5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Заповідники та заказники як форма збереження окремих ділянок природи

Про матеріал

Рекомендовано для занять географічного. екологічного, краєзнавчого напрямків. Завдання: закріпити поняття «екологія»; поглибити теоретичні знання в області екології; закріпити уявлення про людину як частину природи; розширити знання вихованців про рідкісні види рослин та тварин, які занесені в Червону книгу України; формувати елементарного вміння передбачати наслідки своєї поведінки у навколишньому середовище та порівнювати свої дії з встановленими нормами поведінки; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, вміти аналізувати, узагальнювати, робити висновки; виховувати у дітей любов до природи й бережне ставлення до неї; вчити бачити прекрасне у навколишній природі

Перегляд файлу

 

Солонянський центр дитячої та юнацької творчості

 

 

 

 

 

 

 

Відкрите заняття

на тему:

«Заповідники та заказники

як форма збереження окремих ділянок природи»

 

 

 

Керівник гуртка «Історичне краєзнавство»

на базі КЗО «Письмечівська середня

загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 Солонянської районної ради

Дніпропетровської області»

Приймак Олена Миколаївна

 

Заняття №

Дата, місце, час проведення: 13.11.2017 р., комп’ютерний клас, 14.40-16.40 год.

Тема: заповідники та заказники як форма збереження окремих ділянок природи.

Мета: ознайомити вихованців із природоохоронними територіями України, свого регіону; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити узагальнюючі висновки; удосконалювати вміння працювати в групах, творчо розв’язувати поставлені завдання; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи, здійснювати екологічне виховання.

Завдання: закріпити поняття  «екологія»; поглибити теоретичні знання в області екології; закріпити уявлення про людину як частину природи; розширити знання вихованців про рідкісні види рослин та тварин, які занесені в Червону книгу України; формувати елементарного вміння передбачати наслідки своєї поведінки у навколишньому середовище та порівнювати свої дії з встановленими нормами поведінки; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, вміти аналізувати, узагальнювати, робити висновки; виховувати у дітей любов до природи й бережне ставлення до неї; вчити бачити прекрасне у навколишній природі.

Обладнання: комп’ютери, атлас «Фізична географія України» для 8 кл., презентація гуртківців, Червона книга України.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Форма заняття: бінарна.

Хід заняття

І. Вступна частина

    Провести інструктаж по ТБ в комп’ютерному класі.

  На дошці написані опорні слова. За допомогою цих слів напишіть поняття «екологія» (колективно).

Керівник екологічного гуртка «Первоцвіт» Пивоварова Л.М.. Екологія (від дав.-гр. οκος — житло, оселище, будинок, майно і λόγος — поняття, вчення, наука)  наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen»).

Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі.

  Давайте пригадаємо екологічні знаки:

img6image006

 

original_ed5e8f

  • З якою метою використовують екологічні знаки? (відповіді дітей)
  • Як ви вважаєте, охорона природи – справа тільки дорослих людей, чи школярі теж можуть внести свій вклад?
  • Так. Їх діяльність в природі різноманітна. Наприклад, захист тварин, які попали в біду або допомога взимку; боротьба із сміттям; виготовлення годівниць для птахів; підкормка звірів та птахів; встановлення табличок в місцях розповсюдження рідкісних рослин…
  • Як треба поводитися в природі?
  • Що таке Червона книга ? Давайте подивимось яким тваринам та рослинам загрожує безпека зникнення.

Це всього лише маленька частина тварин і рослин, яким погрожує безпека зникнення.

  • Як захистити природу від знищення?

Головне це бережне відношення до природи та створення природоохоронних територій.

  • Які території входять до природоохоронних територій?

Відповіді гуртківців:

До них належать: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

  Сьогодні на занятті мова буде йти про заповідники та заказники як форма збереження окремих ділянок природи.

ІІ. Основна частина

1.Робота в групах (самостійна робота з додатковою літературою та мережою Інтернет)  (керівник гуртка «Історичне краєзнавство Приймак О.М.)

Завдання для груп:

— Схарактеризувати природоохоронні території:

І група — заповідники;

ІІ група — заказники.

Презентація І групи

Заповідники

  Природні заповідники — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського використання. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження.

У них заборонена будь-яка господарська діяльність людини. Закритий навіть прохід до заповідника без дозволу адміністрації. Тут повністю охороняється право дикої природи на існування.

Біосферні заповідники зберігають у природному стані найбільш типові природні комплекси біосфери, здійснюють екологічні спостереження і контроль за станом навколишнього природного середовища, його зміною під дією антропогенних чинників. В Україні біосферними заповідниками є Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський та Карпатський. Вони зорієнтовані на постійне спостереження за розвитком природних процесів, які мають всесвітнє значення.

Повідомлення гуртківців

Біосферний заповідник Асканія-Нова

Заповідник Асканія-Нова називають перлиною Півдня України. Це єдиний у Європі масив заповідного ковилового степу. Тут у вільному і напіввільному стані можна побачити копитних, представників усіх континентів планети: коней Пржевальського, зебр, антилоп, оленів, яків та зубробізонів.

Учені Асканії-Нової працюють над виведенням нових продуктивних видів сільськогосподарських тварин. Саме тут було виведено, наприклад, асканійську тонкорунну вівцю й українську білу свиню. Загалом в Асканії-Новій одержано близько 90 видів гібридів ссавців, а також птахів.

У заповіднику створено й чудовий дендропарк. Незважаючи на посушливий клімат цих районів, характерний для південної степової зони, парк має свій мікроклімат. Під прикриттям дібров та хвойних порід розкривають свої ніжні квіти конвалії, галявини вкриті барвінком, фіалками. Скрізь великими куртинами розкидані різноколірні бузки, сніжно-білий жасмин та безліч інших трав’янистих і чагарникових квіткових рослин.

Карпатський заповідник

Належить до найбільших та найцікавіших об'єктів природно-заповідного фонду України. Майже 2,5 відсотки території Карпатського регіону знаходиться під охороною заповідника, екосистеми якого віднесені до найцінніших на нашій планеті, і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. З 2000 року Карпатський заповідник є українським партнером проекту WWF "Ініціатива Карпатського Екорегіону" У складі Карпатського заповiдника (КЗ), загальна площа якого становить 57880 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Вони розмiщені на територiї Рахiвського, Тячiвського, Хустського та Виноградівського районiв Закарпатської областi в межах висот від 180 до 2061 м. Така територіальна структура репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат. Тут представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi є сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин і тварин.
У заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку.
Карпатський заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють численні наукові лабораторії, створена мережа моніторингових ділянок, фенологічних пунктів, гідро- та метеопостів. Заповідник є природною лабораторією для багатьох вітчизняних та іноземних науково-дослідних установ. На його території розгорнута мережа еколого-освітніх, науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів, працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат, є власна відеостудія, видається всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал "Зелені Карпати".
Щороку Карпатським біосферним заповідником проводиться Міжнародна природоохоронна акція “Марш парків”, присвячена Всесвітньому Дню Землі. Під час її проведення організовуються науково-популярні лекції, бесіди, учнівські конференції, "круглі столи", вікторини, екологічні ігри, конкурси тощо.
  Крім того, до Національного Дня довкілля працівниками заповідника запроваджено проведення регіональної природоохоронної акції, спрямованої на збереження карпатської природи. "День довкілля" - акція реальної допомоги навколишньому середовищу. В її рамках організаціями та підприємствами міста, а також школами проводяться толоки, екологічні десанти тощо.
Традиційними є також екоосвітні акції "День заповідника", "Тиса - срібна ріка краю", "Екологічний тиждень", що проводяться протягом року.
Особливо важливою є також організація на базі Карпатського біосферного заповідника літніх екологоосвітніх таборів. Найбільш відомим серед них є Всеукраїнський наметовий табір-експедиція "Ойкос", що вже вісім років поспіль працює на території КБЗ. Юні натуралісти з багатьох регіонів України приїжджають познайомитися з природою Карпатського регіону.
Карпати належать до порівняно молодих гірських систем. Вони виникли в альпійській геосинклінальній зоні в період рухів мезозойської ери. Головна роль у геологічній будові Карпат належить кайнозойським відкладам. Палеогенові верстви цієї ери складають власне Карпати, а неогенові - Прикарпаття і Закарпаття. Українські Карпати є нині однією з найбільш перспективних зон для масового відпочинку та лікування трудящих нашої країни. На великій території Карпат зростає більше половини усіх видів нижчих і вищих рослин.
Карпати за винятком певної території високогір'я були до початку агрокультурного періоду повністю вкриті лісами. Внаслідок господарського впливу лісистість тут скоротилася у 3 рази.
Охорона лісу - це в першу чергу, турбота не про дерева, а про людей, їхній добробут і здоров'я. І потрібно все зробити для того, щоб кожен, хто приходить у ліс, був його другом. Отже, ліс вимагає любові й розуміння.

Презентація ІІ групи

Заказники

На відміну від заповідників, заказники — це ділянки угідь (лісових, степових, водних), на яких охороняється певна частина ландшафту чи певний компонент природного комплексу: рослини, тварини, багатства надр. Прикладом заказника є Арабатський ботанічний, що розташований на Арабатській Стрілці у Криму. Тут охороняється степова солончакова рослинність (солонець, кермек, сарсазан), що збереглася в природному стані.

На території заказників обмежена або заборонена діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про них. Господарську, наукову та іншу діяльність, що не суперечить меті й завданням заказників, проводять з дотриманням загальних вимог до охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заказниками, зобов’язуються забезпечити режим їх охорони та збереження.

Керівник гуртка «Історичне краєзнавство». Тому під час відвідування природоохоронних територій потрібно строго дотримуватися вимог: не палити багаття, не залишати сміття, не збирати рослини, не лякати тварин, дотримуватися тиші.

2. Природоохоронні території свого регіону

Керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Приймак О.М. . Природно-заповідний фонд Дніпропетровщини

 

Охороняймо природні скарби

Степового Придніпров’я

   Добре відомо, що сучасний стан відносин Людини і Природи на планеті Земля залишається дуже далеким від бажаного. Наслідком цього є велика кількість проблем планетарного рівня, серед яких зміни клімату, засмічення територій, погіршення якості прісної води, зменшення кількості представників флори і фауни. Але деякі з перелічених проблем можна зменшити створенням та поширенням розмірів та якості утримання природно-заповідних територій.

 

І. Природна спадщина Дніпропетровщини

      Змінюваний людиною протягом тисячоліть, а найбільше за останні 200 років, ще й сьогодні приваблює і втішає погляд подорожнього Придніпровський край мальовничістю, різноманіттям і гармонійною стриманістю пейзажів. Однак справжніми перлинами, а іноді –  діамантами спалахують по степах Дніпропетровщини найдорожчі його частини, найчарівніші куточки – осередки, де збереглася дика, первісна природа. Така, якою бачили її запорожці, праслов’яни, а може навіть скіфи та оріони. На території Дніпропетровщини налічується декілька десятків ділянок, де збереглися осередки живої природи.

 

s32372394s02014562s25190814

         

Альманах «Свята справа» розповідає  про величезні багатства дикої природи   Дніпропетровщини, маловідомих і невідомих

для багатьох її жителів проблемах, про людей,

 які самовіддано зберігають природу.

 

ІІ.Природні заповідники та пам’ятки природи Дніпропетровщини

  В регіоні існує 139 об’єктів природно-заповідного фонду (1,7% від площі Дніпропетровської області). незважаючи на низку гострих проблем сучасної заповідної справи в Україні, простежується позитивна динаміка розвитку природно-заповідного фонду області. Особливо помітні зміни сталися за останні кілька років, хоча основу для цього природоохоронці готували всі попередні десятиріччя. За період 2008 – 2010 років площа природно-заповідного фонду області збільшилася більш ніж наполовину. За цей час створено 22 нових об’єкти, у тому числі й два перших у регіоні регіональних ландшафтних парки, перший в області дендропарк, а решта – ландшафтні заказники загальнодержавного та місцевого значення і одна ботанічна пам’ятка природи.

 

s91118336s84218994s08924603s67337853  s01791441

 

III. (Керівник екологічного гуртка ). Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету

     Ботанічний сад ДНУ в центрі великого промислового міста – це справжній оазис флори серед антропогенного міського середовища. один з основних напрямків роботи Ботанічного саду – відновлення та збереження колекції рідкісних та зникаючих видів світової та місцевої флори, яка нараховує на сьогодні більш 90 видів.

 

IV. Червона книга Дніпропетровської області. Рослинний світ

 

"Кожна частка Землі священна,

кожне сяйво соснової шпильки,

 кожний піщаний берег, кожний туман у лісі,

кожна лука і дзинкотлива комаха є священними"

/Вождь північноамериканських індіанців Сієтл/

 

  Для кожного з нас краса природи пов'язана перш за все з пейзажами рідного краю. Рослинний світ України вражає багатством і різноманіттям. Рослинність лісів, степів, луків, боліт дуже багата і налічує понад 25 тисяч видів рослин. Дніпропетровська область знаходиться в Степовій зоні України, природний рослинний покрив тут зберігся у вигляді фрагментів на загальному фоні розораних площ і представляє собою вузькі смуги по річкових долинах, балках, на площах відчужень, вздовж залізничних колій, а також на природоохоронних територіях у межах природозаповідного фонду. Дніпропетровщина - унікальний край. Багато віків ми користувалися її багатствами, примножуючи славу Придніпров'я. Збереження біорізноманіття - одна з основних "цілей тисячоліття" для України і для нашого регіону. Тому люди, які проживають на нашій землі, повинні мати інформацію, оцінити те природне багатство, яким наділена Дніпропетровщина.

 

s56734993s01122272s09817747

Книга присвячена памяті першого катеринославського ботаніка і еколога Івана Яковича Акінфієва. 
     Червона книга видана у 2010 році за підтримки Дніпропетровської обласної державної адміністрації та за сприяння Дніпропетровської обласної організації ВЕЛ. 
     Таку книгу вже давно чекали користувачі бібліотек міста та області: студенти, старшокласники, вчителі-біологи, всі небайдужі до рідної природи.

    А.П.Травлєєв, член-кореспондент НАН України, професор кафедри геоботаніки, грунтознавства та екології у передмові зазначив, що видання Червоної книги Дніпропетровщини є підсумком багаторічних кропітких досліджень. Це унікальне видання зіграє вирішальну роль у збереженні флори степового Придніпров'я, територія якого зосереджена на перехресті флористичних областей - Середземномор'я, Полісся і тайги, Кавказу і Середньої Азії.

 

Повідомлення гуртківців

Дніпровсько-Орільський природний заповідник

 

 

 

 

http://www.ukrainaincognita.com/sites/default/files/do5.jpg  Дніпровсько-Орільський природний заповідник створено постановою Ради Міністрів УРСР від 15 вересня 1990 року № 262 на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників "Таромський уступ" та "Обухівські плавні".

Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і ріки Оріль з комплексом характерної флори і фауни. Він є природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення. В установі працюють 71 чоловік, з них у науковому підрозділі - 5, у службі охорони - 15 осіб.

Заповідник репрезентує ландшафт і біорізноманіття долини Дніпра та заплави його притоки - р. Орілі, а також їх акваторій. Загальна площа заповідника становить 3766,2 га. Суходільна границя заповідника проходить паралельно береговій лінії р. Дніпро (Дніпровське, або Запорізьке водосховище), в околицях с. Миколаївка Петриківського району. Від оз. Велика Хатка вона круто повертає на північ і співпадає з контурами лісового масиву (штучні лісові насадження). Крайня північна точка території утворює вершину трикутника, від якої границя продовжується на схід, переходить на лівий берег р. Оріль (нове русло) і проходить вздовж нього до місця впадіння в р. Дніпро. Водна границя заповідника проходить по акваторії водосховища від гирла Орілі до Таромського уступу включно з островами Кам'янистим (квартал 45), Крячиним (квартал 44) і частково Корчуватим (квартал 61). Далі границя заповідника йде вздовж берегової лінії Дніпровського водосховища до Миколаївського уступу. Вздовж границі заповідника по акваторії Дніпровського водосховища встановлена 50-ти метрова охоронна зона, а всього площа його охоронної зони становить 3125 га.

Ця унікальна територія природно-заповідного фонду України знаходиться в центрі сучасного індустріального регіону, серед промислового ландшафту, садово-городніх кооперативів тощо. Будівництво Дніпрогесу, освоєння природних ландшафтів, перетворення Дніпра в каскад водосховищ призвели до значної деградації природних екосистем цього регіону.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Лівобережно-Дніпровсько-Приазовського північно-степового краю Північно-степової підзони Cтепової зони. http://www.ukrainaincognita.com/sites/default/files/do1.jpg Рослинність, згідно з геоботанічним районуванням, належить до Павлоградського (Дніпровсько-Донецького) округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Заповідник розташовується в основному на двох терасах Дніпра: на добре розвинутій заплавній терасі шириною до 2 км, яка тягнеться смугою вздовж Дніпра на 16 км, і другій терасі, яка займає центральну та північну частини території заповідника.

http://www.ukrainaincognita.com/sites/default/files/do3.jpg На сьогодні заповідник - це своєрідний острів майже незміненої дикої природи, що знаходиться в оточенні агроіндустріального ландшафту, "затиснутий" поміж двома промисловими гігантами - містами Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом. Заплавна частина включає фрагментарні ділянки середньозаплавних лісів (в деревостані тополі чорна та біла, верба біла, дуб, в'яз, вільха), вологих та сухих лук, систему заплавних озер з великою кількістю проток, заболочених ділянок, островів. Аренна частина характеризується наявністю ділянок піщаного степу, чагарникових асоціацій із шелюги та чорноклену, штучних соснових та білоакацієвих насаджень. Інтразональність природно-територіального комплексу заповідника надає йому унікальності, відіграє важливу роль в збереженні біорізноманіття флори і фауни всього регіону.

У рослинному покриві заповідника переважають ліси, біля 89% яких відносяться до типу довготривало заплавних. З них найпоширенішими є дубові ліси татарськокленові з переважанням яглиці або конвалії за участю зірочника лісового, розхідника шорсткого, маруни щиткової, гравілату міського, грястиці збірної, медунки темної, фіалки дивної тощо. Крім дубових, незначні площі займають ліси з верби білої, тополі білої, осокора або вільхи.

До Зеленої книги України занесено рослинні угруповання однієї лісової групи асоціацій (група асоціацій звичайнодубових лісів татарськокленових), однієї степової формації (формація ковили дніпровської) та п'яти водних формацій (формації сальвінії плаваючої, водяного горіха плаваючого, куширу донського, латаття білого, глечиків жовтих).

Флора заповідника представлена 731 видом судинних рослин, 34 видами мохоподібних, 25 видами лишайників. З них до Червоної книги України занесено 11 видів, а саме: зозулинець болотний, зозулинець шоломоносний, коручка болотна, тюльпан дібровний, рястка Буше, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, пальчатокорінник травневий, до Європейського червоного списку - 3 види: жовтозілля дніпровське, козельці українські та кушир донський.

В межах заповідника охороняються також 64 види рослин, віднесені до рідкісних видів Дніпропетровської області.

http://www.ukrainaincognita.com/sites/default/files/do4.jpg На фоні значно збіднення тваринного світу в регіоні територія заповідника значно вирізняється за кількістю видів тварин, що мешкають тут. Загальна кількість видів природної фауни, зареєстрованих у заповіднику, становить більше 2000. Серед безхребетних найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, їх під час інвентаризації фауни було відмічено близько 1500 видів, у заповіднику мешкають також 24 види молюсків, 92 види ракоподібних, 3 види губок, 3 види кишковопорожнинних.

Із "червонокнижних" комах на території заповідника зустрічаються совка розкішна, бражник дубовий, ведмедиця велика, дозорець-імператор, жужелиця угорська, жук-олень, ксилокопа звичайна, пістрянка весела, подалірій, сколія степова. цератофій багаторогий і ін, загалом 18 видів.

Із хребетних на сьогодні в межах заповідника виявлено 41 вид риб, 8 - земноводних, 8- плазунів, 174 - птахів, 38 видів ссавців.

Значна площа акваторій заповідника (близько 30% від його загальної площі) обумовила багатство рибного населення цих водойм. З 54 видів риб, які відмічаються в Дніпровському водосховищі, в водоймах заповідника за час його існування зареєстровано 41 вид риб, які відносяться до 13 родин. Створення заповідника позитивно вплинуло на процес збереження та відтворення іхтіофауни регіону. Найбільшим видовим складом та чисельністю риб відрізняються водойми Таромського уступу та руслової частини р. Дніпро. Значну роль водойми заповідника відіграють у відтворенні та нагулі молоді риб всієї верхньої ділянки Дніпровського водосховища, оскільки інші заплавні системи верхів'я водосховища зазнали значної антропогенної трансформації. Найбільш поширені в водоймах заповідника щука, плітка, бобирець, краснопірка, верхівка, лин, верховодка, плоскирка, лящ, гірчак, карась сріблястий, щипавка, судак, окунь, бичок-цуцик. Тут мешкають такі види, як ялець, бобирець, підуст, синець, чехоня, миньок та колючка триголкова, що входять до Червоного списку Дніпропетровської області, зустрічається стерлядь - вид, занесений до Червоної книги України.

Для земноводних природні умови заповідника є оптимальними. Тут мешкають тритон гребінчастий, жерлянка червоночерева, часничниця звичайна, ропуха зелена, квакша звичайна, жаба гостроморда і ін. Із плазунів зустрічаються черепаха болотяна, ящірка прудка, вуж звичайний і водяний, а із рідкісних видів - мідянка і гадюка степова.

Найбільшим видовим різноманіттям хребетних відрізняється орнітофауна. За період існування заповідника за матеріалами інвентаризації на його території відмічено перебування 171 виду птахів із 45 родин, 16 рядів. За характером перебування на території заповідника вони поділяються на пролітних - 16 видів, зимуючих - 14, гніздуючих з невстановленим статусом перебування - 151 вид.http://www.ukrainaincognita.com/sites/default/files/do2.jpg Найбільш повно тут представлені горобцеподібні - їх у заповіднику зареєстровано 75 видів.

  На сьогодні в заповіднику відмічено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України, 2 види - з Європейського Червоного списку, 29 видів - рідкісні та зникаючі птахи, котрі підлягають охороні в межах Дніпропетровської області. В заплавній частині заповідника знаходиться найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. Із червонокнижних" птахів тут охороняються орлан-білохвіст, скопа, змієїд, гоголь, чернь білоока, коловодник ставковий, кулик-сорока, журавель сірий. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

  На сьогодні у межах заповідника виявлено 38 видів ссавців (5 видів комахоїдних, 6 - кажанів, 9 - хижих, 1 - зайцеподібних, 13 - гризунів та 4 - копитних), серед яких 6 видів занесено до Червоної книги України: велетенська вечірниця, мала вечірниця, борсук, горностай, видра річкова, мишівка степова. Тут охороняються також 22 види тварин, що підлягають особливій охороні і занесені до 2 додатку Бернської конвенції.

  Із аборигенних видів у заповіднику мешкають їжак білочеревий, вовк, лисиця, заєць-русак, річковий бобер, кабан дикий, козуля та лось європейський, із інтродукованих видів - єнотовидний собака, ондатра, вивірка звичайна та плямистий олень.

  Загалом на території заповідник мешкають 12 видів, занесених до Європейського червоного списку, 39 видів, занесених до Червоної книги України, 139 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, та біля 40 регіонально рідкісних видів.

Черво́на Ба́лка Півні́чна 

Це -  ландшафтний заказникзагальнодержавного значення в Україні. Розташований уТернівському районі міста Кривого Рогу (Дніпропетровська область).

  Площа заказника — 28,3 га. Оголошений об'єктом природно-заповідного фон­ду постановою РМ УРСР від 12 грудня 1983  49.

  Балка Північна Червона розташована на території північно-західної околиці міста Кривого Рогу, колишнє р/у ім. Леніна.

  Площа балки становить 54,3 га, довжина 36 км. По днищу балки протікає струмок, який бере початок із ставків у селищах Романівка та Чапаєво, поблизу мікрорайону ім. Леніна. Закінчується на межі з дачним кооперативом «Восход», від якого починається Ленінське водосховище, що виходить до автомобільної траси на Веселі Терни. У балці на денну поверхню виходять породи продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойського віку, відслонюються сланцеві та залізисті горизонти, які утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи на обох схилах. Трапляються також брили імпактитів та відслонення пісковиків зі скам'янілими рештками рослин. Існує версія спеціалістів, що 360–400 млн років тому в районі сучасних Тернів впав метеорит і утворив кратер, на місці якого тепер розташована балка Північна Червона.

  Вперше ця територія була взята під охорону як геологічний заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинного світу балки було розпочате ще в 1972 році науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. У 1983 році територію балки площею 28,3 га оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення. А в 1988 році заповідна територія збільшилася ще на 26 га за рахунок заказника місцевого значення  Балка Північна Червона.

  Багате тут рослинне різноманіття. По днищу балки протікає струмок, а по схилах трапляються різні види рослинності. Тут і степові, і лісові чагарники, лугова рослинність і прибережно-водна, різнотравно-ковилово-типчакові степи та рослинність кам'янистих відслонень. Усього на території балки трапляється 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 — охороняються в області.

  На виходах залізистих кварцитів, які є по всій балці, раніше зростали чотири види папоротей, що охороняються в Дніпропетровській області. Це  аспленій північний, голокучник дубовий, пухирник крихкий, щитник шартрський (два останні види тут уже не трапляються).

  Зростають також синьоокі проліски, рожевий ряст, жовті квітки тюльпану Біберштейна. На сухих схилах квітнутьпівники карликові. Також є горицвіт весняний, сон чорніючий.

  Після первоцвітів з'являється квіт мигдалю степового. Серед різнотрав'я трапляється буквиця лікарська, чебрець,підмаренники, астрагали, молочаї, купина, барвінок, різні види цибуль та волошок, ковила.

   Найбільше тут комах — близько чотирьох сотень видів. Безліч різноманітних бабок  коромисло велике, коромисло синє, коромисло руде, звичайна стрілка, бабка решітчаста, бабка бронзова, червонокнижний вид красуня-діва з синіми крильцями. Багато видів жуків: чорнотілка і бронзівка, сонечко семикрапкове і двадцятидвокрапкове, клоп-солдатик тощо. Трапляються тут цикадки, цвіркуни, коники, богомоли і червонокнижний вид, представник рядудвокрилих  ктир гігантський.

  Також тут мешкають мурашки-женці і мурахи чорні. Над квітами кружляють медоносні бджоли та галльські оси,жужелиці, джмелі — кам'яний та польовий. Сім видів джмелів занесені до Червоної книги  джміль лезус, джміль моховий, джміль глинистий та інші. Але найбільше метеликів: жовтянки, лимонниці, капустянка Галатея, бархатниці,бояришниці, синявець Ікара, червонець тощо. Особливо цінними є червонокнижні метелики  подалірій, ведмедиця Гера, ведмедиця-дівчинка, махаон, Поліксена.

  Багато видів птахів. Наприклад, болотяний лунь, срібляста чайка, звичайний мартин, жайворонок польовий, ластівки  сільська та міська, жовта та біла плиски, соловейко східний, сорока, одуд тощо.

  У струмках є ропухи. У заростях чагарників чотирисмуговий полоз та полоза жовточеревного, плазуни, занесені до Червоної книги України. Звичайними мешканцями балки є зайці.

3. Виступ керівника екологічного гуртка «Первоцвіт» Пивоварової Л.М.

  Наявність у степовій зоні кормових, лікарських, технічних, медоносних, декоритивних рослин свідчить про багатство флори і необхідність збереження, її унікального генотипу. Зникнення будь-якого виду відворити вже неможливо. Тому особливої уваги заслуговує проблема збереження всіх рідкісних та зникаючих видів степів. Тим більше, що всі вони зараз незначно поширені і знаходяться під загрозою повного зникнення в усіх районах степової України.

   З цією метою нами були проведенні досліження рослинності балки "Криничуватої" біля с. Письмечеве Солонянського району Днепропетровської області. Робота по темі проведена у літній та весняно-зимовий період 2006 – 2013 років.

  Балка "Криничувата" розташована в межах плакорної території Солонянського району. Її загальна протяжність від верхів’я до низу становить біля 600 м. Ширина балки по бортах коливається  від 90 до 150-200 м. Нами закладено геоморфологічний профіль у верхній третині перерізу цієї балки, де рослинність збереглася найкраще. Його протяжність досягла 84 м. Загальна площа розгортки профілю при його ширині 10 метрів склала – 840 м. Краї схилів відносно водостоку по тальвегу по даним невіліровки підняті на висоту близько 4,5 – 5 м. Балка орієнтовано на північний захід. Її схили мають південно-західну та північно-східну експозицію.

  Весною тут поширені такі види рослин як брандушка, крокус, гусячі цибульки, ірис низький, сон-трава, зірочки, горицвіт весняний, фіалка мінлива і проліски. Висновок:

  • На території балки "Криничуватої" було досліджено 11 видів первоцвітів. Серед них рідкісних видів – 8 (брандушка різнокольорова, зірочки жовті, крокус сітчастий, зірочки малі, ірис низький, горицвіт весняний, сон чорніючий, проліска дволиста).
  •  В балці "Криничуватій" максимальна кількість рослин розташована в середній частині схилів, що в першу чергу пояснюється більш сприятливим режимом вологості екотопів, їх мікрокліматичними особливостями та освітленням.
  •  Наявність в балці "Криничуватій" 8 рідкісних видів рослин надає можливість включити цю балку в регіоні до об’єктів, що потребують охорони і являються одночасно елементами екологічних стежок для природолюбів і природоохоронців.
  •  В 2000 році балка "Криничувата" отримала статус мікрозаказника.

Фронтальна бесіда

1. Які території України мають статус природоохоронних?

2. Покажіть на карті природні заповідники України.

3. З якою метою створюють заповідні території в Україні?

4. Чим відрізняється заповідники  від заказників?        

5. За яких умов можна було б не створювати заповідних територій?

ІІІ. Заключна частина

Скласти екологічний кодекс за уривком.

   Экологические заповеди: - человек – лишь часть природы, вид живого существа, не более важный, чем другие; - человек – лишь часть природы, вид живого существа, не более важный, чем другие; - каждое живое существо имеет право на жизнь, просто потому, что оно живое; - каждое живое существо имеет право на жизнь, просто потому, что оно живое; - наша роль заключается в понимании и сотрудничестве человека с природой, а не в её завоевании; - наша роль заключается в понимании и сотрудничестве человека с природой, а не в её завоевании; - мы имеем право на защиту себя от вредных и опасных организмов лишь в том случае, когда нет возможности избежать контакта с ними; - мы имеем право на защиту себя от вредных и опасных организмов лишь в том случае, когда нет возможности избежать контакта с ними; - мы имеем право убивать другие организмы только для обеспечения жизненно необходимых потребностей; однако у нас нет такого права для своих прихотей; - мы имеем право убивать другие организмы только для обеспечения жизненно необходимых потребностей; однако у нас нет такого права для своих прихотей; - Земля без нас сможет существовать, а мы без неё – нет; - Земля без нас сможет существовать, а мы без неё – нет; - необходимо изучать и любить природу своего края, жить в согласии с ней, ступать на Земле с осторожностью. - необходимо изучать и любить природу своего края, жить в согласии с ней, ступать на Земле с осторожностью. ( По книге Тайлер Миллер «Жизнь в окружающей среде»). ( По книге Тайлер Миллер «Жизнь в окружающей среде»).

Висновок.

Прийом «Місце, де я почуваюся щасливим»

1. Нехай учні пригадають місце у природі, де вони почувалися щасливо, а потім місця, де вони взагалі були: подорожували, відпочивали, колись жили... Вони мусять пригадати все, що робить це місце приємним для них: затишок, краса пейзажу, квітів, спів птахів тощо.

2. Після цього кожен учень розповідає про своє улюблене місце сусіду по парті (робота в парах). Потім пари за власним вибором утворюють групи по чотири учасники, де кожен розповідає не про своє, а про улюблене місце свого партнера.

3. Поверніть учнів на попередні місця. Запропонуйте їм уявити, що могло б статися з їхнім улюбленим місцем, від чого воно могло б змінитися на гірше. Вони описують свої почуття, пов’язані з уявними негативними змінами, знаходять свого першого співрозмовника і обмінюються думками з приводу цих змін.

4. Завершується робота короткою загальною дискусією, у ході якої учасники (за бажанням) обмінюються враженнями.

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендована література:

  1. Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй “Основи екологічних знань”. - Київ, видавництво “Либідь”, 1997 р.
  2. Кавун,М.Є. Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету ім.. Олеся Гончара. /М.Є. Кавун, В.С.Савчук, В.Ф.Опанасенко // Экополис. – 2009. - №1(18). – С.12 – 17
  3. Опанасенко, В.Ф. Роль Ботанічного саду Дніпропетровського націона-

льного університету в збереженні та поліпшенні стану антропогенно-порушених територій природних екосистем /Опанасенко В.Ф., Кабар А.М. //Екологічний вісник. – 2007. - №5-6. – С. 20

  1. Природні заповідники України. - К., 1994.
  2. 3. Терентьева, Н. Зеленая сокровищница Днепропетровска /Наталия Терентьева. // Вісті Придніпров'я.- 2010. - № 65 (14 вересня). - С. 16
doc
Додано
31 жовтня 2018
Переглядів
1776
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку