Заняття "Органи чуття. Чим ми чуємо? Поговоримо про наші вушка"

Органи чуття. Чим ми чуємо? Поговоримо про наші вушка

Мета заняття: розширити й уточнити уявлення дітей про органи слуху; розвивати гостроту слуху, формувати навички особистої гігієни; виховувати бережливе ставлення до органів слуху

Обладнання: аудіозаписи співу птахів, дзюрчання струмка, шарудіння листя, шелесту дощу; малюнок доктора Айболитя ( чи можна вдягти дитину), правила збереження слуху

Хід заняття:

Вихователь вмикає аудіозаписи співу птахів ( соловейко, півень, крук, зозуля, сорока тощо), пропонує дітям послухати.

• Чиї голоси ви зараз почули?
• За допомогою чого ми можемо розрізнити голоси пташок?

Так, ви праві. Завдяки вухам ми розрізняємо різноманітні звуки: голоси мами, тата, друзів; чуємо музику, оточуючі нас звуки: крапання дощу, шелест листя, дзюрчання струмка, шум машин тощо; казка «Немиті вуха».

Послухайте, будь ласка. ( вмикається решта аудіозаписів). Що ви почули? (відповіді дітей).

За допомогою вух ми чуємо голоси наших друзів. Давайте пограємо.

Гра «Впізнай, хто покликав»:

Один учень виходить на середину кабінету, повертається спиною до решти. Інший кличе його (можна кликати шепотом, тоненьким чи, навпаки, товстим голосом). Завдання учня – відгадати, хто саме кличе. Якщо учень відгадує, то його місце заступає той, хто кликав.

• А чи знаєте ви, що вуха у людини ростуть усе життя. Крім того, у світі немає жодної людини, яка б мала однакові вуха. У більшості людей вони помітно відрізаються і за формою, і за величиною.

Фізкультхвилинка.

Слухання й обговорення казки «Немиті вуха»:

Подивився якось Гавчик у дзеркало і злякався:

• Ой, Калинко, де зникли мої вуха?..

Калинка поливала квіти.

• Не любиш, Гавчику, їх мити – от вони і втекли. – сказала дівчинка.
• Я їх дожену! – закричав Гавчик і миттю кинувся до дверей.

На подвір’ї песик зустрів Малятка, який годував горобчиків.

• Малятку, ти не бачив моїх вух?
• Тихше! Сполохаєш пташок.

Раптом Гавчик вгледів за кущем якісь вуха. Підбіг до куща, вхопив їх лапкою та смикнув до себе. Враз побачив переляканого зайця.

• Ой, це не мої… - скрикнув Гавчик і побіг далі.

Біжить-біжить, аж раптом знову чиїсь вуха виглядають з-за сосни. Зрадів Гавчик, вхопився за них. Обурена білочка невдоволено глянула на нього.

• І це не мої… - ніяково промовив песик і побіг до річки.

У річці клопоталися брати-бобри. З води виглядали їхні хвости. Здалеку вони були схожі на вуха. Гавчик стрімко кинувся у воду. Здивовані бобри витягли його на берег. Песик обтрусився, глянув у річку…

• Ой, я став чистий – і повернулися мої вуха!

Питання:

• Що сталося з Гавчиком?
• Чому у нього зникли вуха?
• А коли вони повернулись до песика?
• Що б ви порадили Гавчику та всім діткам?
•  

Підбиття підсумків:

Діти, до нас завітав доктор Айболить ( можна використати ілюстрацію чи зодягнути когось із дітей лікарем). Він хоче познайомити вас із Правилами збереження слуху:

1. Вуха треба регулярно чистити та мити, щоб не збиралася сірка, бо від цього слабшає слух.
2. Не можна слухати занадто гучну музику, кричати, розмовляти дуже голосно.
3. Обережно ставтеся до прослуховування музики чи текстів у навушниках. Робити це можна на невеликій гучності обмежений проміжок часу.
4. Не можна чистити вуха гострими предметами, аби не пошкодити. Для чищення використовуйте спеціальні ватні палички.

Запам’ятайте ці правила, бережіть свої вушка, дбайте про них і будьте здорові!