Заняття гуртка "Птахи -наші друзі! Ми - друзі птахів!"

Про матеріал

Заняття екологічного гуртка у формі усного журналу в рамках акції "Годівничка" Розробка містить інформацію про зимуючих птахів нашої місцевості, а також вірші учнів нашої школи та світлини з проведеною акцією.Передбачено різноманітні конкурси та пізнавальні ігри.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    НВК «ЧАНИЗЬКА ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ»

 

 

 

 

 

   УСНИЙ ЖУРНАЛ

 

 

 

                     ( заняття екологічного гуртка)

 

 

 

 

                                                                    ПОКОТИЦЬКА Г.Р.

                                                                    Вч. біології, вища кат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Мета: 

• ознайомити з видовим різноманіттям зимуючих птахів своєї     місцевості;
• надати учням знань з біології птахів, аспектів їх підгодівлі;
• навчити визначати, спостерігати за зимуючими птахами;
• розвивати гуманне ставлення до птахів, мотивувати до їх охорони.

 

            Обладнання:

  • малюнки пташок,
  • загадки,
  •  годівнички,
  •  костюми пташок для інсценізації,
  •  повідомлення про птахів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І сторінка

« Зимуючі птахи…  Хто вони?»

     1-й учень:Гуляють білі сніговиці,

                      Тріщить мороз, гудуть вітри.

                      Сидять зажурені синиці,

                      І повзики, і снігурі.

     2-й учень:Зима-зима. Не те, що влітку —

                      Біліє далеч снігова,

                      І на малесеньку чечітку

                      Колючий острах навіва.

                      Дзьобатий дятел працьовито

                      У кору стука — не дріма.

                      Але тепер йому не літо —

                     Кругом зима. Кругом зима!

    3-й учень:А сніг лежить, а вітер злиться.

                     І навіть щиглик на біду,

                     Хоч звичка в нього — бадьориться,

                     Притих під кущиком в саду.

    4-й учень Сніжинки білі — не комахи,

                      А ковдра біла — не тепло,

                      І повели розмову птахи

                      Про те, що буде, що було.

1-й ведучий:

Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в оселях,затишно. А як почувають себе крилаті друзі,що зимують у нас? Важкувато їм,бідним, вижити у скрутні зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для того,щоб більше дізнатися про зимуючих птахів тому,що велику користь приносять вони,знищуючи гризунів,шкідливих комах.

Птахи — це диво!

2-й ведучий:

Вони заселили весь світ, але головне середовище їх проживання — це            атмосфера  повітря, де більшість з них проводять майже все життя.
         Дятел:

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і довгий маю,

Шкідників ним добуваю...

Ті, що про мене знають,

Ураз відгадають.

Хто я?

Дослідник 1: Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зе­лене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний. Язик надзвичайно довгий, 8-14 см. Ним вони добувають з-під кори і навіть з дере­вини комах та їх личинок.

Дослідник 2: За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираю­чись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швид­ко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з скла­деними крилами. Полюбляють дятли  насіння рослин та ягоди.

 

 

1-й горобець: Ми бідові хлопчики,

                          Сіренькі сорочечки.

                          Цвірінь! Цвірінь!

2-й горобець:  По дворах стрибаємо,

                           Крихти підбираємо.

                           Цвірінь! Цвірінь!

Дослідник 3:   Горобець - один із найвідоміших птахів, що живе по сусідству із житлом людини. Добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за цвіріньканням. За рядом спостережень, горобці утворюють пари фактично на все життя.

Дослідник 4: А життя у них не дуже довге, більшість їх не доживає і до 4 років. Багато молодих птахів гине ще в першу зиму, так що середня тривалість життя горобців складає 9-21 місяць. Живляться вони комахами, насінням диких рослин, зерном, рештками їжі. Тому взимку тримаються ближче до людських осель.

Дослідник 5: Для міського жителя горобці звичні пташки, і ніхто не шанує їх. Але дар­ма. У США, в місті Бостоні, горобцю в встановлено пам'ятник за спасіння садів від гусені.

