Засоби розвитку дивергентного мислення молодшого школяра

(виступ на засіданні методичного об’єднання)

З власного досвіду

Кожна дитина народжується здібною від природи, треба тільки вміло допомогти розкритися її талантам. В своїй педагогічній діяльності сучасний  вчитель прагне, щоб дитина використовувала отримані на уроках знання в нестандартних ситуаціях, інакше знання залишаються непотрібним багажем.

Відомо, що А. Ейнштейну і У. Черчилю вчитися в школі було важко, але не тому, що вони були неуважними і недисциплінованими, як вважали вчителі. Насправді це було далеко не так, але викладачів просто дратувала їхня манера не відповідати прямо на поставлене питання, а замість цього задавати якісь «недоречні» питання на кшталт: «А якщо б трикутник був перевернутим?», «А якщо замінити воду на ... ?», «А якщо подивитися з іншого боку»» і т. п. Тобто мислили вони нестандартно, не так як усі.

Зараз я хочу перевірити, яке мислення притаманне тим, хто присутній на нашому засідання.

Вправа «Нитка»

У мене є нитка, на якій я зав’язала  вузлик. Запропонуйте її застосування.

А якщо декілька таких ниток сплести в сітку, то чи розшириться спектр її використання? Як саме?

Американський психолог Дж. Гілфорд, узагальнюючи проведені в подібному напрямку  дослідження, виділив два типи мислення: конвергентне,необхідне для знаходження єдино точного рішення задачі, і дивергентне, завдяки яким виникають оригінальні рішення. Так одні з нас  вважають, що існує єдино вірне рішення, і намагаються знайти його за допомогою вже наявних знань та логічних міркувань.

Всі зусилля концентруються на пошук єдино правильного рішення. Таке мислення називається конвергентним.

Інші, навпаки, починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розглянути якомога більше варіантів. Такий «віялоподібний» пошук, мислення, що йде одночасно в багатьох напрямках найчастіше приводить до оригінальним рішень, властивий дивергентному мисленню.

На жаль, майже все наше навчання спрямоване на активізацію саме конвергентного мислення. Такий ухил у педагогіці - біч для творчого людини.

Творчим людям зазвичай властиве дивергентне мислення. Вони схильні утворювати нові комбінації із елементів, котрі більшість людей використовують певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного. Спробуйте придумати який-небудь малюнок на основі кружечка.

Ну, що Вам приходить в голову? Чоловік?, Помідор? Місяць? Сонце? Вишня... Це стандартні відповіді, які дає більшість. А як щодо «шматка сиру "Чедер"» або «сліду невідомої тварини», або «зграї вірусів під мікроскопом у краплі води». Це вже нестандартно. Інакше кажучи, це творчі відповіді.

Розвитку дивергентного мислення, яке йде одночасно в багатьох напрямках, сприяє безліч різноманітних вправ, прийомів, які можна застосовувати на будь-яких уроках, на будь-яких його етапах. Для того, щоб досягнути креативності, слід кидати виклик усталеним твердженням та правилам. Адже рухаючись вивченою стежиною, наше мислення часто упускає з поля зору приховані можливості, які знаходяться поза нею.

Перше, з чого треба почати, щоб розвинуту своє дивергентне мислення, це дати самому собі дозвіл бути людиною творчою, веселою, не підлаштовуватися під думку та стиль мислення інших людей, бути готовим до генерації нових ідей, відкритим до нових знань та використанню всього свого творчого потенціалу, відшукувати нестандартні рішення. Тобто дати самому собі дозвіл дійсно бути унікальною, неординарною людиною.

Тож давайте напишемо з вами розписки, де все це собі офіційно дозволимо. І цей документ дасть нам додаткові емоційні сили в скрутних життєвих ситуаціях.

Розписка

Я, _______________________________________, сьогодні_________________ даю собі офіційний дозвіл бути людиною творчою, веселою, ніколи не підлаштовуватися під думку та стиль мислення інших людей, бути готовим до генерації нових ідей, відкритим до нових знань та використанню всього свого творчого потенціалу, відшукувати нестандартні рішення. Бути людиною унікальною. «____»______________20____ рік                                       __________________                                                                                                          (підпис)

Урок як основа для розвитку дивергентного мислення

Основною формою, на якій відбувається розвиток дивергентного мислення молодшого школяра є навчальна діяльність на уроці.  Зараз ми з вами познайомимось лише з декількома прийомами, які  який допомагають розвинути у дітей дивергентне мислення:

• метод піктограм
• метод мнемотехніки та моделювання в нестандартних ситуаціях.

Робота зі словниковими словами (метод піктограм)

Метод піктограм – це те саме малюнкове письмо, де слова замінені символами або спрощеними малюнками.

Щоб полегшити процес запам'ятовування тієї чи іншої орфо­грами, можна запропонувати замалювати слово за допомогою пік­тограми, але так, щоб у малюнку була схована саме та літера, яку необхідно запам'ятати.

Наприклад:

Аналогія

Наприклад, для вивчення авторів музики та слів Державного гімну України можна скористатися прийомом "Аналогія". Слова написав Павло Чубинський,а на музику поклав слова Михайло Вербицький. Такі аналогії дають змогу легше і швидше запам'ятати потрібну інформацію.

Такі прийоми запам’ятовування неміцно врізаються в пам'ять дітей. Вони в подальшому самостійно придумують собі піктограми та аналогії, щоб краще запам’ятати вивчене.

Метод мнемотехніки

Дивергентність розвитку дитини в молодшому шкільному віці передбачає пошук нових ознак, властивостей, дій та способів поводження в нестереотипній ситуації, переборення стереотипів в діяльності, поведінці, навчанні. Одним із прийомів, який допомагає розвинути дивергентне мислення є мнемотехніка.

Мнемотехніка або мнемотехнологія  – це процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів, побудованих на штучних асоціаціях. Це технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці. Мнемотехніка використовує природні механізми пам'яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам'ятовування, збереження і пригадування інформації.

Іншими словами, мнемо прийоми - це своєрідні хит­рощі, що полегшують запам'ятовування. Їх часто використовують на своїх уроках вчителі початкових класів, а також вчителі-філологи.

Дзвінкі та глухі

• Так, наприклад, глухі звуки у нас ходять в «усе це кафе птах і чаша» та носять навушники.
• Дзвінкі ж в кафе не ходять, але носять з собою дзвіночки.
• Перед очима дітей завжди знаходиться табличка букв та звуків, до якої вони звертаються на уроках української мови.
• Щоб запам’ятати дзвінкі звуки, достатньо знати глухі, бо в кожного глухого є свій друг – дзвінкий, крім звук «ф» - який завжди фиркає.
• Сонорні звуки  викопали з ямок, тому вони голосніше за дзвінких голосять: «Вирили мне ой!» В цій фразі заховалися всі сонорні звуки.

Букви я, ю, є

Діти плутають твердий та м’який. Особливі труднощі виникають при вивченні букв я, ю, є, які можуть позначати то один, то два звуки. А тут все просто! І допомагає нам запам’ятати особливості фонетичного розбору прийом мнемотехніки, що будується на основі штучних асоціативних зв’язків.

На уроках я розповідаю, що звуки в словах живуть, як люди. У кожного є свої сусіди. Особливо потрібно бути уважним, якщо ваш сусід я, ю, є. Вони можуть бути добрими, а можуть бути злими та сердитими.

• Вони стають дуже добрими, якщо коло них живе приголосний. Приголосні тихі, ніколи не кричать, ходять до кафе чи граються дзвіночками. Тому я, ю, є приголосний завжди пом’якшує, хоче з ним подружитися і носить йому подарунки. (=).
• Якщо ж біля я, ю, є стоїть голосний, то я, ю, є перестають бути добрими сусідами. Бо голосні кричать, горлають. Через це я, ю, є починають сердитися і товстіти від цього – позначати 2 звуки.

Фонетичний розбір

При фонетичному аналізі звука у нас також є свої «секрети». Діти знають деякі секрети. Наприклад, що ї – завжди товста (позначає 2 звуки), а І та Ь – завжди дарують подарунки сусіду – пом’якшують його. Буква щ – розпадається на 2 звуки і т.п.

Ось як дає традиційна методика послідовність розбору звука.

• Визнач це голосний чи приголосний, твердий чи м’який, дзвінкий чи глухий.

1. Роздивись слово та визнач сусідські пастки.
2. Підкресли місце, де треба бути уважним.
3. Починай розбирати слово.

Ось як ми розберемо слово Юлія. Воно досить вдало поєднало в собі всі пастки.

Тобто фонетичний розбір ми запам’ятовуємо використовуючи прийом  штучних асоціативних зв’язків.

Запам’яталочки

Ще один досить вдалий прийом, який полегшить запам’ятання та сприйняття інформації – запам’яталочки. Всі ми з дитинства послідовність кольорів спектра школярі за­пам'ятовували за допомогою фрази «Каждый охотиник желает знать, где сидит фазан», де початкові літери слів кодують назви кольорів.

Я широко застосовую на уроках української мови та природознавства саме прийоми мнемотехніки. Це можуть бути вже відомі, складені до нас, запам’яталочки, як ми називаємо цей прийом з дітьми.  Це вже і готові раніше придумані фрази, і ті, о ми складаємо під час уроків.

