Виховна справа проведена в шостому класі спеціальної школи.
Мета: збагатити знання учнів про події на Майдані, вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні; показати всю красу і велич рідної землі, розширити знання дітей про козацтво.
Розвивати бажання стати гідними громадянами України, бути її захисниками; Виховувати патріотичну свідомість.
Заняття – реквієм: „ Герої не вмирають…Просто йдуть...”
Виховна справа проведена в шостому класі спеціальної школи.
Епіграф .
„ Хто вмирає в боротьбі
в серцях живе повіки!”
Мета: збагатити знання учнів про події на Майдані, вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні; показати всю красу і велич рідної землі, розширити знання дітей про козацтво.
Розвивати бажання стати гідними громадянами України, бути її захисниками; Виховувати патріотичну свідомість.
Корегуюча: слідкувати за правильною вимовою звуків та виправляти при потребі.
Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, Стіна пам’яті Героїв Небесної Сотні. Вислови : „ Історія одна, і Ви - її частина!”, „Хто помирає в боротьбі - в серцях живе повіки!”, книжкова виставка; стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою, повітряні кульки жовтого та синього кольорів, калина.
Хід заняття
Сіли всі зручно!
Слайд №1
Тема нашого з вами спілкування: „ Герої не вмирають…Просто йдуть...!”
Присвячується усім, хто втратив життя, захищаючи волю України!
20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні!
Слайд № 2
Україна! Країна смутку, краси, радості, різних традицій, красивої української пісні, чарівної природи.
Це країна добрих, щирих, веселих людей, які ніколи не воювали з іншими народами, а лише захищалися свою Батьківщину.
Ми помандруємо з вами сторінками отчого краю, сторінками історії нашої Батьківщини, що нас зростила, дала нам життя! А ми з діда-прадіда славимося волелюбністю, працьовитістю та сміливістю. А ще ми згадаємо події, які відбувалися в нашій державі зовсім недавно, свідками яких були ми всі.
Наше заняття складається з трьох блоків.
Перший блок нашого з вами спілкування називається:„З Україною в серці!”
(Слайд № 3-6)
Є щось святе в словах мій рідний край.
Для мене – це матусі ніжна пісня.
І рідний сад, від квіту білосніжний …
Моя Україна – це соняхи в цвіті, розлогі лани колосяться хлібами.
А ще – вишневий садок біля хати, лелеки в гнізді, червона калина, бабусина казка.
Моя Україна незалежна і вільна.
(Слайд № 7-8)
З далекого краю, з далеких світів,
Журавлик на крилах додому летів.
Минав океани, ліси, ріки.
Вдивлявсь крізь тумани:
Впізнав Батьківщину:
Мій прапор, як небо голубе, він символ миру і добра
Складання асоціативного грона – Якою я бачу свою Батьківщину?
Висить карта України.
Вихователь:
Відповіді дітей.
Я вірю, що моя Батьківщина буде…..а якою вона буде ми зараз дізнаємося!
Даня, іди до мене, прочитай слово, яке тут написано. Як ти розумієш його?
(Діти пояснюють жестовим мовленням значення слова)
Викладаємо квіти - слова навколо карти.
Я вірю, що моя Батьківщина буде – заможна, мирна, вільна, спокійна,квітуча, щедра, чарівна, рідна.
Ми нею будемо гордитися завжди, вірно?
Ми - патріоти - дочки і сини. Для твого щастя все в житті здолаєм! Бо ти найкращий, краю мій батьківський, Вітчизну й матір ми не вибираєм!
(Слайд№ 9)
Діти, а кого називають - патріот?
(Слайд№ 10)
Той, хто гордиться своєю Батьківщиною, любить її та готовий завжди захищати!
(Слайд№ 11)
Справжніми патріотами України були козаки. Вони носили чуприну – це ознака мужності.
Вони говорили:
«Як на війні загину – мене ангел понесе в небо за чуприну».
(Слайд№ 12)
Друга частина :„Козацькому роду – нема переводу!”
Ми – народ! Ми - нація,
так було і так буде повік!
(Слайд№ 13)
Моя велична й горда Україна,
Свята земля моїх дідів й батьків,
Ніколи не стояла на колінах,
Хоч як би хто в цім світі не хотів.
Сміливі й волелюбні козаки стали гордістю України!
Кожен козак дуже любив рідну землю, свою матір. А ще хотів незалежності своїй Батьківщині та вмів її захищати.
«Козак», – означає вільний, сміливий.
(Слайд № 14)
Ми є нащадками славного козацького роду!
Дійсно: „Козацькому роду – нема переводу!”.
Слайд № 15
Вихователь:
На столі під вишитим рушником заховано предмети, які розповідають про життя козаків.
1. Тут заховано те, що за козацькими повір'ями рятувало від ворожої кулі. (Грудочка рідної землі. Її треба було покласти в чоботи)
2. Тут заховано те, що багатші козаки зберігали у шкіряному футлярі, а бідніші носили за халявою чобота. (Ложка)
3. Що козаки клали в юшку (Рибу)
4. Те, що тут заховано, козаки в юшку не клали, бо давно вона в нас не росла. (Картопля)
7. Ніколи не їли козаки те, що тут заховано, бо пекти його на таку кількість люду просто не встигали. (Хліб)
8. Козаки лікували рани … (Сіллю)
Третя частина : „ Їм у віках судилося безсмертя!”
(Слайд№16 - 22)
Наша бесіда присвячується тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у могилах.
Минуло три роки від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Роки важких втрат і болю.
Лютий 2014 року закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками того, як люди з дерев’яними щитами гинули від снайперських куль.
Ми згадаємо Євромайдан або революцію гідності.
Євромайдан – це протест українців.
На рідну землю прийшла біда, принесла із собою смерть та сльози.
Тому Україна піднялась на боротьбу !
Як все почалося…
В українців влада хотіла забрати свободу.
Але ж наше покоління – нащадки свободолюбивих козаків. Тому люди вийшли і повстали!
Протести почалися 21 листопада
На майдані було дуже багато молоді – розумної, якою ми можемо гордитися! Вони мирно протестували – відстоювали свої права.
У ніч проти 30 листопада українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.
І тоді вже люди в більшій кількості вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію, а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства.
Але все змінилося 20 лютого. Почалися масові розстріли.
На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю боролися далі. Ніхто не думав відступати.
Віддавали саме цінне – життя України найкращі сини.
В цьому протистоянні постраждали також і міліціонери.
Тоді загинуло до100 українців.
Їх назвали - Небесна сотня. Тих, хто в боротьбі віддав своє життя за Україну, за її майбутнє, за кращу долю для усіх нас.
З очей мільйонів сльози потекли;
Серця мільйонів – болем умивались…
Нам пам’ятати слід обличчя тих бійців,
Що билися за нас і не здавались…
( Слайд № 23)
Не забудемо Сотню Героїв,
Душі їхні у небо ідуть.
А з пролитої в Києві крові,
Мальви виростуть і зацвітуть…
Учениця виконує пісню „ Над землею тумани ”
(Слайд№ 24)
На майдані загинули також жителі нашого міста.
(Слайд№ 25)
Це - Васильцов Віталій та Михайло Жизнєвський.
(Слайд№ 26)
Вихователь:
Перегляд відео „Небесна Сотня поіменно.”
(Слайд № 27)
Низько схиляємо голови перед хлопцями – героями.
Вони згасли як зорі…
І будуть жити в нашій пам’яті завжди.
Слайд № 28
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін…
Слайд № 29
Хоч Україна і вільна, але і сьогодні їй треба відстоювати свою свободу.
Зараз на Сході України ідуть бойові дії, в ході яких було вбито вже багато солдат та мирних жителів.
Слайд №30
Свіча пам’яті.
-Давайте запалимо свічки тим, хто віддав своє життя за Україну.
- Тихенько встаньте та підійдіть до мене.
(Запалюю маленькі свічки і даю в руки дітям )
Я хочу щоб кожен з нас торкнувся пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. Хай палають свічки пам’яті у ваших серцях!
Слайд № 31
Пам’яті тих, хто ніколи вже не побачить весни…
Давайте вшануємо хвилиною мовчання всіх героїв, що захищали Україну!
Хвилина мовчання.
Слайд №32
Учениця виконує пісню - „Небесна сотня”
Слайд № 33
Ми просимо у Бога принеси мир на нашу Україну, щоб наші хлопці живими і здоровими повернулися додому, до своїх сімей.
Я бажаю всім нам жити в мирній, щасливій країні. Щоб тато вів до школи дітей, щоб матері не одягали чорних хустин!
Усім нам миру в душі, в сім’ї, в нашій Україні!
Діти роздають гостям голубів – символ миру, які самі виготовили.
|
|
1