Зарубіжна література. Урок "Роальд Дал "Чарлі і шоколадна фабрика". Казкові пригоди персонажів"

Немає нічого неможливого!Роальд Дал. Роальд Дал — один із найпопулярніших письменників кінця ХХ ст., який зобразив сучасних дітей і дорослих у казкових ситуаціях. Засобами чарівної казки він показав духовну сутність людей і світу. Дата. Класна робота. Роальд Дал (1916–1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Казкові пригоди персонажів на шоколадній фабриці містера Вонки.

Народився Роальд Дал 13 вересня 1916 року в м. Лландаффі (Велика Британія), нині Кардіфф-столиця Уельсу. Його батьки були вихідцями з Норвегії. Вони дали йому ім’я на честь легендарного полярного дослідника, норвежця Амундсена. Їм дуже хотілося, щоб їхній син теж відкривав невідоме. Так і сталося. Роальд Дал торував шляхи в художній літературі. Батько Роальда рано помер, і його мама сама виховувала дітей. Важко звикав до до суворих правил закладів, у яких йому довелося навчатися. Він дуже любив спорт (крокет і плавання), був капітаном дитячої футбольної команди. Найкращі його шкільні спогади — про шоколадні плитки фабрики «Кедбері». У дорослому житті працював у нафтовій компанії, мандрував різними країнами, під час Другої Світової війни пішов добровольцем до національної армії, вивчився на льотчика і був зарахований до Королівських повітряних військ. Після тяжкого поранення не міг більше воювати, і його було призначено військовим аташе в США. Зайнявся літературою. Нагороджено преміями Великої Британії і міжнародної спільноти: 1983 року — Вітберівською премією (за прилучення широкого кола людей до читання), всесвітньою премією «Фентезі» (за досягнення в жанрі фентезі), 1988 року — премією за найкращу дитячу книжку («Матильда»).

Починаємо розмову про… шоколад!https://www.youtube.com/watch?v=JT7i4x. SWKDs&t=246s https://www.youtube.com/watch?v=_Hyp. Qv. BFo. Hc

А ви знаєте…?

Ця повість-казка починається зі знайомства з родиною Бакетів. Автор пропонує читачам увійти до їхньої маленької хатинки й зблизька побачити всіх сімох мешканців. Хлопчик Чарлі відчував себе невід’ємною частинкою своєї сім’ї, де всі турбуються одне про одного. Члени родини Бакетів жили в любові та злагоді, хоча були дуже бідні. Бабусі й дідусі спали на одному ліжку. Це було єдине ліжко в будиночку Бакетів, тому його віддали стареньким. А мати, батько й Чарлі спали на холодній підлозі. Їм не вистачало грошей навіть на харчування, вони їли лише капустяні й картопляні страви. Нерідко мати й батько пропонували Чарлі свою їжу, але він завжди відмовлявся, бо дбав про інших. Однак стосунки в сімействі Бакетів були напрочуд теплими й довірливими.«Чарлі і шоколадна фабрика» (1962)

Занурення в текст казки1) Про яке сімейство розповідається у казці?Про родину Бакетів2) Хто такі Джо та Джозефіна, Джордж й Джорджина?Старше покоління родини Бакетів: дідуня Джо та бабуся Джозефіна, дідуся Джордж й бабуня Джорджина3) Хто такий Чарлі?Чарлі Бакет – молодший з родини4) Що розповідає автор про його батьків?Вони люблять свого сина Чарлі й турбуються про нього.https://www.youtube.com/watch?v=Fh. Bgg0ly8 IQ

НАНАСТУПНИЙУРОК

Чому вся родина на одному ліжку?Яке відношення має зубна паста до родини Бекетів??…варена картопля з капустою або капусняк – це…?Чому автор пише це слово великими літерами — ШОКОЛАД??Хто і навіщо поділив шоколадку на манюсінькі шматочки?Це…?

Бакети, звісно, не вмирали з голоду, але всім їм — обом дідусям, обом бабусям, батькові Чарлі, матері Чарлі і особливо малому Чарлі — з ранку до ночі здавалося, що животи поприсихали до спин. Чарлі було найгірше. І хоч батько з матір’ю часто за обідом чи вечерею віддавали йому свої порції, та хлопцеві все одно було мало, бо він ріс. Чарлі страшенно кортіло чогось ситнішого й смачнішого за капусту з капусняком. А понад усе він хотів... ШОКОЛАДУ.

«ВОНКА» та Віллі Вонка. Я, Віллі Вонка, вирішив дозволити цього року відвідати мою фаб-рику п’ятьом дітям. Майте на увазі — тільки п’ятьом і не більше. Цих п’ятьох щасливців я скрізь водитиму особисто і дозволю їм побачити всі фабричні таємниці та чари. Наприкінці екскурсії всі вони як спеціальний дарунок отримають стільки шоколадок і цукерок, що їм вистачить на все життя! Отож шукайте Золоті квитки! П’ять Золотих квитків було надруковано на золотому папері й заховано під звичайнісінькими обгортками п’яти звичайнісіньких шоколадних батончиків. Ці п’ять батончиків можуть опинитися де завгодно — в будь-якій крамничці на будь-якій вуличці у будь-якому місті будь-якої країни світу — на будь-якому прилавку, де продають цукерки «Вонка». А п’ятеро щасливців, які знайдуть ці п’ять Золотих квитків, стануть єдиними особами, яким дозволять відвідати мою фабрику й побачити, яка вона тепер зсередини! Успіхів вам усім і успішного полювання!

Авґустус Ґлуп«Я знала, що Авґустусь знайде Золотого квитка,-сказала його мати журналістам. -Він щодня з’їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти - це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить...»Верука Солт«Бачите, — сказав батько, — одразу, як доня сказала, що просто мусить мати Золотий квиток, я пішов у місто й почав купувати всі шоколадні батончики “Вонка” — всі, які бачив. Купував їх, мабуть, тисячами. Сотнями тисяч!...»Віолета Бореґард«Я жую безперестанку, — кричала дівчина, — та коли почула про ті квитки містера Вонки, то відклала жуйку і перейшла на цукерки — мала надію, що мені пощастить. Тепер, зрозуміло, я знову жуватиму. Я дуже люблю жуйку. Не можу без неї жити. Жую цілісінькими днями, крім тих кількох хвилин, коли треба їсти...»Майк Тіві«- Ви що - подуріли? Не бачите, що я дивлюся телевізор? -сердито крикнув він. - Не заважайте! Дев’ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором, не зводячи очей з екрана, й дивився фільм, у якому одна зграя бандитіврозстрілювала з автоматів іншу»

ХАРАКТЕРИСТИКи. ГЕРОЇВ

Зовсім по-іншому отримав Золотий квіток Чарлі…Чарлі зайшов до крамнички й поклав на прилавок мокру доларову банкноту.— Один «Високочудесний зефірмелад Вонки»…Чарлі схопив шоколадку, миттю зірвав обгортку і вп’явся в неї зубами. Відкусив великий шматок... тоді другий... о, яка ж то радість запихати в рот величезні кусні чогось солодкого й твердого! Яке неймовірне блаженство відчувати в роті тверду й поживну їжу!... Чарлі взяв, здер обгортку... і раптом... з-під обгортки... блиснулозолотим сяйвом. Серце в нього завмерло. — Це ж Золотий квиток! — закричав продавець і підстрибнув на півметра вгору. — У тебе Золотий квиток! Ти знайшов останній Золотий квиток! Ти ба! Ідіть усі сюди! Йдіть дивіться! Цей малий знайшов останній Золотий квиток від Вонки! Ось він! У нього в руках!Порівняйте почуття Чарлі від його знахідки зі ставленням інших дітей до Золотих квитків.

І що то був за дивовижний чоловік! На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички — перламутрово-сірі. А в руці тримав елегантну тростину з золотою бамбулькою. З його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка. А очі — очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять. Власне кажучи, все його лице освітлював радісний усміх.- Ну, заходьте! Але будьте обережні, дорогі дітки! Не очманійте! Не дуже хвилюйтеся! Дотримуйтесь тиші! Містер Вонка відчинив двері. П’ятеро дітей і дев’ятеро дорослих проштовхалися в них — i яка ж дивовижна картина виникла в них перед очима!

Вони стояли посеред чудової долини. Обабіч простягалися зелені луки, а поміж них текла велика коричнева ріка. І ба більше, посеред ріки шумів велетенський водоспад — вода стікала з стрімкої скелі, закручувалася щільними пластами, а тоді з розмаху верглася в бурхливий вир, що клекотів піною та бризками. Під водоспадом (і це було найдивовижніше видовище) звідкілясь із височенної стелі звисало до самісінької річки ціле гроно велетенських скляних труб! Труби ті були таки справді велетенські. Було їх з добрий десяток, і вони висмоктували з річки коричневу каламутну воду, переганяючи її бозна-куди. А оскільки були вони зі скла, то всі бачили, як та рідина тече й булькоче, а ще було чути, як невпинно, заглушуючи ревіння водоспаду, смок-смок-смокчуть труби. Річкові береги поросли мальовничими деревами й кущами — плакучими вербами, вільхами та високими купами рододендронів з рожевими, червоними й бузковими квітами. Луки були всіяні тисячами квіточок жовтця.— От! — вигукнув містер Вонка, підскакуючи й показуючи золотою бамбулькою тростини на коричневу річку.— Це все шоколад! Кожна краплинка цієї ріки — з гарячого рідкого шоколаду найвищої якості. Най-най-най-вищої якості.