Якось у дзьобі загиблого горобця було знайдено 280 насінин бур'янів. Зробивши розрахун­ки, вчені дійшли висновку, що зграя з тисячі гороб­ців восени за місяць винищила до 7,5 мільйонів на­сіння бур'яну.

 

 

     1-й снігур: Ми маєм грудочки червоні,

                        І чорні крильця в нас міцні.

      2-й снігур: На крилах зиму ми приносим,

                        І звуть нас просто...

      Діти (разом): Снігурі.

 

Дослідник 6: Снігурі в Україні — звичайний осілий птах Карпат і зимуючий усією територією країни. Снігур з'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за гороб­ця, має чорний корот­кий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить наряд­ні взимку. Дуже гарна особливість цієї птиці у тому, що вона має червону гордо випираючу грудку, за що її впізнають майже всі люди.
Дослідник 1:  Усю осінь і зиму ці птахи тримаються зграйками. У снігурів панує матріархат, тобто самці підкоряються самкам. Птахи дуже рідко б’ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Взимку живляться ягодами, бруньками і насінням.
Сова:  Я — цариця темряви, перна­та кішка.

      Уночі гуляю, а вдень спочиваю.

   Маю круглі очі, бачу серед ночі....

    Я -…..

Діти (разом). Сова!

Дослідник 2: Сова - птах середніх розмірів, з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим.  

Дослідник 3: Сова влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, беріз, верб і осик. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Власного гнізда не робить. Живиться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами.
    

http://www.bizslovo.org/content/images/stories/torop2/sova03.jpg

Ворона. Галка:

     Ми  живемо у селі і в місті,
     Обіч доріг, де є гаї.
     Роками не міняємо ми місця.
     Осівши, в теплії краї
     Не кличем діток відлітати,
     Нам краще дома зимувати!


Дослідник 4: Ворону та галку здалеку можна не тільки побачити, але й почути. Чи помічали ви, коли найбільше кричать ці птахи? Вони кричать перед насуванням холодів, коли збираються у великі зграї. Ворона і галка добре пристосувалися до холодних погодних умов, можуть вживати різноманітну їжу, тому не відлітають у теплі краї, а залишаються зимувати у нас.

Дослідник 5: У неволі молоді пташенята-галчата швидко звикають до людини настільки, що літають слідом за «хазяїном», вчаться іноді вимовляти окремі слова. Їх приваблюють різні блискучі предмети:ложечки, ґудзики, тощо. Це птахи з порівняно добре розвиненою центральною нервовою системою.  Живляться переважно комахами, а восени та взимку- зерном та різними відходами.

 

 

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\галка.jpg

1 синичка:

Ми пташки маленькі,

Блакитно-сіренькі,

Сірі лапки, чорна шапка,

фартушок жовтенький,

голосок тоненький

2 синичка: 

По гілках стрибаємо.

У вирій не відлітаємо,

Рідний край не покидаємо.

То ж, ми - пташки-невелички
         Називаємось ...

Діти (разом). Синички

Дослідник 6: Синиці - лісові птахи, які завжди із першими приморозками прилітають до людських осель, тому що їм, бідолашним, в лісі не вистачає їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими і повертаються туди не самі, а із своїми малюками.

Дослідник 1:  В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло…А ще у давнину слов’яни вірили, якщо синиця стукає у вікно, слід чекати добрих звісток.

Дослідник 2: Синиця полюбляє різноманітну їжу, особливо свіже несолоне сало, витримує сильні морози. Має яскраво-жовте забарвлення. Її легко впізнати серед інших пташок. Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

 

 

 

 

Сорока:Над подвір'ячком літаю,
               Все блискуче підбираю.
                І сварлива, й білобока.
                Відгадайте, я -

Діти (разом). Сорока!

Дослідник 3: Це птах з контрастним біло-чорним пір’ям і довгим хвостом. Живе вона поодаль від людського житла, але часто навідується до нас у гості.
Вони товариські птиці, рідко зустрічаються поодинці, часто їх можна бачити зграйкою від двох до п'яти птахів, перелітають з дерева на дерево з гучним сюрчання. Восени і взимку збираються у зграї по кілька сотень особин.
Дослідник 4:  Неспокійний галас пташки, яка знайшла в лісі мисливця, буде сприйнятий не тільки іншими птахами, але і вовком, ведмедем та іншими тваринами. Сорока - всеїдна птах. Вона харчується як тваринам, так і рослинним кормом.

Дослідник 5: У німецькій міфології ця пташка була як посланцем богів, так і пташкою богині смерті Гели , за що вважалася в Європі вісником біди. На противагу цьому, в Азії вона -  подавач щастя, а у північноамериканських індіанців - духовна істота, яка дружна з людьми.

 

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\сорока.jpg

                        ІІ сторінка

 

« Пташиний марафон»

 

Дослідник 1. Отож, на попередній сторінці ми познайомилися з невеликою кількістю птахів, які зимують на нашій території.

Дослідник 2. А на другій сторінці  ми пропонуємо вам позмагатися із знань про зимуючих птахів, які уже у вас є  на даний час.

 

Віршована вікторина

На землі білосніжна корона,

Біле все, лише чорна... (ворона).

 

Вже безлисте гілля, наче палка,

А на ньому сидить сонна... (галка).

 

На тополі високо-високо

Стрекотить білобока... (сорока).

 

От було б менше снігу, якби

Були б ситі усі... (голуби).

 

А ось тут на малім деревці,

Ніби кульки сидять... (горобці).

 

Все замерзло, немає водички.

Між гілками літають... (синички).

 

В пору цю їсти пташечка хоче,

Он на дереві дятел... (стукоче).

 

З-під кори добуває личинки,

Все ж їда для малої... (пташинки)

 

Все поснуло: жук, муха, комар,

А в ялинах — господар... (шишкар).

 

З шишок від добуває зернятка,

Будуть ситі його... (пташенятка).

 

Десь здалеку доноситься стук,

То горіха роздовбує... (крук).

 

Ліс шумить і хурделиця ойка,

Між гілками з'явилася... (сойка).

 

В теплий край ці пташки не літають,

Зиму тут вони всі... (зустрічають).

 

На берізці на гіллі вгорі

Кольорові сидять... (снігурі).

А омелюхів зграйка ось тут

Горобину червону... (клюють).

 

Десь у лісі, немов у дворі,

Ходять красенькі... (глухарі).

 

Зараз стужа, мороз і зима.

Корму доброго птахам... (нема).

 

Та у вирій вони не літають,

Вони мужньо тут зиму... (стрічають).

 

Над усе вони люблять свій край,

То ж пташині ти... (допомагай).

 

Гра «Синички – стрибунці».

 

Креслимо велике коло (місце, де  розсипане насіння, діаметром 5 м). Гравці – синички розташовуються поза колом. У середині кола великий птах. Ворона стає в  середину кола. Синиці повинні скакати на  одній  нозі. Вони то заскакують у коло, то вискакують з нього. Ворона, бігаючи по колу, не  дає синичкам  збирати  зерно і «клює їх», доторкуючись рукою до гравців, які  заскочили в коло. Синички, яких клюнула ворона вибувають з гри. Змінювати ногу можна  тільки після трьох підскоків. Ворона може  доторкатися синички тільки в межах кола.

 

 

              Конкурс «Ці птахи»
Кожен учасник має відгадати птаха, зашифрованого на картці.(Відгадують по черзі представники різних команд)
Картка 1. 
Живуть на деревах. Мають міцний дзьоб, довгий язик і міцний хвіст, завдяки якому можна спертися на кору дерева. (Дятли)
Картка 2.
Належать до хижих. Вони мають велику голову і дуже великі очі з розширеними зіницями. У них гачкоподібний дзьоб, гострі кігті на лапах. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться гризунами, невеликими пташками, комахами.(Сови)
Картка 3. 
Ці птахи схожі на горобців, але вони обережніші і водночас допитливіші за горобців. Люблять їсти насіння соняшника і ласувати несолоним салом. Ми можемо упізнати їх серед інших птахів по жовтенькому «фартушку» (Синиці)
Картка 4.
Прилітають до нас з Півночі. У них є чорна шапочка і червона грудка. Дзьоб товстий і короткий. Живляться ягодами, насінням, частково комахами. (Снігурі)

 

                          5 конкурс «Чия це пісенька?»

              ( учням пропонується відгадати звук пташки)
               Чик-чирик  (горобець)
               Кар-ро-хк  (ворона)
               Чи-чи-ку  (синиця)
               Чек-чек  (сорока)
                Трр-трр  (дятел)
                Угу-угу  (сова)
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ сторінка

 

«Народ скаже, як завяже»

 

Дослідник 3:На третій сторінці журналу  ми ставимо перед собою завдання ознайомити всіх вас з тим, що повязує наш український народ з птахами

Дослідник 4: І ми вашій увазі подаємо, все що нам вдалося відшукати.


Птахи у легендах та переказах
Ворона
У Галичині прокляття ворони пояснюється так. Ворона хотіла було пити кров, яка крапала з ран розп’ятого Спасителя, за що Бог прокляв її. І з тих пір частина дзьоба ворони навіки набула червоного кольору.
Граки і галки
Любов граків і галок до стадного життя в Україні породила вірування, що в них є громадський суд, причому всі вони гуртом убивають свого родича, який завинив.
Сорока
Сорока створена нечистим і править йому за коня, тому застрелену сороку прив’язують до стелі в стайнях, певні, що нечиста сила не буде на конях їздити, а учепиться за сороку. Крик сороки на хаті чи біля хати означає або те, що господаря хтось лаятиме, або що він одержить якусь звістку, або ж будуть гості.
Сова, сич, пугач
Сови, сичі та пугачі є в українській народній поезії найзловіснішими птахами. Особливо це стосується сови, яка стала символом усього темного і похмурого. У Біблії сова згадується як нечистий птах, а давні єгиптяни вважали її символом смерті.
За українськими народними віруваннями сови і пугачі пішли від кішок, тому в них котячі голови і їхній крик нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу і смуток на всіх його жильців. Крик сови і пугача на хаті взагалі віщує пожежу або смерть когось із членів родини.
Круки
Подекуди в Україні, зокрема в Галичині, вважають, що нечистий літає по дворах у подобі крука, підпалює дахи і взагалі завдає людям багато шкоди. Коли кричить крук, дехто хреститься, наче боїться наврочення. Схильність круків і ворон до падалі обумовлюється повір’ям, що крук віщує смерть і стоїть у найближчому зв’язку з душами померлих.
Горобці
Вважають, що горобець – проклята Господом пташка. Прокляття Богом тісно пов’язується з розп’яттям Господа на хресті. Коли розпинали Христа, горобці кричали «Жив! Жив! Жив!». Кати почати тоді зі ще більшою жорстокістю мучити Христа. За це Господь прокляв горобців і не дозволив їм відлітати на зиму в теплі краї.
Дятел
Також є переказ про дятла. Ніби він виник із землі, а що із землі – то із самого Бога. Кажуть, що якби послухати вночі біля гнізда дятла, можна виразно почути, як він стогне; це в дятла болить голова від того, що він цілодобово безперестанку довбає дерево.
 

Птахи у народних прикметах

Горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром.
Голуби туркочуть – тепло віщують.
Снігурі під вікном цвірінькають – на відлигу.
  Коли добре чути дятла – буде дощ.
Синиця до хати – зима у двір.
Горобці дружно цвірінькають – на відлигу.
Горобці ховаються в укриття – на мороз.
Ворона кричить влітку – до дощу, взимку – на заметіль.
Птахи ховають дзьоб під крило – на мороз.
Сорока ховається під стріхою – на заметіль.
Горобці гніздяться з північного боку – на спекотне літо.
Ворони купаються – на негоду, каркають – на мороз, гуртом літають – на снігопад, а вмощуються на нижніх гілках дерев – на вітер.
Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася – бути хуртовині.

Зимові птахи у прислів’ях і приказках: 

Ворона вороні око не виклює.
  Ворона й за море літала, а все дурна вертала.
Ворона маленька, але рот великий.
Маленька ворона, а горло велике.
Вороні й мило не допоможе – все чорна буде.
Вороні соколом не бути.
І задрипана ворона – своїм дітям оборона.
І ворона хвалить вороненят.
Налякана ворона й куща боїться.
Вліз між ворони – каркай, як вони.
Старий ворон пусто не кряче.
Горобець маленький, а серденько має.
  Горобець не сіє, не жне, а зернятка клює.
Горобців боятися – проса не сіяти.
І горобець своє гніздо любить.
Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.
Ліпше синиця у жмені, ніж голуб у стрісі.
За морем і синиця – птиця.
Синиця – горобцю сестриця.
Видно сову по польоту.
Не бачить сова, яка сама, зате інших бачить.
Не бачила сова орла, як уздріла, так зомліла.
Всяка сорока від свого язика страждає.
Високо сорока літає, та вдома не ночує.
Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.
Хто дві сороки за хвіст тримає, той ні одної не має.
І сорока розказує, та толку мало.

 

 

 

 

 

 

 

ІV сторінка

 

«Поетична сторінка»

 

Дослідник 5: Не тільки народ повязував з птахами багато легенд, прислів’їв, приказок. Існувала думка, що поки не прилетять шпаки, то і весни, годі чекати.

Дослідник 6: Красу пташиного польоту описували  у своїх творах багато  письменників.

Діти розповідають за особами вірш Лесі Українки «Мамо, іде вже зима» 

 

Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна.

 

 

Дослідник 5: У нашій школі проводився конкурс на кращий авторський вірш про зимуючих птахів в рамках акції «Годівничка». Пропонуємо вам декілька кращих прослухати.

                         СІРІ ГОРОБЦІ

Ой, зима ти біла

Снігом все накрила.

Й птахів всіх

Без їжї залишила.

А горобчики стрибають,

До оселі прилітають,

Щоб перезимувати

 І поживу там шукати.

Сірі-сірі стрибунці,

Як їм важко у зимі.

Ніде переночувати

Та й хліба поклювати.

Вже й під стріху залітають

І для себе щось шукають.

Треба їм допомагати,

Щоб якось весни дождати.

                Дібровський Олег, 6 клас

                        СИНИЧКА

Гарна пташка прилетіла,

На віконце до нас сіла.

Подивись, моя сестричко,

Це ,напевне, є синичка.

До нас часто прилітає,

Вона їстоньки шукає.

Навкруги зима, сніги,

Їжу їй ніде знайти.

Я їй все допомагаю,

Крихти з хліба висипаю,

Вона крихти позбирає,

Потім весело співає.

       Юсупов Віталій, 3 кл.

 

       ГОДІВНИЧКА

На берізці годівничка,

Прилетіла туди синичка.

Чудо в нашому дворі,

Прилетіли снігурі.

Годівнички треба мати,

Пташеняток годувати!

        Кашуба Віталій, 3 кл.

 

     СИНИЧКА

    На горісі годівничка

   Прилетіла туди синичка.

   Цілу зиму зимувала,

   Своїм співом звеселяла,

   Аж до самої весни.

            Забава Іванна, 4 кл.

 

        ЗИМОВА ІСТОРІЯ

    Прилетіли птиці- веселі синиці,

     Стали вони співати- весну закликати.

     «Прийди, весно,днино чудесна.

       Ми вже сл не маємо, від голоду вмираємо»

       Добрі учні й учениці їм зробили годівниці

       Ще й насипали зерна- і зима вже не страшна!

       Біля школи й біля хат годівничок цілий ряд.

      Цілий день сюди летять і синички, й шишкарі,

      Ще й вівсянки й снігурі.

