Заняття з морального-етичного виховання дітей старшого дошкільного віку на тему: «Дружба – найцінніший скарб!»

Про матеріал

Заняття з морально-етичного виховання для старших дошкільників цікаве як для вихователів, так і для дітей

Перегляд файлу

Заняття з морального-етичного виховання дітей

старшого дошкільного віку

Тема: «Дружба – найцінніший скарб!»

Програмовий зміст:

- уточнити та розширити уявлення дітей про дружбу, дружні взаємини між людьми;

- вчити дошкільників помічати негативні риси характеру і прояви негідної поведінки оточуючих на прикладі казкових героїв;

- спонукати самостійно робити оціночні судження, аналізувати поведінку інших;

- формувати комунікативну компетентність – вміння легко і невимушено спілкуватись, домовлятись з дорослими та однолітками, знаходити вихід в різних ситуаціях;

- викликати позитивні емоції, використовуючи елементи ігрових вправ;

- розвивати логічне мислення, уяву, пам’ять, зв’язне мовлення дітей;

- виховувати доброту, відповідальність, чуйність, доброзичливість, готовність прийти на допомогу, гуманне ставлення до іншої людини, бажання бути справжнім другом.

Обладнання: магнітофон, запис музики, ілюстрація «Діти в дитсадочку», свічка з підсвічником, сірники, 2 склянки з водою та шматочок землі для спостереження, атрибути для театралізації казки «Лисичка та Журавель», Віночок Дружби, вирізані червоні сердечка на кожну дитину.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організація дітей. Комунікативна діяльність

Під музичний супровід діти заходять до групової кімнати, утворюють коло.

Привітання:

Добрий день, мої малята,

І дівчата, і хлоп'ята.

Добрий день, вам гості милі,

Раді бачити вас нині.

Діти, привітаймося з гостями: «Доброго ранку!»

Із казкою ми зустрічались не раз -

І знову вона завітає до нас.

Прошу вас сідати!

(Діти сідають)

Вихователь: Діти, погляньте, будь ласка, на ілюстрацію. Що ви бачите? (Діти граються) Як вони граються? (дружно)

ІІ. Етап пізнавальної діяльності

Вихователь: «Дружба» – яке дивовижне та чарівне це слово. Сьогодні ми поговоримо про дружбу.

- А що ж таке дружба?

- Діти, якщо вам важко відповідати українською мовою. То ви говоріть російською. Домовились?

(відповіді дітей)

Вихователь: Дружба – це коли люди хочуть бути разом, коли разом їм цікаво і весело; коли люди не сваряться, не ображають один одного, захищають; вміють ділитися; коли завжди допомагають, особливо в біді, вміють пробачати та співчувати.

Перш, ніж розпочати працювати, давайте запалимо вогонь дружби. (запалюємо свічку)

Вихователь: Діти, з допомогою води хочу вам показати приклад людини.

Спостереження

2 склянки з водою:
– коли людина чесна, доброзичлива, дружелюбна, вихована, то вона задоволена, у неї все виходить - в цей час вона схожа на чисту воду, думки і душа ясні, прозорі та “чисті” (показує склянку з чистою водою);
– але буває, що людина зла, брехлива, невихована, думки у неї сумні та неприємні, їй погано чи образливо - то ця людина схожа на темну, каламутну воду (кидає шматочок землі в другу склянку) – в неї завжди поганий настрій.

- Скажіть, з якою людиною ви хотіли б дружити?

- Звичайно, з тією людиною, в кого чиста душа, думки та гарний настрій.

ІІІ. Етап перетворювальної діяльності

Дидактична гра «Пригадай останнє слово».

Вихователь: Я буду говорити прислів’я, а ви закінчуєте його, правильно підібравши останнє слово.

Дружба — найцінніший…(скарб)

Друзі пізнаються в…(біді)

Людина без друзів — що дерево без…(коріння)

Птах сильний крилами, а людина…(дружбою)

Один в полі…(не воїн)

Нема друга - знайди, а знайшов - ... (не загуби).

Дружба - мов дзеркало: розіб'єш - ... (не склеїш).

- Молодці, дітки! Ви все правильно говорите!

Фізкультхвилинка «Дружба»:

Діти стають парами, обличчям один до одного і промовляють:

Я - твій друг, і ти - мій друг (показують один на одного)

І навколо друзі (розводять руками)!

В мене - ніс і в тебе - ніс (торкаються свого носика, а потім товариша)

Плещемо в долоні (плескають в долоні)!

В мене - щічки, в тебе - щічки (погладжують щічки свої, а потім товариша)

Гарні та гладенькі!

Я – твій друг, і ти - мій друг! (беруться за руки)

Друзі ми рідненькі! (обіймаються) (Діти сідають)

- Дітки, я приготувала для вас сюрприз – українську народну казку. А театралізувати її мені допоможуть…

(Вихователь роздає атрибути, виставляє декорації для драматизації)

- Автором казки буду я, роль Лисички виконуватиме -..., а роль Журавля - ...

«Лисичка та журавель»

Українська народна казка

Були собі Лисичка та Журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі! Кличе Лисичка Журавля до себе в гості:

- Приходь, - каже, - Журавлику, приходь, Лебедику! Я для тебе - як для себе.

От приходить Журавель на ласкаві запросини. А Лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:

- Пригощайся, Журавлику, пригощайся, Лебедику!

Журавель до кашки. Стукав, стукав дзьобом по тарілці - нічого не виходить. А Лисичка як узялася до страви - лизь та лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу вилизькала. Вилизькала та до Журавля:

- Вибачай, Журавлику, - що мала, тим тебе й пригощала, а більше немає нічого.

- То спасибі ж, - сказав Журавель. - Приходь же, Лисичко, тепер до мене в гості!

- А прийду, Журавлику, прийду, Лебедику!

На тому й розійшлися.

От уже Лисичка йде до Журавля в гостину. А Журавель наварив такої-то смачної страви: узяв i м'яса, й картопельки, і бурячків - усього-усього, порізав дрібненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже:

- Пригощайся, люба приятелько, не соромся!

От Лисичка до глечика - голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона і боком, i лапкою, i навстоячки, i зазирати, й нюхати ... А Журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку - та й поїв усе, що наварив. А тоді й каже:

- Оце ж, вибачай, Лисуню, що мав, то тим i пригощав. Та вже більше нічого не маю на гостину.

Ох i розгнівалася ж Лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! Та від того часу й не приятелює з журавлями.

Ось і казочці кінець – а хто слухав – молодець!

(Актори поклонилися, зняли атрибути і сіли)

Запитання до дітей:

- Як називалася казка? («Лисичка та журавель»)

- Хто автор? (український народ)

- Як ви гадаєте, про що ця казка? (Про дружбу та гостинність)

- Які стосунки були у Лисички та Журавля спочатку? Чи були вони близькими друзями? (Ні. Вони тільки почали дружити)

- В гості запрошують тільки близьких друзів? (Ні)

- А для чого запрошують не дуже близьких друзів? (Щоб краще познайомитися, пізнати один одного)

- Лисичка запросила Журавля, приготувала кашку, щоб пригостити гостя. Але чи вона знала з чого їсть Журавель? (Ні, не знала. Тому й приготувала для нього, як для себе – так казала в казці)

- Як повинен був вчинити Журавель, коли побачив, що каша налита в тарілку? (Сказати, що він не їсть з такого посуду, нажаль)

- Що найважливіше в дружбі? (Повага, взаєморозуміння, довіра)

- Що робити, якщо трапилось щось неприємне, незрозуміле між друзями? (Потрібно розібратися)

Мораль: Не поспішайте сваритися, треба розібратися в ситуації, зрозуміти, вміти просити вибачення і прощати.

- Як Журавель повинен був пригощати Лисичку, коли запросив в гості? (Пригощати її з тарілки)

- Як ви гадаєте, чому Журавель подав страву в глечику?

- Чи продовжували дружити Лисичка та Журавель? (З тих пір вони не дружили)

Мораль: Треба вчитися дружити і дорожити дружбою.

- Скажіть, чи ви в групі у нас завжди дружні? Чи бувають суперечки? Як ми вчимося їх вирішувати? (вчимося розбиратися, домовлятися, вибачатися)

- Діти, погляньте на брудну воду – вона стала прозорою. Ось так і в житті: помилку завжди можна виправити!

Отже, діти, запам’ятайте золоте правило життя:

«Треба ставитися до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе!»

Повторіть правило.

- Дякую вам, дітки, за розуміння. Ви розумієте що таке дружба! Тому і надалі робіть все, щоб зберегти свої дружні, теплі стосунки. І навіть, якщо так станеться, що випадково образите товариша - знайдіть в собі сміливість вибачитись перед ним.

ІV. Етап оцінно – контрольної діяльності

- А зараз на згадку про наше заняття, я пропоную створити Віночок Дружби для того, щоб ніяких прикрих історій у нас не було.

(Чергові роздають сердечка)

- Підійдіть до столу і кожен наклейте на Віночок Дружби часточку свого маленького доброго сердечка.

(Діти виконують колективну роботу)

- Цей Віночок Дружби залишимо в групі. Він буде нам нагадувати золоте правило життя: «Треба ставитися до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе!»

- Дітки, візьміться за руки, зробимо велике коло.

Підсумкові запитання:

- Пригадаємо про що було наше заняття?

- Які завдання ви виконували?

Вихователь: Вже в цьому році ви підете до школи, у вас буде новий колектив, і ви будете вибирати собі друзів. Бажаю, щоб у кожного з нас була міцна та справжня дружба! І завжди пам’ятайте, дружба – це найцінніший скарб!

- Дякую, діти, вам за наше заняття, за старання, а гостям - за те, що завітали до нас!

Використані джерела:

http://gurowskayatanaya.blogspot.com/2015/04/blog-post_45.html