Травичку, на якій ви стоїте, любі малята, зроблено з нового сорту м’якої м’ятної цукрової вати, яку я недавно винайшов! Я назвав її цукряткою! Скуштуйте стеблинку! Будь ласка! Це так смачно!Усі механічно нахилилися й зірвали по стеблинці трави — окрім Авґустуса Ґлупа, котрий хапнув одразу цілу жменю. А Віолета Бореґард, перш ніж покуштувати свою стеблинку трави, витягла з рота жуйку, з якою вже побила світовий рекорд, і акуратно приліпила її собі за вухом.— Яке ж це чудо! — прошепотів Чарлі. — Який чудовий смак! Правда, дідуню?— Я б усе це поле з’їв! — захоплено всміхнувся дідунь Джо. — Лазив би на чотирьох, як корова, і схрумав би на цьому полі всю траву, до стеблинки!Та з цим хлопчиськом — справа марна,бо він — мерзенний, а томузнайшли ми кращий шлях йому.«Пора! — гукнули ми в юрбу, —щоб вилетів він у трубу!

— Я хочу вчену, дресировану білочку!І тут виступив наперед пан Солт, Веруччин батько.— Так, Вонко, — солідно проказав він, витягаючи натоптаного грішми гаманця, — скільки хочете за свою скажену білку? Назвіть ціну.— Вони не продаються, — відповів містер Вонка. — Їй білка не дістанеться.— Як це не дістанеться! — зарепетувала Верука. — Я зараз зайду й сама собі виберу білку!— Не смій! — крикнув містер Вонка, та було пізно. Дівчисько рвучко відчинило двері й забігло в цех.— Куди вони її тягнуть? — верескнула пані Солт.— Туди, куди викидають зіпсуті горіхи, — пояснив містер Віллі Вонка. — До сміттєпроводу.

— Дивіться на мене! — кричав він на бігу. — Мене найпершого в світі...— Ні-і-і-і-і! — заволав містер Вонка.— Майк! — заверещала пані Тіві. — Стій! Назад! Ти перетворишся на мільйон шматочків!Та Майка Тіві вже було не спинити. Хлопець летів мов навіжений, а добігши до величезної телекамери, відразу підскочив до рубильника, порозкидавши навсібіч умпа-лумпів.— Бувайте здорові й не кашляйте! — вигукнув він, рвонув рубильник на себе і стрибнув просто під яскраве світло потужної лінзи. Сліпучий спалах. Тоді запала тиша.(...) З телевізора долинув тонесенький голосочок, ніби там пискнула мишка.

— Господи, дитинко! — пропищала пані Бореґард. — Ти надимаєшся, як повітряна куля!— Як чорниця, — уточнив містер Вонка.— Кличте лікаря! — крикнув пан Бореґард.— Проткніть її шпилькою! — підказав чийсь батько.— Рятуйте її! — заламувала руки пані Бореґард. Та врятувати Віолету було годі. її тіло роздималося й змінювало форму з такою швидкістю, що вже за хвилину перетворилося на величезну круглу темно-синю кулю — власне, на велетенську ягоду чорниці, — а від самої Віоілети Бореґард лишилося тільки по парі крихітних ніжок та ручок, що стирчали з величезної круглої ягоди, та ще малесенька голівка нагорі. (…)— Закотіть панночку Бореґард у човен, — звелів він їм, — і везіть у сокочавильний цех.— Сокочавильний цех? — сахнулася пані Бореґард. — Що з нею там робитимуть?— Чавитимуть, — відказав містер Вонка. — Треба негайно вичавити з неї сік. А потім побачимо... Та не журіться, шановна пані Бореґард. Ми її відрегулюємо, хоч би там що. Мені так прикро, чесне слово...

https://www.youtube.com/watch?v=2 WEN5 N00on. M&t=10s

Підводимо підсумки

Підводимо підсумки

Підводимо підсумки

Незвичайне домашнє завдання:

Домашнє завдання:1)https://www.youtube.com/watch?v=Ly5ga. Wx. JSf0 Аудіокнига – прослухайте, а краще прочитайте у підручнику с. 97-1192)https://www.youtube.com/watch?v=k8alyq. Z_XS8&t=35s Відеотрейлер за книгою Роальда Дала "Чарлі і шоколадна фабрика«3) https://www.youtube.com/watch?v=TWs. Fsz. Ha5 SY Експрес-урок Роальд Дал. "Чарлі і шоколадна фабрика"

Творче завдання

Пазли – Р. Дал «Чарлі і шоколадна фабрика»

Анаграми