уроку фізики у 9 класі
Тема: Залежність опору провідника від температури.
Мета: З’ясувати залежність опору металів від температури. Розглянути практичне застосування цієї залежності для обґрунтування висновків та розв’язування задач.
Тип уроку: комбінований.
Демонстрація: джерело живлення, ампер, з’єднувальні проводи, електролампочки різної потужності.
Хід уроку.
І. Актуалізація знань учнів:
1. Під час вивчення розділу ”Закони постійного струму” ми ознайомились з деякими фізичними явищами, термінами, величинами. Повторимо деякі з них.
1. Що таке електричний струм?
– Впорядкований рух заряджених частинок.
2.Яка фізична величина характеризує струм?
– Сила струму.
3.Що характеризує опір R?
– R- характеризує провідник.
4. Які ви знаєте дії струму?
– теплова
5. Щ називають силою струму?
І=; І=qonvs; v=.
6. Що називають постійним струмом?
– якщо сила струму не змінюється,то струм називається постійним.
7. Що потрібно для існування електричного струму?
– Наявність заряджених частинок.
8. Сформулювати Закон Ома для ділянки кола?
Сила струму на ділянці кола прямо пропорційна прикладеній напрузі і обернено пропорційна опору провідника.
9. Від чого залежить опір?
- від роду речовини, геометричних розмірів.
10. Що таке ρ?
-величина, що залежить від роду речовини I температури.
II. Які ви знаєте речовини, щодо здатності проводити електричний
струм.
-провідники/ срібло ,мідь ,алюміній/
-напівпровідники
-діелектрики/ скло ,пластмаси ,гума/
12. що називається ел. струмом в металах?
-впорядкований рух електронів.
13 яка швидкість руху в електронів більша впорядкованого чи теплового руху?
Швидкість теплового руху електронів більша в сотні мільйонів разів.
14 що зумовлює опір в провіднику?
-зіткнення електронів провідності з іонами кристалічної решітки.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
І створюється проблемна ситуація перед вивченням теми про залежність опору провідника від температури. Під’єднуємо послідовно дві лампочки напругою 36 в І потужністю 25 ват і лампочку від кишенькового ліхтарика напругою 6,3 в. Якщо включити до джерела струму то маленька лампочка загориться вмить а великі з деяким запізненням. Коли включати і виключати дуже часто, то великі лампочки засвічуватися не будуть.
Ставиться запитання: Чому?
2.Опір в провіднику зумовлює зіткнення електронів провідності з іонами кристалічної решітки. При підвищенні температури провідника зростає середня швидкість теплового руху електронів і збільшується амплітуда коливань іонів у вузлах решітки. А це веде до збільшення зіткнень електронів з іонами. Тому можна припустити залежність опору провідника від температури.
Приєднаємо до джерела живлення металеву спіраль, послідовно з нею увімкнемо гальванометр. Нагріваючи спіраль, спостерігаємо зменшення сили струму в колі. Отже , опір зростає. Замінюючи спіраль іншими металевими провідниками можна переконатись, що при підвищенні температури опір усіх металів зростає пропорційно температури.
Для характеристики залежності опору від температури вводиться
Коефіцієнт опору – число, яке показує наскільки змінюється кожна одиниця питомого опору речовини при зміні температури на 1 кельвін.
Нехай ρ при температурі То=274К
Ρ - T
ρ-ρ0 ΔT=T-T0
Тоді
Таким чином питомний опір лінійно залежить від температури при сталому температурному коефіцієнті:
=(1+)
Графічно ця залежність зображується прямою лінією:
Якщо врахувати, що R=
то R=R(1+)
Ми знаємо, що T=t+273 і t, тому дані формули можуть мати
І такий вигляд:
R=Rt)
Якщо інтервал зміни температури невеликий,то температурний коефіцієнт вважають сталим.
Отже питомий опір металів зростає лінійно з підвищенням температури.
3. А зараз повернемось до проблемного запитання. Учні дають відповідь:
Спіральки великих ламп прогріваються довше, ніж малої, і великий початковий струм дає миттєве світіння малої лампочки.
4.У деяких сплавів, наприклад у сплаву міді з нікелем температурний коефіцієнт опору дуже малий:
Питомий опір константану великий: Ом*м. Такі сплави використовують для виготовлення еталонних опорів.
Залежність опору металів від температури використовують у термометрах опору. Основним робочим елементом такого термометра є платиновий або мідний дріт,
Залежність опору якого від температури добре відома. Такі термометри дають змогу Вимірювати дуже низькі і дуже високі температури.
5. А зараз розглянемо, чи залежить опір розчинів електролітів від температури.
Під’єднаємо до джерела живлення два електроди /вугельні стержні/,опущені в розчин кухоної солі у воді. Послідовно в коло увімкнемо гальванометр. Нагріваючи посудину з розчином елкктролітів спостерігаємо помітне збільшення сили струму в колі.
Робимо висновок: У розчинні електролітів з підвищеням температури опір зменшується. Для розчинв електролітів
Наприклад: для 10%-ного розчину кухоної солі
ІІІ. Закріплення нового матеріалу. Розвязання задач.
Вправа 12.3
Дано:
t0 = 0 0C P = IU =I2R = P1 =
P0 = 5 кВт = 5000 Вт ρ =ρ0 (1+2∆t)
t = 60 0C R = R(1+ά∆t ). ІІ Якщо І = const, що:
U = const I Якщо U = const: P0 =I2R0 ; P2 = I2R
λ = 0,0038 K-1 P0 = ; R1= P2=; P2= P0(1+α∆t)
I = const U2 = P0R0; U2 = RT2 P2 = 5000 Bт (1+0,0038к-1*60 0С) = 6,1 Вт
P1 - ? P0R0 = RT
P2 - ? P1 = P1= Відповідь: P1 = 4.1 кВт
P2 = 6,1 кВт
№ 14.1
По мідному провідникові тече струм. Густина струму j = 6 А/мм2. Знайдіть середню швидкість упорядкованого руху електрон ів, вважаючи, що на кожний атом міді припадає один вільний електрон.
Дано:
J = 6 А/мм2 I = enSv ν = 0.45 мм/с =4,5 .10-4м/с
Ρ = 8,3.103 кг/м3 n = Відповідь : ν = 4,5.10-4м/с
NA= 6.02.1023 моль-1
М = 0,0635 кг/моль N = ρV NA/M
е = 1,6 .10-3км
I = J S
ν - ? ν =
№10 ЕНІ
Для вимірювання температури застосували залізний дріт, який при температурі 10 0C має опір 13 Ом. Визначити температуру. При якій опір становить 18,25 Ом, якщо температура коефіцієнт заліза 0,006 К-1
Дано:
t = 10 0C R1 =R0 (1+ α∆t1) t2 =
R1 = 150 Ом R2 =R0 (1+ α∆t2)
R2 = 18,25 Ом R0 при 0 0C
α = 0,006 к-1 R =
R2 =
t2 - ? 2 =
t2 =
У скільки разів зміниться сила струму, яка проходить через платинову піч при нагріванні від 20 0C до 1200 0C, якщо температурний коефіціент опору платини α = 3,65.103 k-1, а напруга на затискачах печі залишається незмінною.
Дано:
t =20 0C I1=; U=IR =
t = 1200 0C I0 =; U= I0R0
α = 3,65.103k-1 R=R0 (1+α∆T)
U =const
=
- ?
Відповідь: =0,2.
Завдання додому : вивчити конспект
1