Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем. І закон Менделя.

Тема. Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем. І закон Менделя.

Мета: ознайомити з основними закономірностями успадкування ознак на прикладі І закону  Г. Менделя; формувати знання про генетичну символіку, гібридологічний метод досліджень; розкрити значення І закону Менделя для генетики; навчитися розв'язувати задачі з генетики, визначати характер успадкування при моногібридному схрещуванні, генотип та фенотип нащадків за генотипами батьківських форм і навпаки; розвивати уяву, увагу, пам’ять, мову, логічне мислення, аналізувати й систематизувати інформацію; формувати інтерес до предмета.

Обладнання.Таблиця «Закони Г. Менделя», портрет Г. Менделя, малюнки й фотографії, що демонструють успадкування ознак, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І . Організація

Позитивне налаштування на урок

ПАМ’ЯТКА « 7 Я»

Епіграфом уроку будуть слова: «Ніколи не говори: «Я-неук»,

А завжди кажи: « Я-зірка».

Але кожен з вас повинен пам’ятати:

Я-учень

Я-хочу знати

Я-думаю

Я-вмію

Я-знаю

Я-особистість творча

Я-зірка

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Виконання вправи за посиланням https://learningapps.org/16809064
2.  Робота з флешкартками

- Метод полягає у вивчені родоводів

- Метод полягає у схрещуванні організмів, які відрізняються за певною ознакою чи ознаками

- Метод полягає у вивченні однояйцевих близнят

- Метод грунтується на дослідженні особливостей  хромосомного набору організмів

- Метод дає можливість простежити за частотами зустрічальності алелей певних генів у популяціях

- Методи, які дозволяють проводити різні операції з  генами (синтезувати, перебудовувати, сполучати  різні частини)

ІІІ. Мотивація навчально - пізнавальної діяльності

Прийом “Дивуй”

Чи не задумувались  ви над тим, чому  у вас блакитні очі, а у батьків - карі?

- чому  кошенята в кішки не завжди схожі на неї за кольором шерсті?

- чому інколи онуки мають схожі риси із своїми бабусями чи дідусями?

- чому томати мають різні форми плодів та їх різний колір?

Попробуємо відповісти на ці запитання протягом нашого уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

З далеких часів людей хвилювало питання про причини схожості батьків і потомства, про природу змін. Наука і практика всередині ХІХ ст. накопили величезний матеріал зі спадкових ознак, але в чому причина подібності і відмінності організмів ще тривалий час встановити не вдавалось. Сьогодні ми зупинимося на

гібридологічному методі, методі схрещування. На основі цього методу Грегор Мендель відкрив закони генетики. Свої досліди учений ретельно планував, вів точний кількісний облік потомства за кожною парою досліджуваних ознак у ряді поколінь і результати досліджень піддавав математичному аналізу. Методика проведення дослідів склала основу гібридологічного методу, який став основним методом класичної і сучасної  генетики.

- коротке повідомлення учня про життєвий шлях Г. Менделя

Грегор Йоганн Мендель (нім. Gregor Johann Mendel; 20 липня 1822, Гайнцендорф — 6 січня 1884, Брно) — католицький священник і моравський біолог та ботанік, засновник сучасної генетики. Відкрив закони спадковості, названими пізніше його ім'ям. Закони Менделя — одні із найважливіших у сучасній генетиці. У період перебування у Відні, він жваво почав цікавитися проблемою гібридизації рослин. У 1850-ті роки він проводив чимало дослідів над рослинами, в тому числі над горохом в монастирському саду. Саме завдяки цим дослідам він зміг пояснити закони механізму наслідування, які були пізніше перейменовані в «Закони Менделя». Незабаром вийшли в світ його праці під назвою «Досліди над рослинними гібридами». Сам вчений був упевнений, що зробив найбільше відкриття. Однак коли його відкриття не спрацювало в дослідах з деякими тваринами, він розчарувався в науці і перестав займатися біологічними дослідженнями.   Мендель помер 6 січня 1884 року, так і не визнаний сучасниками. Про значимість його дослідів стало відомо на початку XX століття, коли стали розвиватися вчення про гени.

- Свої дослідження Грегор Мендель розпочав з моногібридного схрещування.

Моногібридне схрещування — це схрещування організмів, що відрізняються один від одного однією парою альтернативних ознак.

Перший закон Менделя

Об’єктом для досліджень Мендель брав горох, який має багато сортів, що відрізняються альтернативними проявами ознак. Вибір об’єкта виявився вдалим, оскільки спадкування ознак у гороха відбуваються досить чітко. Гороху звичайно властиве самозапилення, хоч можливе також перехресне запилення.У самозапильної рослини все потомство є потомством одного організму, тобто становить так звану чисту лінію, а здатність до перехресного запилення полегшує гібридизацію. Це дало Менделю можливість проаналізувати потомство як кожної окремої особини, так і в результаті гібридизації. Перш ніж приступити до експериментів Мендель кілька років перевіряв чистоту сорту (гомозиготність), а впевнившись у цьому, розпочав експеримент.У дослідах Менделя при схрещуванні сортів гороху, які мали жовте і зелене насіння, все потомство (тобто гібриди першого покоління) виявилися жовтим насінням.

В усіх випадках у гібридів першого покоління проявлялася ознака лише одного з батьків, ознака іншої батьківської форми не проявлялася. Явище переважання в гібридів першого покоління ознаки одного з батьків

Г.Мендель назвав домінуванням (лат. dominancio-панування), ознаку, яка проявилася в гібридів першого покоління – домінантною, яка не проявилася – рецесивною (лат. recessum – відступ). Виявлена закономірність складає  суть першого закону Г.Менделя – закону одноманітності гібридів першого покоління, або закону домінування: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за однією парою альтернативних ознак

спостерігається одноманітність гібридів першого покоління F1 як за фенотипом, так і за генотипом.

За фенотипом усі особини мають домінантну ознаку, за генотипом вони  гетерозиготні (Аа).

Цитологічні основи цього закону: гомозиготні батьки (АА х аа) в процесі мейозу утворюють гамети лише одного типу – А і а відповідно. Поєднання  цих гамет дає зиготу лише одного типу – Аа.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. У великої рогатої худоби алель безрогості домінує  над алелем рогатості. Яке потомство можна отримати  від схрещування безрогого гомозиготного  бугая з рогатою коровою?

А - безрогість

а - рогатість

Геноти корови - аа

Генотип бугая - АА

Р  ♀ аа x ♂ АА

G      а  x А

F1         Аа

Отже, всі гібриди І покоління будуть безрогі

VІ. Підсумок

Рефлексія

«Дерево настрою»

Червоне яблуко: На уроці було цікаво!

              Я все зрозумів(-ла). Корисний матеріал

  Зелений листок: На уроці було цікаво!                                                                  

         Але я зрозумів (-ла) не все. Перечитаю вдома.

     Жовтий листочок: На уроці було не цікаво!

Я нічого не зрозумів(-ла). Цей матеріал мені не знадобиться.

VІІ. Д/з . Опрацювати параграф 31 с. 120, 121