«Історія бісерних прикрас»
Тема: «Історія бісерних прикрас».
Мета: ознайомити вихованців з історією бісерних прикрас; викликати зацікавленість до бісероплетіння; розвивати у гуртківців розвивати художній смак, вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; виховати національно-патріотичні почуття, повагу до українських народних традицій та звичаїв, відчувати, бачити та розуміти прекрасне; формувати шанобливе і бережне ставлення до української історії та культури, любов до народу та Батьківщини.
Обладнання: готові вироби з бісеру, чорно-білі розмальовки прикрас на папері, кольорові олівці, ноутбук, тематична література.
Інтернет джерела: https://ua.three-snails.com/blog/post/ukrains-ke-namisto-istorija-simvolika-vidi-prikras, https://mala.storinka.org/усе-про-бісер-і-бісероплетіння-історія-традиції-майстер-класи-схеми.html, весела руханка «Українка» https://www.youtube.com/watch?v=Wl6rvmgbvNQ, відеоматеріал «Пацьорки» https://www.youtube.com/watch?v=gRtF1eWWsDo.
Хід заняття
І. Організаційна частина:
(Привітання)
- Добрий день! Який у Вас сьогодні настрій? Поділіться гарним настроєм із друзями, посміхніться один одному!
Сьогодні в нас буде цікаве пізнавальне заняття з бісероплетіння, на якому трішки попрацюємо, а потім відпочинемо.
(Організація робочого місця)
ІІ. Ознайомлення з новою темою:
Моє намисто зібране із мрій,
Що сиплються невпинним зорепадом,
Й виблискує бурштиновим нарядом
Та вказує шлях сповнений надій...
Надій на мир й щасливе майбуття
На щебет галасливий у провулках
Й повернення до мирного життя
І щоб купались дітки в подарунках
Моє намисто, щастя оберіг
Перлини з пройдених в житті доріг.
Галина Рибачук-Прач
- Тема нашого сьогоднішнього заняття дуже цікава – «Історія бісерних прикрас». Ми розглянемо різні види традиційних українських прикрас і
ІІІ. Пояснення нового матеріалу:
- Дослідники стверджують, що перші прикраси з’явились ще в пізньому палеоліті, тій самій епосі розвитку культури, яка пов’язана з великою кількістю таємниць. Вчені й досі не можуть пояснити, звідки і чому в житті людини того часу з’явилися речі, які не мали ніякого практичного значення. Речі, які не були знаряддям праці, не були зброєю або одягом - намиста, підвіски, браслети тощо.
Найперші прикраси-обереги робили з зубів тварин, бивнів, з черепашок, бурштину або інших матеріалів, що щедро постачала навколишня природа. Потім прикраси стали виготовлятися з урахуванням технічного розвитку людства, із нових матеріалів або способів обробки старих. Як тільки людство знаходило новий матеріал, воно випробувало його в якості основи для створення прикраси: глина, метал, скло. І найновіші технології давали нові орнаменти, форми, значення. Археологи часто знаходять різної форми коралики, які збирались у намисто чи браслети, якими прикрашали одяг.
Найпопулярнішим матеріалом із штучних для виготовлення намистин вже стало скло – воно найбільше припало до душі і майстрам і тим хто носив прикраси.
Прикраси зі скла були відомі і в Київській Русі, населення дуже прихильно ставилося до них.
Давньоруська традиція вироблення скла та його обробки виникла наприкінці Х ст. тоді вже починали знаходити намистини, правда, вони ще не набули тої майстерності, що була притаманна чужоземним майстрам. Але політичне та економічне зростання в той час Київської русі сприяло розвитку нових та вже знайомих ремесел.
Вперше в Україні з’явились браслети, вони ще називались зап’ястя, обручі, і складають окрему групу прикрас. Вони відразу набули широкого поширення і стали дуже популярні серед поціновувачів скляних виробів. Носили їх на руці або поверх рукава – на призбираному рукаві вони виглядали дуже унікально та красиво. Колір ці браслети мали в залежності від місцевини: київські майстри надавали перевагу бірюзовому або фіолетовому кольорам. Браслети мали різний пластичний декор-форму.
Також великої популярності з ХІІ ст. набувають різні види намиста зі скла, каменів та інших різних матеріалів.
Пропоную переглянути відео «Пацьорки»
(посилання - https://www.youtube.com/watch?v=gRtF1eWWsDo)
тривалість 8:45 хв.
(Обговорення переглянутого відео).
- Намисто – одна з найдавніших традиційних прикрас України. З давніх давен прикраси на шию виконували одразу дві функції – декоративну та захисну. Так, наприклад, найголовніші оберегові прикраси носились на тілі – хрестики, обручки. Браслети, а ті, що виконували більше декоративну функцію, носились поверх одягу й свідчили про достаток родини. Так, наприклад, вісім разків коралів коштували немало, як пара волів.
