Захворювання що передаються статевим шляхом

Захворювання що передаються статевим шляхом

ЗПСШЗПСШ – це інфекції, які поширюються, головним чином, в результаті сексуальних контактів від людини до людини.Існує більше 30 різних бактерій, вірусів і паразитів, які передаються статевим шляхом.

ЗПСШБактеріальні інфекцііВірусні інфекцііПаразитарні організми

БАКТЕРІАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇЦе інфекції, збудниками яких є бактерії. Розповсюджені бактеріальні інфекції: Сифіліс. Гонорея. Хламідіоз. Мікоплазмоз. Венерична лімфогранулема. М'який шанкр

Сифіліс. Збудником є бактерія Treponema pallidum із роду Treponema. Це хвороба з хронічним системним перебігом, що характеризується ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, хрящево-кісткової системи, центральної нервової системи (ЦНС)

Гонорея. На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричинює її запалення, яке йде з набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція часто має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватись по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок виділяє токсин, і через це, крім місцевих уражень, у такого хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.

Хламідіоз. Поширене інфекційне захворювання, яке відносять до захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Часто спостерігають у чоловіків (негонорейний уретрит, епідидиміт, орхіепідидиміт, проктит тощо), жінок (кольпіт, цервіцит, ерозії, уретрит, сальпінгіт тощо) і навіть у новонароджених (зараження відбувається під час пологів). Хламідіоз на сьогодні є одним з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом. Щорічно 357 млн випадків серед ЗПСШ в світі припадає на 4 хвороби: урогенітальний хламідіоз, гонорею, сифіліс та трихомоноз

Мікоплазмоз. Урогенітальний мікоплазмоз частіше перебігає безсимптомно, але можлива її активація під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів (при стресових ситуаціях, переохолодженнях, вагітності, інтоксикації, авітамінозі, супутніх хронічних захворюваннях). Для захворювання характерна більша частота ускладнень і значна стійкість до терапії, яка проводиться.

Венерична лімфогранульома. Передається в основному статевим шляхом, характеризується переважним ураженням лімфатичних вузлів і м'яких тканин урогенітальної області

М'який шанкрінфекційна хвороба, що передається тільки статевим шляхом. Збудником захворювання є стрептобацила Петерсона-Дюкрея (Haemophilus ducreyi). У місці впровадження патогенного збудника з часом утворюється виразка, яка приносить людині хворобливі відчуття.

ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇВІРУСИ – живі організми неклітинної будови. Складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК чи РНК) та білкової оболонки. Зрідка включають в себе інші речовини – ферменти, ліпідні оболонки тощо. Найпоширеніші вірусні інфекції: ВІЛ Гепатит В Цитомегаловірус Контагіозний молюск Герпес

ВІЛВірус імунодефіциту люди́ни або ВІЛ — два види вірусів з роду лентивірусів, хазяїном яких є людина. Спричинюють синдром набутого імунного дефіциту, — хворобу імунної системи за якої організм хворого втрачає можливість захищатися від ВІЛ-асоційованих хвороб: опортуністичних інфекцій та пухлин

Гепатит BВірус гепатиту B впливає на функції печінки відтворюючись в її клітинах, які називаються гепатоцитами. Під час зараження HBV, хвороби та очищення від вірусу, імунна відповідь організма хазяїна спричиняє Захворювання може мати як гострий, так і хронічний перебіг. Більшість людей не помічають жодних симптомів у гострій стадії інфекції, однак у деяких людей можливі:жовтяниця (пожовтіння шкірних покривів та слизових оболонок);потемніння сечі;посвітління калу;нудота;блювання;надмірна втома;болі в животі. У деяких випадках можливий розвиток гострої печінкової недостатності, що може призвести до смерті. Хронічна інфекція може спричинити розвиток цирозу або раку печінки (20–30% випадків).шкоду клітинам печінки.

Цитомегаловірус. Ця інфекція характеризується багатогранними проявами — від безсимптомного перебігу до тяжких генералізованих форм з пошкодженням внутрішніх органів і ЦНС, особливо за наявності імунодефіциту.

Контагіозний молюск. Вірусна інфекція, яку спричинює один з вірусів групи поксвірусів. Уражає шкіру й іноді слизові оболонки.

Герпес. Вірус викликає висип або почервоніння, що з'явилися раптом на статевих органах, що супроводжуються сверблячкою.

ІНШІ ТИПИ ІНФЕКЦІЙ: Протозойні (трихомоніаз)Грибкові (молочниця)Паразитарні захворювання (фтиріаз, короста)

БОРОТЬБА з ЗПСШПопри наявність усіх сучасних методів і засобів діагностики й лікування ІПСШ, хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу із хворобами. Методи боротьби з інфекціями, який передбачені Всесвітньою організацією охорони здоров'я :

БОРОТЬБА з ЗПСШПоведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку. Щодо венеричних хвороб існує немало забобонів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись ІПСШ можна тільки після настання певного віку. Проте зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна й нестатевим шляхом — якщо користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах. Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння.