Заняття "Мозаїка кохання в інтимній ліриці Ліни Костенко"

Житомирський коледж культури і мистецтв ім. Івана  Огієнка

План та організаційна структура інтегрованого

заняття з української літератури та музичної грамоти  на тему: «Мозаїка кохання в інтимній ліриці Ліни Костенко»

Викладач української літератури:                                  Хитра О.Л.

Викладач музичної грамоти:                               Войцехівська Л.Р.

Житомир, 2018

Актуальність теми

Звичайно ж, немає поетів, які б не писали про любов – вже надто значне місце вона посідає у спектрі людських почуттів. Кажуть, здатність до любові є мірилом людської душі. Любов підносить, ошляхетнює людину навіть тоді, коли несе страждання.

Почуття любові, можливо, як ніяке інше, прагне висловлення. Ось чому кохання дуже часто дає поштовх до творчості, до самовираження. Скільки творів, у які поети намагалися вкласти всю силу свого почуття! Тема любові є невичерпною, бо невичерпним є духовний світ людини.

Зв’язок літератури та музики викликає у студентів нашого навчального закладу незаперечний інтерес, особливо на прикладі творчості Ліни Костенко — одного з найбільш цікавих поетів сучасності, адже музика, почуття і природа, за нашими спостереженнями, є домінантами її поезії. У віршах Ліни Костенко про любов передано весь діапазон цього найвищого і найсвятішого людського почуття: від потаємного спалаху душі, виокремлення коханої людини з тисячі інших людей, появи довір’я до обранця, наснаги й вершини почуттів до розумного усвідомлення кохання як щастя і як випробування.

Помітна своєю масштабністю художня особистість Ліни Костенко сприяє інтенсивному оновленню літературознавчої думки у зв’язку з яскраво вираженою тенденцією до актуалізації її поетичного доробку в часі. Кожен наступний етап осягнення її творчості розкриває нові аспекти естетичного мислення в культурологічному просторі України. Поезії Ліни Костенко про кохання є класикою української любовної лірики. Вона мотивує інтерес до творчості письменниці та усвідомлення того, що любов – найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти й цінувати.

Мета заняття:

навчальна:

• допомогти студентам пізнати багатогранний різнобарвний світ інтимної лірики Ліни Костенко;
• навчити студентів розкривати високу художню культуру, багату образність, глибинність домінуючих думок любовної лірики Ліни Костенко;
• навчити співставляти літературний і музичний твір;
• удосконалювати навички виразного читання та аналізу поезій;

розвиваюча:

• розвивати вміння аналізувати художній текст, навички самостійної роботи студентів з додатковою літературою;
• сприяти розвитку мислення та розкриття творчих здібностей студентів, розвивати вміння проводити дослідницьку роботу наукового  характеру;
• розвивати спостережливість, вміння передавати за допомогою кольору і музики своє бачення твору;

виховна:

• сприяти формуванню високого естетичного смаку, тонкого сприйняття і розуміння поетичних текстів;
• виховувати інтерес до творчості поетеси та усвідомлення того, що любов – найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти й цінувати.

Забезпечення заняття:

• портрет Ліни Костенко;
• виставка творів «Високе небо Ліни Костенко»;
• відеоролики «Двори стоять у хуртовині айстр», «Кохання сторіччя»;
• презентація «Мозаїка Софії Київської»;
• мультимедійна система;
• малюнок «Мозаїка почуттів»;
• додатки «Короткі відомості про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко», «Відзнаки Ліни Костенко», «Відомі люди про творчість Ліни Костенко», «Цитати і афоризми Ліни Костенко», «Літературна вікторина за поезією «Недумано, негадано», «Словник термінів з української літератури», таблиця «Музичні темпи»;
• виконання музичних творів на фортепіано: Л. Бетховен Соната № 14 І частина., тема з мюзіклу «Нотр Дам де Парі» Р. Коччанте, етюд «Заметіль» Ф. Ліст, романс О. Богомолець на слова Л. Костенко «Недумано, негадано...», тема з кінофільму «Емануель» Ф. Лея, романс О. Богомолець на слова Л. Костенко «Осінній день березами почавсь», «Якщо ти мене кохаєш» іспансього гурту «Іль Діво», «Балада для космічних закоханих» Д. Маруані, «Адажіо» Т.Альбіоні, тема з кінофільму «Список Шиндлера» Дж.Т. Уільямса, тема з кінофільму «Шербурзькі парасольки» Ф. Лея.

Вид заняття: бінарне заняття.

Тип заняття: заняття-симфонія.

Методи заняття: художнє читання поезій та прози, виконання музичних творів та романсів, індивідуальне повідомлення-дослідження, методи «Мікрофон», «Лінгвістичне дослідження», «Літературна вікторина», «Мозковий штурм», творчий метод.

Міжпредметна інтеграція

Курс: ІІ (9) режисерський

Після заняття студенти зможуть:

• виразно читати та аналізувати любовні поезії Ліни Костенко;
• тонко сприймати і розуміти поетичні тексти;
• формувати власні судження з приводу висловленого у поезіях;
• передавати за допомогою музики та кольору  своє бачення твору;

План та організаційна структура заняття.

Додаток 1

Відомості про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко

19 березня 1930 р. Народилася в м. Ржищеві на Київщині.

1936 р. Переїзд родини до Києва.

1952-1956 рр. Навчання в Московському літературному інституті імені М. Горького, який закінчила з відзнакою.

1957 р. З’явилася перша поетична збірка «Проміння землі» (дипломна робота).

1958 р. Вийшла друга збірка «Вітрила».

1961 р. Збірка «Мандрівка серця».

1977 р. Збірка «Над берегами вічної ріки».

1979 р. Поява роману у віршах «Маруся Чурай».

1980 р. З’явилася збірка «Неповторність».

1987 р. Вийшла друком книга «Сад нетанучих скульптур», збірка для дітей «Бузиновий цар».

1989 р. З’явилася збірка «Вибране».

1995 р. Збірка «Інкрустації».

1999 р. Історичний роман у віршах «Берестечко».

1999 р. «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», прочитана 1 вересня 1999 р.  в національному університеті «Києво-Могилянська академія».

2004 р. На деякий час повернулась до громадського життя у період «помаранчевої революції».

2010 р. «Записки українського самашедшого» (Київ, видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»).

2011 р. «Ріка Геракліта». У збірку ввійшли раніше написані вірші та 50 нових.

Сьогодення. Ліна Костенко готує вихід нової художньо-історичної книги. Про це повідомила Оксана Пахльовська, донька Ліни Василівни, письменниця, культуролог, професор Римського університету. За її словами, це буде прозовий твір про долю українців у Російській імперії, який охопить історичний період кінця XVIII – XIX століття. «Не буду повністю розкривати секретів. Це прозова річ на межі художньої літератури та історії, яка показує еволюцію та деградацію Російської імперії через перехрестя українських доль – стертих, знищених, перетасованих. Це XIX століття, починаючи від Катериненської доби і закінчуючи крахом імперії», - розповідає Оксана Пахльовська.

Додаток 2

Відзнаки Ліни Костенко

• Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
• Почесний доктор Чернівецького національного університету  та Львівського національного університету (2002).
• Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»).
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Теліги (2000).
• Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
• Відмовилася від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!». Присуджено премію імені Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності (1994).
• Торонто. Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко своєю найвищою відзнакою — медаллю Святого Володимира (1998).
• Відзнака «Золотий письменник України» (2012).
• Українська греко-католицька церква нагородила Ліну Костенко третьою щорічною відзнакою імені Омеляна Ковча.
• Мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Лінакостенко.

Додаток 3

Відомі люди про творчість Ліни Костенко

Оксана Пахльовська, донька:

Нещодавно один мій друг і колега з Польщі, історик, який приїхав до Римського університету з лекціями, сказав, що Ліна Костенко, на жаль, давно вже не була на його Батьківщині. І що та особлива атмосфера в моєму спілкуванні з його земляками створюється від того, що через мене люди хочуть… «доторкнутися до легенди». Але ця легенда — це моя мама. Я подумала: Господи, що будиться в людях? Ностальгія, потреба — поезії, солідарності, шляхетного начала в стосунках між людьми і між народами, яке несе з собою поет, що пройшов пекло тоталітарної системи і ніде не відступився від свого морального коду. І скільки таких відгуків і лун мене завжди супроводжують — і яке це щастя!

