КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
«НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Есе
«Засоби формування мотивації до навчання на уроках математики»
Викладач : Маляренко Олена Іванівна
м. Нікополь
2023р
Мотивація є важливим фактором розкриття навичок, можливостей, умінь здобувача освіти у межах навчальної дисципліни та є основою формування висококваліфікованої, успішної особистості у майбутньому. Більшість здобувачів освіти, які приходять навчатися в заклади професійної(професійно-технічної) освіти мають слабку мотивацію до навчання. Вони вважають, що математика їм не потрібна, вони прийшли отримати професію. Деякі здобувачі освіти, закінчивши 9 класів, ніколи не були біля дошки, не розв‘язували задач. Дехто, прочитавши задачу, не може зрозуміти про що йдеться мова. Перед викладачем стає задача. Як зацікавити ? Як спонукати до навчання? Які методи застосовувати до формування мотивації до навчання?
Використання новітніх навчальних методів стимулює формування стійкої мотивації здобувачів освіти до постійного саморозвитку, зацікавленості у навчальному предметі.
За допомогою наступних прийомів та методів навчання можна сприяти формуванню таких мотивів у здобувачів освіти:
•створення проблемної ситуації;
•застосування методу доцільних задач і задач з практичним змістом;
•створення ситуації успіху, зацікавленості, захоплення;
•використання історичного матеріалу, досягнень вітчизняної науки;
•використання методу аналізу життєвих ситуацій;
•організація пізнавальних ігор (ділових, рольових та інших);
•застосування аналогій, порівняння, протиставлення;
•використання математичних ребусів, кросвордів, завдань із прихованою помилкою та інш.
У своїй практичній діяльності я застосовую різні сучасні підходи, які необхідні для формування позитивної мотивації навчальної діяльності здобувачів освіти на уроках математики.
Одним із методів є створення ситуацій зацікавленості шляхом використання тематичних кросвордів, загадок, ребусів, ігрових моментів, здійснення самостійних досліджень та перегляду відеофрагментів або ж мультимедійних презентацій. Активізація пізнавальної діяльності додатково може бути підвищена шляхом створення проблемної ситуації Дана проблема може бути сформульована як самим викладачем, так і здобувачамі освіти. Наприклад: в 11 класі на уроках геометрії перед вивченням теми «Площа поверхні циліндра» здобувачі освіти отримують завдання обчислити площу бічної поверхні циліндра, вимірявши площу його розгортки (прямокутника). Скориставшись тим, що одна сторона прямокутника дорівнює довжині кола основи, а друга висоті циліндра здобувачі освіти самостійно формулюють гіпотезу, що площа бічної поверхні циліндра обчислюється за формулою Sб = 2пrh .
Наступний метод передбачає створення ситуацій успіху, що полягає у формуванні таких навчальних завдань, за допомогою яких можливо підвищити усвідомлення здобувачем освіти його здібностей, сприяти підвищенню внутрішнього задоволення від навчального процесу. Найбільш часто застосовується підхід «Склади алгоритм». Наприклад: під час вивчення теми «Показникові рівняння» здобувачі освіти 11 класу вчаться складати алгоритм розв’язання рівняння, переходячи від показникового до лінійного. Даний метод сприяє подоланню психологічного напруження здобувача освіти та закріпленню і узагальненню знань з декількох тем.
Одним із методів, який я використовую, є виконання інтерактивної вправи «Акваріум», яка активно застосовується на уроках під час розв’язуванні задач та вправ, що вимагають аналізу та вибору правильного шляху розв’язання (тема «Многогранники»).
Іншим ефективним методом є використання пізнавальних ігор, тобто вікторин, ігор-змагань, що найбільш доцільно застосовувати для узагальнення та систематизації знань здобувачів освіти з певних тем. Під час вивчення теми «Конус» доцільно використовувати вікторину «Хрестики-нулики». Основною метою інтелектуальних ігор є розвиток творчих та розумових здібностей, логічного мислення, підвищення рівня ерудиції, виховання почуття колективізму та відповідальності. Відомо багато різноманітних інтелектуальних ігор: математичний бій, математичний хокей (футбол), математичний ярмарок, математичне лото. Великою популярністю користуються ігри — аналоги телевізійних передач: брейн-ринг, поле чудес, щасливий випадок тощо. Разом зі здобувачами освіти проводили: Щасливий випадок, «Інтелектуальне кафе», «Математичний аукціон», турнір «Сьома грань», «Математичний квест» та інші.
