Заняття"У спадщину маленьким українцям святині-символи вільної України"

Заняття з народознавства

«У спадщину маленьким українцям святині – символи вільної України»

Праця в квітнику. Нагадати дітям про символічне значення квітів. Виготовлення медалі для учасників проекту ( або прапору, гербу України для учасників свята).

Українські народні рухливі ігри.

Гра  “У сірого вовка”.

Порахувати, хто вовк:

На камені, на ломені,

Вирвав травку,

Положив на лавку,

Хто видіон,

Той пішов вон.

Решта – “вівці”. Вони розбігаються, рвуть травичку, приказуючи:

Щиплю, щиплю травку

Сірому вовку на лопатку!

Кидають пучечки трави на “вовка” й тікають. А він їх ловить. Кого спіймає, той стає вовком.

Гра «Іваночку, покинь схованочку»

Мета: Розвивати спритність, швидкість бігу.

Хід гри: Обирається Іванко. Повертається до стіни обличчям. Діти стають гуртом і промовляють:

Іваночку, Іваночку,

Покинь свою схованочку.

Раз, два, три – кого схочеш,

То злови.

Діти тікають, Іванко їх ловить.

Гра «Галя по садочку ходила..»

Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це – «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки.

На слова:

Галя по садочку ходила,

Хусточку біленьку загубила,

Ходить по садочку, блукає,

Хусточку біленьку шукає

Діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець.

На слова:

Не журися, Галю – серденько,

Ми знайшли хустинку біленьку,

У садочку, біля малини,

Під зеленим листом тернини

Діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена вихователькою, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:

Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай!

Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.

ІV.  Творчий етап.

 Музичне тематичне  заняття.

Україна – моя Батьківщина.

Тематичне музичне заняття для дітей старшого дошкільного віку, присвячене Дню Незалежності України

Зала прикрашена творами народного декоративно-вжиткового мистецтва з різних регіонів України, репродукціями з картин українських художників. Попід центральною стіною (посередині) на підлозі стоїть ледь розгорнута велика саморобна книжка “Україна — моя Батьківщина”. Кожна її сторінка оформлена відповідно до плану заняття.

Під звучання “Козацького маршу” Є. Адамцевича дошкільнята заходять до зали.

Муз.керівник. Подивіться, діти, як гарно прикрашена зала! Знаєте чому? Тому що дитячий садок готувався до Дня Незалежності України — великого свята, яке 24 серпня відзначає наша держава. Сьогоднішнє заняття й присвячене йому.

У цей знаменний день, малята, Вітаю вас зі славним святом. Ми помандруєм з вами нині По нашій рідній Україні.

— А здійснити цікаву мандрівку нам допоможе ось ця чудова книжка: “Україна — моя Батьківщина”. Ми подорожуватимемо по її сторінках. Отож рушаймо й берімо з собою в дорогу бадьору пісню.

Діти з піснею “Над землею сонце встало” крокують по залі й зупиняються навпроти книжки. Муз.керівник розгортає її — на першій сторінці вміщено карту України.

Муз.керівник. Відкриває нашу книжку карта України. На ній позначені річки, моря, міста. За своїми розмірами наша країна досить велика. Безліч річок, великих і малих, несуть свої води в різні куточки української землі та за її межі. Серед них одна з найбільших річок у Європі — красень Дніпро. На його берегах стоїть столиця нашої держави. Хто назве це місто? (Діти відповідають). Україна — самостійна, незалежна й сильна держава, яку визнають усі країни світу. А чим для кожного з нас є Україна? Так, це наша Батьківщина, прославлена у віршах та піснях. Хто з вас, діти, хоче прочитати вірша про Україну? Діти за бажанням читають вірші. Наприклад:

Моя Батьківщина

Моя рідна Батьківщина      Українець з вами я.

Має назву Україна.              Є у мене рідна мова,

В мене нація своя —           Де вкраїнське кожне слово.

(Олексій Довгий)

Муз.керівник запрошує дітей заспівати пісню “Моя Україна”

Муз.керівник. Перегортаємо наступну сторінку книжки.

На розвороті вміщено картинки, які ілюструють трудове життя людей: жнива, збирання городини та садовини, працю шахтарів тощо.

— Подивіться, малята, про що розповідають нам ці сторінки? (Діти відповідають). Так, українська земля щедра й багата. Тут вирощують хліб, городину й садовину, видобувають вугілля й руду. На наших заводах виплавляють сталь, виготовляють різноманітні машини та вироби. Але найбільше багатство держави — то люди. Своєю працею вони зміцнюють її, роблять іще багатшою.

День Незалежності України припадає на гарячу пору жнив. І навіть у цей святковий день трудівники села не полишають полів, щоб вчасно зібрати врожай для нашої держави.

Виконується “Танок з колосками” на музику І. Кишка та пісня А. Філіпенка “Урожайна”.

Муз.керівник. А ця сторінка книжки познайомить вас із мистецтвом нашого народу. Погляньте на вишивки вмілих українських майстринь. Кожна з них по-своєму гарна й неповторна. У вишиваних візерунках переплелися різноколірні ниточки. Які кольори тут переважають? (Порівнюються роботи майстрів із центральної та західної України. Полісся). Ви бачите, що роботи вишивальниць із різних областей України неоднакові. У візерунках на сорочках, рушниках, килимах люди відтворювали красу рідної землі: на Поліссі — голубу барву квіток льону, на Закарпатті — різнобарв’я Карпат. А от на Київщині у вишивках переважають червоний та чорний кольори, як радість і журба, що завжди йдуть поруч у житті людини. Наші дівчатка теж колись добре вишиватимуть, а сьогодні вони танцюватимуть із рушничками.

Дівчатка виконують танок з рушниками пісню «Вишиванка»

Муз.керівник. Чимало добрих майстрів мешкають в Україні. Вироби гончарів, різьбярів по дереву, твори народних художників, музик знані у світі. Народ любить своїх умільців і складає про них пісні. Про весело’го шевчика нам зараз заспівають хлопчики. Виконується народна пісня-гра “Шевчик”

Муз.керівник. А маленькі діти, які ще тільки потроху прилучаються до праці, закріплюють свої навички в іграх. Запрошую і вас до народної дитячої гри. Проводиться гра “Ой Василю, товаришу”

Муз.керівник. Коли говоримо про мистецтво нашого народу, то не можемо не згадати мелодійну українську пісню та запальний танок. Діти виконують пісню “Земле моя рідна”

Муз.керівник. Веселим українським таночком ми завершуємо подорож по сторінці “Мистецтво рідного краю”. Виконується “Жартівливий танок”

Муз.керіник. Остання сторінка книжки має назву “Рідна хата”. Для кожного з нас Батьківщина починається з рідної домівки, де ми народилися й зростаємо, де нас огортають любов’ю і турботою найрідніші у світі люди. Хто ж ці люди, діти? (Діти відповідають: мама, тато, бабуся, дідусь).