Конспект заняття з розвитку мовлення
на тему «На весняній галявині»
Мета: навчати дітей описувати об’єкти, явища природи, складати оповідання за допомогою вихователя;навчати міркувати, висловлювати свої думки, сприяти розвитку мовлення дітей; продовжувати вчити дітей підбирати епітети, пестливі слова, узгоджувати іменники з прикметниками, числівниками, дієсловами в роді, числі та відмінку; вправляти у чіткій вимові звуків рідної мови за допомогою чистомовок ;розвивати мовне дихання, артикуляційний апарат; розширювати та уточнювати знання про диких тварин; сприяти розвитку емоційної сторони мовлення, інтонаційної виразності, вміння передавати настрій, почуття; розвивати мислення, уяву, фантазію; виховувати почуття дружби, взаємодопомоги.
Матеріал: мольберт; аркуш ватману; фломастери, олівці.
Хід заняття:
Вихователь: Малята, сьогодні ми вирушаємо в подорож до лісу. Ось погляньте на цю доріжку. Вона приведе нас до самого лісу.
Вихователь проводить рухливу гру «Рівненькою доріжкою».
Вихователь: Як довго ми йдемо, навіть стомилися. А чи бачите ви ліс?.. І я його не бачу. Давайте зараз ми самі його створимо. Та не простий, а чарівний, казковий. Давайте?
Діти стають навколо столу, на якому розміщено аркуш ватману. Починає малювати вихователь , діти коментують і самі домальовують деталі.
Вихователь: Що я намалювала? (Малює сонце.) Чому я намалювала сонце? Що воно нам дає? Воно світить, зігріває. Ось сонечко зігріло аркуш, і почали з’являтися дерева. Які дерева ростуть у лісі? Правильно, дуб, береза, ялина, сосна, клен тощо. Першою виросла ялинка. (Малює ялинку.) Яка вона? Так, діти, вона гарна, висока, зелена, струнка тощо. Чи є у неї листочки? На що схожі голки? Яка ялинка взимку? (Відповіді дітей.) Скільки ялинок у лісі? Намалюємо ще. Скільки тепер ялинок? Чим вони відрізняються? Скільки великих ялинок? Скільки маленьких? А ще на сонячній галявині росло одне гарне дерево. Я почну малювати, а ви здогадайтеся, яке саме. , Так, це берізка. Яка вона? Куди тягнуться гілочки? (Діти описують.) Що ще росте в лісі? (Кущики, гриби, квіти, травичка — діти називають, а вихователь малює.) А чим кущик відрізняється від дерева? (Відповіді дітей.) Одного разу в лісі трапилася пригода. Ось послухайте, як про неї розповіла поетеса Наталя Забіла:
По лісі стежинкою
Дівчинка йшла
І раптом клубочок
На стежці знайшла.
Хотіла торкнутись —
Ой, що ж то за жах!
Цей сірий клубочок
Увесь в колючках!
Дівча від клубочка
Відскочило вбік,
А він ворохнувсь,
Розгорнувсь
Та й утік!..
Ну, хто догадається —
Що ж то було?
Який це клубочок
Дівчатко знайшло? (Їжачка.)
Діти, який він, нагадайте мені а я спробую намалювати.
Діти описують, хтось пригадує вірш-загадку про їжака.
Дитина: Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?... (Їжачок.)
Вихователь: Чому їжак вдень ховається? Що він любить їсти? Покажемо, як їжачок прогулюється лісом.
Фізкультхвилинка-чистомовка
Через поле і лісок-ок-ок-ок-ок,
Йшов маленький їжачок-ок-ок-ок-ок.
Спинку спритно вигинав-ав-ав-ав-ав,
Гострі голки наставляв-ав-ав-ав-ав.
На галявинці грибки-ки-ки-ки-ки
Позбирав він залюбки-ки-ки-ки-ки,
Покотився по землі-лі-лі-лі-лі,
Відпочив він на гіллі-лі-лі-лі-лі.
