Західна Україна в ІІ пол. XIX ст.

Західна Україна в другій половині ХІХ століття

Герб Австро-Угорщини. Прапор Австро-Угорщини

Економічна характеристика

Структура землекористування в 1848 році

Структура землекористування після 1848 року

сільське господарство розвивалося надзвичайно повільно;величезні землі знаходились у власності поміщиків;малоземелля селян; природне зростання чисельності населення загострювало ситуацію; край був ринком збуту готової продукції з центральних регіонів імперії і джерелом надходження сировини. був резервуаром дешевої робочої сили. Висновки. Герб королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії (1772—1918)

Особливості економічного розвитку Західної України в ІІ половині ХІХ століття. Аграрний та сировинний край. Наявність поміщицьких латифундій. Малоземелля селян. Орієнтація на ринок. Нова техніка, спеціалізація. Розвиток садівництва. Збільшення поголів'я худоби. Вільнонаймана праця

Промисловість Західної Українивідставання від розвинутих європейських країн. австрійський уряд скасував середньовічні цехові відносини і дозволив вільну промислово-підприємницьку діяльність лише в 1859 р.західноукраїнські землі - найвідсталіші провінції Австро-Угорщини;запізнення з промисловим переворотом;промислові підприємства Галичини почали переобладнувати паровими двигунами лише з 70-х років XIX ст.

Основні галузі промисловостілісопильна;нафтова – Дрогобицько-Бориславський район;соляна – видобування 64% солі в імперії (Солотвин на Закарпатті);озокеритна ( гірський віск);шкіряна;текстильна. Панорама м. Борислава. Нафтові вежі. Поштова листівка 1920-ті рр. Озокеритова руда, експонат музею історії Трускавця

Перша:Інші напрямки:1861 р. - напрямок – Краків – Перемишль ;1864 р. – продовження напрямку до Львова. Краків – Перемишль – Чернівці;Стрий – Закарпаття. Залізничний рух. МЕТА Для вивезення сировини до Австро-Угорщини і ввезення з імперії готових товарів

Початок трудової еміграціїТрудова еміграція – початок масового переселення українців в 90-х роках ХІХ століття із західноукраїнських земель в пошуках роботи до Канади, США, Бразилії, Австралії.в цей період виїхало більш як 250тис. осіб. Одні з перших українських емігрантів до Америки – баптисти І. Сипченко, Г. Кузений, І. Юхимів та Ю. Сич. Форми еміграції: постійна переселенська; тимчасова заробіткова еміграція ( на тимчасові сезонні роботи західноукраїнські селяни щорічно виїздили до сусідніх країн – Угорщини, Західної Австрії, Німеччини, Румунії, Росії, Франції та інших країн).

Постійна переселенська еміграція. Українські вуглекопи у США, 1903 р.

Причини трудової еміграції українців. ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИБУХ( різке зростання чисельності населення – з 3,9 до 6,4 млн чол. за неповних 50 років)Відсутність роботи на підприємствах. Надзвичайно низький рівень оплати праціРізке зменшення селянських наділів

Зародження українського кооперативного руху. Чому, на вашу думку, на західноукраїнських землях у ІІ половині ХІХ століття зароджується кооперація?Кооперація – форма об’єднання людей, які на спільних пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності1883 р. – перший кооператив - «Народна торгівля» - засновник Василь Нагірний

Василь нагірнийу 1886 р. вийшов з друку його «Порадник для крамниць», де Нагірний докладно описує як відкрити власну крамницю, які кошти для цього потрібні, а також подає зразки необхідних документів. відомий львівський міщанин Михайло Галібей, в одній зі своїх публікацій, навіть назвав Нагірного «батьком галицької кооперації».

