Загально гімназійний проект «Азбука мого міста» Вулиця Богдана Хмельницького

Про матеріал

Загально гімназійний проект «Азбука мого міста» Подорож вулицею Богдана Хмельницького

Перегляд файлу

Загально гімназійний проект

«Азбука мого міста»

Подорож вулицею

Богдана

Хмельницького

Овруч - 2019

Історична довідка

ÐÐ¾ÑÑÑÐµÑ ÐÐ¾Ð³Ð´Ð°Ð½Ð° Ð¥Ð¼ÐµÐ»ÑÐ½Ð¸ÑÑÐºÐ¾Ð³Ð¾ Хмельницький Богдан Михайлович

ГЕТЬМАН,

ЩО ДЛЯ ОДНИХ СТАВ ГЕРОЄМ,

ДЛЯ ІНШИХ - ЗРАДНИКОМ УКРАЇНИ

Хмельницький Богдан Михайлович народився 6 січня 1596 року в с. Суботів Черкаської області, помер у 61-річному віці 6 серпня 1657 року в Чигирині. Гетьман Війська Запорізького,

- підняв українські землі на Визвольну війну проти Польщі у 1648-1654 рр., отримав ряд блискучих перемог, завдяки яким його талант полководця був прирівняний до Олександра Суворова, Михайла Кутузова і Олександра Невського (всього 4 полководчеських ордена було засновано в СРСР: Суворова, Кутузова, Олександра Невського і Богдана Хмельницького);

- в незалежній Україні його ім'ям названо бойовий орден (такої честі чомусь не удостоєний ні Петро Сагайдачний, ні Іван Сірко, ні Іван Богун), обласний та районний центри, про нього знято фільми, написано оперу і симфонію, його зображення на купюрі 5 гривень, Богдану Хмельницькому встановлено десятки пам'ятників (включаючи Донецьк та Сімферополь) і одночасно з цим пошуковий запит «Хмельницький - зрадник України» - один з найпопулярніших в Яндексі та Google.

У чому подвиги і помилки або зрада Богдана Хмельницького? Чому доля так жорстоко покарала його рід, який безслідно зник в тому ж 17 столітті разом з могилою самого гетьмана, яку ніхто не може знайти? Чому закінченням його правління стала 30-річна «Смута» (1657-1687) і більше десяти (!) гетьманів України (Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик та ін.) безуспішно намагалися розірвати укладений на Переяславській Раді 1654 року договір з Москвою?

Подвиги Богдана Хмельницького

Він хоробрий воїн шляхетського роду, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог, що увійшли в історію:

- у Польсько-турецькій війні 1620-1621 року в битві під Цецорою 25-річний Богдан Хмельницький втрачає батька, а сам на 2 роки потрапляє в турецький полон в рабство (за однією з версій - на галери), де вивчив турецьку і татарські мови. З рабства був викуплений родичами і, повернувшись в родовий маєток в Суботів, був зарахований у реєстрове козацтво;

- у 1634 році на боці Польщі воював проти Москви і за хоробрість при облозі Смоленська був нагороджений золотою шаблею, а на наступний рік вже врятував самого короля Польщі Владислава IV від неминучого російського полону під Москвою;

- він став смертельним ворогом Польщі та раніше врятованого ним короля через особисту трагедію: у 1647 р. його хутір Суботів поблизу Чигирина був розорений польським підстаростою Чаплинським, його жінка Гелена була викрадена, а його 10-річний син Остап забитий батогами до смерті. Ні звернення до суду, ні особисто до короля не дали жодного результату. Король навіть пожартував на тему козаків, які «мають шаблі» і не можуть себе захистити. Це і стало приводом до війни.

Хмельницький втік у грудні 1647 року на Січ, де переконав реєстрових козаків стати на свою сторону. Польське військо рушило проти запорожців у каральну експедицію, але реєстрові козаки, що входили до складу цього війська, перейшли на бік Хмельницького, і 8 травня 1648 під Жовтими Водами поляки зазнали поразки, а їх ватажок - син гетьмана Потоцького - був убитий. Через тиждень польська каральна експедиція знову була розбита, тепер уже під Корсунем. Ці перші легкі перемоги серйозно вплинули на бойовий дух і запорізьких козаків, і місцевого населення українських земель. Повстання почало стрімко перетворюватися на загальнонародну національно-визвольну війну. У цей час несподівано помер польський король Владислав IV, але Богдан Хмельницький не скористався настільки сприятливою ситуацією і, замість стрімкого маршу на Варшаву, чомусь почав переговори, які ні до чого не привели.

Третій раз Хмельницький розгромив польське військо у вересні 1648 року, його козаки взяли в облогу Львів і прийшли до Замостя, звідки відкривався прямий шлях на Варшаву. Але Хмельницький згаяв час, чекаючи на вибори нового короля. Король Ян Казимир запросив Хмельницького повернутися до Києва і почекати польських комісарів з почесними умовами миру. Посли короля привезли Богдану грамоту на гетьманство, булаву, печатку і прапор, але цього Хмельницькому було мало. Він заявив, що його мета - звільнення всього українського народу від польської неволі та об'єднання українських земель у незалежну державу.

Навесні 1649 року Хмельницький у союзі з татарським ханом Іслам-Гіреєм знову розпочав бойові дії, стрімко оточив і повністю розгромив польську армію під містом Збараж, взявши в полон самого нового короля Польщі. Але, знову ж, Богдан не скористався обставинами і почав вести переговори, висунувши умови визнання себе як гетьмана головою всіх українських земель і збільшення числа реєстрового козацтва до 40000 шабель.

Союз Хмельницького з Москвою. Він планував використовувати союз з Кремлем, як раніше з татарами, написавши московському цареві лист, що поляки кинули своє військо на Україну для знущання над православною вірою, а турецький султан пропонує козакам перейти у турецький підданство. У цих умовах Україна має тільки один вихід, щоб зберегти віру та звичаї народу - союз з Московією. Земський собор 1 жовтня 1653 задовольнив прохання гетьмана про з'єднання з Москвою. 8 січня 1654 Переяславська Рада прийняла приєднання України до Московії на наступних умовах:

- Україна зберігає всі свої колишні козачі порядки і самоврядування;

- гетьман зберігає повне право на будь-які міжнародні відносини;

- кількість реєстрового (оплачуваного) козацтва збільшується до небачених раніше 60000, яким Москва платить за захист південних кордонів;

- всі українські землі зберігають за собою свої давні права та вольності;

- гетьман зобов'язався платити Москві податки, а цар Олексій Михайлович гарантував захист українських земель від можливої польської експансії.

Московський цар Олексій Михайлович стримав першу частину своєї обіцянки і оголосив Польщі війну навесні 1654 року. Російські війська захопили Могильов, Полоцьк, Вітебськ, Смоленськ, Мінськ, Ковель і Вільно. В цей же час шведський король Карл X розпочав війну з Польщею і захопив Познань, Варшаву і Краків. Хмельницький вступив у Галичину і Волинь.

Невдалий союз Богдана Хмельницького зі Швецією. У 1657 році Хмельницький зробив останню спробу виправити становище: він уклав таємний договір зі шведським королем Карлом X і семиградським князем Ракочі про переділ Польщі. У разі успіху Україна була б визнана незалежною від Польщі суверенною державою. Але поляки дізналися про цей союз і повідомили про нього московського царя, який зажадав від Хмельницького, щоб він негайно відмовився від цього.

Хмельницький помер від інсульту, військо відмовилося йти на допомогу шведському королю, вибравши «синицю в руках» у вигляді стабільного заробітку в рядах реєстрового козацтва під владою Москви.

У чому звинувачують Богдана Хмельницького?

1. У нерішучих діях в роки Визвольної війни, яку він міг виграти і сам, якби постійно не намагався «домовитися» зі старим і новим польськими королями, які починали вести переговори з Хмельницьким після кожного своєї поразки, завдяки чому вигравали час, готуючи нову каральну експедицію в Україні.

2. У підписанні союзу з Москвою, яка допомогла українцям перемогти в їх 6-річній війні з Польщею, але кінець кінцем стала для українців нічим не краще за Польщу. Укладаючи договір, гетьман зобов'язаний був бачити не тільки тактичні вигоди, але й стратегічну поразку від «обіймів» Москви, яка, забувши про конфедерацію, почала вважати українські землі «своїми», насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. В остаточному підсумку Богдана Хмельницького можна вважати прямим винуватцем 30-річної «Руїни» (1657-1687), що почалася після його смерті на українських землях. 10 гетьманів після його смерті намагалися позбутися влади Москви, і велика їх частина загинула, так і не виправивши головної помилки Богдана Хмельницького.

Великий український поет Тарас Шевченко дав неоднозначний образ Богдана Хмельницького, називаючи його

- з одного боку, «славним», «благородним», «праведним гетьманом», «козацьким розумним батьком»;

- з іншого боку - тим, хто приніс «лихо» на українські землі своїм союзом з Москвою.

Відверте засудження Хмельницький отримує у вірші «Якби то ти, Богдане п'яний», який був довгий час заборонений до друку.

Цікаві факти про Богдана Хмельницького

- У 1655 році за наказом Богдана Хмельницького були покриті міддю і позолочені верхівки церкви Архистратига Михаїла Золотоверхого монастиря у Києві;

- після того як тіла Хмельницького та його сина було викинуто із сімейного склепу, точних даних про те, що з ними відбувалося, немає. Проте існує дві версії подій: українська та польська. Згідно української версії, тіло Богдана Хмельницького було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою для того, щоб не допустити над ним нового наруги. Місце, де було перепоховано тіло, знало лише обмежене коло осіб, які всі загинули на війні. На думку українських вчених, можливим місцем поховання Богдана Хмельницького може бути «Семідубова гора» в с. Івківці поблизу Суботова. Проте ніяких документальних підтверджень цього немає. А згідно польському варіанту розвитку подій, російський воєвода Чарнецький у 1664 напав на Суботів, викопав труну з тілом гетьмана, спалив і попілом вистрілив з гармати;

- гетьманський рід Хмельницького припинив своє існування через кілька десятиліть після смерті гетьмана, в кінці того ж XVII століття;

- у Богдана Хмельницького було троє синів і чотири дочки. Якщо долі дочок ще хоч якось склалися (за винятком Степанії, яка разом зі своїм чоловіком потрапила в полон і, імовірно, була заслана до Сибіру), то жоден з синів Хмельницького не помер власною смертю. Наймолодший з них був забитий батогами за наказом Чигиринського старости. Старший син Тиміш загинув 15 вересня 1653року, оскільки був смертельно поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він захищав зі своїм козацьким військом. А Юрій, середній син Хмельницького, став його наступником і загинув у 1679 року в битві під Кизикермен;

- помер Богдан Хмельницький від апоплексії 6 серпня 1657 року в Чигирині. Похований Богдан Хмельницький у Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона повинна була стати родовою усипальницею Хмельницьких;

- 1664 - Суботів був розорений, тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимоша викинуті з сімейної гробниці.

Увічнення пам'яті Богдана Хмельницького

Безліч пам'ятників Богдану Хмельницькому було встановлено в різних містах України;

- ім'я Хмельницького присвоєно академії Державної прикордонної служби України у місті Хмельницькому та університету в Черкасах;

- у Чигирині діє музей Богдана Хмельницького;

- орден Богдана Хмельницького заснований в сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України;

- портрет Богдана Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень;

- іменем Богдана Хмельницького названо вулиці і площі в багатьох містах і селах України.

Вулиця Богдана Хмельницького є і в нашому місті.

Овруч. Вулиця Богдана Хмельницького

Наше ставлення до рідної землі визначає багато факторів. Це любов і повага до своєї сім’ї, родинної оселі, навчального закладу, міста, де ти народився, виріс. Український історик Микола Костомаров писав: «Хто проти історії, проти того історія».

Чи задумувалися ми, мешканці Овруча, над тим, наскільки добре знаємо своє місто, його історію. Саме дослідження історії міста, його вулиць, є надзвичайно актуальним для підвищення патріотизму, самосвідомості юних громадян України та формування громадянської позиції всебічно розвинутої особистості.

ÑÐ»Ð°Ð³ Ð³Ð¾ÑÐ¾Ð´Ð°

У нашому славному поліському місті є більше ста вулиць, провулків і площ. І за кожною назвою – подих історії, звитяжні і трагічні долі видатних людей, сторінки минулого і сучасного життя одного з найдревніших міст України – Овруча.

Тож давайте пройдемось вулицею Богдана Хмельницького, щоб відчути, як вона оживе, почне розмовляти з нами, розповість багато цікавого, стане близькою і зрозумілою.

Вулиця Богдана Хмельницького на карті Овруча

Вулиця Богдана Хмельницького – друга за довжиною вулиця нашого міста. Вона перерізує його східну частину з півдня на північ паралельно вулиці Тараса Шевченка і колії залізничної станції Овруч. До неї примикають вулиці Гетьмана Виговського, Героїв Майдану, Базарна, Інтернаціональна, Миколи Ващука та багато провулків. На вулиці Б. Хмельницького налічується 156 будівель.

Починається вулиця з площі, яка також носить ім’я Б. Хмельницького і розташована біля залізничного переїзду у східній частині міста.

Початок вулиці Б. Хмельницького

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-7c6340b111581718d8e9067d86ede0c5-V.jpg$ На початку вулиці Богдана Хмельницького розташовані пʼятиповерхові житлові будинки. Мікрорайон має розвинену інфраструктуру – тут є аптеки, магазини, дитячий садок, поштове відділення, банківська установа, ветеринарна клініка, зупинки міського транспорту.

На вулиці Б.Хмельницького розмістилась також Овруцька дитяча художня школа, роботи вихованців якої неодноразово демонструвались на виставках в Овручі та за його межами.

Роботи учнів Овруцької художньої школи

Вихованці художньої школи не тільки створюють чудові картини, а й залюбки пркрашають рідне місто, зокрема і вулицю Б.Хмельницького.

Далі по вулиці знаходиться Овруцький районний відділ управління МВС України в Житомирській області, працівники якого займаються охороною громадського правопорядку і безпеки населення в місті та районі.

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-962934646c2f6910c1d98eb80741ea5b-V.jpg$

Окрім багатоповерхівок на вулиці Б.Хмельницького є й багато ошатних одноповерхових осель овручан. Тут багато садів, квітів, які милують око всіх, хто проходить вулицею.

Ще одна споруда по вулиці Б.Хмельницького, відома всім овручанам – Овруцький районний відділ Управління ДСНС України, колишня пожежна частина. До сьогодні тут збереглася пожежна вежа, з якої колись велось візуальне спостереження за містом з метою попередження пожеж.

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-9b511f6f78f58826928f0961cb5c4f8a-V.jpg$

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-f259ac6b717ca1d391e285496c846206-V (1).jpg$

На території відділення ДСНС встановлено також ручну пожежну помпу, за допомогою якої колись гасили пожежі.

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-e7021fe4d0b4c0c634a99c84e64344a8-V.jpg$

Та часи, коли боротьба з пожежами та іншими надзвичайними подіями велася вручну, давно позаду. Нині Овруцьке відділення ДСНС має на «озброєнні» сучасну техніку пожежогасіння, необхідне обладнання та пристрої для допомоги громадянам у будь-якій ситуації.

$C:\Users\ЮРА\Desktop\18358610_1817776438538738_2794847444610651778_o.jpg$

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-04f85694ca0a7298b729310df60a8b3c-V.jpg$ Працівники колишньої пожежної частини приймали активну участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не шкодуючи власного здоров'я і навіть життя. На згадку про це на території відділення ДСНС встановлено пам'ятний знак «Чорнобиль».

Можна дуже багато розповідати про героїчну роботу співробітників Овруцького відділення ДСНС, але нам потрібно рухатися далі.

А далі по вулиці Б.Хмельницького розташований Овруцький молочноконсервний комбінат.

Це підприємство відоме не тільки в Овручі, а й далеко за його межами. Воно має дуже давню і славну історію.

Овруцький молочноконсервний комбінат було створено в 1951 році. Наші батьки ще пам’ятають смачне морозиво, згущене молоко, вершки, які виробляли на комбінаті і продавали у всіх магазина міста.

Основні види діяльності комбінату тепер - виробництво згущеного молока, масла тваринного, сухого знежиреного молока та продукції з незбираного молока, але майже все це відправляєься за межі нашого району.

Так найбільшим споживачем є Росія – ТОВ «Гринвилл», ТОВ «Гранд-сервіс», а також Молдова, Чехія, тринадцять областей України.

Серед постійних споживачів продукції підприємства в Україні і Росії наступні підприємства:

- Чернігівська та Ровеньска кондитерські фабрики «Стріла»; кондитерська фабрика «Житомирські ласощі», Одеська кондитерська фабрика «Одеса»; Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфил»; Івано-Франківська кондитерська фабрика «Ласощі»; Львівська кондитерська фабрика «Світоч»; кондитерська фабрика ім. К. Маркса;

- Мережа магазинів і супермаркетів: «Ілвіс» Житомир і область; «Міріса» Житомир і область; «Євромарт - центр» Запоріжжя; «Логістик» (Raіnford) Дніпропетровськ; «Екомаркет» Київ; «Тіко - маркет» Київ; «Фоззі» Київ; «Фоззі - Південь» Одеса;

- Кондитерські фабрики Росії: «Рот - Фронт»; «Красный Октябрь»; імені Н. К, Крупської ; «Азарт»; «Север»; «Метрополь».

Отож практично в кожній цукерочці, якою ми ласуємо, є частинка праці овручан.

Підприємство має сучасне обладнання, лабораторію з визначення якості молока, що здійснює регулярний і систематичний аналіз фізико-хімічних показників продукції комбінату, тож вироблені на комбінаті продукти ніколи не мають нарікань від споживачів на якість.

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-4a7d0ddff18106c756271959e384f44e-V.jpg$

Напроти будівель молочноконсервного комбінату - двоповерхові будинки, побудовані в 50-ти роках минулого століття для працівників підприємства. На той час це були чи не найперші будинки Овруча з опаленням і цілодобовим гарячим водопостачанням. І досі в них живуть нащадки тих, хто колись приїхав з різних куточків колишнього Радянського Союзу будувати комбінат та працювати на ньому.

Далі по вулиці Б.Хмельницького – житлові будинки овручан, всі в зелені і квітах, що надає вулиці приємного затишного вигляду.

Закінчується вулиця біля Овруцького гаражного кооперативу «Північ» на перетині з вулицею Миколи Ващука.

Ось і закінчилась наша мандрівка вулицею Богдана Хмельницького. Як бачимо, тут є багато цікавих місць,значимих для всього нашого міста. А ще тут живуть чудові, привітні і доброзичливі люди, які люблять свою вулицю, турбуються про її вигляд, прикрашають і прагнуть зробити ще красивішою.

Затишні, величні, старовинні, надзвичайно красиві і цікаві вулиці Овруча. Й не дивно, адже місту вже виповнилося більше тисячі років. Поважний вік для поважного древнього міста. І його цінність у тому, що у Овручі вдалося зберегти архітектуру, історичні пам’ятки та пам’ять про славне історичне минуле. Той, хто хоч раз побував у нашому місті, прагне приїхати сюди знову і знову...

Тож не варто втрачати можливості, адже ми живемо у цьому чудовому місті. Тому давайте подорожувати його прекрасними вулицями, відкриваючи для себе нові сторінки його минулого і сьогодення!

Подорожували вулицею Богдана Хмельницького та ділилися з вами враженнями учні 11-А класу ОЗО «Овруцька гімназія ім. А.С. Малишка».

$C:\Users\ЮРА\Desktop\Жолонская+английский\IMG-d0daa6fd62d35f791c7d27559adf68c8-V.jpg$