Усе це кафе «Птах і чаша» (глухі приголосні)

Де ти з’їси цю чашу жиру – (де ховається правило 9, правопис іншомовних слів).

Ще їжджу – (шиплячі, коли в 4 класі вчимо відмінювання іменників)

Сце їздзу ( свистячі) та под..

Мавпа Буф (губні, перед якими пишемо апостроф)

Ось яку запамяталочку ми склали з минулим випуском, щоб запам’ятати порядок розбору іменника.

Іменник

Слово їде – ПФ (означає виписую слово, ставлю в початкову форму)

ВеЗе ІНу (власна – загальна, істота - неістота)

РіЧ Веде (рід, число, відмінок)

Дієслово

Для дієслова трішки складніше. Ми проводимо слідство.   (Чачи тема, рід, дієвідміна)

Знову ж таки: слово їде (п ф)

В якому часі воно їде? (Ча)

Одне чи з кимось? (Чи)

О (те - ма)

Рід (ким ти був у минулому?)

Дієвідміна

Розбір речення

МІП ДПУ

М – мета висловлювання

І – інтонація

П – просте чи складне

Д – двоскладне чи односкладне

П – поширене чи непоширене

У – ускладнене чи неускладнене

Ви можете придумувати свої запам’яталочки, свої історії чи використовувати вже вигадані до нас. Такі веселі способі заучування дуже подобаються дітям, а найголовніше, що вони ефективні.

На початку виступу ви написали розписки, де дали собі слово бути відкритими та мислити нестандартно.

Пропоную всім присутнім побувати у ролі учнів і методом «Оживлення і послідовних асоціацій» запам’ятати назви планет сонячної системи у порядку віддаленості від Сонця.

  М  В  З  М  Ю  С  У  Н  П

Далі всі гуртом «оживляємо» кожну літеру (добираємо сло­во, яке починалося б на цю літеру) та зв'язуємо слова у цікавий мультфільм.

Наприклад: М — мама, В — варила, З — з, М  - м'яса, Ю — юшку, С — співаючи, У — українські, Н — народні, П — пісні.

Таким чином, придумане речення «Мама варила з м'яса юшку, співаючи українські народні пісні» легко запам'ятовується дітьми (за умови повторень у різних видах: всі гуртом, у парах, струмоч­ком і т. д.).

Але є умова: вчитель не повинен давати дітям для запам'ятовування готове речення. Воно запам'ятається, якщо діти складуть його самі.

Спробуйте ви скласти запам’яталочку, щоб  вивчити міри довжини чи назви планет.

«Старенька дала малюкові калач», де перші літери кожного слова означають назви одиниць виміру в порядку їх зростаючого значення. Так дитина зможе запам'ятати сантиметр, дециметр, метр і кілометр.

«Маша визбирує зорі – монети, Юра стрибає у нові планети» або «Маленький Василько з маленьким Юрком співали українські народні пісні»

Дивергентне мислення молодших школярів - особливий вид мислення, яке передбачає, що на одне і те ж питання чи завдання може бути кілька правильних та рівноправних варіантів і способів виконання, що цей вид мислення лежить в основі творчого мислення учнів та їх творчої діяльності.

Дивергентне мислення лежить в основі продуктивного та креативного мислення. Діти з розвинутим дивергентним мисленням шукають нові ознаки, властивості, дії та способі поводження в нестандартних ситуаціях. Вчені виділили наступні риси (ознаки) дивергентного мислення: його гнучкість, оригінальність, легкість в пошуку варіантів виконання творчих завдань. Найкраще таке мислення розвинуте у дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку.

Моделювання без правил

Запропонуйте якнайбільше оригінальних способів використання  баночок з-під кави

Практична робота

Кожен футляр наповнюємо гречкою, квасолею, гайками тощо.

Як його можна використовувати в цьому випадку?

Це у нас буде музичний шейкер.

Під фонограму пісні «Надежда» виконуємо «свій» супровід та співаємо.

Что же всех нас в школы привело?

Мы путей полегче не искали.

Ум, улыбки и души тепло

Милой детворе мы отдавали.

Ради утвержденья доброты,

Через все сомненья и невзгоды

Пронесем высокие мечты

И познаем радости и взлеты.

Нас школа звонками зовет,

Душа к ней по-прежнему рвется,

А в школе ждет юный народ,

Что нашей надеждой зовется.

Я бы сравнила правило учебника с основным, важным, «калорийным» продуктом без вкуса, а мнемоприем – это естественная пищевая добавка, которая придает ему вкус, запах, цвет, вызывая аппетит.

На  родини до зими осінь мостить килими