Заняття О.Довженко " Зачарована Десна"

План заняття

Тема заняття :    Автобіографічна основа, особливості оповіді , морально-етичні    проблеми в кіноповісті О.П. Довженка «Зачарована Десна»

Мета заняття:

методична -  вдосконалення методики проведення семінарського  заняття;

дидактична–розкрити художнє втілення в  творі О. Довженка «Зачарована Десна» ідеї загально­людських понять і цінностей,сприяти формуванню уявлення про духовну красу людей, вірність традиціям українського народу;вдосконалювати вміння коментувати зміст твору, визначати основні теми й мотиви кіноповісті, аналізувати їх з позицій сьогодення; характеризувати образи- персонажі; робити власні висновки з прочитаного матеріалу;

виховна -  виховувати почуття святості до родини, до землі, на якійнародився; почуття людської гідності, вірності своїм моральним ідеалам, гуманності; почуття поваги до природи. 

Вид заняття:  семінарське заняття.

Форми та методи проведення заняття:технологія випереджального навчання; пояснення;літературного дослідження;аукціон знань;тестування , «Слабка ланка» - бесіда за змістом твору;робота в групах;перегляд уривків кінострічки «Зачарована Десна»; самоперевірка, вирішення проблемного питання.

Міждисциплінарні зв’язки :

забезпечуючі:  теорія  літератури,українська література,мова.

забезпечувані:  історія України, психологія, кінематографія.

Методичне  та  технічне  забезпечення :    методична розробка заняття, епіграфи  до  заняття;  підручники, текст кіноповісті; портрет О.П. Довженка, опорні конспекти, реферати;електронні матеріали, спроектовані на екран;завдання для тестування, літературного диктанту; фільм «Зачарована Десна».

ЛІТЕРАТУРА:

обов’язкова :

1. Українська література, 11 кл.: Підручник для серед. загальноосвіт. шк./ Р.В.Мовчан, Ю.І. Ковалів, В.Ф.Погребенник, В.Є.Панченко, за ред. Р.В.Мовчана.-К.: Урпінь: ВТФ «Перун».

2. Українська література. 11 кл. /Хрестоматія/ Упорядники О.І.Борзенко, М.П.Сподарець – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004 .

3. Українська література: Хрестоматія. 11клас./Уліщенко А.Б., Уліщенко В.В. – Х.: Торсінг, 1999.

4. Українська література 11 кл.: Заліковий зошит для тематичного оцінювання./ Борзенко О.І. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2004.

додаткова:

Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті свiтової культури.— К.,1984.

Дончик В. Олександр Довженко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1994.— Кн. 2.— Ч. 1.

Куценко М. Український геній у вигнанні: Олександр Довженко // Слово і час.— 1997.— № 5—6.

4. Мовчан Р. Олександр Довженко // Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах: Посібник.—К., 1997.

методична:

Пасічник Е.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – К.: Ленвіт,2000.

Полетун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник. – К.:А.С.К.,2006.

 

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

1.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Привітання студентів;перевірка їх присутності та  готовності до заняття. Слово викладача.

Добрий день, шановні студенти! Сьогоднішнє заняття присвячене видатному українському письменнику ,режисеру, прозаїку, драматургу, публіцисту, художнику і просто людині унікальної популярності - Олександру Петровичу Довженку. Погляньмо на портрет…(проектуються на екрані різні)

«Він був дуже вродливий…Олександр Довженко, зі своєю усмішкою, ледь квапливою мовою, з м’якою українською вимовою. Він взагалі був вродливий не тією солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще більше звеличує цю красу з ореолом пережитого».

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

Слово викладача.

Шановні студенти! На  попередньому  занятті ми вже розглянули життєвий і творчий шлях О.П. Довженка, опрацювали критичний матеріал.Отже,пригадаємо основні моменти його життя.(Студентам пропонується ще раз поглянути на реферати, які були створені раніше.)

 

2.1 Перевірка домашнього завдання. Виконання тестових завдань за темою: «Життєвий і творчий шлях митця»

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ ЗАНЯТТЯ.  ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФУ ДО ЗАНЯТТЯ

 

Усі ми родом з дитинства.

        А. Екзюпері

Любіть землю! Любіть працю на землі.

        О. Довженко

- Як Ви розумієте зміст епіграфів?

-  Яка  філософська  і  моральна  думка  закладена  авторами у  ці  рядки?

-  Запишіть  епіграфи  заняття  в  зошити.

3.1 Слово викладача

Сьогодні ми звертаємося до автобіографічного твору «Зача­рована Десна», в якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець О.П. Довженко. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарів­ний світ її дитинства.

 

Країна дитинства – країна казкова.
І часто дорослих вона вабить знову.
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

- Чому роки дитинства люди пам’ятають й так часто згадують? Мета нашого заняття і з’ясувати це, а також , які морально-етичні проблеми автор розкриває, які  особливостіоповіді,жанру кіноповісті.(Студенти записують тему заняття)

 

4.  СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

4.1 Вступне слово викладача:

«Зача­рована Десна» - немов суцільний плин думок, що напливають одні на інші, це зображення  умов,у яких формувався світогляд майбутнього митця. Отже, сьогодні  ми вирушаємо у подорож дитинства О. П. Довженко , адже пам’ятаємо, що всі ми родом із дитинства.

Ознайомтеся,будь ласка, з нашим планом роботи і запишіть  його  в  зошити.

План

І. Задум автобіографічного  твору «Зача­рована Десна», історія написання.

ІІ. Робота над змістом твору ,розв’язння морально-етичних проблем:

 

1. На яких моральних засадах виховувався малий Сашко?

2.Яке місце в житті людей займає праця? Хто і як прищепив любов     О.Довженку до праці й повагу до трудівника. Як це пока­зано у творі?

3.Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема «природа і людина»?

4. Художні особливості повісті.

5.Характеристика образів.

 

4.2 Доповідь студентів про історію написання, задум автобіографічного  твору «Зача­рована Десна».

Над кіноповістю «Зачарована Десна» О. Довженко почав пра­цювати, як свідчать записи в чорнових матеріалах, 5 квітня 1942 р. У листі до матері та сестри від 9 листопада 1946 р. пись­менник сповістить: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдемо на сінокіс, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші». Про всяке таке-от старовинне, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не верта­ються літа ще хочу написати. Чомусь я часто, коли не щодня, зга­дую про вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад, почав визирати в холодне (чуже) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді літа весняною водою на дубах? Ні, не пливуть».

У « Щоденнику» від 7 грудня 1945 р. з’являється запис про бажання створити таку картину — книжку, яка б «принесла людям успіх, відпочинок, добру пораду і розуміння життя».30 березня 1948 р. письменник уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як труд цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитин­ство, у родину, у природу, пригадати всі чинники, які створю­вали й визначали смак, тонкість сприймання. Працював письменник над твором упродовж 14 років. Проте «Зачарована Десна» написана була лише в 1955 році, за рік до його смерті.«Зачарована Десна» з’явилася як сповідь змученого митця, як найнадійніша моральна опора для власного духу і духу свого народу.

4.3 «Слабка ланка» - бесіда за змістом твору з використанням теорії літератури. Студенти групи поділяються на дві ланки і за правильну відповідь отримують медаль із зображенням Довженка. Слабкою є та ланка, що дала менше правильних відповідей.

Слово викладача

У нас є нагода повторити уже відомі терміни з теорії літератури.

Сюжет- це система пов’язаних між собою подій, у яких розкриваються характери персонажів і розв’язується суперечність між ними.

- Чи має повість чіткий сюжет? (Ні, вона складається зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про працю, народну мораль і мудрість.

- Хто оповідач у «Зачарованій Десні»? Яких два плани є в сюжеті?

(Оповідач — сам пись­менник, який виступає у двох іпостасях, як автор і як герой твору — маленький Сашко. Відповідно розповідь має два плани: перший план — це своєрідне поетичне від­творення світу у свідомості дитини, другий — філософські роздуми зрілої людини-митця про смисл людського буття, роль дитинства у формуванні особистості).

-Як автор повісті пояснює свій задум написати такий твір? Знайдіть в тексті.

(Студенти читають початок твору до слів: «До чого ж гарно й весело було в нашому городі!»).

-Що спонукало О. Довженка поринути у своє далеке минуле? (Студент читає пролог твору: «Бажання усвідомити свою при­роду на ранній досвітній зорі коло самих її первісних дже­рел…»).

- 3 яких джерел формувалася особистість письменника, його талант? (Культура народу, зокрема усна народна творчість; виховні ідеали; праця; краса рідної землі; історична доля укра­їнського народу).

- Дайте визначення кіноповісті (Кіноповість – повість, що написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій до кінофільму.)

- Які проблеми піднімаються у творі? (Проблеми формування народу, виховання працею, охорони природи.)

Отже, сформулюємо тему кіноповісті (Це повість про історичну долю українського народу: культуру, звичаї, сімейні традиції, працю, красу рідної природи.)

-А яка ж ідея твору? (Заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину багатою і щасливою, не забувати якого ти кореня і що дав тобі твій народ та батьки, щоб ти став гідним сином їх.)

4.4 Робота в групах над вирішенням  морально-етичних проблем методом мозкового штурму (дослідницька робота)

Група І

На яких моральних засадах виховувався малий Сашко? (На екран проектуються схеми «Світ Сашка», «Дитячі роки Сашка».)

Очікувані відповіді

Маленький Сашко дитячим серцем розумів, що батькам жилося нелегко та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: «Було в минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви й жалю. Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму — і пра­дід, і дід, і батько з матір’ю». Та все ж з дитинства запам’яталися уроки людяності, доброти, які він одержав від своїх рідних. Батько цінував людей працьовитих, чесних, талановитих. Без­корисливість батька. Ніжності Сашко вчився в матері. Мудрості і доброти — у діда Семена. (Студенти зачитують і коментують уривки)

-       «Любив дід добру бесіду й добре слово».

-       «…Добра людина поїхала, дай їй Бог здоров’я,— коли подо­рожній нарешті зникав у кущах».

-  «… Нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли не пролили кров. Знали мир, щедротами й добро».

-  «Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків, слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили. Персонально вірили більш у Матір Божу і святих — Миколая-Угодника, Петра, Іллю, Пантелей­мона. Вірили також в нечисту силу. Самого ж Бога не те щоб не визнавали, а просто з делікатності не наважувались утруждати безпосередньо. Повсякденні свої інтереси прості люди хорошого виховання, до яких належала і наша сім’я, вважали по скромності недостойними божественного втручання. Тому з молитвами зверталися до дрібніших інстанцій, до того ж Миколая, Петра та інших. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги Матері Божій, а та вже передавала Сину чи Святому Духу — голубу».

-  Щоб поновити свою святість, Сашко вирішив «творити добрі діла» — не їсти скоромного цілий тиждень, носити дідові воду, ходити до церкви або рятувати ластів’ят, як вони повипадають із гнізда. Але пташенята не падали, і Сашко надумав піти на вулицю шанувати великих людей. Казали, що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі.

«Одні тільки бажання творити добрі діла й зостались при мені на все життя».

Група II

Яке місце в житті людей займає праця? Хто і як прищепив любов О.Довженку до праці й повагу до трудівника. Як це пока­зано у творі?

Очікувані відповіді

У сім’ї всі завжди були в роботі. Серед таких людей і вирос­тав Сашко. Він бачив, що всі зранку до вечора працювали, навіть собака Пірат «носив з городу огірки в зубах і складав у саду в одну купку». Тож і хлопець не відставав: носив дрова до куреня, роз­водив вогонь, чистив картоплю, збирав ожину, гріб сіно. (Студенти зачитують і коментують уривки).

-«Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає з землі всяка рослиночка, ото мені радість».

- «Скільки землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий».

- «…Як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло- косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем чи ложкою — легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша».

Група III

Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема «природа і людина»?

Очікувані відповіді

Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти й святості, що з такою силою відбився в «Зачарованій Десні». «Далека красо моя! — звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї.— Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах…».

Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої «зачаро­ваними» очима малого Сашка. Поезію дитинства творить Олек­сандр Довженко у своїй кіноповісті. В одних рядках — люди, в інших — природа. А яка чарівна вона навкруги Десни! Природа у «Зачарованій Десні» живе, безперервно змінюється.

Блискуче відтворена Довженком природа змінюється пара­лельно з настроями героя, виступає емоційним акомпанементом до його відчуттів: «Світ одкривається перед ясними очима пер­ших літ пізнання, усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну». Той невеликий клаптик землі біля Десни — такий собі земний рай, що його Довженко не бачив більше ніде у світі у своєму дорослому житті. Як там пахнуть сти­глі яблука й огірки, а яка музика бринить, коли клепають косу! А яка там щедра природа!

Через світосприйняття малого Сашка письменник змальовує картини сінокосу, багатство літа: «Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці… І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс — гриби. У лози — ожина. В кущі — горіхи. В озері воду скаламучу — риба…».

Серед цієї розкішної природи на березі чарівної Десни живуть люди — працьовиті, мудрі, талановиті. Щастя матері Сашка в праці біля землі, для неї немає більшої радості, як бачити, що із землі «вилізає всяка рослиночка». Щастя батька — у любові до своїх дітей, до рідного краю, до природи, до праці. Сашків дід Семен — «добрий дух лугу», що має потаємний зв’язок з при­родою, уміє розмовляти з кіньми, телятами, з травами, старою грушею і дубом — з усім живим, що «росло і рухалось навколо». У любові до природи й праці виховували Сашка. Живучи в орга­нічній єдності з природою, хлопчик милується нею, намагається осягнути її розумом. Тому й вважає свого собаку Пірата членом родини, тому й знає, що ворона-провісниця не тільки «завідує погодою», але й знає кожного, «як облупленого».

У співжитті з природою люди багатшали душею, чистішали помислами. І зоряні ночі під час сінокосу, і плескіт весняної води, і, звичайно, красуня Десна, свята ріка незабутніх Сашкових мрій,— усе це, безперечно, проніс Олександр Довженко через своє життя.

Дуже точно визначив зміст кіноповісті Максим Рильський: «Зачарована Десна» — це задушевна лірична сповідь, по вінця наповнена любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до Укра­їни з її великим, але скорботним минулим і з її великим і радіс­ним майбутнім».

Група IV

Дослідіть художні особливості повісті.

 Очікувані відповіді

Спогади автора пересипані щирим і лагідним усміхом. З м’я­ким гумором та іронією митець змалював кумедні випадки з жит­тя односельців, висміяв деякі звички чи вади характеру своїх пер­сонажів. Неабиякий комічний ефект створює мова героїв, пере­сипана прислів’ями, приказками, порівняннями, жартівливими висловами. У творі нерідко звучать дошкульна, викривальна насмішка, гостра сатира, сарказм (сцена розмови батька з учи­телем). Особливої виразності досягає письменник, змальовуючи сцени бойовиська на косовиці, що асоціюються в дитячій фантазії з героїчними сторінками національної історії. О. Довженко вда­ється до гіперболізації та умовності, народнопоетичних уособлень, метафор, епітетів, порівнянь. Варто зауважити, що навіть страшні побоїща, звісно, нафантазовані, закінчуються щасливо. У творі переплітається реальне життя й фантастичне (епізод про лева).

4.5 Перегляд уривків з кіноповісті «Зачарована Десна».

4.6 Індивідуальна форма роботи (декілька студентів виконують творчу роботу – написання твору-мініатюри на тему: «Усі ми родом із дитинства» або «Любіть землю!Любіть працю на землі. »

 

4.7 Вирішення проблемного питання методом «Коло ідей» (Кожна група по колу висловлює свою думку)

Чому твір названо «Зачарована Десна»?

5. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

5.1Слово викладача

 Ви ознайомилися з творчістю О. Довженка, а під час роботи над змістом кіноповісті «Зачарована Десна»ще раз повернулися до подій  дитячих років письменника. Отже, що взяв О. Довженко зі свого дитинства в далеку мандрівку життя? (перегляд закінчення кіноповісті ).

           

          5.2 Літературна вікторина. «Аукціон знань»

Цитатний матеріал з кіноповісті «Зачарована Десна» ( Додаток )

 Група ділиться на дві команди. Яка підгрупа дає швидко і правильно відповідь, та й виграла  аукціон.

5.3 Бесіда. Які моральні уроки ви винесли із нашого заняття?

 

6. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ.

 

1.             Слово викладача.

«Зачарована Десна» - високо поетичний твір про джерела, з якого починається митець. З віком світ буденнішає, втрачає яскравість барв. Призначення митця - будити в людині високе, повертатигармонійне співіснування з природою, пробуджувати бажання любити рідну землю,поважати  батьків.Я думаю, що сьогоднішнє заняття запалило у ваших душах іскорку бажання- творити добро, бачити прекрасне в житті, тобто зорі в буденних калюжах, які вмів бачити Довженко, красу музики, живопису, скульптури та інших видів мистецтва. Недарма  О.П. Довженко казав: «Життя таке коротке. Поспішайте робити добро».

 

 

6.2. «Мікрофон». Хто з вас хоче побувати в ролі журналіста і взяти інтерв’юу своїходногрупників?

- Яке ваше особисте бачення краси і в чому?

- Продовжіть речення: Духовно багатою людину робить… (любов до землі, праця на землі, гармонійне співіснування з природою, повага до батьків).

 

6.3. Оцінювання роботи групи в цілому і студентів зокрема.

 

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Написати листа «Щоб я розповів(ла) О.П.  Довженко сьогодні?»