Особливу роль у підвищенні мотивації навчальної діяльності здобувачів освіти відіграють методи, базовані на навчальній дискусії щодо життєвих ситуацій, під час яких формуются практичні навички використання отриманих на уроках математики знань . Наприклад: тема «Паралельність прямих і площин». Використовую задачі професійної спрямованості (відповідно до професії). Приклад для професії «Машиніст крана металургійного виробництва. Стропальник».
Задача: Навести приклади мимобіжних, паралельних прямих, що перетинаються в конструкціях мостового крана.
Розв‘язання таких задач дає можливість пов’язати вивчення теорії з практикою.
Одним із методів активного навчання, є метод проектів, який стимулює здобувачів освіти до розв’язання проблем; розвиває критичне мислення; здобувачі освіти набувають навичок роботи з інформацією; вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві. Проектна діяльність відкриває лідерів, які уміють організувати роботу в своїх групах, розвиває вміння співпрацювати, відчувати себе членом команди, брати відповідальність на себе. Проектний метод застосовується педагогом для того, щоб здобувачі освіти краще зрозуміли зв’язок між теоретичним матеріалом та його практичним застосуванням.
Навчальний проект «Теплиця – годувальниця» для здобувачів освіти за професією «Електрогазозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах» з теми «Многогранники». Здобувачі освіти під час проекту навчились використовувати здобуті знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб. Здобувачі освіти спроектували макет теплиці, зробили математичні розрахунки всіх необхідних матеріалів (метал, плівка, електроди, фарба). Під час уроків виробничого навчання під керівництвом інструктора та майстра виробничого навчання виконали зварювальні роботи.
Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, що стимулює інтерес до її вивчення, до наукової творчості, формує критичне ставлення до фактів, дає здобувачам освіти уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури. Ознайомлення із біографіями видатних учених-математиків, зокрема українських, сприяє національному і патріотичному вихованню.
Ефективним засобом підвищення мотивації та розвитком творчих здібностей здобувачів освіти у навчанні є позакласна робота з математики. Це дає можливість розширити і поглибити знання, розвинути творчу активність і самостійність здобувачів освіти, здібності, кругозір та підвищити інтерес до предмета.
В групі кухарів була дівчинка, яка на уроках не виходила до дошки, не писала у зошиті, як я не намагалась щоб вона щось робила. Під час підготовки до тижня математики, з‘явилася ідея обрати її «Принцесою Геометрії» на захід «Турнір кмітливих». Вона погодилась і стала готуватись до тижня. Захід проводився у формі театралізованої експрес – вікторини. До оточення принцеси були обрані охоронці, придворні вчені (хлопці з групи вальцювальників). На заході хлопці-охоронці до «Принцеси» відносились дуже чуйно і уважно. Захід пройшов на високому емоційному рівні. В заході крім здобувачів освіти взяли участь адміністрація, майстри виробничого навчання, викладачі. Дівчинка Принцеса в цей день була «зіркою». Вона відчула успіх, інтерес, увагу до себе. Багато здобувачів освіти бажало з нею зробити спільне фото. Після тижня математики наша «Принцеса Геометрія » вперше підняла руку на уроці математики і висловила бажання працювати біля дошки. Вона почала працювати на уроках.
Створення зацікавленого ставлення до навчання не втратила актуальності до сьогодні. Одним із перспективних шляхів розвитку і підвищення мотивації навчання є впровадження нетрадиційних методів і форм організації навчальної діяльності, використання можливостей Internet ресурсів, головними елементоми якої є пробудження мотивації до вивчення теми уроку, зацікавленості у ньому, бажання активно працювати.
Література
1. І. С. Маркова. Інтерактивні технології на уроках математики – Харьків. Вид. Гр. «Основа» 2007 р.
2. В. М. Подільський. Приймання формул в навчальній діяльності – Харьків. Вид. «Ранок» 2007 р.
3. А. М. Каміносов. «Основи технології навчання» - Харьків. Вид. Гр. «Основа» 2006 р.
4. 4.Науково-методичний журнал «Математика в школах України. Позакласна робота.» - видавництво «Основа».
5. Воєвода А.Л. Зацікавити математикою: 5 – 11 класи. – К.: Редакції
газет природничо-математичного циклу, 201
6. Інформаційно-методичний журнал "Школа2", № 6, червень 2006 р.
7. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. -уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.
8 Науково-методичний журнал "Математика", № 30, жовтень 2007 р.
9. Пашкуріна О. Б. Байка у світовій літературі: Система уроків із застосуванням інтерактивних прийомів "мікрофон", "робота в парах", "коло думок", "асоціативний кущ", та ін. //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 9. - C. 22-30.
10.ВольфовськаТ. Становлення інтерактивних умінь як психологічна проблема інтеграції особистості в суспільне життя //Педагогіка і психологія. - 2002. - № 4