Конспект заняття

«Повітря навколо нас»

(для дітей старшого дошкільного віку)

Розробила  Дворнік Тетяна Анатоліївна, методист з питань дошкільної освіти науково-методичного центру відділу освіти 

Васильківської міської ради 

Київської області

Методичні рекомендації щодо його проведення:

 Конспект заняття розроблений для дітей старшого дошкільного віку, орієнтовний час його проведення – 45 хвилин.

 Доцільно цю розвагу провести після проведення з дітьми тематичних днів теми  «Ресурси» (протягом наступних двох тижнів під час формування у дітей звичок).

Очікувані результати:

Після заняття діти зможуть:

 застосовувати найпростіші етикетні норми;  розповідати про необхідність чистого повітря для життя на планеті;  виконувати прості дії щодо збереження природи.

Вихователь: Доброго ранку, діти! Давайте всі разом привітаємось віршиком   У садочку новий день. 

 Всім говорим «Добрий день».

 Добрий день тобі й мені, 

 Всім ми скажем на Землі.

Вихователь: Діти, а тепер давайте пошлемо вітання один одному, передаючи іграшку (діти, стоячи у колі, передають іграшку і вітання один одному, пригадуючи різні звертання при зустрічі «Доброго ранку!», «Вітаю», «Привіт» тощо).

А зараз я пропоную вам пограти у гру «Я схожий, я відрізняюсь від тебе…». Гра «Я схожий, я відрізняюсь …»

(мета гри: діти помічають відмінності у зовнішньому вигляді, у вбранні, у статі. Наприклад, я Оксанка, схожа на Оленку, бо теж дівчинка, але відрізняюся тим, що у мене темне волосся і карі очі, а у Оленки світле волосся і сірі очі…).

Вихователь: Ось і ми з вами всі і схожі і різні, але живемо всі разом в одному великому домі, а в якому ви дізнаєтесь, коли прослухаєте загадку. 

-         Всіх годує, напуває, а про неї не всяк дбає, і ще цей дім частенько вмивається і чотири рази на рік переодягається. 

Вихователь: Так яка відгадка? Так, це наша планета Земля. Ось подивіться, що це за предмет? (вихователь показує глобус). Глобус – це макет Землі, тобто об’ємне зображення нашої планети, на якій ми живемо. Пропоную  розглянути  його уважненько (діти розглядають його,  передаючи один одному). 

-         Якої він форми? 

-         На що схожий глобус? 

-         Які кольори ви бачите? Сині ділянки – це вода. 

-         А де є вода на нашій планеті? Так, це моря, океани, а де тонкі ниточки - це річки. Коричневий колір – це суша, земля. Наша планета Земля окутана атмосферою, що складається із суміші газів. Вона дуже необхідна людині, тваринам і рослинам для життя. Атмосфера також захищає землю від шкідливого космічного випромінювання. Обігріває і освітлює нашу планету Сонце. Ми живемо в оточенні 4 стихій: землі, води, повітря і вогню. І вони нам дуже необхідні. Пропоную пограти  у гру.

Гра «Чотири стихії»

(правила гри: для гри необхідні 4 великі різнокольорові квадрати. Коричневий колів символізує землю, синій – воду, білий – повітря, червоний – вогонь. Педагог пропонує дітям вибрати із запропонованих картинок, ті зображення яким потрібна та чи інша стихія та покласти їх на відповідний квадрат. Наприклад, на синій квадрат – картинки із зображення риб, водний транспорт…, на коричневий – рослини, машини…, на білий – птахи, повітряний транспорт, повітряні кульки…, на червоний – будинок, їжа…)

(стук  у двері, заходить Незнайка) Незнайка: Ой, куди я потрапив?

Вихователь: Ти потрапив до дитячого садочка. Але спочатку, Незнайко, привітайся з нами. Незнайка: А я не знаю як…

Вихователь: Дітки тобі зараз розкажуть як треба вітатись. Пропоную пограти у гру «Продовж віршик».

Сонце прокинулось ще на світанку

Вранці вітаємось…(діти продовжують) доброго ранку!

         В гості прийшла по обіді рідня

Радо промовимо…(діти продовжують) доброго дня!

Вихователь: Зрозумів, Незнайка! Тож привітайся тепер ти з нами.

(Незнайка повторює вітальні слова, підходить до дітей і вітається за руку) Вихователь: А тепер розкажи,  як ти до нас потрапив?

Незнайка: Зі мною сталася пригода. Я подорожую на повітряних кульках навколо світу. Та з однієї кулькою щось сталося і мені довелося приземлятися у вашому дитячому садку (показує повітряні кульки).

Вихователь: Діти, давайте розглянемо кульки, на яких прилетів наш гість. 

-      Які вони? 

-      Що у них всередині?  

-      Як ми можемо дізнатися про це? 

-      Як ви думаєте, якщо зважити ці кульки, то за вагою вони однакові?

(вихователь розміщує на шальках терезів кульки). 

-      Яка кулька важча? Чому? Так, у ній більше повітря, а з цією кульки повітря виходить і досі. Як ми можемо його відчути? (відповіді дітей). 

-      Подивіться навкруги, а ще де є повітря? В яких речах? І у нас в легенях теж є повітря. Повітря нам необхідне для життя. 

Незнайка: Повітря? А яке буває повітря? 

Вихователь: А діти тобі зараз розкажуть.

Вихователь: А ще можна почути повітря. Діти, а як почути повітря? Давайте стиснемо гумову іграшку. Чуєте звуки? Це з іграшки зі звуком виходить повітря.

Незнайка:  А може його можна торкнутися? А як відчути повітря? А як відчути повітря саме зараз? (судження дітей). 

Вихователь: Давайте підставимо долоньку до рота і дихнемо на неї. Яке повітря? (відповіді дітей). От ви і відчули повітря, яке було у ваших легенях. А як можна зробити, щоб повітря рухалось? (судження дітей). Рух повітря і є вітер. От і ти, Незнайко, рухався на повітряних кульках за допомогою вітру.

Незнайка: А як це?

Вихователь: А давайте всі разом в рухах передамо його образ. (педагог пропонує дітям фізкультхвилинку  - психогімнастику -  під музику).

«Я вітер. Я – легенький, ніжний, теплий. Я лагідно торкаюся пелюстків квітів, ховаюся в гілках дерев, граюся їхніми листочками. Листочки шепочуть мені: ш-ш-ш. Я вдихаю свіже повітря лісів і ланів, стаю сильнішим. Мої крила великі і невагомі. Я лечу над морем, своїм подихом здіймаю хвилі, рухаю вітрильники. Я піднімаюсь у височінь і співаю: Я – вітер! Я – найшвидший! Я – найдужчий!».

Незнайка: А цікаво чи пахне повітря? (відповіді дітей). А коли нам буває важко дихати? А що люди можуть зробити, щоб у кімнаті було чисте повітря? (судження дітей).

Вихователь: А зараз я пропоную вам послухати ось таку історію. «Було це восени. Листя на деревах пожовкло і опало на землю, вкриваючи її різнобарвним килимом. Мама із сином Сергійком вирішила прибрати подвір’я – позгрібали опале листя в кілька купок. «Мама, можна я їх підпалю, я бачив сусід дід Микола так робив» - запитав Сергійко. «Ні в якому разі!!!» - відповіла мама».

Незнайка: А чому не можна? Я пролітав на повітряних кульках над одним містом і бачив, що люди так роблять. 

Вихователь: Діти, поясніть Незнайці, чому мама не дозволила запалити листя? (відповіді дітей).

Вихователь: Так, коли запалити листя, то йтиме їдкий дим, який забруднить повітря. А це шкодитиме здоров’ю людей, тварин, рослин і всій планеті. Як ви гадаєте, куди можна діти листя? (судження дітей).

Вихователь: Повітря необхідне і людині, і тварині, і всьому живому. Давайте спробуємо затиснути ніс пальчиками і щільно стулимо рот. Чи довго ми зможемо так пробути без повітря? То яке повітря потрібне нам всім для життя? Що повинні робити люди, щоб дихалось всім легко? А що ще забруднює повітря? Пропоную всім пограти у гру «Очищає, забруднює». Вибираючи картинки ви повинні пояснити, зображення картинок очищує чи забруднює повітря. Якщо зображення картинки очищує повітря – покладемо її на білу хмаринку, а якщо забруднює – на чорну. Першу картинку бери ти, Незнайку.

Вихователь: А якими діями ще можна очистити повітря від шкідливих викидів? (судження дітей).

Незнайка: Ой,  скільки цікавого і корисного я у вас дізнався, але мені час повертатися додому у Сонячну країну. Але як я полечу, якщо декілька кульок зовсім здулись?

Вихователь: Діти, а як ми можемо допомогти Незнайці? А як ми можемо надути повітряні кульки? (відповіді дітей).

Незнайка: Дякую вам, діти! Своїм друзям вдома я обов’язково розкажу про вас. Які ви дружні, розумні і як допомогли мені. До побачення!

Вихователь: Ви всі сьогодні були молодці! Що ви сьогодні зробили корисного і приємного? (відповіді дітей). А зараз ми підемо на прогулянку і подивимось чи все гаразд у нас на майданчиках з повітрям, з рослинами… Можливо потрібна наша допомога.  А закінчити я хочу ось таким віршем!

Природа просить порятунку

Зеленим шелестом лісів,

Тривожним лебединим криком Змілілим плесом рік, озер.

Вона до нас із щемом в серці Зболілі руки простягає, надіючись на кращу долю Про милосердя всіх благає.

Від споживацького безглуздя

Довкілля треба вберегти –  То ж маємо навчитись жити Лиш за законами краси.

Ми – ЛЮДИ, а тому повинні розумне й вічне в світ нести.

У серці кожної людини 

Зростити пагін красоти!