Загальношкільний захід " Прощавай,Букварику !".

Учитель.

Сьогодні свято – це для вас,

Лунає музика – для вас!

В садах бузок зацвів – для вас!

І сонця промінь – теж для вас!

Мої малята,дружній клас,

Ми всі чекаємо на вас.

(Лунає музика,заходять учні 1 класу)

Учитель. Добрий день, дорогі діти,  батьки, гості і всі, хто присутній в цьо­му залі.

— Благословенна та ясна година,

коли Буквар бере до рук дитина...

Яка це відповідальна мить!

З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.

Сьогодні у нас свято — Свято Букваря. Ще вчора наші першоклас­ники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших маленьких школярів.

 

Учитель
В нашім класі сьогодні свято,
Прийшли гості-мами й тата!
Прийшли до нас бабусі шановні-
Узнати, які ми тепер красномовні.
Послухати наше красиве читання,
Побачити зошити наші охайні.
І разом потиснути другові руку,
Що нам допоміг подолати науку.
А що це за друг ,не будем казати.
Спершу послухаємо наших учнів.

Учень 2
Ми усіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.

Учень 4
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам буквар.

Учень 5
Буквар взяли ми в перший раз,
Коли зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер ми вміємо читати!

Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились,

Багатьох ми справ навчились.

(на мелодію пісні "В траве сидел кузнечик")

 1. Вчимося в нашій школі

Ми ходим в перший клас.

Проблем у нас доволі,

Усі жаліють нас.

 Приспів:

Собі уявіть, собі уявіть,

Проблем у нас доволі,

Собі уявіть, собі уявіть,

Усі жаліють нас.

 

2. Уроки такі довгі

Немає їм кінця.

А хочеться погратись,

Сховатись за стільця.

 3. Читати ми навчились,

Писати гарно теж.

Ніколи не лінились,

Невдаху не знайдеш!

 4. Нас школа поєднала,

Здружились добре ми,

І світ нам відкривала

В незвідані світи.

 5. Ми зрілі вже малята,

Але не малюки,

Бо цілий рік у школі

Учились все-таки.

Буквар

 Ну, а зараз, любі діти,

Всі гуртом ми розберем,

Як ви вчились,

Чи зі мною — Букварем -

Весело дружили?

А для гарного початку

Загадаю вам загадки.

 Загадки

 1.Біла нивка невеличка,

Там розсипана пшеничка.

Очками її зберем,

А думкою розімнем.

Каже мудра мишка:

«Що це буде?» (Книжка)

 2.Є чарівник у школі в нас,

А ну пізнайте, хто він?

Озветься — тиша йде у клас.

Озветься тце раз — гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає.,, (дзвінок).

 3.Він долає першу в світі

Книгу мудрості — Буквар.

Ви впізнали його, діти?

Ну, звичайно, це... (школяр).

 Буквар. Молодці, діти! А тепер я всіх запрошую в подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому місті?

Діти. Букви та звуки.

Діти виконують пісню «Гей, чули, чули, чули!» (на мелодію «Із сиром пироги»).

 1. Прийшли ми всі на свято,

На свято Букваря,

І вивчили всі букви,

Усі: від А до Я.

 Приспів:

Гей, чули, чули, чули,

Гей, чули, чули ви!

З Буквариком ми дружим,

Він з нами назавжди.

 2. У нас сьогодні свято,

Шануєм Букваря,

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я.

Приспів.

 

 Учитель. Ми для тебе, Бук­варику, підготували і проведем весе­лий урок. Згода?

Буквар. Згода!

 Сценки

1.  — Ростику, було в нас 4 апель­сини, 3 ми дали Оленці. Скільки у нас залишилось апельсинів?

—   А ми їй краще не дамо, бо в неї діатез буде.

2.  — Назарчику, яка найкраща пора для збирання яблук?

—   Коли собаки прив'язані.

3.  — Чого весь урок ти, Лізо, в зо­шиті у сусіда?

—   Я перевіряю у Вови, чи пра­вильно він списав у мене.

4.  — А тепер відповідатиме Кирило. Скажи, скільки буде вісім розді­лити навпіл?

—   Якщо ділити вздовж, то дві трій­ки, а якщо впоперек — два нулі.

5.  — Богдане, чому тебе не було в школі?

• Бо я вичитав у нашій книжці приказку: «Всюди добре, а дома найкраще».

6.  — Настя, чому птахи восени відлітають до теплих країв?

—   Бо як підуть пішки — витратять багато часу.

7.  — Чому з ганчірками весь клас?

• За чистоту змагання в нас.
• Ну, а чому так розкричались?
• Бо ми за тишу вже змагались!

Учитель. Після веселого уроку — весела перерва?

 

Діти розповідають гуморески.

 

1.Повернувся першокласник

із занять додому. 

Ніс в чорнилі, мов мазнули

квачиком по ньому.

— Що з Тобою, мій синочку? —

засміялась мати.— 

Та невже ти в школі носом

учишся писати? 

— Смійся, смійся,—

каже хлопчик.—

Зараз ти заплачеш, 

Коли двійку у моєму

зошиті побачиш.

   2.Забіг увечері до хати 

Знадвору збуджений Юрко, 

у матері почав питати: 

- Хто старший - я чи кіт Мурко?

- Звичайно, ти! - говорить мама. 

- А як же так, скажи мені, - 

Малий ніяк не дійде тями, - 

Мурко вусатий, а я ні?. 

 3.Грали на подвір'ї хлопчаки в футбол. 

Петрик як ударив,і відразу - "гол"!

М'яч в чужу квартиру тільки зашумів: 

Пауза у хлопців, Петрик занімів. 

Йде дідусь Кирило,і несе м'яча: 

- Чий це, признавайтесь! - 

Та гравці - мовчать. 

- А вікно розбилось? -Зважився Андрій. 

Дід мугикнув: - Ціле. 

- Ціле? Значить, мій!

Вибігає під музику Лисичка.

Лисичка. А чого це ви всі тут зі­брались? Вам не ліньки? Краще вдома на ліжку лежали б! Що? Букви вчити? Навіщо?! Яка з того користь? Спро­буй усі вивчити! Оце бублик якийсь! (О) А оце наче хвіртка! (П)

Буквар. Який сором, Лисичко! У твоєму віці літер не знати! Ти поди­вись, як гарно читають діти, як вони уміють складати літери в слова!

Проводиться гра «Хто перший складе слово». Дві команди складають слова «весна», «зошит».

Буквар. Цікава гра? Бачиш, Ли­сичко, як важливо знати літери? Ра­димо й тобі не лінуватись, а за розум братись. Я допоможу тобі вивчити букви, і діти тобі допоможуть. Прав­да, друзі?

Учень. Правда, допоможемо.

Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Дорогі друзі, усі книжечки зберігаю­ться в бібліотеці. А хранителькою цього багатства є наш шкільний бібліотекар. Запросимо її!

 Бібліотекар. Хочу привітати вас, любі діточки!

Адже ви змогли піднятися іще на одну сходинку дорогою у незвідану, але таку цікаву Країну знань.

Сьогодні ви довели всім, що вмієте читати, готові стати справжніми читачами нашої шкільної бібліотеки. Тож запрошую вас усіх до нашого книжного королівства!

Діти, на честь свята я вирішила подарувати вам чарівні ключики від Країни знань, що будуть вам закладками в книжках, що будете читати.

 Учитель. А зараз наші дітки хочуть сказати Букварикові ще кілька слів на прощання.

 Діти (під музику, по черзі, передаючи буквар із рук в руки)

 1.    Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас

 І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!

 

2. Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

 На світі книг багато є,

Я серце їм віддам своє ».

 

3. Книжечку першу беру я в руки,

Перший мій друже, перша наука!

  І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» — говорю.

 4. Любий букварику! Перша книжка!

Хочеться навіть плакати трішки.

 5. Букв спочатку ми не знали,

мами нам казки читали,

А з тобою подружились —

і самі читати навчились!

 6.Разом з тобою ми підростали,

Слово найперше тут прочитали.

 7.  Я сторінку останню

в Букварі перегорну,

Свого друга на прощання

я до серця пригорну.

 8.  Букви всі від «А» до «Я»

дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

а букварик не забуду.

 9.  Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я,

10.Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок!

 Учні (разом)

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

(співають пісню «Абетка – малятко»)