Майстер-клас на тему: “Застосування інтерактивних методів навчання на уроках математики при вивченні розділу “Показникова та логарифмічна функції””

Ржищівський індустріально-педагогічний фаховий коледж

Майстер-клас на тему:

“Застосування інтерактивних методів навчання на уроках математики при вивченні розділу “Показникова та логарифмічна

функції””

викладач математики Корж Наталія Володимирівна

2024

Опис досвіду

Я - вчитель, викладач, суб’єкт освітньої діяльності, один із основних елементів моделей освіти.

Я навчаю, навчаюсь, шукаю, сумніваюсь, обираю, приймаю рішення. Яку головну мету я ставлю перед собою, коли прямую в аудиторію де на мене очікують. Чи не очікують? Хто для мене учні? Вони ті, кому я маю передати сукупність певних знань з певного предмету чи дисципліни, чи ті, кого хочу навчити вчитися? Навчитись обробляти і використовувати інформацію, навчити аналізувати, систематизувати, порівнювати,узагальнювати,... Скажу просто - навчити мислити!

Я відкриваю двері і переді мною погляди моїх учнів. Вони різні, але вони так багато можуть сказати. І вони говорять. Говорять інколи мовчки, інколи опосередковано, через прояв чи відсутність інтересу до уроку. Інколи намагаються ігнорувати, демонструвати байдужість. І якщо мені вони не є байдужими, я завжди маю бути в пошуку.

Передісторія мого вибору, щодо інтерактивних методів навчання.

2 курс (11 клас). Вивчаємо теми розділу “Показникова та логарифмічна функції”. Перші теми, що стосуються показникової функції долаємо. Є розуміння, є позитивний результат.

Переходимо до логарифмів та логарифмічної функції. Спостерігаю появу деякого роздратування. Лише декотрі учні з навчальної групи відповідають на питання, розв’язують вправи і розуміють завдання. Тема непроста, це зрозуміло. На додаток, на уроці розгортається дискусія: “А для чого нам в житті потрібні логарифми? Де ми їх будемо застосовувати?” Такі запитання від наших учнів ми чуємо часто. І на цей раз вони мене зовсім не здивували. Я запитала себе: “Що робити? Вони мають подолати в собі небажання працювати над цією темою програми”.

Розмірковуючи над проблемою, я прийняла рішення, котре озвучила на черговому уроці.

Подібні методи та прийоми я використовувала і раніше, але застосовувала їх в групах старшокурсників. Тепер вирішила експериментувати і в цій ситуації.

На уроці було озвучено прізвища трьох учнів, котрим на певний час передавала свої повноваження навчати. Решті учнів потрібно було вибрати одного із трьох названих, із ким би вони мали бажання працювати. Звичайно, були умови, котрих потрібно було дотримуватися: підгрупи мають бути однакові по кількості та не формуватись за принципом “сильний-слабкий”. На моє приємне здивування, учні дуже швидко створили три групи. Домашнє завдання для “вчителів” - підібрати завдання певного типу, котрі вони будуть використовувати при розгляді в своїй групі. Домашнім завданням решті - повторити, вивчити основні означення та властивості по темі. Мета нашого експерименту також була озвучена: по завершенню вивчення теми проводимо математичний батл.

Протистояння трьох команд, які були сформовані без участі викладача, математичний “танець” трьох команд, що готуються до змагання самостійно, це дивно, але - це виклик, це нове.

Наступні уроки я здебільшого була спостерігачем. Іноді мої “вчителі” просили допомоги. Іноді в межах команд виникали дискусії, спори. Скажу відверто, я була задоволена роботою моїх “вчителів”.

Звичайно всі чекали батлу. І от урок-підсумок. Я спостерігала певну напругу в очікуванні протистояння команд. Мої учні не запідозрили лише одного: наш математичний батл -це виклик власним упередженим думкам про те, що вони не можуть справитись з темою успішно. Тому: “Змагаємось із “собою вчорашнім”. І бачимо результат сьогоднішніх досягнень. Результатом були задоволені всі. Тему ми подолали. А насправді, напевно, не логарифми, а своє упереджене бачення “нам це не потрібно, тому нам це нецікаво”.

Надаю зразки блоків завдань, котрі отримали мої “вчителі” для підготовки до математичного батлу. Це орієнтована підбірка вправ на які вони мали орієнтуватися в процесі навчання. Підготовку до батлу вони мали проводити не лише на уроках. Домашнє завдання своїй підгрупі визначали самостійно.

Блок 1

Обчислити:

𝑙𝑜𝑔 125                                      𝑙𝑜𝑔6 36                                                   𝑙𝑜𝑔2 16

Блок 2

Спростити вираз:

           𝑙𝑜𝑔0,52       𝑙𝑜𝑔0,58                                        𝑙𝑜𝑔93      𝑙𝑜𝑔927

Блок 3

Порівняти вирази:

𝑙𝑔 2               𝑙𝑔 0, 5                                             𝑙𝑜𝑔 2          𝑙𝑜𝑔 3

Блок 4

Розв’язати рівняння:

𝑙𝑜𝑔3(2𝑥 + 1) = 2   𝑙𝑜𝑔2𝑙𝑜𝑔3𝑙𝑜𝑔4𝑥 = 0 Блок 5

Розв’язати нерівність:

𝑙𝑜𝑔 4 𝑥 ≥ 2                                                            𝑙𝑜𝑔 2 (2𝑥 + 1) ≤ 4 𝑙𝑜𝑔 2 2

Блок 6 ⋆

Розв’язати рівняння чи нерівність:

𝑙𝑜𝑔 ₅𝑥 + 𝑙𝑜𝑔₅𝑥 − 2 = 0                              𝑙𝑜𝑔3(𝑥 + 4)≥𝑙𝑜𝑔3(2 − 3𝑥)

Підсумкова робота, яку виконували всі учні мала 12 завдань. Ці завдання були аналогічними завданням кожного із 6 прописаних вище блоків. Завдання 6 блоку не були обов’язковими для всіх, проте були обов’язковими для “вчителів”.

Звичайно, при виставленні тематичної оцінки було враховано роботу учнів, які навчали своїх одногрупників.

Скажу більше, я побачила, що цей метод навчання групою був сприйнятий досить позитивно, тому розумію є перспектива продовження нашої співпраці з використанням даного методу.