      Прилітайте, снігурі!

      Вам калина у дворі.

      Поласуйте синички, смачним просом з годівнички.

      А для чорного дрозда – горобина не проста.

      Тут для кожної пташини порятунок від людини!

               Король Юлія, 5 клас

 

        НАШІ ВІРНІ ДРУЗІ

      Птахи – наші друзі,

      Ми це всі знаєм,

      Тому ми зимою,

      Їм допомагаєм.

      Трудяться, працюють

      У наших садках,

      Дерева лікують

      Від різних комах.

      За це ми їх вдячні,

      І в люті сніги

      Зернятками смачними

      Частуємо ми.

      А вечером літнім

      Під щебет птахів,

      Куштуємо смачненькі

      Дарунки садів.

                  Мудрик Віта, 5 клас

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    V сторінка

 

           « Художня сторінка»

 

 Дослідник 1: В рамках акції«Годівничка» пройшов і  конкурс малюнків про зимуючих птахів.

Дослідник 2: Члени гуртка « Світ очима дітей» активно включились в даний конкурс.

Дослідник 1: Давайте ми разом подивимося на кращі роботи гуртківців.

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 136.jpg

     D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 138.jpg

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 137.jpg

 

Дослідник 2: З кращих малюнків  була організована виставка малюнків

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 140.jpg D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 139.jpg

 

Дослідник 1: А ось перед нами переможці  в акції « Годівничка» в номінації малюнка про зимуючих птахів.

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 146.jpg D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 141.jpg

   Учні 5 класу Король Ю. та                     Учень 3 класу Кашуба Віталій

                          Мудрик Віта

 

 

 

 

 

                    VІ сторінка

 

«Пташина їдальня»

 

  Дослідник 3: А чи знаєте ви, діти, чим можна підгодовувати пташок узимку?

  Дослідник 4 : А зараз ми визначим це, провівши  гру .

Гра  «Визнач корм».

У грі беруть участь 6 учнів (по одному  до кожної пташки). Учні  закріплюються  за пташками. Перед пташками  ставлять по  одній  годівничці. На окремому столі у  різних мішечках знаходяться  різні корма, враховуючи і  ті, що пташки  не  їдять зовсім. Завдання  дітей:  нагодувати пташку (насипати в годівничку саме той корм, яка  дана пташка полюбляє).

 

Дослідник 3: Пташок можна підгодовувати насінням соняшника, гарбуза, кавуна, коноплі, дині, проса.
Дослідник 4: Також можна збирати насіння бур’янів: кінського щавлю, мишиного горошку, лобуди, головки реп’яшків лопуха.
Дослідник 3: Пташок можна також годувати крихтами білого хліба. Крихти чорного хліба для пташок шкідливі. 
Дослідник 4: Залюбки пташки їдять сир, вершковий маргарин. Синиці та дятли полюбляють клювати несолоне сало та м’ясо.

    ( Дослідники роздають памятку усім учасникам заходу)
               ПАМ’ЯТКА  переліку  кормів для пташок:
Зерно, насіння соняшника, овес, просо, ягоди калини, горобини, насіння бур’янів, крихти хліба, шматочки несолоного сала, насіння кавуна, гарбуза.
Невеличкі вам поради: 
1) Насіння не потрібно смажити; перш, ніж його давати птахам, потрібно трохи почавити. 
2) Хлібні крихти мають бути із білого хліба.
3) Сало не повинно бути солоним

Дослідник 3: Що стосується пташиного апетиту, то відомо, що:
• Птахи можуть розрізняти солоне, солодке, гірке.
• Кожна пара маленьких синичок може обслужити 40 плодових дерев.
• Сова з’їдає за місяць 85-130 мишей, а за літо – до 1000 полівок і мишей, зберігаючи 1 т хліба.
• Грак за день може знищити 400 шкідників.
• Три дятли за день поїдають 1000 короїдів – шкідників лісу.
• Синиця за добу з’їдає стільки комах, скільки важить сама.
• Якби людина мала такий апетит, як птахи, то вона б за добу з’їдала 40 хлібин.
 

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 133.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІІ сторінка

 

        «Допоможемо птахам узимку»

 

 

1-й учень

А пташкам маленьким де їсти узяти,

Як снігом весь світ замело?

В них лапки маленькі.

Як сніг розгрібати?

Як знати, де зерня було?

2-й ученьТепер нам пора про пташину подбати,

Від голоду уберегти.

Для неї годівнички малі змайструвати

І крихти туди принести.

3-й учень

Бо ж ми у теплі і в достатку живемо,

І нам не страшні холоди.

А крихтами хліба ми пташку спасемо

Від голоду і від біди.

Дослідник 5: Протягом нашого заннятя ми познайомилисяз різноманітністю птахів, які зимують у нас на території.

 Дослідник 6:  У нашій школі протягом січня- лютого проводилась акція «Годівничка», в рамках якої проводились різноманітні заходи, а саме конкурс годівничок.

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 106.jpgD:\Завуча\акція годівничка\Изображение 111.jpg

 

 

 

Дослідник 5: Учнями нашої школи було виготовлено багато годівничок, які учні розвісили біля своєї хатини та біля школи.

Дослідник 6: Переможцем даного конкурсу став учень 9 класу Вовк Богдан, який виготовив на конкурс аж 3 оригінальних годівнички.

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 112.jpg

 

 

Дослідник 5:Відповідно 2 і 3 місце отримали Галусь Ярослав (уч.9 кл.) та Кашуба Олександр( 5 кл.)

 

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 130.jpg

 

 

 

 

Дослідник 6: Усі годівнички були розвішені біля школи та біля дому учнів школи. Але не забувайте насипати туди корм.

Дослідник 5:І  що б ви не насипали в годівничку, не забувайте, що вони до вечора опустіють, тому зранку не забудьте принести корму знову.

Дослідник 6: І тоді навесні ваш садок, навіть те одне деревце, що під вашим віконцем, зацвіте і заспіває веселим щебетом пташок. Його не вразить ані попе­лиця, ані гусінь, ані інші шкідники, адже пташки, про яких ви подбали, не забудуть про ваше тепло і добре серце.

 

 

 

D:\Завуча\акція годівничка\Изображение 127.jpg

 

 

            1й учень      Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай,
                                Годувати взимку їх, ти, не забувай.
                                Небагато треба їм, жменька лиш зерна,
                                Лиш одна -  і не страшна буде їм зима.


                                Скільки гине взимку їх, аж болить душа,
                                Але в серці є для них крапелька тепла.
                                В теплий край вони могли б,
                                у вирій полетіть,
                                Та лишилися з людьми холоди терпіть.
                                Ви привчіть в морози їх до свого вікна,
                                Щоб весну вам принесла пісня їх дзвінка.

 

                             2-й учень

                                            Ми зробили годівнички

Для горобчика й синички.

Корму також принесли,

Щоб голодні не були.

Крихти хліба і жовток,

Ще насіннячка й сирок.

Ще пшонця їм повну жменьку

І горішків чималенько.

От пташки як налетіли,

Мабуть, дуже зголодніли!

Все склювали і наїлись

Та на кущиках розсілись.

З радості защебетали —

Так «спасибі» нам сказали.

 

3-й учень

То ж дорогі наші пташата
   Хочемо вам побажати
   Щоб хорошими були
   І дружили із людьми
    Щоби діти про вас дбали
    І про вас не забували

 

Дослідник 5:Ось і перегорнули  ми останню сторінку нашого журналу.

 

Дослідник 6: Я думаю,що кожен із нас кожного року буде старатися допомогати пташкам узимку, ну а нам з вами пора готуватися до зустрічі з пташками, які вже зовсім скоро появляться , прилетівши з теплих країв.

 

  Дослідник 5:  До нових зустрічей, дорогі наші крилаті друзі!                        

 

 

 

 

 

 

 

 


 


 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
18 жовтня 2018
Переглядів
933
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку