У матеріалі подано використання елементів тренінгу на уроці української літератури на прикладі асоціативного аналізу поезії Івана Малковича "Із янголом на плечі"
Елементи тренінгу на уроці української літератури: асоціативний аналіз поетичного твору (на прикладі поезії Івана Малковича «Із янголом на плечі»)
Учитель української мови і літератури Шумського НВК «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-гімназія» Мельниченко Ольга Іванівна. Тренінгове заняття з учителями
Тривалість: 45 хвилин.
Мета:
Очікувані результати:
Після тренінгу учасники
Обладнання і матеріали:
Орієнтовний план
Мета літературної освіти – засобами предмета допомогти учневі в його самопізнанні, життєвому самовизначенні, самоздійсненні, формуванні предметної (літературної) і ключових компетентностей, здатності до читацького й особистісного саморозвитку.
Основне завдання сучасної школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.
Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.
Компетентному читачеві притаманні такі риси: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобальних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури й поважати здобутки інших народів.
Сучасний учень повинен бути обізнаний у сфері культури; поміж іншими компетентностями виділяю вміння зіставляти специфіку розкриття певної теми в різних видах мистецтва, використовую досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях.
Щоб випустити зі школи учня, наближеного до описаного ідеалу, учителю потрібно насамперед уявити себе на його місці, зрозуміти й усвідомити, що в освіті акценти змінені: головним стає учень, який навчається, а не предмет, якому навчають. Усі предмети важливі. Завдання словесника – дати можливість учневі пережити ті емоції, які викликає мистецтво слова.
Отож, запрошую вас стати учасниками тренінгового заняття.
Усі присутні вже знайомі, але правила будь-якого тренінгу передбачають дізнаватися одне про одного якомога більше. Я зачитуватиму характеристику, а ви на ствердну відповідь підніматимете листочок. Розпочнімо.
Тепер ми знаємо одне про одного майже все.
У нас демократичне заняття, тому встановимо правила «демократичної дисципліни».
Чи приймаєте ви добровільно озвучені правила? Чи свідомі у своєму рішенні? Прийнято!
Запишіть на стікерах-хмарках, що ви очікуєте від заняття (наприклад, добре провести час, щось дізнатися, отримати емоції, відпочити тощо).
Хмарки-очікування прикріплюємо на хмарку янгола, попередньо озвучивши.
Вправа «Я це можу»
У Ліни Костенко є такі слова:
А що таке життя? Чи те, що переждалось?
Чи все-таки життя – це те, що відбулось?
Пригадайте справи, які ви відклали на потім. Що завадило чи заважає вам їх виконати? Пригадайте те, що ви здійснили, зробили, на що зважилися, що принесло вам задоволення, від чого відчули успіх (не обов’язково професійний). Наприклад: я почувалася неймовірно, коли вперше пірнула зі скелі. (Розповіді учасників).
У кожного власні цікаві історії досягнень. Думаю, ніщо не завадить вам утілити в життя свої не здійснені поки що плани і мрії. Вірю в вас! Повірте і ви в себе! А допоможуть вам афірмації на позитив .
Афірмації – це позитивні висловлювання. Вони налаштовують вашу свідомість на виконання власних бажань. У періоди депресій, образ і неприємностей ви можете допомогти собі самі. Лише потрібно сформулювати життєствердні твердження. Наприклад, вони можуть бути такими (кожен учасник витягує з коробки твердження-афірмацію й озвучує):
Отже, завжди можна зарядити себе хорошим настроєм і вірою в краще. Дорогу осилить той, хто йде!
Вправа «Візуалізація образів»
Папа Римський Іван Павло ІІ у 1986 році підтвердив існування ангелів, він говорив, що ангели – це «великі незнайомці» наших днів.
Ангел (янгол) – ключовий образ поезії Івана Малковича «Із янголом на плечі».
Прослуховування пісні на слова Малковича у виконанні Марії Бурмаки, гурту «Плач Єремії»
Текст поезії є в кожній групі. Візуалізуйте образи (свіча, хтось, вітер, маятник життя) за орієнтовним алгоритмом.
Алгоритм візуалізації
Представлення виконаної роботи.
Вправа «Карта ключових слів»
На ватмані, розстеленому в центрі аудиторії, учасники тренінгу розміщують візуалізовані образи.
Не потрібно візуалізувати те, чого ми не хочемо в житті. Силу візуалізації не можна недооцінювати.
Поезія «Із янголом на плечі» - орієнтир, як уберегти себе від зла:
Які емоції викликає цей мультфільм? (Перше, що спало на думку)
З коментарів під треком на каналі You Tube: «Мета – пронести світло якнайдальше», «Життя – замкнутий цикл», «Життя – це рух», «»Це – життя», «Політ у небо», «Покриваюся гусячою шкірою», «Транс», «Заворожує», «Ніколи не здавайся», «Допомагайте одні одним», «Не спалюйте своє життя», «Шлях до мети».
Яку думку ви підтримуєте? Чи може бути єдино правильна?
Які перешкоди можуть виникнути на шляху до успіху, свободи, достатку, щастя? Різні. Що потрібно мандрівнику, щоб не збитися з дороги? Віра. Дорогу осилить той, хто йде!
Ми можемо просити в ангела будь-що: і духовне, і матеріальне, адже живемо в ХХІ столітті – столітті розкоші, і матеріальні блага ніхто не відміняв. Але не забуваймо обов’язково дякувати своїм ангелам. Зробімо це прямо зараз. Уголос усі промовимо «Я дякую своєму ангелу…» (якщо не вірите в ангелів, подякуйте Богу, Божій Матері, подумайте про те і тих, за що й за кого ви вдячні).
Нехай ангели вносять у ваше життя радість, позитивний настрій, гармонію стосунків, мудрість, любов, захист, підтримку.
Чи справдилися очікування від заняття? Чи набули нового досвіду?
«Я – ангел! Не вірите? Що? Ріжки? Які ріжки? Ах, ці! Це щоб німб не звалився!». Більшість наших учнів має саме таку «презентацію» свого шкільного образу. І ми, звичайно, не ангели, але ми можемо зробити цих дітей добрішими, щасливішими. Своєю добротою, підтримкою, власним прикладом. Пам’ятайте афоризм Григорія Сковороди: «Якщо хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю».