ІРПЗ: ( мовленнєве спілкування з використанням дрібної моторики рук) на тему:
« Сорока – ворона кашу варила»
Мета: вчити дітей чітко вимовляти слова, які супроводжують рухи пальців. Прив –
чати діяти спільно, злагоджено. Розвивати увагу. Виховувати любов до праці.
Матеріал: набір персонажів для пальчикового театру (Сорока-мати й четверо
сороченят),набір дитячого посуду; суміш гороху та квасолі.
Хід заняття:
Вихователь: - Коли я йшла сьогодні вранці в садочок, то зустріла по дорозі нашу давню добру знайому – Сороку – ворону. Вона дуже зраділа , побачивши мене і запросила нас усіх на гостини. Хто мені нагадає, що беруть із собою, коли йдуть на
гостини?
(Відповіді дітей: іграшки, цукерки, м’ячик, малюнки, квіти…)
Вихователь: Ось і я пропоную подарувати квіти.
Д/гра «Збери букет»
Мета: вчити дітей підбирати відсутню частину квітки.
Вихователь: А хто ж допоміг вам зробити такі гарні квіти? (ручки)
Вони – наші помічники. Усе можуть. Давайте ж погладимо їх за те, що вони такі слухняні, вмілі.
( Діти погладжують то одну, то другу руку).
Так і хочеться нашим ручкам подякувати і сказати про них найгарніші слова.
Д/ вправа «Мої ручки які?»
Мета: закріпити вміння підбирати прикметники до іменника, узгоджувати
закінчення в словах.
(Ручки – працьовиті, щедрі, добрі, м’якесеньки тощо)
Вихователь: А що ще вміють наші ручки ми не тільки скажемо, а йпокажемо.
Гра « Що вміють наші ручки»
Мета: закріпити вміння дітей узгоджувати рухи з словами.
Будували, збудували
Хатку для мотрійки.
(діти з’єднують “дашком» пальці обох рук, показуючи хатку)
Пожаліли пташку
(погладжують то одну, то другу руку)
Насварили кицю.
(сварять вказівним пальцем)
Курочці – рябушечці
Насипали пшениці.
(ворушать пальцями, вдаючи, що сиплють зернята)
Вихователь: Он скільки добрих справ зробили наші ручки! А от у матері Сороки не всі дітки були слухняні. І про це я вам розповім.
(Діти сідають на подушечки. )
Подивіться: це мама Сорока, а це її дітки – сороченята.
(Відбувається показ пальчикового театру):
У мами Сороки ( великий палець)
Четверо сороченят.
А звати їх ось так:
Показальчик ( вказівний)
Помагайчик ( середній)
І цей пальчик - трудівник ( безіменний)
Бо трудитися він звик.
Ну, а цей нероба – сплюха ( мізинчик)
Працювати не любив,
Все лежав собі на боці,
Не допомагав Сороці.
А Сорока – Ворона
Кашу варила,
Ополоником мішала,
(робить колові рухи великим пальцем)
Діток годувала.
(вказує на всі по черзі)
Цьому дала з мисочки,
Цьому дала з тарілочки,
Цьому дала із блюдечка,
А собі самій – із горщика.
Цьому ж не дала –
Він дрова не носив,
Печі не топив, каші не варив.
( опускає мізинний палець і вдає, ніби він плаче)
Вихователь: - Гляньте, діти, сплюха – нероба плаче. Давайте скажемо йому, щоб знав: « Хто не працює, той не їсть». Повеселішав пальчик, усе зрозумів і тепер зав-
жди буде допомагати мамі – Сороці.
- Ой лишенько! Подивіться сороченя – нероба перемішав горох із квасолею. Давайте допоможемо Сороці перебрати їх.
(робота в парах. Дівчатка зі спільної мисочки вибирають горох, хлопчики – квасолю
Вихователь: Смачна каша буде у Сороки! Діти я пропоную вам подарувати Сороці-
вороні на згадку портрети своїх ручок – помічників. Ми їх намалюємо самі.
(Діти обводять олівцем руку, покладену на аркуш паперу).
- А тепер хутчіш мити руки і швиденько на двір – там вже зачекалась нас Сорока -
Ворона.