Використання інноваційних технологій на уроках літературного читання та природознавства у початковій школі

Петропавлівська ЗОШ І- ІІІ ст. №2 з професійним навчанням

 

 

 

 

 

Використання інноваційних технологій на уроках літературного читання та природознавства у початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Доповідь підготувала

                                                                                  Вчитель початкових класів

                                                                                  Шугай М.А.

 

2018

 

 Одним із найважливіших видів мовленнєвої діяльності в початковій школі є читання. На уроках мови читання також повинно бути об’єктом навчальної діяльності, специфіка якої полягає в зосередженні уваги учнів на: 1) правильному вимовлянні слів відповідно до орфоепічних літературних норм та усвідомленні їх лексичного значення; 2) інтонуванні речень, різних за структурою і метою висловлювання; 3) змістовому поділі речень за допомогою пауз, мелодики тощо .

Для успішної реалізації зазначеного змісту початкової мовної освіти необхідно добирати ефективні комунікативно спрямовані методи, прийоми і форми організації навчальної діяльності. Найбільше відповідає сучасним завданням мовного шкільного курсу, на наш погляд, класифікація, зроблена І.Ушаковою. В її основі лежить відповідність способів навчання змісту та загальній меті навчання. Залежно від конкретних цілей і загальної мети навчання всі методи учена поділяє на три групи:

– методи одержання теоретичних знань (пізнавальні);

– методи формування мовленнєвих умінь і навичок (тренувальні);

– контрольно-перевірні методи.

До пізнавальних методів належать: пояснювально-ілюстративний, проблемний, або пошуковий, частково-проблемний, або метод евристичної бесіди. В основу поділу цих методів покладено рівень розумової активності учня молодшого шкільного віку.

Тренувальні методи визначаються на основі характеру мовленнєвої діяльності учнів у процесі формування певних умінь. До них належать: імітативний, або наслідувальний, оперативний і комунікативний.

До контрольно-перевірних методів навчання належать: опитування, контрольно-оперативний і контрольно-комунікативний.

Кожному методу відповідають прийоми навчання. Крім загально-дидактичних (пояснення, зіставлення, аналіз, узагальнення, систематизація знань тощо), у практиці навчання мови використовуються предметні прийоми, які визначаються конкретною темою і метою навчального матеріалу. Наприклад, під час вивчення текстів використовуються такі предметні прийоми: поділ тексту на структурні частини, відновлення деформованого тексту, визначення теми, мети, побудова різних типів тексту тощо .

Сучасна методика читання в початковій школі нагромадила багатий арсенал методів і прийомів інноваційного навчання – від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій – не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості .

На сучасному етапі розвитку освіти діти дійсно навчаються завдяки тому, що можуть повністю себе реалізувати. Вони не бояться висловити свою думку, критику, не бояться бути почутими. На таких уроках учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, підтримати кожного учня. Коли діти працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя.

Суть інноваційного навчання на уроках читання та природознавства полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня розуміється як безпосередня міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої є здатність людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії .

Застосування інноваційних технологій у навчанні читаннядає змогу учням:

- ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

- навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід;

- учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми;

- розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт тощо.

Інноваційні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починати необхідно з поступового використання технологій, доцільно навіть створити цілісний план поступового їх впровадження. Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».

Під час навчання читання у початковій школі ми проводили з учнями організаційне заняття і розробляли разом з ними правила роботи в класі, налаштовували дітей на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовувалися спочатку такі прості інтерактивні технології:

- робота в парах;

- робота в малих групах;

- мозковий штурм тощо.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій вчитель повинен старанно планувати свою роботу, а саме: дати завдання учням для попередньої підготовки, прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання.

Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можна, створюючи інтерактивне середовище навчання, використовуючи парні, групові, колективні форми діяльності.Тому в навчально-виховному процесі початкової школи доцільно використовувати такі інноваційні технології:

- розвивальне навчання;

- інтерактивні технології;

- проектне навчання;

- гуманно-особистісну технологію;

-ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницьких задач) .

Рекомендую використовувати форми роботи, що сприяють творчому розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови:

—фразеологічні хвилинки;

—рольові ігри;

—ситуативні колізії;

—дослідницька діяльність;

—пізнавальні ігри;

—захист малюнків;

—словесне малювання;

—вільне письмо;

— життєві ситуації .

Наприклад, у 3 класі учні готують розповідь про лелек, енциклопедичні відомості про цих птахів, складають вірші, ребуси, кросворди, малюють ілюстрації. За виконання діти беруться, враховуючи власні інтереси, індивідуально, в парах, у малих групах. Отже, щоб зрозуміти авторський задум, учні здобувають додаткові знання, виконують ряд творчих завдань. Їм легко визначити головну думку твору. Така робота над сприйманням художнього тексту викликає інтерес до цієї діяльності, формує в учнів морально-естетичні якості, розвиває їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра повинно бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.

На одному занятті можна використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Потрібно добирати такі інтерактивні вправи, які б дали учням «ключ» до засвоєння теми. При виконанні цих вправ відводиться необхідний час для обдумування завдання, щоб учні виконували його вдумливо, а не механічно або «граючись». Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу побудові «асоціативного куща», читанню із зупинками, методам «Карусель», «Займи позицію», «Мозковий штурм», грі «Так-ні».

Активізувати учнів допомагає така форма роботи, як «Мозковий штурм». Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми.

   Отже, поступовість залучення молодших школярів до спільної діяльності в малих групах буде ефективною, якщо її організовувати систематично.