Заняття гуртка майстер-клас "Народні обереги України. Лялька-мотанка."

Тема: Народні обереги України.

Мета: Спонукати дітей виявляти цікавість до звичаїв свого народу; ознайомлювати з національними та народними символами та оберегами українців; формувати національну свідомість дітей; виховувати почуття любові до своєї землі; виготовити просту ляльку-мотонку.

Матеріал: українські обереги ляльки-мотанки; вишитий рушник; набір матеріалів для виготовлення мотанок.

Хід заняття:

I. Організаційний момент.

- Діти, на нашій землі є одна країна, вона гарна, чарівна, неповторна і для нас єдина. Живуть на ній люди добрі, працьовиті, розумні, наділені талантами. В цій чудо-країні люди засівають поля, співають пісні, крім цього ще й на бандурі грають і вірші складають про ліси, ріки, гори, моря і навіть про квіти. Діти, що ж це за країна – здогадайтеся . Діти хто ми? Як називається наша країна? Так, наша славна Україна.

II. Актуалізація опорних знань

• Як ви гадаєте, що означає слово «оберіг»?

• Як ви розумієте його значення?

• Який образ виникає у вас в свідомості при слові «лялька»?

       ІІІ.  Вивчення нового матеріалу.

                                          Наш оберіг ішов з землі,

                                          Коли нас скіфами ще звали.

                                          І талісман той берегли,

                                          І щастя в доленці шукали.

                                          Або коли була війна,

                                          Ворог йшов на схил Дніпровий,

                                          Чи то котилася чума,

                                          Чи хтось був дуже тяжко хворий…

 Народне прислів’я говорить - «Без верби і калини намає України».

     Діти, а як ви думаєте. Чому так говорять? Чим заслужили на пошану ці рослини?

      За українським звичаєм вербу висаджували біля річок і ставків, вона оберігала береги від обвалів та замулювання. З верби лаштували ясла у хліву для худоби. Плели кошики. Гілками верби вітають навесні під час Вербної неділі. Верба є одним із символів України.

Діти, відгадайте загадку:

У віночку зелененькім

У червоному намисті,

Роздивляється у воду

На свою хорошу вроду.( Калина)

     -Так. це калина. Що також є одним із символів України.

     - Чому кущ назвали калиною? Згадаємо легенду про дівчинку Калинку. Калинка – це ім’я української дівчинки. Йшла вона якось через поле і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася.

А з криниці голос: « Не дивись у воду, калиною станеш». Не послухалась, зачерпнула воду та й перетворилася на калину – прекрасний кущ. Потягнулася калина до людей, зашуміла, але ніхто не звертав на неї уваги. Минув час і пролітав журавель, задивився на калину і накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою.

     У народі цінують калину ще за цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем, варення. Дівчата соком стиглих ягід протирають обличчя, щоб було красиве. Садять калину біля будинку , а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною. Весною вона радує нас цвітом, а осінню ягодами.

 «Вишиванка ( і на тім рушникові….)

     Найважливіше місце в житті українського народу займають рушники. Наші бабусі прикрашали ними стіни, накривали хліб. Хліб-сіль на вишитому рушнику – ознака гостинності українського народу.

Рушник твориться руками, передається з рук в руки. Його біла основа – це колір святості. Майстрині ніколи не створювали однакових рушників.

Дидактична гра «Знайди відмінності».

      Потрібно знайти відмінності.

Чим відрізняються рушники?

Де вішають рушники? ( над вікном, над дверима, над образами)

Від чого оберігають рушники? ( від усього злого)

З чим можна порівняти рушник?

Ось ми і познайомились з іще одним народним символом України.

• Лялька-мотанка з давніх давен була оберегом в українській родині.

       Кожна мати робила її для своєї дитини, щоб та гралась. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя  у традиційної української  ляльки-мотанки немає. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - з хрестом замість обличчя. При виготовленні ляльки-мотанки ні в якому випадку не можна користуватися голкою, або проколювати її. Бо тоді її господар може захворіти. Ляльку можна була лише намотувати та зав’язувати лляною або конопляною мотузкою.  Лялька-мотанка не має очей, бо, згідно із давньою архаїчною традицією, у них може влетіти дух живої істоти.

      Молода жінка зберігала свою ляльку аж до появи первістка. Таку ляльку клали до колиски перед тим, як покласти туди дитятко. Також міфічна лялька-мотанка вважалась втіленням душі предків, заступницею проти злих чар.

-Український народ завжди був розважливим та працелюбним. Мабуть тому до наших часів із вуст в уста передається народна мудрість.

IV. Практична робота

      З глибини століть прийшли до нас традиції виготовлення ляльок з шматочків тканини (ганчіркові або текстильні ляльки).

      Ганчіркових ляльок починали «вертіти» з п'яти років. Такі ляльки були в будь-якій селянській сім'ї, в деяких будинках їх налічувалося до сотні. Ляльки робили з великим старанням. Лялька - мотанка зображала людину, вона була партнером у грі, оберегом та навчала розуміти внутрішній світ людини.

     Найулюбленішою і найпам'ятнішою завжди була і буде тільки та лялька, яка зроблена своїми руками, в яку ви вклали частинку своєї душі. У ній є щось таке, від чого стає тепліше на серці. Як ви думаєте, чи відрізняється сучасна фабрична лялька від ляльки, яка виготовлена власноруч? Якщо так, то чим? (відповіді вихованців)

       У вас на робочих столах знаходяться шматочки тканини різної геометричної форми. А яку назву мають ці фігури (прямокутник, квадрат, ромб, трикутник) . (керівник гуртка нагадує учням правила безпеки при роботі з ножицями) Ось із цих шматочків геометричної форми ми будемо виготовляти лялечку.

           А розпочнемо з найголовнішої деталі – голівки. Клаптик тканини (10х5) см складаємо по ширині вдвоє і намотуємо «руликом». Потім «рулик» кладемо на середину клаптика  іншої тканини (15х15) та формуємо голівку. Щільно огорнувши основу тканиною, робимо «шию» – обмотуємо мотузкою по колу. Мотати треба обов’язково від себе – за рухом сонця.

• Потім виготовляємо ручки. Із шматочка тканини квадратної форми (8х8) скручуємо по діагоналі ручки. Потім беремо кольорову стрічку та формуємо тіло ляльки. Після виконання цих завдань переходимо до  оздоблення - виготовляємо важливі деталі костюму мотанки - намисто та фартух. Фартух - це символ єднання із Землею, а намисто – символ достатку власника ляльки.

- Наша лялечка готова. Ляльки різних народів відрізнялися між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені –  вони здебільшого кам’яні або дерев’яні, десь з глини, а ще десь зроблені з тканини. Але суть і призначення їх одне – вони захисники свого власника від всього лихого.

V.  Підсумок заняття.

        - Давайте разом відроджувати обереги. Вони оберігатимуть наші домівки

і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь. Плетіть собі

на долю віночки, робіть ляльки, малюйте писанки, садіть калину, вербу,

оберігайте лелек, вишивайте рушники, сорочки. Нехай вони оберігають від

зла, підлості і неправди.