Потім встав та потягнувся-увся-увся-увся-увся,
Та й додому повернувся-увся-увся-увся-увся.
Звеселились їжачата-ата-ата-ата-ата
І зустріли радо тата-ата-ата-ата-ата.
Діти проговорюють чистомовку, супроводжуючи слова відповідними рухами.
Вихователь: Їжачок втомився і сказав: «Хух!». І ми втомилися. Нумо разом з ним набирати носиком повітря. Розведімо руки в сторони, опустімо їх різко і скажемо: «Хух!». (Повторюють тричі.) Молодці, а тепер сідаймо, відпочиньмо.
Діти сідають на стільчики, що стоять півколом біля мольберта, на який вихователь виставляє намальовану картину.
Вихователь: А наш Їжачок був дуже сміливий, він любив прогулюватися лісом навіть удень, адже в нього були дуже гострі колючки. Одного разу він ішов лісом, нюхав носиком свіже повітря. Діти, покажіть — як? (Діти імітують.) Раптом із-за кущика вистрибнув... (Виставляє зайчика.) Хто? Розгляньте, який він? А що він робить? Плаче? Як він плаче? Покажімо. Наберемо носиком повні груди повітря, а видихнемо ротиком, промовляючи: Ой-ой-ой-ой! Ай-ай-ай-ай!
Вихователь проводить вправи на мовне дихання за допомогою пальчикового театру.
Вихователь: «Чому ти плачеш?» — запитав у Зайчика Їжачок. Діти, чому Зайчик міг плакати? Пожаліймо його. Як це можна зробити? Як міг його заспокоїти Їжачок? Тут тріснула гілочка, Зайчик злякався і втік. А на галявину вибігла… (Виставляє силует Лисички.) Хто це? Яка вона? Покажіть, діти, яка вона. (Діти імітують рухи Лисички — «виляють хвостиком», мружать очки…) «А чи не бачив ти Зайчика?» — запитала Лисичка у Їжачка. Що він їй відповів? (Відповіді дітей.) «А куди він побіг?» — знову запитує Лисичка. Чи признався Їжачок? Чому? (Відповіді дітей.) «Тікай геть! — сказав Їжачок. — Бо поколю тебе!». Нумо всі разом проганяти Лисичку. (Діти сваряться, проганяють Лисичку.) Руда втекла, і Їжачок побіг собі далі, наспівуючи веселу пісеньку. Раптом на стежинку вистрибнув хтось страшний! (Виставляє силует Вовка.) Хто це? Який він? Які у нього пазурі? (Діти зображують злого Вовка). Що він хоче зробити? І що трапилося далі? Вовк стрибнув на Їжачка, уколовся, завив, утік. А наш Їжачок повертався додому і дорогою зустрів незнайоме звірятко. «Хто ти? Я тебе не знаю! Де ти живеш?» — запитав Їжачок. Малята, а ви знаєте, що це за звірятко? (Діти висловлюють припущення.) А звірятко відповіло: «Я — Борсук, живу в лісі, у мене є зручна нірка. А зараз я гуляю, шукаю смачні корінці». Діти, як ви вважаєте, Борсучок добрий чи злий? Назвімо його лагідно — Борсучок. (Діти промовляють лагідно.) А тепер прошепочемо його ім’я. (Шепочуть.) Скажімо радісно, здивовано, сумно. (Діти промовляють з різними емоціями.) А тепер скажімо так, щоб слово застрибало. (Промовляють по складах.) Тепер викрикніть його. (Діти кричать.) То що це за звірятко? Чи подружиться він з Їжачком? Чому ви так вважаєте? (Відповіді дітей.) Чи буде Їжачок колоти Борсучка своїми голками? (Відповіді дітей.) Так, вони дружитимуть і завжди усміхатимуться одне одному. А тепер заспіваймо їм пісеньку про усмішку та дружбу.
Вихователь: От і настав час нам прощатися і повертатися до дитячого садка. До побачення. Усім, усім, усім лісовим мешканцям — до побачення!