ЗАНЯТТЯ З ПСИХОЛОГОМ для дітей , які ідуть до школи «Ми метелики чудові»

ЗАНЯТТЯ З ПСИХОЛОГОМ

для дітей , які ідуть до школи

«Ми метелики чудові»

Мета заняття: Створення позитивного емоційного настрою, розвиток комунікативних навичок і вмінь, навичок співпраці. Активізація та стимулювання пізнавальної діяльності. Покращення стану загальної та дрібної моторики.

Матеріали: на столі кожної дитини лежить шнурівка завдовжки 80-100 см., шаблони відмальованих долонь, олівці, розмальовки , клубок ниток.

1. Вправа - привітання.

Мета: створення позитивного емоційного настрою, атмосфери довіри та

доброзичливості, зняття емоційного напруження.

 Я всміхаюсь сонечку:

 „Здрастуй золоте!”

 Я всміхаюсь квіточці,

 Хай вона цвіте

 Всміхаюсь дощику:

 „Лийся, мов із відра!”

 І тобі всміхаюся,

 Зичу я добра!

2. Вправа на знайомство ″Моє ім’я″.

Мета: розвиток комунікативних навичок.

Хід вправи: (Вправа проводиться стоячи в колі ). У руках в  психолога клубок кольорових ниток, дитині пропонується назвати своє ім’я, далі дитині потрібно повідомити що-небуть про своє захоплення «Я Оленка , я люблю гратись м’ячем, або кататись на велосипеді,  або їсти морозиво..», намотати нитку на пальчик і кинути дитині навпроти, і так знайомляться всі дітки.

-Дітки, погляньте, яка павутинка у нас вийшла, це павутинка вашої дружби, ви майбутні першокласники, а отже будете бачитись кожен день, будете дружити, гратись, вчитись, ображатись, миритись і знову дружити.. Ви –сім’я!

А тепер на «один, два, три-нитку пусти»-а коли будете йти додому, то ниточка буде у кожного своя ,на другий день у класі вона знову буде поєднуватись з друзями але вже невидимо, уявно.

-Сідайте,  будь ласка за парти і гляньте, які кольорові ниточки-шнурівочки лежать перед вами. Ми сьогодні будем ними гратися, розвивати  уяву й поміркуємо разом ,як можна використати цю мотузку у грі.

- З’єднайте два кінці шнурівки і зробіть на столі з її кінців:

Коло, квадрат, трикутник, ромб…

-далі спробуйте вільно кинути мотузку на парту. Вона впаде у вигляді якихось ліній, створюючи візерунок , малюнок. Що він вам нагадує? Хто скаже?

-Викладемо шнурівочкою якусь цифру до 10, або букву. Подивіться у кого як вийшло?

-А зараз трохи  порухаємось. Попросимо вийти двох товаришів, поставимо їх спиною одне до одного і зв’яжемо їх шнурівочками. Вони повинні знайти спосіб, щоб не впасти  і пройти між рядами до диванчика. Спробуємо?

-Наступне завдання «Чарівні долоньки» Додаток 1.

Вправа «Чарівні долоньки»( може бути ,як індивідуальне завдання)

Мета: розвиток дрібної моторики руки, тренування в називанні пальчиків.

-Перед вами  відмальовані ваші долоньки (підготовлені заздалегідь ) із наклейками навпроти  кожного  пальця. Я називаю палець, а ви піднімаєте і озвучуєте картинку6 «Н-д «вказівний», права рука, а дитина каже : «яйце».

Варіант два. Я називаю малюнок. А ви піднімаєте якнайвище пальчик. Спробуймо?

-Молодці!

Рухлива гра «Птахи і метелики»

Мета: розвиток уваги, мислення.

Вибираються чотири гравці, взявшись за руки, вони зображують птицю. Інші діти – метелики. На слова «Метелики, метелики на лужок полетіли» діти-метелики легко бігають, махаючи руками.

На слова «Птахи летять» діти-птиці, тримаючись за руки намагаються зловити метелика: оточити її, з’єднавши руки. Спіймані вибувають з гри. За один раз можна зловити тільки одну метелика.

- Мрії - це частинки нашого життя. Без них важко уявити будні. Вони роблять життя яскравим. Завдяки їм ми робимо неможливе для нас в даний період. У кожної людини мрії різні. Хтось мріє про друзів, хтось про хороше майбутнє, про щастя, здоров’я, нову куплену річ.

 Я вважаю, що мріяти - це досить добре, оскільки так у нас є можливість перетворити буденність у яскраві, сповнені радості моменти.

 Своє життя мені важко уявити без мрій. Саме вони надихають до нових звершень, ставлять переді мною цілі, а також просто радують, особливо тоді, коли збуваються.

 Як і будь-яка людина, я часто мрію про звичайні речі: щоб мені купили щось нове.

 Але є важливіше, про що мрію найбільше - це здоров’я, благополуччя, щастя моєї сім’ї і мене зокрема. Коли людина здорова, чудово себе почуває, то у неї одразу піднімається настрій. Хочу щоб мене оточували вірні друзі, а із близькими все було добре.

 Отже, що я можу сказати як висновок: мріяти ніколи не пізно і це чудово наповнюватиме ваше життя барвами.

-А які ваші мрії ,подумайте ,а після казки озвучите.

 Читання казки «На крилах мрії»  Л. Горбатенко ( Додаток 2)

-Багато хто плекає свою мрію, оберігає її від чужих очей та вух, росте й дорослішає разом з нею. Але є й такі, що нарощують своїм мріям крила й разом з ними піднімаються високо в небо барвистими метеликами, даруючи радість та натхнення усім довкола. Так трапилось і з маленькою гусеничкою, яка, послухавши друзів, таки наважилась здійснити чудове перетворення й злетіти високо-високо у небо. Так народився чарівний метелик Мрії, який додав віри в себе іншим маленьким гусеничкам. Повір і ти у свою мрію, не ховай її від інших й одного прекрасного дня вона піднесе тебе високо до голубих хмаринок, променистого сонечка, різнобарвної веселки. Головне - ніколи не здавайся і впевнено іди вперед.

-Тож які кольори у ваших мрій? Перед вами метелики, і ваше завдання розмалювати їх вашими улюбленими  кольорами, щоб вони понесли ваші мрії високо-високо до здійснення.( діти розмальовують (Додаток 3).

-Молодці, гарно постарались, чудові, яскраві метелики пурхають по ваших партах і наповнюють наше життя позитивом.

Завдання для «слухняних» пальчиків

Вправа «Ми метелики чудові»

Мета: розвиток дрібної моторики, координації рухів,сприймання.

Хід вправи:

Ми метелики чудові          (долоні рук складені навхрест на рівні очей)

Маєм крильця кольорові  (робим легенькі помахи руками, ніби крилами)

Понад квітами літаєм       (рухаємся вправо ,вгору-вниз)

І утоми ми не знаєм         (рухаємся вліво,вгору-вниз),

Зайчика злякались          ( тріпочем «пальчиками-крилами»),

На квіточку сховались     (робим хатинку на голові, ховаємось).

-Ось ми і оживили ваших метеликів-мрійників. Зустрінемось з вами ще нераз, а зараз поділимся тим, що нічого не коштує, але вартує так багато!

Традиційне прощання „Подаруй усмішку” ( в колі)

Мета: створення позитивного емоційного настрою, емпатії,  взаємної  довіри.

Хід вправи: психолог звертається до дитини зі словами:

 Звати як мене, скажи?

 Звати як тебе, скажи?

 Ми з тобою грались дружно?

 Отже, разом не сутужно!

 Зустріч нову призначаймо,

 Усім щастя побажаймо.

 Руку стисни на прощання

 Усміхнись як сонце раннє!

 Дитина легким подихом здуває зі своїх вуст усмішку у складені човником

долоні і відпускає її у добрий, щирий та привітний світ.

Додаток 1

Додаток 2

На крилах мрії

Жила-була на світі гусениця-мрійниця. Усі її родичі цілісінькими днями смакували соковитим листячком на галузках дерев, а вона годинами замріяно дивилася в небо. Їй дуже-предуже хотілося помандрувати разом з пухнастими хмаринками, стати такою ж легкою й невагомою, як вони. Або ж гарненькою, як оті он квіти на сусідній галявці.

Помітило мрійливу гусеницю золотооке сонечко та й каже:

– Можна все життя снувати вабливі мрії, гойдаючись на листочку. Затям: аби твоя мрія стала реальністю, треба потурбувати себе. Якщо ти не справлятимеш лежня, я подарую тобі свій промінчик, а ти до ранку змотаєш його в клубочок. І тоді твоя мрія здійсниться.

Гусениця радо взялася до праці, не даючи собі і вгору глянути. Вона змотувала ниточку за ниточкою, так що незабаром і її самої не стало видно, а промінчик усе не закінчувався.

– Мені вже несила тримати цей клубок! – прошепотіла гусениця, ледь не падаючи з утоми. Але, згадавши про мрію, закрутилася ще жвавіше, обсновуючи себе, доки останню ниточку від сонячного промінця нарешті згорнула в кокон. Наша мрійниця була така виснажена, що миттю заснула в шовковистих нитках.

На ранок сонечко щедро винагородило працелюбну гусеницю: золотисті нитки перетворилися на чудові крильця, а сама вона – на метелика.

– Ой, які гарнюсінькі крильця! – вигукнула колишня гусениця.

– Тепер вони твої, – усміхнулося сонечко.

Так ось вона, мрія! Метелик спурхнув і полетів з квітки на квітку. Він був легкий і надзвичайно чарівний. Його крильця мінилися в сонячному промінні, наче вмита дощем веселка літньої днини. Хмаринки, пропливаючи вгорі, привітно кивали йому кудлатими головами. А внизу, на землі, сиділи подружки-гусениці і з подивом дивилися в небо...

Л. Горбатенко

Додаток 3