сільське господарство розвивалося надзвичайно повільно;величезні землі знаходились у власності поміщиків;малоземелля селян; природне зростання чисельності населення загострювало ситуацію; край був ринком збуту готової продукції з центральних регіонів імперії і джерелом надходження сировини. був резервуаром дешевої робочої сили. Висновки. Герб королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії (1772—1918)
Промисловість Західної Українивідставання від розвинутих європейських країн. австрійський уряд скасував середньовічні цехові відносини і дозволив вільну промислово-підприємницьку діяльність лише в 1859 р.західноукраїнські землі - найвідсталіші провінції Австро-Угорщини;запізнення з промисловим переворотом;промислові підприємства Галичини почали переобладнувати паровими двигунами лише з 70-х років XIX ст.
Основні галузі промисловостілісопильна;нафтова – Дрогобицько-Бориславський район;соляна – видобування 64% солі в імперії (Солотвин на Закарпатті);озокеритна ( гірський віск);шкіряна;текстильна. Панорама м. Борислава. Нафтові вежі. Поштова листівка 1920-ті рр. Озокеритова руда, експонат музею історії Трускавця
Початок трудової еміграціїТрудова еміграція – початок масового переселення українців в 90-х роках ХІХ століття із західноукраїнських земель в пошуках роботи до Канади, США, Бразилії, Австралії.в цей період виїхало більш як 250тис. осіб. Одні з перших українських емігрантів до Америки – баптисти І. Сипченко, Г. Кузений, І. Юхимів та Ю. Сич. Форми еміграції: постійна переселенська; тимчасова заробіткова еміграція ( на тимчасові сезонні роботи західноукраїнські селяни щорічно виїздили до сусідніх країн – Угорщини, Західної Австрії, Німеччини, Румунії, Росії, Франції та інших країн).
Зародження українського кооперативного руху. Чому, на вашу думку, на західноукраїнських землях у ІІ половині ХІХ століття зароджується кооперація?Кооперація – форма об’єднання людей, які на спільних пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності1883 р. – перший кооператив - «Народна торгівля» - засновник Василь Нагірний
Василь нагірнийу 1886 р. вийшов з друку його «Порадник для крамниць», де Нагірний докладно описує як відкрити власну крамницю, які кошти для цього потрібні, а також подає зразки необхідних документів. відомий львівський міщанин Михайло Галібей, в одній зі своїх публікацій, навіть назвав Нагірного «батьком галицької кооперації».
Євген Олесницький«Сільський господар» — українське господарське товариство у Галичині. Засноване у 1899 р. у м. Олесько Золочівського повіту (тепер Львівська обл.) Є. Олесницьким, священиками о. Томою і о. Юліяном Дуткевичами. Метою діяльності є захист інтересів та поліпшення добробуту селян шляхом підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Олесницький Євген
Становище після революції 1848-1849 рр. Підтримка пропольської політики;відмова від поділу Галичини на польську і українську;витіснення з Львівського університету українських викладачів;переслідування Якова Головацького;примус галицько-католицької церкви до переходу до католицького календаря;1859 р. – спроба нав'язати “Галицько-Руській матиці” латинську абетку, що призвело до протесту української інтелігенції (“абеткова війна”). Застій. Політика намісника Галичини – Агенора Голуховського. Аґенор Голуховський (старший)
Польський контроль над Галичиною1869 р. – мова освіти і адміністрування у Галичині – польська;адміністративні чиновники – поляки;більшість гімназій – польськомовні;повне ігнорування прав українців. Підстава: Невтручання австрійських властей у польські справи у Галичині в обмін за підтримку поляками австрійського трону. Польська позиція:“Не існує ніяких русинів, а лише – Польща і Московщина”
Діяльність москвофілів. Визнання великодержавницької ролі Росії;твердження, що окремого українського народу не було і немає;заперечення необхідності розвитку української літературної мови;пропаганда “язичія” – суміші церковнослов'янської мови з домішками польської, російської і української мов;видання серії дешевих книжок для селян;боротьба з пияцтвом і створення братств тверезості. Засіб боротьби проти українського визвольного руху. ЗНАЧЕННЯ
Діяльність народовців. Одягалися в народний або козацький одяг, носили високі шапки;конфронтація з москвофілами;у часописі “Правда” друкувалися твори авторів зі Східної України;збирали бібліотеки, передплачували газети, засновували хори, організовували вечірки і концерти;1861 р. – початок роботи товариства “Руська бесіда” – влаштовували літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, святкування роковин Т. Шевченка, зустрічі з гостями з Наддніпрянщини;1864 р. – у Львові засновано український театр. Будівля Народного Дому, в якому відбулася перша вистава українського театру
Товариство “Просвіта”Форми діяльності:організація читалень і видання популярних книжок;навчання селян і міщан передовим методам ведення господарства, з домашніми промислами;фінансування кооперативів. Дата створення1868 р. Мета діяльності“Вивчення та освіта народу”(просвітницька діяльність)
Програма «Просвіти» Львів, Пл. Ринок, 10 – будинок товариства “Просвіта”«Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього». Андрій Січинський. Протокол «Просвіти» 1882 р. Пам’ятник «Просвіті» у Львові
Літературне товариство ім. Т. Шевченка. Культурно-просвітницька робота;видання часописів “Правда” і “Зоря”;діяльність секцій: філологічної, історико-філософської, математико-природничо-медичної. Дата створення1873 р. Реорганізація в наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ)Герб НТШМета діяльностіРозвиток української словесності1892 р.
Польське повстання 1863 – 1864 рр. На території Правобережної України – 50 повстанських загонів;найвідомішим українцем був – Андрій Потебня ( член організації “Земля і воля”). Особливість: Відсутність масової підтримки повстання серед українців. Причини:гасло поляків про відновлення Польської держави в межах 1772 року;зневажливе ставлення поляків до українців. Мета повстання. Проти панування царської РосіїОдин з керівників польського повстання 1863 року, українець за походженням, офіцер російської армії в польщі Андрій Опанасович Потебня
Олександр Барвінський. Народився в с. Шляхтинцях (Тернопільщина);закінчив Львівський університет, юрист;90-ті рр. – очолював Українське педагогічне товариство;1886 р. – початок видавництва “Руської історичної бібліотеки” (24 томи);1892-1897 рр. – керівник НТШ. Пам'ятник О. Барвінському в Шляхтинцях
Народна радаІніціатор створення: Юліан Романчук. Мета: Продовження політики Головної руської ради. Значення:прообраз першої політичної партії;народовці стають самостійною політичною силою;до кінця 80-х рр. народовці витісняють москвофілів з політичного життя.1885 р. Політичне товариство
Олександр Кониський(1836 – 1900)Народився в с. Походівці (Чернігівщина);організовував недільні школи у Полтаві;учасник Київської громади;1863 р. – заслання;1865 – 1872 рр. – закордоння діяльність;один з ініціаторів створення НТШ;автор ґрунтовної біографії Т. Шевченка;сприяв поєднанню визвольного руху Наддніпрянщини та Галичини.
Умови компромісу. Українці отримають місця у парламенті;Допомога українському культурницькому руху:відкриття третьої української гімназії;збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті;заснування кафедри української історії;визнання українського правопису;запровадження українських написів.3. Підтримка українцями політики австрійської влади.
Діяльність буковинських народовців1885 р. – видання газети “Буковина” (Ю. Федькович);“Український клуб” – об'єднання галицьких і буковинських депутатів у віденському парламенті;Основні політичні партії:радикальна;національно-демократична;соціал-демократична. Меморіальна дошка Ю. Федьковичу в Чернівцях
Становище Закарпаття. Домінування угорської влади. Греко-католицька церква стає засобом мадяризації;Закрито останні парафіяльні школи з українською мовою навчання. Утвердження москвофільства. Вплив на свідомість інтелігенції перемоги російської армії над угорцями в 1849 р.;Перше національне товариство – “Общество св. Василия Великого” (1866).
Основні ідеїНадання рішучого характеру національному руху;соціалістична риторика;революційність в діяльності;національне і соціальне звільнення;возз’єднання українських земель;захист інтересів робітників і селян. Соціалізм – лад, який, за вченням соціалістів, мав прийти на зміну капіталізму та ґрунтуватися на спільній власності на засоби виробництва та владі трудящих
Перша політична партія. Русько-Українська радикальна партія (РУРП)1890 р. Партія – політична організація, яка представляє інтереси певної групи чи верстви й прагне здобути владу чи впливати на неїФранко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»
Значення діяльності1895 рік. Самостійність стає стратегічною метою в Галичині1896 рік. Праця Юліана Бачинського “Україна irredenta”(“Україна уярмлена”) - вперше обґрунтовано ідею самостійності для українцівІдея самостійності України. Юліан Бачинський і його праця “Україна irredenta”(“Україна уярмлена”)Друковані органи: місячник "Народ" (видавався у 1890-1895, 1918), місячник для селянства "Хлібороб" (1891-1895), "Громадський голос" .
Іван Франко(1856 – 1916)Народився в с. Нагуєвичі (Станіславщина);навчався у Львівському, Чернівецькому, віденському університетах;першим підняв питання боротьби робітників за свої права (“Борислав сміється”);прибічник радикалізму – звеличення соціальної і національно-визвольної боротьби;двічі увязнений – на 9 і 2,5 місяці;критичний погляд на марксизм як засіб до втрати свободи. Приміщення Коломийської ратуші, де у 1880 році був ув'язнений Іван ФранкоІван Франко – студент Львівського університету
Відхід від радикалізму. Зустріч з М. Грушевським і співпраця з ним у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка1894 р. Марксизм – “релігія, заснована на догмах ненависті й класової боротьби”1916 рік – висунутий на здобуття Нобелівської преміїПам’ятник І. Франку на Личаківському кладовищі у ЛьвовіІван Франко. Малюнок - Fotomag.com.ua
Українська соціал-демократична партія. Діяльність: Парламентська робота, участь у виборах;вимога рівноправної виборчої реформи;організація страйків;культурно-просвітницька робота. Соціалістичні позиції{5 DA37 D80-6434-44 D0-A028-1 B22 A696006 F}Девіз:«Наша ціль є вільна держава українського люду — Українська Республіка»Микола Ганкевич – лідер партії
Українська націонал-демократична партія. Програмні положення:стратегічна мета – незалежна і соборна Україна;тактична мета – автономія у складі Австро-Угорщини;парламентська боротьба;підтримка страйкового руху. Юліан Романчук – очолював Народний комітет – вищий орган партіїГазета “Діло” - офіційне партійне видання УНДП. Перша сторінка газети «Діло» від 31 серпня1939 року (один з останніх випусків)
Виборча система Австро-Угорщини. Віденський парламент. Галицький сейм. Політична дискримінація:для одного депутата від поміщиків – 52 голоси;для одного депутат від селян – 8764 голоси.1861 р. Присяга депутата: «Я як крайовий посол для Королівства Галичини й Володимирії разом із Великим князівством Краківським присягаю Його цісарсько-королівській Апостольській Милості Цісареві на вірність, послух, зобов’язуюсь дотримуватися законності й сумлінно виконувати свої обов’язки. Так мені, Боже, допоможи!»Візит Франца Йосифа I до Галицького крайового сейму. Картина Г. Родаковського