ЗАНЯТТЯ ТУРИСТСЬКОГО ГУРТКА

Про матеріал
ЗАНЯТТЯ ТУРИСТСЬКОГО ГУРТКА ТЕМА: Зав’язування туристських вузлів та страхувальної системи з репшнурів (бесідки та грудної обв’язки з «вусами»)
Перегляд файлу

ЗАНЯТТЯ ТУРИСТСЬКОГО ГУРТКА

 

ТЕМА: Зав’язування туристських вузлів та страхувальної системи з репшнурів (бесідки та грудної обв’язки з «вусами»)

МЕТА: Ознайомити вихованців зі страхувальним спорядженням (основними мотузками, репшнурами, страхувальними системами, карабінами), правилами зав’язування, перевагами та недоліками головних туристських вузлів (провідник, прямий, булінь, провідник-вісімка), правилами забезпечення особистої безпеки під час самострахування на горизонтальних перилах, формування первинних навичок в’язання головних туристських вузлів, грудної обв’язки та бесідки з репшнурів і подолання водних перешкод по колоді чи горизонтальній мотузці з перилами із самостраховкою.

ОБЛАДНАННЯ:

Словник нових термінів (див. додаток В), зразки мотузок (діаметром 6, 8, 10, 12 мм), репшнури довжиною 3–4 м (по 3 на кожного вихованця), страхувальні карабіни, зразки основних туристичних вузлів, алгоритми зав’язування цих вузлів та простої страхувальної системи (грудної обв’язки та бесідки з «вусами»), зразки побутових речей, у яких використано різні туристичні вузли; малюнки з різними варіантами організації переправи; дві основні мотузки та петлі з карабінами для організації елементу «переправа по мотузці з перилами»; по два карабіни на кожного вихованця для подолання горизонтальної «переправи по мотузці з перилами».

МЕТОДИ:

Проблемна бесіда, робота зі словником, демонстрація правильного виконання вправ, складання алгоритмів, практичне зав’язування вузлів та страхувальної системи з репшнурів за алгоритмами, тренування у самострахуванні під час подолання переправи по мотузці з перилами, виконання вправ на розвиток уваги та просторової спостережливості, естафетні змагання, “мікрофон по колу”.

 

ХІД  ЗАНЯТТЯ:

  1.                                                     Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду вихованців; мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

У походах часто виникає потреба подолати невеликі річки, струмки і т.п. Які способи подолання водних перешкод вам відомі?

- Подолати водну перешкоду (при не значній глибині та невеликій течії) можна вбрід або по мосту.

А що робити, коли поблизу нема моста, а річка глибока та зі швидкою течію?

- Перепливати такі річки небезпечно, тому туристам часто доводиться організовувати переправи за допомогою мотузок та долати водяні перешкоди по них. Для таких цілей використовуються синтетичні троси діаметром не менше 10 мм, які можуть витримати навантаження (на розрив) не менше 1,5 тони. Такі мотузки довжиною більше 10 м туристи називають основними. А короткі відрізки мотузок, довжиною по 3-4 м – репшнурами.

Наше головне сьогоднішнє завдання познайомитись із тим, як за допомогою мотузок можна безпечно переправитись через водяну перешкоду. Але, якщо ми маємо справу з мотузками, то нам потрібно знати і вузли, якими ці мотузки можна зв’язуються. Тому спочатку нам треба навчитись правильно зав’язувати основні туристичні вузли. А для цього треба мати уяву про деякі «морські» терміни: ходовий кінець, корінний кінець, огон, шлаг та інші (читання «словничка» та демонстрація вихованцями відповідних понять за допомогою репшнура).

 

  1.                                                         Ознайомлення з новим матеріалом.

     (1 навчальна година)

2.1  Вивчення основних туристичних вузлів (провідник, прямий, булінь, вісімка-провідник).

2.1.1 Спочатку вихованцям пропонується зав’язати простий вузол (мал.1 додаток А) і скласти алгоритм (послідовність дій) зав’язування цього вузла. Після цього вихованцям дається завдання зав’язати простим вузлом петлю, яка не затягується (мал.20). Увага вихованців акцентується на алгоритмі зав’язування цього вузла та його недоліках:

- Отриманий вузол-петля називається вузлом провідника і може використовуватись туристами для страхування. Але провідник має недоліки: з одного боку він може “поповзти” по мотузці при різких навантаженнях, а з іншого – так сильно затягнутися, що надалі його неможливо розв’язати. До того ж, треба пам’ятати, що цей вузол, під час сильного затягування, псує мотузку – від сильного тертя плавляться її нитки. Перший недолік туристи компенсують зав’язуючи, так званий, контрольний вузол, який не дає можливості “ковзати” основному вузлу. В якості контрольного вузла використовується простий вузол, зав’язаний ходовим кінцем круг корінної частини мотузки.