Ярослава Франческа Барб’єрі, внучка:

Дорога Мамо Ліночко!

Це Слава Тебе вітає!

Знай завжди, що я Тебе люблю і що думки про Тебе і всі наші з Тобою і веселі, і сумні спогади живуть у моєму серці — і тоді, коли я була маленьким колобком, і зараз, коли я вже тінейджер. Ти поселила в моїх генах любов: любов до справжнього, любов до слова. Це безцінний дар, і я дякую Тобі, що Ти є.

Я починала Тебе читати з того «застудженого соловейка», який «лежить під пледом» і «п’є гарячий чай із медом». У моїх думках завжди літатиме той соловейко, я з ним разом мріятиму і шукатиму істину. Дякую, що Ти завжди поруч і що Ти дала крила цьому неслухняному тінейджеру, який Тебе так сильно любить. Як «душа тисячоліть шукає себе в слові», так я тепер, вже пишучи своє, шукаю «непередбачені слова». І хочу почути, як ці слова «Хтось диктує з-понад світу»,— у тому Твоєму Всесвіті, який також і мій Всесвіт. Нехай і в Тебе — і в нас усіх — буде завжди і той маленький «застуджений соловейко», і та «душа тисячоліть». Пам’ятаю, як ми з Тобою, коли я була зовсім мала, махали жмутом петрушки і кричали: «Форца Італія! Форца Україна!». У мене багато «Форца» від моєї Мами Ліночки! Бажаю Тобі міцного здоров’я, сила якого дорівнювала б моїй любові до Тебе. І ще — вогненної творчості, бо Ти в нас за гороскопом — Вогненний Кінь!

Цілую Тебе ніжно. І хочу підписатися, як тоді, коли я була маленька: Твоя дорога Славочка…

Ігор Пасічник, ректор Національного університету «Острозька академія»:

Творчість Ліни Костенко — це відображення цілої епохи. Лишається шкодувати, що поезія Ліни Василівни досі широко не перекладена англійською мовою, адже нею міг би захоплюватися весь світ.

Ліна Костенко — єдина наша сучасниця серед українців, яка справді заслуговує на Нобелівську премію. І мені соромно, що ні уряд, ні ми як співвітчизники нічого не робимо для того, щоб популяризувати її творчість у світі й віддати належну шану жінці, яка є символом України.

Дмитро Стус, кандидат філологічних наук, редактор журналу «Київська Русь», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка:

Моя Ліна Костенко… Це, може, не така Ліна Костенко, яка є насправді, але це ніби символ української жінки. Вона нонкомформістична. Вона жіночна. Вона чуттєва. Вона абсолютно цілісна. Це жінка, яка (якщо говорити сьогоднішніми категоріями) знає, що таке кохання, відчуває його й абсолютно байдужа до того, що зараз рекламується ЗМІ й що можна окреслити словом «секс». Це людина, яка не просто поневажає, а зневажає все несправжнє й синтетичне. Ось і все…

Іван Малкович, поет, видавець:

І в поезії, і в житті Ліна Костенко вражає своєю особливою афористичністю. Коли свого часу в останній момент у філармонії відмінили моновиставу за «Марусею Чурай», Ліна Костенко прийшла до директора філармонії, підвела його під люстру (щоб краще видно) і «відляпасувала» йому фізію. Той нерозумний директор подав на неї в суд,— зрештою, це відома історія. Але найбільше мені подобається те, що було далі… Ліну Костенко викликали в суд і запитали, чи не заперечує вона того, що дала ляпаса директорові філармонії. «Заперечую» — сказала Ліна Василівна. «Як, ви це заперечуєте?». «Так, заперечую! — відказала вона.— Бо я дала не одного, а два ляпаси — за себе і за Марусю Чурай». Гадаю, що якби видати окрему збірку поетичних і життєвих афоризмів Ліни Костенко, то вона не поступалася б ні за обсягом, ні за дотепністю знаменитому Оскарові Вайльду.

Додаток 4

Цитати і афоризми Ліни Костенко

* Моя любов чолом сягала неба,
   а Гриць ходив ногами по землі.

*А справжня слава – то прекрасна жінка,

  Що на могилу квіти пренесе.

*І в житті, як на полі мінному,
  я просила в цьому сторіччі
  хоч би той магазинний мінімум:
  — Люди, будьте взаємно ввічливі! —
  і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
  — Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

*Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».

 Чи ж неповторне можна повторити?

*Я ради нього ладна жить.

 Всі інші хай проходять мимо,

 аби в повторах не згубить

 одне, своє, неповториме.

*І жду якогось чуда із чудес.

 Читаю ніч, немовби чорну книгу.

 Якщо кохаєш, - знайдеш без адрес

 Оцю хатину за морями снігу.

* Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.

* Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

* Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.

* Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її взяти.

* Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.

* Пристрасть - це натхнення тіла, а кохання - це натхнення душі.

* Очевидно є люди, не талановиті до любові. І їх дедалі більше.

Додаток 5

Літературна вікторина за поезією «Недумано, негадано»

Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.

Де вечір пахне м'ятою,

аж холодно джмелю.

А я тебе,

а я тебе,

а я тебе

люблю!
Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття,—
я п'яна, п'яна, п'яна
на все своє життя!

Знайдіть у тексті поезії рядки, співвідносні з такими поняттями

1. Зв’язок природи і кохання нерозривний –
2. Відчутний запах того вечора –
3. Використання гіперболи для зображення кохання- 
4. Щасливо-хмільні слова кохання-
5. Головна риса ліричної героїні цього поетичного твору-освідчення –
6. Кульмінація почуттів ліричної героїні, емоційно-смислове навантаження вірша - 

Додаток 6

Словник термінів з української літератури

Алітера́ція (від лат. ad — до і littera — буква) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз.

Ана́фора (грец. виділення) — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Антитеза (грец. протиставлення) — це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Наприклад: «Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе» .

Града́ція (лат. gradatio поступове підвищення, посилення) — стилістична фігура, яка полягає у поступовому накопиченні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

Епітет (грец. прикладений, заданий») — це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості та насиченості.

Каламбур — стилістичний прийом, який будується на використанні омонімії або паронімії, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах.

Метафора - це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними. Наприклад: вушко чашки, голівка часнику, ріка спогадів, вогонь почуттів, час біжить, сонце усміхається, ліс спить.

Персоніфікація — різновид метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини), тому персоніфікацію ще називають одухотворенням, уособленням.

Сонет — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде, тощо.

Додаток 7

Музичні темпи

Тестові завдання з української літератури

1. Смисл поезії Л.Костенко «Спини мене» міститься у рядку:

а) «вона ж порве нам спокій до струни»;

б) «спини мене отямся і отям»;

в) «вона ж промчить над зламаним життям»

2. Бунт проти ерзац-почуттів, напівлюбові, лукавства і розрахунку «люблю до оніміння, до стогону, до сліз» знаходимо у поезії Л.Костенко:

а) «Недумано, негадано»;

б) «Світлий сонет»;

в) «У світі злому і холодному».

3. Для посилення виразності й мелодійності мови поетеса вдається до кільцевої композиції – починає і завершує вірш однаковими реченнями у поезіях:

а) «Епілог», «І знову пролог»;

б) «Не знаю, чи побачу Вас», «Осінній день березами почавсь»;

в) «Світлий сонет», «Моя любове! Я перед тобою».

4. Вкажіть на своєрідний вірш-маніфест, що звучить як благальне закликання до коханого:

а) «І як тепер тебе забути»;

б) «Апологія лицарства»

в) «Моя любове! Я перед тобою».

5. Співставте варіанти відповідей:

1) Я дуже тяжко Вами відболіла.

    Це все було як....

2) Лягла грози пульсуюча десниця

    на золоте ....

3) Вона росте ще, завтра буде....

    Але .... приходить завчасу.

4) А головне, що десь в далечині

    є хтось такий, як....

5) Я в любові – як....

    Відпусти мене в рідний край.

6) Ти прийдеш знов. Ми будемо на «ви».

    Чи ж .... можна повторити?

а) невтоленна спрага;

б) вищенька; печаль;

в) неповторне;

г) марення, як сон;

ґ) в еміграції;

д) шаленство голови.

Єжи Ян Пахльовський           Ліна Костенко і Василь Цвіркунов

ЦІКАВО ЗНАТИ

Ліні Костенко присвячено чотири сорти ірисів

Тернополянин, лікар за фахом, Ігор Хорош, вивів чотири сорти ірисів присвячених Ліні Костенко. Останній, щойно зареєстрований «Сад нетанучих скульптур» зараз цвіте в теплиці селекціонера. У відкритому ґрунті цвістиме  в червні.

Перший сорт присвячений поетесі носить її ім'я й зареєстрований в Міжнародній організації ірисів в США. Щоб зареєструвати назву на чиєсь ім'я, потрібна його згода. «Сорт вивів три роки тому до 80-річчя поетеси. Телефоном домовився про зустріч в Києві й привіз фотографію квітки. Вона біла посеред жовто-золотавих пелюсток, бо Ліна Василівна світла людина із золотавим волоссям. Ліна Василівна не заперечувала, щоб квітка була названа її ім'ям. Привіз в Київ й подарував поетесі близько 40 кущів різних власних сортів ірисів. Була радісна й посадила їх десь біля свого будинку. На її честь ми з Ольгою Богомолець висадили алею ірисів із 40 кущів в родинному замку Богомольців в Радомишлі на Житомирщині».

        З різницею в рік вивів «Сніг у Флоренції» й «Гіацинтове Сонце» також присвячені Ліні Костенко. «Сніг у Флоренції» - відповідь на однойменну поему Ліни Костенко. На яскраво-бузковому тлі  квітки білі, як сніг пелюстки. «Як поет творить вірш, так селекціонер колористику нових квітів. Зацвів у мене ірис жовто-коричневий. Глянув й зрозумів, що приблизно такого кольору  «Гіацинтове сонце» з однойменного вірша Ліни Костенко. Так і назвав».

Використана література

1. Бондаренко А. “Усі вже звикли: геніїв немає…” (художнє мово мислення поетичного циклу Ліни Костенко “Силуети”). // Урок української. – 2004. – № 8-9. – С. 24-27.
2. Грігорова Л. Світ поезії: (Ліні Костенко – Жінці і Поету): Вірш. // Укр. мова і літ. в шк. – 2003. – № 3. – С. 43.
3. Духовний олімп України. (Літературний вечір, присвячений ювілею Ліни Костенко) // Дивослово. – 2000. - № 3.
4. Жулинський М. Лицарство Духа: [Про Ліну Костенко]. // Вітчизна. – 2000. –№ 3-4. – С. 2-5.
5. Загнітко А. “Душа тисячоліть шукає себе в слові”: [Про прагматичну стилістику Л. Костенко]. // Урок української. – 2000. – № 2. – С. 24.
6. Ковальчук О. “Нехай тендітні пальці етики торкнуть Вам серце і вуста”: Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко // Дивослово. – 2000. - № 3.
7. Костенко Л. Вибране. – К., Дніпро, 1989.
8. Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала. – Київ, Видавничий дім “КМ Academia”, 1999.
9. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури // Дивослово. – 2001. №2.
10.        Овдійчук Л. Вивчення творчості Ліни Костенко у школі.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2008
11.        Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту // Сучасність. – 2000. - № 4.
12.        Савка М. Ліна Костенко // Усе для школи: Українська література. 11 клас – 2001. – вип. 6.
13.        Слоньовська О. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 11 клас. – Кам’янець-Подільський, “Абетка”. – 2003. – с. 429 – 490.