Загальношкільна лінійка до дня пам’яті Тараса Григоровича Шевченка

Про матеріал
Загальношкільна лінійка до дня пам’яті Тараса Григоровича Шевченка. Вшанування учнями пам'яті Великого Кобзаря Т.Г. Шевченка, розуміння актуальності його творчості; формувати в учнів загальнокультурні і соціальні компетентності; розвивати навички культури мовлення, виразного декламування поезій; пробуджувати національну самосвідомості; виховати патріотизм, повагу до великих синів України.
Перегляд файлу

Загальношкільна лінійка до дня пам’яті Тараса Григоровича Шевченка

Мета:

  • вшанування учнями пам'яті Великого Кобзаря Т.Г. Шевченка, розуміння актуальності його творчості;
  • формувати в учнів загальнокультурні і соціальні компетентності; розвивати навички культури мовлення, виразного декламування поезій;
  • пробуджувати національну самосвідомості; виховати патріотизм, повагу до великих синів України.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, напис «1814-1861», стіннівки, рушники,  погруддя Т. Шевченка, квіти, свічки, виставка творів поета, музичний центр, фонозаписи, квіти.

 

                                                     Перебіг лінійки

 

  1. Звучить запис пісні на слова Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» (або позивні українського радіо)
  2. Ведучий

  Щорічно 9-10 березня в Україні проходять Дні пам’яті Тараса Григоровича Шевченка. Він народився 9 березня 1814 року у звичайній селянській родині кріпака. Але духом піднісся над поневоленою Україною. Тарас Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам'ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам'ятати про генія українського народу, звертатися до нього як до невичерпного джерела духовності та мудрості.

  1. Учень

Хай палає свічка.

Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Слово Кобзаря звучить для нас.

  1. Запалюють свічку
  2. Слово вчителя

  Тарас Шевченко... Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ.

6. Виступ учнів молодших класів

1. У старій хатині

Кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

2. У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі –

Він ягнятка пас.

3. Вмерли мама й тато…

Сирота – в дяка.

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

4. В пана-бусурмана

В Петербурзі дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

5. Хоче малювати,

Прагне він до знань.

Та за це багато

Зазнає знущань.

6. Він вночі малює

Статуї в саду,

Нишком пише вірші

Про людську біду.

7. Та малює й пише

Він таємно там –

Гнівні його вірші

Страх несуть панам.

8. За ясну свободу,

Світле майбуття

Він віддав народу

Все своє життя.

9. В зелені квітучій

Канів на Дніпрі.

Пам’ятник на кручі  

На крутій горі.

10.Тут лежить великий

Наш співець Тарас.

Та живий навіки

Він в серцях у нас.

11. В вільній Україні

Мрій, живи і вчись –

Кобзарю Тарасу

Низько поклонись.

12. І дорослі й діти

Пам'ять бережуть

І найкращі квіти

Кобзарю несуть.

7. Учні несуть квіти до погруддя Т.Г. Шевченка

8. Ведучий

  Право покласти квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченку у міському сквері надається кращим учням школи … (відмінникам навчання, призерам олімпіад, конкурсів тощо).

9. Звучить запис пісні на слова Т.Шевченка «Думи мої»

(Під музичний супровід призначені учні виносять квіти, а учні-учасники дійства проходять з книгами «Кобзаря» різних років видання і розставляють їх на імпровізованій поличці)

10. Ведучий

  10 березня 1861 року перестало битися серце великого українця, геніального поета і художника Тараса Григоровича Шевченка. Він прожив всього 47 років. 24 із них був кріпаком, 10років пройшло в засланні, і лише 13 років  – на волі.  

(Представники  кожного класу запалюють свої свічечки від великої свічі)

  Поховали Кобзаря в Петербурзі на Смоленському кладовищі. За старим стилем це було 27 лютого. Свідком  і учасником жалобної процесії був російський поет Микола Нєкрасов.

11. Декламація вірша М. Нєкрасова «На смерть Шевченка»

(учень-десятикласник за програмою «Зарубіжна література. 10клас.»)

Не предавайтесь особой унылости:

Случай предвиденный, чуть не желательный.

Так погибает по божией милости

Русской земли человек замечательный

С давнего времени: молодость трудная,

Полная страсти, надежд, увлечения,

Смелые речи, борьба безрассудная,

Вслед за тем долгие дни заточения.

 

Всё он изведал: тюрьму петербургскую,

Справки, допросы, жандармов любезности,

Всё – и раздольную степь Оренбургскую,

И ее крепость. В нужде, в неизвестности

Там, оскорбляемый каждым невеждою,

Жил он солдатом с солдатами жалкими,

Мог умереть он, конечно, под палками,

Может, и жил-то он этой надеждою.

 

Но, сократить не желая страдания,

Поберегло его в годы изгнания

Русских людей провиденье игривое.

Кончилось время его несчастливое,

Всё, чего с юности ранней не видывал,

Милое сердцу, ему улыбалося.

Тут ему бог позавидовал:

                                  Жизнь оборвалася.

12. Ведучий

  Та не в далекому холодному Петербурзі заповідав Кобзар поховати його, а на рідній Вкраїні.

13. Учень декламує вірш Т.Г. Шевченка «Заповіт»

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

14. Ведучий

  Заповіт поета-патріота було виконано. В травні того ж року друзі перевезли прах Тараса Шевченка до України і поховали на Чернечій горі поблизу Канева.

Поховали… Тихесенько Україна плаче.

                                    Поховали дух великий і серце гаряче

Поховала наша мати найкращого сина –

                                    «Вічну пам'ять» заспівала уся Україна.

15. Вчитель

  У свій час Тарас Григорович Шевченко сам того не знаючи сотворив подвиг. Його поетичне слово має чудодійну силу. Воно любить і ненавидить, воно плаче і сміється, воно радіє і сумує разом з нами, зі своїм народом і сьогодні.

  Дорогі діти! Віримо в те, що ви будете продовжувати справу великого сина України, поета-патріота, пророка Тараса Григоровича Шевченка. Будьмо достойними його нащадками!

16. Звучить запис пісні на слова Т. Шевченка «Заповіт»

  (Учні, виходячи з лінійки, проходить мимо портрета або погруддя Т.Г. Шевченка і біля центральної свічі залишає свої свічечки, які будуть горіти під наглядом чергових  протягом всього Дня  пам’яті Т.Г. Шевченка)

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

Болшаков Л. Повість про вічне життя. – К., 1990.

Бабишкін О. Шевченкова слава. – К., 1989.

Смілявська В. Святим огненним словом. – К., 1990.

Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. — К.: Наукова думка, 2001

Грицько Бойко. Маленьким про великого Тараса. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. — К., 1994.

Н. А. Некрасов. Полное собрание сочинений и писем в пятнадцати томах. Том 2. Стихотворения 1855-1866 гг. Л., "Наука", 1981.

Любов Тихоненко. Слово про Кобзаря (Тарас Шевченко у віршах поетів) – К., 1994.

Заходи до 200-річчя Шевченка –  К., Обереги, 2014

http://megaznaika.com.ua/virshi-pro-shevchenko.html

https://useraudio.net/search/на-слова-шевченка

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
15 лютого 2021
Переглядів
522
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку