Заняття "Традиції зустрічі Нового року в різних країнах. Вітальні листівки в техніках аплікації та паперопластики. Виготовлення вітальної листівки технікою аплікації"

Тема: Традиції зустрічі Нового року в різних країнах. Вітальні листівки в техніках аплікації та паперопластики. Виготовлення вітальної листівки технікою аплікації.

Мета: ознайомити гуртківців з різними видами листівок, особливостями оформлення но­ворічних листівок; вчити виконувати розмітку основи для листівки; розвивати творчу уяву при оформленні листівки, охайність у роботі, наполегливість, посидючість; ви­ховувати бажання радувати своїх рідних і близьких.

Обладнання: зразки виробів, кольоровий папір і картон, ножиці, лінійка, клей, різні види листівок, зразки виробів, аудіозапис новорічних пісень про ялинку, ілюстрації із зображенням зимового лісу.

Хід заняття

I. Організаційний момент

1 Привітання

Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очі глянемо,

І нам тепліше стане.

2 Перевірка готовності до заняття

3 Упорядкування робочих місць

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Оголошення теми та мети

Стало біло навкруги —

Я розпушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я— … (Зима).

— Новий рік асоціюється з білим снігом, безкінечними заме­тами, морозом, але дуже рідко — із холодом. Чомусь, коли думаєш про це свято, згадуєш тепло свічок, різнокольорові гірлянди на ялинці і посмішки друзів та рідних. Напевно, тому процес підго­товки до Нового року починається задовго до 31 грудня. Бажання зробити свято незабутнім для себе і рідних змушує заздалегідь за­мислюватися про подарунки та їх оформлення. Ми також вже при­красили наш групове приміщення сніжинками та ліхтариками. А сьогодні ми відкриваємо майстерню з виробництва…

 

— Так, ми відкриваємо майстерню з виробництва новорічних листівок!

2 Вступна бесіда

— Який місяць зараз за календарем?

— Чого ви чекаєте від нього?

— З чим асоціюється у вас цей місяць?

— Які прислів’я про грудень ви знаєте?

• Грудень землю грудить і хату студить.

• Грудень — не брат, а холоднеча — не сестра.

• Смутний грудень, як прийде студень.

• Грудень рік кінчає, а зиму починає.

• Прийшов грудень, приніс студень.

• У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають.

• Сумний грудень і в свято, і в будень.

— Але, звісно, грудень — це, перш за все, святкова ялинка.

• Зелену сукню маю,

Ніколи не міняю,

Один-єдиний раз на рік

Її я прикрашаю. (Ялинка)

Учень читає вірш про ялинку.

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА

Ой весела в нас зима,

Веселішої нема:

Грає срібними зірками,

В’ється синіми димками,

Снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!

Скільки сяє тут прикрас!

Ми зібралися юрбою —

Разом з піснею новою

Рік Новий стрічать.

М. Рильський

— Що ви знаєте про виникнення листівок?

— Листівка — обов’язкова для кожного подарунка, що відо­бражає ваші думки і бажання. Новорічні подарунки часто носять сувенірний характер — милі дрібнички, красиві ялинкові при­краси, календарі, свічки, статуетки — стандартний набір, що хо­вається в подарункових пакетах. Новорічна листівка, зроблена своїми руками, може не тільки прикрасити ваш подарунок, а й у деяких випадках повністю його замінити.

— Чи знаєте ви, звідки до нас прийшла мода на новорічні лис­тівки?

Звичай обмінюватися листівками до Нового року виник в Ан­глії. Першим відправив новорічне поздоровлення поштою англієць Генрі Коул у 1843 р. Після чого він попросив свого друга Джона Герслі намалювати новорічну листівку. З цього ескізу в Лондоні було зроблено 1000 примірників листівки. З того часу звичай від­правляти вітальні новорічні листівки завоював увесь світ.

3 Розповідь керівника гуртка

Ознайомлення з видами листівок

— Якщо ви запитаєте своїх батьків, бабусю чи дідуся про те, якими були листівки 30–50 років тому, то почуєте, що найчастіше листівки були одинарними і мали прямокутну форму (учитель де­монструє зразки.) Зараз у продажу таке різноманіття листівок, як кажуть, «очі розбігаються», неможливо вибрати, яку купити, — усі красиві та цікаві.

Листівка зараз може бути і круглою, і трикутною, і роз­кладною, і одинарною, і музичною або динамічною (керівник де­монструє виставку листівок). Оформлення листівок теж різно­манітне. Є листівки з матовою поверхнею, є блискучі, з блискітками і без них. З’явилися і відеолистівки, які ви можете розсилати або отримувати через Інтернет. І все одно, якими б гарними не були такі листівки, ті, що зроблені власноруч, принесуть вашим близьким більше радості і тепла.

Щоб створити листівку або запрошення на свято чи весілля, доводилося чимало потрудитися, адже до 1860 р. і візитні картки, і листівки виготовлялися вручну. Причому художники, малюючи листівки, намагалися малювати так педантично, щоб не було по­мітно відмінностей.

Зараз же все навпаки: дизайнери створюють листівки вручну, щоб уникнути повторення. Настільки копітке виготовлення лис­тівок було майже каторжною роботою для художників і видавців. Але ця праця того коштувала, вона надавала листівкам несподі­ване виконання і виняткову красу, гідну того, щоб сприймати лис­тівки як справжні твори. У них була частка душі, те, чого не ви­стачає вкритим золотом і фарбами сучасним листівкам.

При друку перших листівок використовувалися як несподівані матеріали, так і забуті нині способи. Застосовували пір’я, волосся, засушені квіти, шкіру, бісер, гуму, оксамит, шовк.

Використання таких оригінальних матеріалів надавало листівці витонченості, картки набували надзвичайно красивого вигляду.

Сьогодні, підписуючи листівку для вітання, ми досить скупо і банально бажаємо щастя-здоров’я. На старих же листівках довгий текст взагалі не передбачався: сама краса листівки передавала всі ненаписані відповідні до випадку слова. Багато перших лис­тівок дійшли до наших днів і зберегли надзвичайну чарівність. Це підтвердження дбайливого і обережного ставлення до них наших предків.

III. Фізкультхвилинка

Станем в коло, дітвора,

Дітвора, дітвора.

До ялинки вже пора,

Нам пора, нам пора.

Станем в коло й покружляєм,

Покружляєм, покружляєм.

Зупинились й поплескаєм,

Поплескаєм, поплескаєм.

Тупаємо ніжками,

Мов йдемо доріжками.

Наче зайчики, йдемо,

Ідемо ми, ідемо.

Поплигали, поскакали

І за парти посідали.

IV. Демонстрування та аналіз зразка

Інструктаж керівника гуртка

— Перш ніж братися за створення самої новорічної листівки, спочатку потрібно намалювати її ескіз на аркуші паперу. Як уже зазначалося, листівка може бути одинарною і подвійною. Я про­поную зробити подвійну листівку, щоб потім була можливість на­писати вітальні слова всередині її. Подивіться, заготовку листівки можна розташувати як вертикально, так і горизонтально. (Керівник демонструє зразок.)

— Які матеріали нам необхідні для виготовлення листівки?

— З чого почнемо роботу?

— Як правильно виконати згинання картону, щоб одержати якісну заготовку?

— Чи є в обраній композиції симетричні деталі?

— Як можна вирізати симетричні деталі?

— Для чого потрібен шаблон?

• Користуючись шаблоном, виріжте 3 ялинки.

• Складіть ялинки навпіл і склейте по боках: першу — з другою, а другу — з третьою. Тільки не склеюйте боками першу і третю!

• Підготуйте аркуш кольорового картону для основи листівки. Складіть його навпіл і приклейте в центр ялинку вільними бо­ками.

• Зовнішню сторону листівки прикрасьте зірочками, написами, візерунками.

— Подивіться уважно на нашу ялинку, уявіть, що це жива ялинка і стоїть вона сумна.

— Що слід зробити, щоб розвеселити ялинку, щоб вона стала веселою і щасливою? (Її слід прикрасити)

— Які іграшки прикрашають ялинку? (Кульки, ліхтарики, гір­лянди)

— Зараз кожен з вас прикрасить свою листівку та ялинку на листівці.

V. Практична робота гуртківців

1 Правила безпечної роботи з ножицями

1) Дотримуйся порядку на своєму робочому місці.

2) Перед роботою перевір справність інструментів.

3) Не працюй ножицями з ослабленим кріпленням.

4) Працюй тільки справними інструментами: добре відрегульова­ними і заточеними ножицями.

5) Працюй ножицями тільки на своєму робочому місці.

6) Стеж за рухом лез під час роботи.

7) Ножиці поклади кільцями до себе.

8) Подавай ножиці кільцями вперед.

9) Не залишай ножиці відкритими.

10) Бережи ножиці в чохлі лезами вниз.

11) Не грайся із ножицями, не піднось ножиці до очей.

12) Використовуй ножиці за призначенням.

2 Правила безпечної роботи з клеєм

1) При роботі з клеєм за потреби користуйся пензликом.

2) Бери таку кількість клею, що потрібна для виконання роботи на даному етапі.

3) Надлишки клею прибирай м’якою ганчіркою або серветкою, обережно притискаючи її.

4) Пензлик і руки після роботи добре вимий з милом.

Діти виконують роботу під супровід пісень про ялинку.

VI. Виставка та оцінювання робіт

— Подивіться, які прекрасні новорічні листівки ви сьогодні виготовили! Яскравий фон і блискуча мішура надали святковості вашим композиціям. Усі дуже постарались і акуратно вирізали де­талі аплікації. Але ж інакше і не могло бути, адже ви зробили лис­тівки для своїх найближчих людей. Що ж нам залишилося зро­бити? Правильно, підписати привітання.

VII. Підсумок заняття

— Чого навчалися сьогодні?

— Про що дізналися вперше?

— Коли з’явилися перші листівки?

— Кому ви подаруєте свою листівку?

— Як ви гадаєте, а в лісі чекають на Новий рік?

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до заняття

ПРО ТРАДИЦІЇ ЗУСТРІЧІНОВОГО РОКУ В РІЗНИХ КРАЇНАХ

Відкривати рік січень на Русі став порівняно недавно. Старо­давні слов’яни, тобто наші предки, справляли Новий рік при­близно 1 березня — з настанням тепла і польових робіт. Цей звичай протримався до 1343 р., коли Новий рік почали відзначати 1 ве­ресня.

З 1700 р., за указом Петра I, Новий рік почали святкувати 1 січня. У його указі говорилося: «На... вулицях біля воріт і бу­динків учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялин­кових, чинити стрілянину з невеликих гармат і рушниць, пускати ракети, скільки у кого трапиться, і запалювати вогні. На знак ве­селощів одне одного вітати з Новим роком».

Так уперше з ялинкою відсвяткували в Росії січневий Новий рік. Звичай прикрашати ялинку виник в середні століття в Німеч­чині. Звідти він прийшов до Скандинавії, Франції, Росії і до країн, де вони не ростуть, куди їх завозять з північних країв. Спочатку в Росії ялинки прикрашали паперовими квітами, в XVIII ст. вико­ристовували посріблену і позолочену картоплю, а в XIX ст. — свічки і блискучі скляні іграшки.

Наприкінці XIX ст. з’явилася традиція писати і посилати по­здоровлення на поштових картках (зараз їх називають листів­ками). У Росії листівки з’явилися 1 січня 1872 р. Спочатку вони були немаркованими — марку треба було наклеювати, але потім її почали друкувати прямо на листівці. Першими листівками Росії можна вважати листівки із зображенням краєвидів Москви. Ба­гато сюжетів для них бралися з Біблії, потім новорічні листівки стали дуже різноманітними за змістом, з дотепними і добрими по­бажаннями.

А як зустрічають Новий рік на півдні, на екзотичному Сході, в Європі?

У новорічну ніч у японських храмах дзвони відбивають 108 ударів. Уважається, що в людини може бути 6 вад: жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість і пожадливість. У міру ударів дзвону відбувається очищення від пороків. З останнім ударом належить вийти на вулицю і зустріти Новий рік з першими променями сонця. Висипають на вулицю люди і починають вітати одне одного й обмінюються подарунками. Весь день вулиці перепов нені народом, звучать сміх і веселі пісні. Тільки з настанням су­тінок люди розходяться. Вечір прийнято проводити в колі сім’ї.

У В’єтнамі Новий рік зустрічають уночі, з настанням сутінків. В’єтнамці розпалюють у парках, садах або просто на вулицях ба­гаття, у яких збираються по кілька сімей; на вугіллі готуються особливі ласощі з рису. У цю ніч забуваються всі сварки, проща­ються образи. Новий рік — це свято дружби.

Жителі Куби перед Новим роком наповнюють келихи водою, а коли годинник проб’є північ, вихлюпують її через відчинене вікно на вулицю на знак того, що Старий рік щасливо закінчений, і вони бажають, щоб Новий рік був таким самим благополучним.

В Італії зберігся звичай: у новорічну ніч викидати з вікон старі меблі і непотрібні речі.

У селах на півдні Франції господиня, яка в Новому році най­першою набере воду з джерела, залишає біля нього пиріжок і бу­лочку зі святкового столу. Та, яка прийде слідом за нею, візьме пи­ріжок і залишить свій. Так до вечора господині пригощають одна одну.

У Німеччині, як тільки годинник починає відбивати північ, люди різного віку підіймаються на стільці, столи, крісла і з остан-нім ударом дружно, з радісними вітаннями «встрибують» у Новий рік.

У Болгарії з останнім ударом годинника в усіх будинках на кілька хвилин гасне світло. Це час новорічних поцілунків.

У Молдові у перший день Нового року в себе вдома і в гостях обов’язково розкидають зерно, щоб рік був рясним і врожайним, а будинок — повною чашею.

У сучасному Китаї Новий рік — це свято ліхтарів. Він відзна­чається на п’ятнадцятий день Нового року за місячним кален­дарем. Сам же Новий рік відзначається в січні–лютому, тому він асоціюється із завершенням зими і початком весни. Усюди розві­шують ліхтарі, надають їм химерної форми: форми тварин, овочів, фруктів. Червоні, зелені, жовті, сині, помаранчеві вогні таких ліх­тарів розцвічують будинки та вулиці, заповнені веселою галас­ливою юрбою.

НА РІЗДВО ГОРИТЬ ЯЛИНКА

На Різдво горить ялинка,

Свічечки блищать...

Дітки бігають круг неї,

Ніжки тупотять.

Дід Мороз прийшов у хату

І поклав мішок,

А в мішку всього багато

Для малих діток.

Стали діти розбирати,

Рвуть мішок із рук...

Зацікавивсь і спустився

Над мішком павук.

Олександр Олесь

НОВОРІЧНЕ СВЯТО

В Рік Новий — чудесне свято —

Буде радості багато.

Вся родина без спочинку

Прикрашатиме ялинку

Гірляндами святковими

Вогнями ялинковими,

Щоб у дивну ніч казкову,

Чарівну ніч, загадкову

Пахло в домі глицею,

Святом, таємницею!

Т. Корольова