Тип заняття:

Інтегроване заняття (ознайомлення з соціумом + малювання)

Орієнтири складової:

За складовою «Громадянин»

Група:

Старший дошкільний вік

Вихователь:

Сизова Яна Миколаївна

Тема заняття:

«Українська хустка»

Мета:

Навчальна:ознайомити дітей із традицією українських жінок носити на голові хустки. 

Розвиваюча: розвивати творчі здібності у дітей, уяву, мислення та пам'ять; сприяти  розвиткові дрібної моторики.

Виховна: виховувати почуття гордості за рідний край;

бажання знати і зберігати духовні надбання українського народу, прищеплювати любов та повагу до своєї Батьківщини. 

Використані джерела інформації:

1.План - конспект заняття на тему «Хустка-хустинонька» (Дитина і навколишній світ. Старша група) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/plan-konspekt-zanatta-na-temu-hustka-hustinonka-ditina-i-navkolisnij-svit-starsa-grupa-257992.html

2. Відео - презентація: «Українська хустка  - наш оберіг»[Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=lZy5ra0c-28

3. Хустка- хустинонька . Дефіле»[Електронний ресурс] – Режим доступу:https://naurok.com.ua/zanyattya-z-temi-hustka-hustinochka-defile-43148.html

 4. «Ой хустиночка, хустинонька, хустка»

[Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://vseosvita.ua/library/oj-hustina-hustinocka-hustka-narodoznavstvo-428549.html

Обладнання:

Демонстраційний матеріал: Презентація  про українську хустку для дітей, зображення картини жінки в українській хустці.

Роздатковий матеріал: Олівці, шаблони для розмальовки хустки.

Хід заняття

У гарно прикрашену хустинами групу заходять діти в хустках на голові, на плечах.

Організаційний момент:

Гарна, велика країна моя,

Є в ній озера, річки і моря.

Гори високі, степи і ліси —

Скільки багатства, скільки краси.

В кожного народу є своя святиня,

а для Українців — вишита хустина.

Світлий символ щастя й ніжності в серцях,

мов весна квітуча хусточка ось ця.

Вихователь:

- Діти, про що розповідається у вірші?

- З чим автор порівнює хустину.

Відповіді дітей:

(Порівнює хустку з  весною квітучою).

Вихователь:

    Погляньте, любі діти, навкруги. Природа повстає у всій красі восени. Довкілля починається з добра і краси. Природа була завжди для людини великим добротворцем. Тому ми сьогодні поговоримо про те, що є біля нас завжди і в горі і в радості — квіти. Де ми можемо бачити квіти?

Відповіді дітей:

(У лісі, на клумбах, на вулицях, на лузі, в кімнаті у вазонах на підвіконні.)

Вихователь:

Правильно, це живі квіти. А де ще можна побачити квіти?

Відповіді дітей:

На картинах, вишиті на рушниках, скатертинах, розмальованому посуді, стінах хат. 

Вихователь:

 Вихователь розповідає діткам про українську хустку.

Вихователь:

Хустка з давніх-давен була основним та улюбленим головним убором усіх українських жінок. Хустки робили з дуже тонкого полотна і вишивали різнокольоровими нитками. Були хустки завжди білого кольору. Це привертало увагу чужоземців, які мандрували Україною. Адже хустки були білими дуже-дуже давно, а пізніше вони стали барвистими. Коли почали вишивати хустки кольоровими нитками, то найчастіше використовували червоні, сині, зелені, жовті та рожеві кольори. Зрідка використовували чорний колір але тільки разом із червоним. Орнамент або візерунок був колись переважно геометричним. А потім для хусток придумали орнамент із рослин, квітів з листям: троянди, мальви, барвінок. Були зображені і птахи: півень, зозуля, голуб.

Вихователь:

Перегляд відео презентації про українську хустку.

(Демонстрація хусток із різними квітами.)

    Орнамент на хустках розміщувався по чотирьох кутках і посередині. Як і колись, так і тепер розміщують по кутках великі фігури, а посередині — дрібненькі. Хустки оберігали, захищали людину від усього лихого, вчили добра, милосердя. Тому хустки були оберегами.

Вихователь:

А які обереги ви знаєте ще?

Відповіді дітей:

(Віночок, рушник, хліб, сопілка, гребінець, свічка.)

Вихователь:

    Хустка, як оберіг, захищає волосся від сонця, пилу, взимку від холоду. Хусткою пов’язували наречену по шлюбі, і цю хустку жінка зберігала усе життя. У давні часи був гарний звичай: коли козаки вирушали у військовий похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала хустку. У хустинах носили в поле хліб та іншу їжу, а також укривали дитячі колиски від вітру й лихого ока.

Вихователь:

З якої ж тканини виготовляли хустки?

Відповіді дітей:

(Льняної, вовняної, шовкової.)

Виконується українська народна пісня «Їхав козак на війноньку».

Вихователь:

Діти, а хустина, окрім того, що її одягали на голову, використовувалась і з іншою метою. Мережану хустину клали в кишеню, як прикрасу, з нею можна пограти в гру.

Гра «Галя по садочку ходила»

(Діти на килимочку з вихователем роблять коло та грають у гру: біля кого кинуть хустиночку  та дитинка і доганяє того хто кинув).

Мета гри: розвиток спритності та витривалості у дітей, мислення; виховання дружелюбності до своїх товаришів, вміння контролювати свої сили під час гри щоб не образити своїх товаришів.

Вихователь:

А тепер нехай наша чарівна хустка прийде нам на допомогу. Нехай оживуть на ній квіти.

Діти роблять «живу хустку»: ведуть хоровод, взявши хустки за крайки під пісню «Квітчаста хустина» (муз. В. Коношенка).

Підсумок заняття

Вихователь:

Діти, чому хустку вважають жіночим оберегом?

Якими нитками вишивають хустки?

Чи захищали хустки від лихого ока?

Щоб краще запам’ятати цікаві факти про українську хустку ми намалюємо хустки і подаруємо їх своїм мамам.