікової педагогіки — дошкільна педагогіка. Дошкільна педагогіка — наука про закономірності виховання і навчання дітей від народження до вступу до школи.

Джерелами дошкільної педагогіки як науки :— народна педагогіка, тобто емпіричні педагогічні знання, педагогічний досвід народу. У ній закумульовані виховний, освітній досвід, культура народу, його ідеал досконалої людини. Народна педагогіка увібрала у себе і зберегла унікальний досвід виховання і навчання дітей дошкільного віку, який витримав багатовікову перевірку на дієвість і дотепер не втратив своєї актуальності;— ідеї видатних педагогів минулого. До них належать пам´ятки вітчизняної педагогічної культури, класична спадщина педагогів-гуманістів;— експериментальні дослідження проблем розвитку і виховання. їх результати є базою сучасної дошкільної педагогіки як експериментальної науки. Головним критерієм наукових досліджень є їх актуальність для практики виховання і навчання дітей;— передовий педагогічний досвід. Це діяльність педагогів-новаторів та колективів дошкільних закладів. Найважливіше значення має пошук вихователів у галузі педагогічної інноватики — розроблення, освоєння та впровадження нових педагогічних технологій, методик, засобів;— дані суміжних наук, особливо людинознавчих.

Етнопедагогіка Етнопедагогіка (грец. ethnos — народ, paidagogike — наука про виховання і навчання людини) — наука про досвід народу у вихованні підростаючих поколінь, відображений у морально-етичних ідеалах, поглядах на мету і засоби формування людини, у сукупності народних засобів, умінь і навичок виховання дітей. Як невід´ємна складова культури народу, зародилася вона у сиву давнину, своїм змістом закорінена у традиції, ментальність народу, які обумовлені особливостями його економічного, соціального, культурного, духовного буття тощо. Предметом етнопедагогіки є педагогічна культура роду, етносоціуму, нації або народності. Тому, попри споріднені особливості, у кожного народу вона має свою специфіку. Наприклад, у народності ягуа (Колумбія, Перу) маленьких дітей виховують старші діти, а жителі острова Алора, який у Тихому океані, відносно байдуже ставляться до дітей, що значно уповільнює процес соціалізації — інтеграції індивіда в суспільство шляхом засвоєння етнокультури, соціальних норм і установок, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.

Сімейна педагогіка. Сімейна педагогіка — галузь педагогіки, яка вивчає закономірності виховання дітей у сім´ї. Предметом сімейної педагогіки є дослідження особливостей виховного впливу сім´ї на фізичний, емоційний, інтелектуальний, духовний розвиток дитини; формування в неї відповідного ставлення до сімейних традицій; підготовки її до життєдіяльності у позасімейній сфері. Вивчення форм і способів виховання підростаючого покоління у різних народів свідчить про наявність загальнокультурних норм виховання в сім´ї. Йдеться про уважне ставлення до дитини, її інтересів та можливостей, культивування самостійності та відповідальності.

Соціальна педагогіка Соціальна педагогіка — галузь педагогіки, яка вивчає закономірності становлення і розвитку особистості в процесі навчання і виховання у різних соціальних інститутах. Соціальними інститутами є сукупність людей, установи, які вирішують важливі суспільні завдання. Наприклад, інститут освіти реалізує свою діяльність щодо навчання, виховання через дошкільні навчальні заклади, школи, вищі навчальні заклади; інститут виховання — через виховні, освітні заклади тощо. Дані соціальної педагогіки допомагають спрямувати виховний процес на соціальний розвиток дитини, виховання соціальної компетентності у взаємодії з іншими людьми. Дошкільна педагогіка тісно пов´язана із спеціальною педагогікою (дефектологією) — наукою, що досліджує різноманітні аспекти навчання і виховання дітей із проблемами фізичного та психічного розвитку. Її галузями є: сурдопедагогіка (виховання і навчання дітей з вадами слуху); тифлопедагогіка (виховання і навчання сліпих і слабозорих дітей); логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення); олігофренопедагогіка (навчання і виховання дітей із порушеннями і затримкою розумового розвитку).

Дошкільна педагогіка, як і кожна наука, у своєму розвитку спирається на суміжні галузі, що дає змогу глибше пізнавати педагогічні явища і процеси. Співпраця дошкільної педагогіки з іншими науками відбувається у таких формах:— використання провідних теоретичних положень та узагальнюючих висновків інших наук (наприклад, філософські ідеї виконують методологічну роль у вивченні педагогічних явищ);— творче запозичення методів дослідження інших наук, зокрема психології, в організації експерименту, спостереження за поведінкою і діяльністю дітей;— використання конкретних результатів досліджень психології, фізіології вищої нервової діяльності та інших наук;— безпосередня участь у комплексних дослідженнях людини.