Вихованцям пропонується зав’язати провідник з контрольним вузлом. При цьому наголошується, що контрольний вузол в’яжеться за алгоритмом простого вузла.      

2.1.2  Для ознайомлення з другим вузлом вихованцям спочатку пропонується зв’язати дві мотузки «на два вузли». Після цього керівник вказує на  те, що у більшості вихованців в отриманому вузлі ходові кінці та корінні частини мотузок виявилися перпендикулярними. Такий вузол моряки називають «крадійським» або «бабським». Далі керівник пропонує розв’язати другий вузол та визначити, який з ходових кінців виходить з першого вузла зверху. Потім – покласти цей ходовий кінець зверху іншого та знову зав’язати другий вузол, але робити переплетіння у зворотному напрямку.

- Таким чином отримуємо прямий вузол (мал.6), який відрізняється тим, що ходові кінці виходять з вузла попарно паралельно зі своїми корінними частинами. Як і провідник, прямий вузол має недоліки: він може ковзати по мотузці та його важко розв’язати після великих навантажень. Тому прямий вузол необхідно блокувати контрольними вузлами з двох боків. Але цей вузол має і перевагу над більшістю інших вузлів – його можна зав’язувати в натяг. Ця перевага вузла була відома ще у стародавньому світі. Тому ним натягували тятиву луків, зав’язували паски та шнурівку на військовому одязі. Мабуть через те, що його здебільшого, окрім моряків, використовували військові, стародавні греки називали цей вузол Геракловим вузлом, а римляни – Геркулесовим. Цей вузол був популярним і у стародавніх слов’ян і у запорізьких козаків, які називали його розтяжним. Про давність цього вузла свідчить і те, що прямий під назвою плаского вузла широко розповсюджений у техніці вузликового плетіння – макраме, корені якого губляться у глибинах сторіч.

Після історичної довідки вихованцям пропонується самостійно зав’язати прямий вузол з контрольними та скласти алгоритм зав’язування цього вузла.

2.1.3  Ознайомивши вихованців з провідником та прямим вузлами, керівник показує вихованцям зразок вузла булінь (мал.18) та пропонує самостійно зав’язати цей вузол повторюючи переплетіння мотузки за зразком. У більшості випадків вихованці справляються з цим завданням, а керівник звертає їхню увагу на особливості цього вузла та його перевагах.

- У буліні, по перше, вирізняється петля, яка не затягується під навантаженням. Друге, з одного боку вузла ходовий кінець виходить паралельно мотузці петлі, з іншого – корінна частина мотузки виходить перпендикулярно до неї. Третє, під навантаженням корінна частина мотузки без переплетіння притискає мотузку петлі до огону ходового кінця. За рахунок цих особливостей булінь має такі властивості, які дають йому перевагу над більшістю інших вузлів : він не ковзає під навантаженням та дуже легко розв’язується після зняття великих навантажень та намоканні. Тому цей вузол шанується моряками, як найбільш надійний, його часто називають «королем вузлів». Це один із найдавніших вузлів. Ним користувались ще фінікійські мореплавці, а його зображення було знайдено у гробниці Тутанхамона. Не зважаючи на стародавність цього вузла його і дотепер широко використовують у парусному спорті та морській справі. Як найкращий вузол придатний для страхування людей булінь в’яжуть парашутисти, аквалангісти, альпіністи та туристи. Але останні, за правилами проведення змагань з туризму, прив’язують ходовий кінець до мотузки петлі (там де вони виходять з вузла паралельно) контрольним вузлом.

Далі керівник пропонує вихованцям зав’язати булінь із контрольним вузлом, користуючись алгоритмом. Після ознайомлення з вузлами прямий та булінь, вихованцям пропонується зав’язати їх знову, користуючись алгоритмами, та пригадати їхні недоліки та переваги.

2.1.4  Керівник демонструє вихованцям, як зав’язується провідник-вісімка (мал.22), та ставить перед ними питання: чи знайомий їм цей вузол? Вихованці, зав’язавши вузол провідник та порівнявши його візерунок з поданим вузлом доходять висновку, що це інший, ще не відомий їм вузол. Керівник знайомить вихованців з алгоритмом зав’язування провідника-вісімки. А далі ставить ще одне питання: у чому різниться спосіб зав’язування цього вузла від провідника. Отримавши від вихованців відповідь, що у даному випадку, робоча петля робить два переплетіння, керівник називає вузол та зупиняється на його перевагах : абсолютна надійність та відносно легке розв’язування після зняття навантаження. Завдяки цим перевагам провідник-вісімка не потребує зав’язування контрольних вузлів.

Після того, як вихованці ознайомились з головними вузлами, їм демонструється приклади використання цих вузлів у побуті (див.мал.52 додаток Б), наприклад, рибальська сітка зв’язана вузлами булінь (мал.52-а, додаток Б), прикрашене прямими (у макраме – пласкими) вузлами наруків’я інструменту, пасок з китицями сплетений прямими (у макраме – шахівниця з пласких шнурів – мал. 52-б, додаток Б) вузлами з вісімками на китицях і т.п. Наприкінці вихованцям пропонується скласти довідкову таблицю вивчених вузлів (див.додаток Г) та домашнє завдання - замалювати вузли 

2.2 Вивчення зав’язування простої страхувальної системи з репшнурів.

2.2.1 Починаємо з нижньої (поясної) обв’язки (бесідки). Аби її зав’язати необхідно (алгоритм): а) репшнур скласти вдвоє, отриману петлю пропустити між ніг, кінцями репшнурів обвести ноги та обидва кінці пропустити крізь петлю;  б) якомога сильніше потягнути за кінці репшнурів та перехрестити їх у петлі;  в) кінці репшнура завести круг талії на спину, перехрестити їх та вивести на живіт; г) зав’язати кінці репшура за допомогою прямого вузла (не забуваючи про 2 контрольних вузлики). Після демонстрації вихованцям пропонується зав’язати нижню обв’язку (мал.49, додаток Б) за алгоритмом.

2.2.2 Далі демонструється зав’язування грудної (верхньої) обв’язки. Щоб зав’язати її необхідно (алгоритм): а) зав’язати вузол булінь навколо свого тіла, так, щоб петля вузла знаходилась під пахвами; б) зсунути булінь на праву сторону, а інший кінець репшнура покласти на ліве плече та  провести його на спині під перший кінець репшнура і витягти на праве плече; в) витягти репшнур в натяг, покласти на лівий бік та зав’язати другим кінцем репшнура один за одним 2 контрольних вузлика навколо першої частини репшнура. Після цього вихованцям пропонується зав’язати грудну обв’язку (мал.50, додаток Б) за алгоритмом.

2.2.3  Останній етап зав’язування страхувальної системи – зав’язування страхувальних «вусів». Також спочатку проводиться демонстрація, а далі – зав’язування «вусів» за алгоритмом : а) скласти репшнур навпіл в отриману петлю пропустити за три гілки мотузки на грудній обв’язці; б) пропустити обидва кінці репшнура у петлю, але не затягувати її; в) ще раз пропустити петлю за три гілки мотузки на грудній обв’язці та знову пропустити у петлю обидва кінці репшнура; в) на обох отриманих “вусах” на відстані витягнутої руки зав’язати провідник-вісімку. (Зауваження: як бачимо, «вуси» прив’язуються до грудної обв’язки за допомогою схоплюючого вузла, але на даному занятті можна не акцентувати увагу вихованців на цьому вузлі – детальне знайомство з ним відбудеться на заняттях присвячених самостраховці на підйомах та спусках).

 

3.    Ознайомлення з новим матеріалом.

        (2 навчальна година)

3.1 Повторення зав’язування страхувальної системи з репшнурів за алгоритмами.

Керівник, перевіривши правильність зав’язування страхувальної системи вихованцями, демонструє страхувальний карабін та пояснює, як ним треба користуватись та правила самострахування на горизонтальних перилах. Наводяться приклади (за малюнками) способів подолання водних перешкод по навісній переправі, по колоді з перилами, по мотузці з перилами.

3.2 Демонстрація керівником правильного руху та способів самострахування під час подолання горизонтальної переправи по мотузці з перилами. Після чого кожен вихованець долає названий елемент з підказками правильних дій керівником. Вихованці вільні від виконання вправи повторюють зав’язування вузлів (прямий, булінь та провідник-вісімка) за алгоритмами. Для зміни діяльності вихованцям також пропонуються завдання на розвиток просторової спостережливості: малюнки переплутаних мотузок із завданням – визначити скільки вузлів залишиться на мотузці, якщо потягти за її кінці, та назвати  отримані вузли (зразок дивись на мал.51, додаток Б – тут після затягування мотузки за кінці А і В отримаємо два вузли : простий та вісімку).

3.3  Коли всі вихованці по 2–3 рази пройшли елемент, керівник пропонує розділитись їм на 2–3 команди та проводить з ними естафети: кожен учасник, пробігши 10–20 м повинен зав’язати один з вивчених вузлів, повернутись до команди та передати естафету наступному учаснику. Якщо часу достатньо, можна провести три естафети: у першій вихованці зав’язують прямий, у другій – булінь, у третій – провідник-вісімку.

 

4. Підведення підсумків заняття, оголошення домашнього завдання.

Перед підведенням підсумків вихованцям пропонується гра «мікрофон по колу» із завданням продовжити речення:

Сьогодні ми познайомилися з вузлом … .

Цей вузол має такі переваги та недоліки … .

Його можна використовувати для …

Далі підводяться підсумки заняття та задається домашнє завдання: замалювати вивчені вузли та заповнити довідкову таблицю, повторити їх зав’язування та вивчити їхні переваги та недоліки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ ТУРИСТСЬКОГО ГУРТКА

 

ТЕМА :  Вивчення вузлів, для зв’язування мотузок

МЕТА: Ознайомити вихованців з правилами зав’язування, перевагами та недоліками вузлів, які використовують у пішохідному туризмі для зв’язування мотузок (ткацький, зустрічний; академічний, брам-шкотовий) та формування первинних навичок в’язання цих вузлів, удосконалення навичок зав’язування грудної обв’язки та бесідки з репшнурів.

ОБЛАДНАННЯ:

Репшнури довжиною 3–4 м (по 3 на кожного вихованця, один з них більш товстий), зразки головних туристичних вузлів, алгоритми зав’язування цих вузлів та простої страхувальної системи (грудної обв’язки та бесідки з «вусами»);

МЕТОДИ:

Проблемна бесіда, демонстрація правильного виконання вправ, складання алгоритмів, практичне зав’язування вузлів та страхувальної системи з репшнурів за алгоритмами, ділова гра “Який вузол найкращий”, дискусія, виконання вправ на розвиток уваги та просторової спостережливості, змагання у парах в ході гри-подорожі “У світі вузлів”.

 

ХІД  ЗАНЯТТЯ :

  1.                                                     Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду вихованців, мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Керівник зауважує, що на минулому занятті ми познайомились з деякими вузлами, які широко використовуються у туристичній справі і пропонує згадати: «За допомогою яких вузлів можна зав’язати петлі, що не затягуються під навантаженням ? Для чого такі петлі можна використовувати ?» Після отримання відповіді (булінь для в’язки страхувальної системи; провідник та вісімка-провідник для застібання до страхувальної системи карабінів) керівник згадує прямий вузол та ставить запитання: «Які недоліки та переваги прямого вузла?». Вихованці відповідають, що цей вузол має перевагу – зав’язується в натяг, а одним з недоліків прямого вузла є його властивість сильно затягуватись під навантаженням, через що його буває важко розв’язувати. Постає риторичне питання: «А чи нема серед безлічі відомих вузлів таких, які не мають недоліків прямого вузла?» Тож завдання сьогоднішнього заняття вивчити інші вузли для зв’язування мотузок та порівняти їхні властивості із властивостями прямого вузла.  

 

  1.                                                     Ознайомлення з новим матеріалом.

  (1 навчальна година)

2.1 Вивчення головних вузлів для зв’язування двох мотузок (ткацький, зустрічний, академічний, брам-шкотовий).

2.1.1 Керівник гуртка показує вихованцям зав’язаний ткацький вузол (мал.14) та пропонує їм зав’язати такий самий (за зразком). Ті, хто уважно роздивився цей вузол зможуть легко його зав’язати, оскільки вихованці вже зав’язували на минулому занятті контрольні вузли. Після цього вихованцям пропонується скласти алгоритм зав’язування ткацького вузла.