Євген Олесницький«Сільський господар» — українське господарське товариство у Галичині. Засноване у 1899 р. у м. Олесько Золочівського повіту (тепер Львівська обл.) Є. Олесницьким, священиками о. Томою і о. Юліяном Дуткевичами. Метою діяльності є захист інтересів та поліпшення добробуту селян шляхом підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Олесницький Євген

Національно – визвольний рух. Галичина. Український П’ємонт. Має стати центром боротьби за єдину і незалежну державу

Становище після революції 1848-1849 рр. Підтримка пропольської політики;відмова від поділу Галичини на польську і українську;витіснення з Львівського університету українських викладачів;переслідування Якова Головацького;примус галицько-католицької церкви до переходу до католицького календаря;1859 р. – спроба нав'язати “Галицько-Руській матиці” латинську абетку, що призвело до протесту української інтелігенції (“абеткова війна”). Застій. Політика намісника Галичини – Агенора Голуховського. Аґенор Голуховський (старший)

Польський контроль над Галичиною1869 р. – мова освіти і адміністрування у Галичині – польська;адміністративні чиновники – поляки;більшість гімназій – польськомовні;повне ігнорування прав українців. Підстава: Невтручання австрійських властей у польські справи у Галичині в обмін за підтримку поляками австрійського трону. Польська позиція:“Не існує ніяких русинів, а лише – Польща і Московщина”

Москвофільство“Якщо нас судилося потонути, то краще це зробити в російському морі, аніж у польській калабані”

Діяльність москвофілів. Визнання великодержавницької ролі Росії;твердження, що окремого українського народу не було і немає;заперечення необхідності розвитку української літературної мови;пропаганда “язичія” – суміші церковнослов'янської мови з домішками польської, російської і української мов;видання серії дешевих книжок для селян;боротьба з пияцтвом і створення братств тверезості. Засіб боротьби проти українського визвольного руху. ЗНАЧЕННЯ

Народовці

Два етапи:священник Степан Качала Корнило Устиянович Анатолій Вахнянин. Сидір Воробкевич

Діяльність народовців. Одягалися в народний або козацький одяг, носили високі шапки;конфронтація з москвофілами;у часописі “Правда” друкувалися твори авторів зі Східної України;збирали бібліотеки, передплачували газети, засновували хори, організовували вечірки і концерти;1861 р. – початок роботи товариства “Руська бесіда” – влаштовували літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, святкування роковин Т. Шевченка, зустрічі з гостями з Наддніпрянщини;1864 р. – у Львові засновано український театр. Будівля Народного Дому, в якому відбулася перша вистава українського театру

Товариство “Просвіта”Форми діяльності:організація читалень і видання популярних книжок;навчання селян і міщан передовим методам ведення господарства, з домашніми промислами;фінансування кооперативів. Дата створення1868 р. Мета діяльності“Вивчення та освіта народу”(просвітницька діяльність)

Програма «Просвіти» Львів, Пл. Ринок, 10 – будинок товариства “Просвіта”«Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього». Андрій Січинський. Протокол «Просвіти» 1882 р. Пам’ятник «Просвіті» у Львові

Літературне товариство ім. Т. Шевченка. Культурно-просвітницька робота;видання часописів “Правда” і “Зоря”;діяльність секцій: філологічної, історико-філософської, математико-природничо-медичної. Дата створення1873 р. Реорганізація в наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ)Герб НТШМета діяльностіРозвиток української словесності1892 р.

Польське повстання 1863 – 1864 рр. На території Правобережної України – 50 повстанських загонів;найвідомішим українцем був – Андрій Потебня ( член організації “Земля і воля”). Особливість: Відсутність масової підтримки повстання серед українців. Причини:гасло поляків про відновлення Польської держави в межах 1772 року;зневажливе ставлення поляків до українців. Мета повстання. Проти панування царської РосіїОдин з керівників польського повстання 1863 року, українець за походженням, офіцер російської армії в польщі Андрій Опанасович Потебня

Народовці у 70-80-х рр. ХІХ ст. Вибори до галицького сейму1879 р. Особливість:масові фальсифікації з польського боку;підкуп виборців;обрання тільки трьох депутатів від українців. Галицький крайовий сейм. Засідання Галицького крайового сейму

Наслідок виборів 1879 р. Поява нових лідерів народовців. Юліан Романчук (сидить) з Л. Левицьким (зліва) та О. Колессою (справа)Олександр Огоновський. Олександр Барвінський. Володимир Барвінський

Олександр Барвінський. Народився в с. Шляхтинцях (Тернопільщина);закінчив Львівський університет, юрист;90-ті рр. – очолював Українське педагогічне товариство;1886 р. – початок видавництва “Руської історичної бібліотеки” (24 томи);1892-1897 рр. – керівник НТШ. Пам'ятник О. Барвінському в Шляхтинцях

Політична діяльність народовців1879 р. – політичний часопис для селян “Батьківщина”;1880 р. – часопис для інтелігенції “Діло”;1880 р. – перше масове всеукраїнське віче (перша вдала спроба зв'язатися з народними масами).«ДІЛО» — перша укр. щоденна газета

Народна радаІніціатор створення: Юліан Романчук. Мета: Продовження політики Головної руської ради. Значення:прообраз першої політичної партії;народовці стають самостійною політичною силою;до кінця 80-х рр. народовці витісняють москвофілів з політичного життя.1885 р. Політичне товариство

“Київське королівство”Суть: План відокремлення українських земель від Росії.Ініціатор: Німеччина і Австрія. Підтримка в Україні: В. Антонович;О. Кониський. Отто фон Бісмарк був канцлером — головою уряду — Німеччини і хотів створити Київське королівство. Фото 1871-го

Олександр Кониський(1836 – 1900)Народився в с. Походівці (Чернігівщина);організовував недільні школи у Полтаві;учасник Київської громади;1863 р. – заслання;1865 – 1872 рр. – закордоння діяльність;один з ініціаторів створення НТШ;автор ґрунтовної біографії Т. Шевченка;сприяв поєднанню визвольного руху Наддніпрянщини та Галичини.

Нова ера. Компроміс галицьких народовців з польською владою Галичини1890 – 1894 рр. Олександр Барвінський. Юліан Романчук. Одні з головних ініціаторів польсько-українського компромісу

Укладення компромісу. Сторони: Лідери галицьких народовців;Казимир Бадені – намісник Галичини. Казімір Фелікс, граф БаденіБуськ. Палац графа Бадені

Умови компромісу. Українці отримають місця у парламенті;Допомога українському культурницькому руху:відкриття третьої української гімназії;збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті;заснування кафедри української історії;визнання українського правопису;запровадження українських написів.3. Підтримка українцями політики австрійської влади.

Особливості компромісу. Відсутність широкої підтримки населення;1891 р. – на виборах українці втрачають депутатські місця;1892 р. – вихід з компромісу “Народної ради”;1894 р. – офіційне припинення компромісу на галицькому сеймі. Галицький крайовий сейм

Наслідки компромісу. Дозвіл на відкриття третьої української гімназії;відкриття кафедри української історії у Львівському університеті (1894);кафедру очолив Михайло Грушевський. Львівський університет. Михайло Грушевський,1895

Народовці на Буковині“Буковинська трійця”Сидір Воробкевич. Григорій Воробкевич

Чернівецький університет1875 р. - заснування. Степан Смаль-Стоцький – професор університету з 1895 р. – один з лідерів буковинський народовців

Діяльність буковинських народовців1885 р. – видання газети “Буковина” (Ю. Федькович);“Український клуб” – об'єднання галицьких і буковинських депутатів у віденському парламенті;Основні політичні партії:радикальна;національно-демократична;соціал-демократична. Меморіальна дошка Ю. Федьковичу в Чернівцях

Становище Закарпаття. Домінування угорської влади. Греко-католицька церква стає засобом мадяризації;Закрито останні парафіяльні школи з українською мовою навчання. Утвердження москвофільства. Вплив на свідомість інтелігенції перемоги російської армії над угорцями в 1849 р.;Перше національне товариство – “Общество св. Василия Великого” (1866).

Національний рух на Закарпатті1897 р. – тижневик “Наука”;спроба налагодження зв'язків з Галичиною;Закарпаття – “поранений брат” українства (Михайло Драгоманов). Сильвай Іван (літературний псевдонім — Уріїл Метеор, греко-католицький священик, поет і письменник русофільського напряму

Радикальний рух у ГаличиніЖурнал “Громадський друг” (“Дзвін”, “Молот”), який видавали Іван Франко та Михайло Павлик у 1878 р.

Основні ідеїНадання рішучого характеру національному руху;соціалістична риторика;революційність в діяльності;національне і соціальне звільнення;возз’єднання українських земель;захист інтересів робітників і селян. Соціалізм – лад, який, за вченням соціалістів, мав прийти на зміну капіталізму та ґрунтуватися на спільній власності на засоби виробництва та владі трудящих

Перша політична партія. Русько-Українська радикальна партія (РУРП)1890 р. Партія – політична організація, яка представляє інтереси певної групи чи верстви й прагне здобути владу чи впливати на неїФранко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Лідери РУРПІван Франко. Михайло Павлик. Юліан Бачинський. В'ячеслав Будзиновський. Володимир Охримович

Програмна метаборотьба за Українську державу;головний засіб боротьби – парламентський;захист національних і соціальних інтересів українців.«Народ» - друкований oрган Русько-української радикальної партіїЮвілейна медаль Русько-української Радикальної партії "Січова пам’ятка"

Значення діяльності1895 рік. Самостійність стає стратегічною метою в Галичині1896 рік. Праця Юліана Бачинського “Україна irredenta”(“Україна уярмлена”) - вперше обґрунтовано ідею самостійності для українцівІдея самостійності України. Юліан Бачинський і його праця “Україна irredenta”(“Україна уярмлена”)Друковані органи: місячник "Народ" (видавався у 1890-1895, 1918), місячник для селянства "Хлібороб" (1891-1895), "Громадський голос" .

Юліан Бачинський( 1870 – 1940)Народився в с. Новосілці (Східна Галичина);здобув освіту у Львівському і Берлінському університетатх;написав працю “Україна irredenta”(1895) – вперше висловлено ідею політичної незалежності України. Ю. О. Бачинський

Іван Франко(1856 – 1916)Народився в с. Нагуєвичі (Станіславщина);навчався у Львівському, Чернівецькому, віденському університетах;першим підняв питання боротьби робітників за свої права (“Борислав сміється”);прибічник радикалізму – звеличення соціальної і національно-визвольної боротьби;двічі увязнений – на 9 і 2,5 місяці;критичний погляд на марксизм як засіб до втрати свободи. Приміщення Коломийської ратуші, де у 1880 році був ув'язнений Іван ФранкоІван Франко – студент Львівського університету

Відхід від радикалізму. Зустріч з М. Грушевським і співпраця з ним у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка1894 р. Марксизм – “релігія, заснована на догмах ненависті й класової боротьби”1916 рік – висунутий на здобуття Нобелівської преміїПам’ятник І. Франку на Личаківському кладовищі у ЛьвовіІван Франко. Малюнок - Fotomag.com.ua

Розкол РУРПМісце події:м. Львів, партійна конференція. Суть події:поява нових партій: УСДП;УНДП. 1899 р. Члени УСДП за обговоренням

Українська соціал-демократична партія. Діяльність: Парламентська робота, участь у виборах;вимога рівноправної виборчої реформи;організація страйків;культурно-просвітницька робота. Соціалістичні позиції{5 DA37 D80-6434-44 D0-A028-1 B22 A696006 F}Девіз:«Наша ціль є вільна держава українського люду — Українська Республіка»Микола Ганкевич – лідер партії

Лідери УСДПЮліан Бачинський. Володимир Охримович. Семен Вітик

Українська націонал-демократична партія. Програмні положення:стратегічна мета – незалежна і соборна Україна;тактична мета – автономія у складі Австро-Угорщини;парламентська боротьба;підтримка страйкового руху. Юліан Романчук – очолював Народний комітет – вищий орган партіїГазета “Діло” - офіційне партійне видання УНДП. Перша сторінка газети «Діло» від 31 серпня1939 року (один з останніх випусків)

Лідери УНДПІван Франко. В'ячеслав БудзиновськийЄвген Левицький. Теофіл Окуневський

Виборча система Австро-Угорщини. Віденський парламент. Галицький сейм. Політична дискримінація:для одного депутата від поміщиків – 52 голоси;для одного депутат від селян – 8764 голоси.1861 р. Присяга депутата: «Я як крайовий посол для Королівства Галичини й Володимирії разом із Великим князівством Краківським присягаю Його цісарсько-королівській Апостольській Милості Цісареві на вірність, послух, зобов’язуюсь дотримуватися законності й сумлінно виконувати свої обов’язки. Так мені, Боже, допоможи!»Візит Франца Йосифа I до Галицького крайового сейму. Картина Г. Родаковського