Українки завжди були дуже вишуканими, а тому слідкували за модою і особливо цінували прикраси. Вважалось, що вийти на вулицю без намиста, те ж саме, що вийти голою. Тому в кожної газдині була велика кількість прикрас, стрічок, гердан. З плином часу та моди намисто змінювалось за формою, кольором, своїми матеріалами.
Найпершими та найпоширенішими прикрасами на шию були низки з кісточок ягід, овочів, зерен, та навіть двостулкових молюсків, а пізніше на їх місце прийшли металеві, камінні та скляні намиста. З розвитком традиції носіння прикрас, їх стали виготовляти з природних матеріалів – бурштину, скла, напівдорогоцінного каміння, перлів. І такі прикраси коштували, як цілий маєток, і були лише у заможних жінок.
Найпоширенішими видами українського намиста завжди були:
1.Шелест – найбільш архаїнча прикраса, яка сьогодні майже не зустрічається. Це намисто з невеличких круглих металевих дзвіночків, яке носилось га Гуцульщині.
2.Гердани – прикраси з бісеру у вигляді широкої петлі, краї котрої поєднані в місці сонячного сплетіння медальоном. Спочатку така прикраса була чоловічою, але пізніше гердани почали носити і жінки.
3.Плетінки (силянки) – бісерне намисто, яке ззаду зав’язувалось на шиї. Назва походить від способу нанизування бісеру на нитку – силяння. Неширокі такі плетінки жінки подень носили, як оберіг (тут значення мала символіка орнаменту). На Буковинні таке намисто називалось цятки. 4.Кризи – широкі бісерні коміри круглої форми, які вкривали шию, плечі і груди жінки. Найбільш поширеними такі українські прикраси були у бойків і лемків. Традиційно на цих землях інки надягали декілька комірів, які могли спускатись до самого поясу.
5.Згарда – оберегове намисто, яке складається з 2-4 ниток намиста, нанизанного на нитку з металевими хрестиками. Ззаду таке намисто поєднувалось двома великими дисками (чепрагами). На цих чепрагах зображалась символіка сонця – концентричні круги, розетта, колеса з 4-8 спицями.
6.Бурштинове намисто – традиційна прикраса, яка носилась практично у всіх регіонах України. Намистини різного розміру вирізались ножем і носились на довгій нитці
7.Коралі – найпоширеніше та найбільш вишукане намисто в українській колекції. Рожеві намистини з червоним чи сіруватим відтінком мали форму циліндрів і нанизались неоднаково – малі ззовні і крупні всередині. Одна нитка таких прикрас називалась разок.
8.Пацьорки – найбажаніші скляні прикраси. Такі прикраси були неймовірно дорогими, адже намистини ручного розпису везлись з Венеції. Муранське скло і сьогодні є дуже цінним, а його виготовлення вкрите таємницею. Пізніше для писаних пацьорок використовували смальту чорного, темно-синього, блакитного, білого, зеленого кольору. Розписувались такі намистинки також вручну.
9.Дукач – металева нагрудна прикраса у вигляді монети, нанизана на камінні чи скляні буси. Ця прикраса займає ключове композиційне місце, і завжди вішалась посередині. На лицьовій стороні монети зображалась якась сцена з битви, за яку її було нагороджено цією монетою. Дуже популярні також були дукачі з біблійським сюжетом. Інша назва - личман
10.Салба – полотняний нагрудник, розшитий монетами, на кшталт турецьких чи татарських прикрас. Були поширені на Буковині.
Ось такими були чудові прикраси в нашій Україні – красиві, вишукані і різнобарвні, які і зараз у моді!
Перед тим, як приступити до виконання практичної роботи пропоную вам веселу фізкультхвилинку:
руханка «Українка»
(посилання – https://www.youtube.com/watch?v=Wl6rvmgbvNQ)
тривалість 2:34 хв.
ІV. Практична робота:
- А тепер перейдемо до виконання практичного завдання. Перед вами лежать кольорові олівці та чорно-білі розмальовки різних видів прикрас з бісеру та намистин. Пропоную вам розмалювати ці прикраси на власний смак, ввімкнувши фантазію.
Замальовки бісерних прикрас:
V. Підсумок заняття. Рефлексія:
- Сьогодні на занятті ми творчо працювали і маємо гарні результати. Ви всі молодці, кожен досягнув поставленої на початку заняття мети.
Вправа «Мікрофон»
(керівник бере інтерв’ю у гуртківців)
- Чи сподобалося вам заняття?
- Що найбільше сподобалося вам на занятті?
- З якими видами українських бісерних прикрас ви ознайомились?
- Чи подобається вам кольорова розмальовка-прикраса вашого товариша?
- Чого ви навчилися сьогодні на занятті?
- Чи виникло у когось бажання на наступному занятті зробити власну прикрасу з бісеру?
- З якими настроєм ви сьогодні працювали?
VI. Виставка готових робіт:
VII. Прибирання робочих місць.
До зустрічі!