Далі керівник просить пригадати, які недоліки має простий вузол (або провідник) та акцентує увагу вихованців на тому, що такі ж недоліки має і ткацький вузол (ковзає по мотузці, псує її та важко розв’язується), то ж він потребує контрольних вузлів на обох ходових кінцях мотузок. Після цього вихованцям пропонується без підказок зав’язати ткацький вузол з контрольними.

На кінець ознайомлення з ткацьким вузлом керівник звертає увагу на походження назви вузла – ним ткачі зв’язували нитки. Інша назва цього вузла – рибальський – вказує на те, що рибалки зв’язували цим вузлом волосінь на вудках.

2.1.2  Керівник гуртка показує вихованцям зав’язаний зустрічний вузол (мал.15) та пропонує завдання, як і у попереднього вузла – самостійно зав’язати такий самий за зразком. Не зважаючи на простоту цього вузла, вихованці, здебільшого, не можуть впоратись із цим завданням – у найкращому випадку в’яжуть провідник. Керівник порівнюючи зустрічний з провідником вказує на їхні відмінності. Після чого демонструє зав’язування зустрічного вузла, дає вихованцям алгоритм його зав’язування та пропонує зав’язати вузол за алгоритмом.

Далі керівник підкреслює: «Не зважаючи на те, що даний вузол в’яжеться на основі простого вузла, та він не має одного суттєвого недоліку останнього – він не ковзає по мотузці, то ж не потребує контрольних вузлів. Що стосується назви, то інша назва вузла – стрічковий – вказує на те, що ним можна зв’язувати між собою стрічки, наприклад, парашутні стропи».

Щоб вихованці краще запам’ятали відмінності у зав’язуванні ткацького та зустрічного вузлів, далі їм пропонується повторити зав’язування спочатку одного, а потім іншого вузла.

2.1.3  У подальшому керівник гуртка звертає увагу вихованців на те, що вивчені вузли для зв’язування мотузок (прямий, ткацький та зустрічний) не придатні для випадків, коли мотузки мають різний діаметр. Щоб зв’язувати мотузки різних діаметрів використовуються спеціальні вузли. Один з них – академічний. Керівник демонструючи зав’язування цього вузла (мал.9) відразу наводить і алгоритм. Після демонстрації вихованцям пропонується зав’язати академічний за алгоритмом самостійно. Керівник звертає їхню увагу на те, що товста мотузка обернена тонкою двічі, тож не зможе ковзати у вузлі, на відміну від тонкої мотузки. Тому академічний вузол потребує контрольного вузла лише на тонкій мотузці.

Ще керівник звертає увагу вихованців на таке, якщо тонкою мотузкою зробити один оберт круг товстої петлі, то отримаємо вузол за малюнком подібний до прямого, а крім того, академічний, як і прямий, можна зав’язувати в натяг.

2.1.4 Останній вузол, який демонструє керівник–брамшкотовий              (мал. 13). Його також показують із паралельним наведенням алгоритму. Далі вихованці зав’язують брам-шкотовий за алгоритмом, та за підказкою керівника, здогадуються, що цей вузол також потребує контрольного вузла лише з боку тонкої мотузки. Серед переваг цього вузла керівник зазначає його можливість використання, як за прямим призначенням – зв’язувати мотузки різного діаметру, так і для зв’язування мотузок однакового діаметру (хоча це і не обумовлено правилами проведення змагань з туристичного багатоборства).

Ще керівник звертає увагу вихованців на те, що при одному оберті тонкої мотузки круг товстої замість брам-шкотового вузла отримуємо шкотовий вузол схожий за своїм малюнком на булінь.

Щоб вихованці глибше запам’ятали відмінності у зав’язуванні академічного та брам-шкотового вузлів, їм пропонується повторити зав’язування спочатку одного, а потім іншого вузла.

2.2  Вирішення вихованцями проблемних питань – ділова гра «Який вузол найкращий».

2.2.1 Щоб вихованці зацікавились порівнянням властивостей вивчених вузлів для зв’язування мотузок, керівник ставить перед ними проблемні питання:

--Який з вивчених вузлів для зв’язування мотузок найкращий?                                                       --Чи потрібно вивчати декілька вузлів, якщо вони мають однакове призначення?

Для вирішення цих питань учням пропонується розділитися на декілька груп (бажано 5). Кожній групі керівник за жеребкуванням називає один з вивчених вузлів для зв’язування мотузок (прямий, ткацький, зустрічний, академічний, брам-шкотовий) та кожній дає завдання: довести, що саме цей з вузлів є найкращим. Для цього кожна група на окремому аркуші аналізує переваги та недоліки, а також призначення і можливості застосування свого вузла. На поміч вихованцям дається перелік можливих у туризмі ситуацій використання вузлів (окрім самострахування, що вихованці повинні згадати самі):

- прив’язування відтяжок до петель намету; (з вивчених вузлів для цього більш за все підходять академічний та брам-шкотовий вузли);

- прив’язування мотузки до дерева; (булінь);

- зв’язування тонкого шнура, наприклад, у компаса; (ткацький);

- зав’язування горловини рюкзака; (прямий);

- прив’язування ремінців на захисній касці; (зустрічний);

- прив’язування відра, щоб набрати води з колодязя (булінь);

- зв’язування мотузок для страхувальних перил;(брам-шкотовий);

- зав’язування реп-шнура замість паска; (прямий);

- зв’язування стрічок на лямках рюкзака; (зустрічний);

- зв’язування ниток; (ткацький);

- прив’язування відтяжок намету до кілочків; (булінь);

- зав’язування міхура; (прямий);

- зв’язування страхувального ременя; (зустрічний);

- зав’язування петлі круг опори для провішування карабінів; (прямий).

2.2.2  Дискусія «Який вузол кращий».

Кожна група висуває свого представника, який оголошує перед усіма результат групової роботи. В ході дискусії між групами вихованці роблять висновок, що, не зважаючи на однакове призначення, вивчені вузли (через їхні якості) доцільно використовувати у різних випадках. Після чого вони заповнюють довідкову таблицю (див.додаток Г) для вивчених вузлів (їх замальовування пропонується зробити в якості домашнього завдання).

 

 

  1.   Повторення вивченого матеріалу та закріплення навичок зав’язування основних вузлів та страхувальної системи з репшнурів.  (2 навчальна година)

3.1 Гра-подорож по станціям «У світі вузлів».

У грі-подорожі беруть участь пари вихованців, які формуються за жеребкуванням. За правильне виконання завдань №№ 1 – 10 (тут для прикладу ми наводимо більшу кількість завдань, на реальних заняттях вихованцям пропонується 6–8 завдань) пари можуть отримати 50 стартових балів – по 5 балів за кожне завдання. На виконання кожного з цих завдань виділяється не більше 5 хвилин, після чого пара переходить до виконання наступного завдання. Коли всі пари по колу виконали всі завдання та отримали стартову кількість балів, виконуються два останні завдання: зав’язування вузлів та страхувальної системи з репшнурів (кожен з членів пари за жеребкуванням зав’язує за 2 хвилини 3 вузли та за 1 хвилину верхню чи нижню страхувальну систему). Цей етап заняття проводиться одночасно з двома (трьома) парами. Отримані при виконанні останніх завдань штрафні бали (за перекручування мотузок у вузлі, за відсутність контрольних вузлів, не зав’язаний чи не правильно зав’язаний вузол – згідно з таблицею штрафів діючих правил проведення змагань з техніки пішохідного туризму) віднімаються від стартових балів кожної пари. Всі отримані парами стартові та штрафні бали після виконання кожного завдання керівник занотовує у зведену таблицю на класній дошці.

В ході гри-подорожі вихованцям пропонуються такі завдання:

  1.                       Уважно роздивитись малюнок переплутаних мотузок та сказати (записати), яка з них яким вузлом прив’язана (мал.53, додаток Б).

 -- Мотузка «А» - ткацьким, «В» - зустрічним, «С» - брам-шкотовим,               «Д» - прямим, «Е» - академічним.

  1.                      Сказати (записати), який вузол, з наведених, повинен бути у вільній клітинці (пошук закономірностей – мал.54)?

 -- Закономірності: у кожному рядку та стовпчику є два вузли для зв’язування мотузок та петлі; крім того, один з вузлів верхнього рядка повторюється у нижньому. За цими закономірностями у вільній клітинці не вистачає вузла № 3 – ткацького.  

  1.                       Прочитайте (запишіть) старовинну назву відомого морського вузла, збираючи букви за порядком, починаючи з нижньої дошки (мал.55).

  -- Фламандська петля.

  1.                       Уважно роздивіться малюнок та визначте, які із наведених вузлів використовуються не правильно (мал.56, примітка: на малюнку не показані контрольні вузли, їх відсутність не враховувати.)

 -- Булінь (як петля) – на малюнку вузли №№ 1 та 3 –  призначений для закріплення круг чогось, але з’єднання мотузок ковзаючою петлею призводить до псування мотузок. Прямий вузол – на малюнку вузли №№ 2, 4 та 7 – з’єднує мотузки однакового діаметру, але коли навантаження прикладається лише до однієї гілки прямого вузла, він переходить у напів-схоплюючий. Вузли академічний та брам-шкотовий – на малюнку відповідно вузли №№ 6 та 5 – повинні використовуватись для з’єднання мотузок різного діаметру. Таким чином не правильно використовуються вузли №№ 3, 4, 6.

 

 

  1.          Пройти крізь лабіринт та прочитати (записати) вираз на цьому шляху (мал. 57).

 -- «Не буває добрих чи поганих вузлів – буває їхнє погане застосування ».

  1.                       Прочитати (записати) вирази написані з двох боків стрічки (мал.58).

 -- «Коли дурник зав’яже – то і розумний не розв’яже».

 -- «Маленький вузлик – да затягується туго»

  1.                       Прочитати (записати) вираз написаний у “зірочці” (мал.59).

 -- «Найкращий вузол той, про який знаєш, як і навіщо його в’язати»

  1.                       Пройти за правилами шахів офіцером по шаховій дошці (лабіринту слів) та прочитати (записати) назви вузлів, відповідних до записаних знизу випадків їхнього застосування (мал.60).

 -- Варіант «А» – булінь, прямий, брам-шкотовий; варіант «В»  – вісімка, ткацький, провідник.

  1.                       Розставити уривки з алгоритму зав’язування вузла у логічній послідовності. Назвіть вузол, який зав’язують за цим алгоритмом. (Можливе ускладнення цього завдання – додатково замалювати вигляд мотузки за  послідовністю зав’язування вузла у вільних клітинках.)

 

А

ходовий кінець пропускається крізь шлаг з боку корінної частини

 

 

Б

вузол затягується за корінну частину та ходовий кінець

 

 

В

ходовий кінець огинає корінну частину мотузки

 

 

Г

ходовий кінець повертається назад крізь шлаг

 

 

Д

на деякій відстані від ходового кінця мотузки складається петля – шлаг

 

Правильна послідовність дій така: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Г, 5 – Б.                

За наведеним алгоритмом зав’язується вузол булінь.

 

  1.                  Вікторина “Вірю – не вірю”. 

        Які з наведених виразів на вашу думку вірні ?

 

1

Із відомих у наші часи, тільки одним прямим вузлом можна зав’язувати мотузки у натягнутому  стані.

 

2

Стародавні римські воїни перев’язували рани косинками, які закріплювали на кінцівках прямим вузлом

 

3

Запорізькі козаки  називали прямий вузол розтяжним за те, що його можна розтягувати за дві петлі.

 

4

Академічний вузол потрапив у Росію з голандських морських академій за часів Петра І.

 

5

Вузол булінь і дотепер використовується на флоті для страхування людей, які знаходяться за бортом.

 

6

Зустрічним вузлом рекомендується прив’язувати одну до одної мотузки різного діаметру.

 

7

Брам-шкотовий вузол можна використовувати  для зв’язування мотузок як різного так і однакового діаметру.

 

8

Ткацький вузол набув розповсюдження через можливість його використання для зв’язування пласких стрічок.

 

 

-- У цій таблиці вірні такі вирази: 2, 3, 4, 5, 7.

 

  1.                  Зав’язати 3 вузли (за жеребкуванням вихованці обирають та зав’язують по вузлу з наступних пар: булінь і прямий, академічний і брам-шкотовий, зустрічний і ткацький).
  2.                  Зав’язати верхню чи нижню страхувальну систему (за жеребкуванням).

 

  1.                                                     Підведення підсумків заняття та оголошення домашнього завдання.

Підведення підсумків гри-подорожі. Визначення та заохочення переможців. Для підведення підсумків заняття перед вихованцями ставиться питання: «Тепер вам відомі вісім туристських вузлів, які саме?». Гуртківці відповідають, що їм відомі петлі – провідник, провідник-вісімкка та булінь, та вузли для зв’язування двох мотузок – прямий, зустрічний, ткацький, академічний та брам-шкотовий. Далі задається домашнє завдання: замалювати нові вивчені вузли у довідкову таблицю, повторити їх зав’язування та вивчити їхні переваги та недоліки.  

 

doc
Додано
19 березня
Переглядів
31
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку