Засоби сатиричного змалювання образу Герасима Калитки. Інші образи твору (за трагікомедією Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіІван Карпенко-Карий

1. Що означає прізвище головного героя? 2. Хто такий Копач? 3. Про чиє весілля йдеться у першій дії.4. Скільки землі у Калитки? 5. Як заробив Калитка гроші на придбання землі? 6. Чому Савка прийшов до Герасима? 7. Про що свідчить той факт, що Савка і Калитка – куми?8. Із ким Савка готовий спілкуватися, аби дістати гроші? 9. Що запросив Калитка за позичені гроші?10. Чому Калитка серед зразків, які дав йому Невідомий, не міг відрізнити фальшивих грошей від справжніх? 11. Із якою прихованою метою батько посилає Романа до Пузирів? 12. У чому, за розповіддю Романа, виявилася нечесність Калитки? Літературний диктант

1. Що означає прізвище головного героя? (Гаманець)2. Хто такий Копач? (Колишній військовий, шукач скарбів)3. Про чиє весілля йдеться у першій дії (Романа і Мотрі).4. Скільки землі у Калитки? (Двісті десятин)5. Як заробив Калитка гроші на придбання землі? (Своєю працею, працею рідних і наймитів)6. Чому Савка прийшов до Герасима? (Щоб позичити гроші)7. Про що свідчить той факт, що Савка і Калитка – куми?( Колись вони були рівні за статками, друзями)8. Із ким Савка готовий спілкуватися, аби дістати гроші? (Із самим нечистим)9. Що запросив Калитка за позичені гроші? (Запродажню на воли) 10. Чому Калитка серед зразків, які дав йому Невідомий, не міг відрізнити фальшивих грошей від справжніх? (Тому що всі були справжніми)11. Із якою прихованою метою батько посилає Романа до Пузирів? (Щоб потім посватати одну із дочок багатого Пузиря)12. У чому, за розповіддю Романа, виявилася нечесність Калитки? ( Він не додав приданого за дочкою)Літературний диктант

Засоби сатиричного змалювання образу Герасима Калитки. Інші образи твору(за трагікомедією Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»)Тема уроку

Епіграфи уроку: Народна мудрість. Срібло – золото тягне людину в болото. Грошей багацько, а щастя мало.

– Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?– Які засоби сатири вам відомі?– Із кого насміхається автор твору? «Коло думок» – Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний?– Що і як висміює мистець у п’єсі?– Чи можна ці образи вважати комічними?

Засоби комічного: Гротеск (фр. grotesque, від італ. grotta — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним. Іронія (гр. eironeia — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Засоби комічного: Сарказм (гр. sarkasmos, від sarkazo — рву м’ясо) — троп: глузу-вання над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький доіронії. Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на викриття певних вад людського характеру чи недоладності в житті людей, у їхній поведінці. У гумористичних творах смішне зображується в добродушному жартівливому тоні.

Засоби комічного: просторічні та лайливі слова; уживання іменників та займенників середнього роду; комічний портрет; комічні порівняння, фразеологізми; іронія; комічні ситуації, події; комічні прислів’я.

Робота в групах. Характеристика образів. Калитки. Дружини, сина Романа, МотріКума Савки,копача Бонавентури

- Чи погоджуєтеся ви із думкою, що немає нічого ціннішого в людини, ніж життя?- То чому ж тоді головний герой Герасим Калитка, ридаючи, говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Ми не знаємо, яким Калитка був у молодості, що сприяло розвиткові в ньому такої скнарості, але знаємо закінчення – повне розчарування, втрата грошей і мети, відчай. Автор майстерно, з великим почуттям гумору розкрив образ скнари та шахрая, висміяв такі вади людського характеру, як жадібність, заздрість і нечесність. Калитки («Сто тисяч»)

І група— «Ох, земелько, свята земелько - Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;Герасим Калитка — «…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і перезаложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;— «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;Для Герасима Калитки не існує такого поняття, як кохання. Думаючи одружити сина, він думає тільки про те,скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми. Никодимович називає науку забавкою дитячою. На його думку, всі вчені – голодранці, у них ні землі, ні грошей.

Шляхи збагачення Калиткикрутійлицемірдеспотстяжательдуховна деградація

Прийом «Кластер»Складіть ґроно щодохарактеристики Калитки. Жадібнийскнаранечеснийзаздріснийшахрайжорстокий(Ґронування)грубийдовірливийхитрийпідступнийлицемірнийчерствийзажерливий

«Фішбоун»

проблемапричинапричинафактифакти. ВИСНОВОКМоральність і аморальність

Жадібний, скнара, заздрісний, нечесний, грубий, шахрай, жорстокий, хитрий, лицемірний, обмежений, підступний Працьовитий,хазяйновитий,економний,любить землю. «Терези справедливості»-+

Прийшовши до пам’яті після спроби самогубства, Калитка не звертається до Бога, не дякує за порятунок, а говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Автор зображує згубний вплив грошей на людину, яка втративши важливі людські цінності – любов, повагу, дружбу, милосердя, щедрість, і, не усвідомлюючи цього, перетворюється на людину бездуховну, тобто таку, яка не бачить свого життя без матеріальних цінностей. Отже, драматург засуджує силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює в душі людській те добре і святе, чим наділив її Бог. І сила ця — гроші. Але водночас Іван Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя, показує нам: до чого може призвести людська жадібність.

ІІ група. Дружини Герасима, наймички МотріПараска Іванівна, дружина Герасима Калитки. Весь вік тяжко працювала, «рук з діжі не виймала». У чоловіка ж немає різниці чи наймит, чи дружина – працюй з ранку до вечора. Відчувала, що з ним щось коїться погане. Не хотів у церкву коней давати, казав, що до церкви можна і пішки піти, тут недалеко – три версти, що худобу гонить у празник гріх. Коли щось почала казати, то він погрожував дати по потилиці. «І замолоду з синяків не виходила; бий і на старість!»;Герасим про Параску: «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові». Мотря — дівчина із глибокими почуттями, працьовита і розумна, змальовується в комедії із симпатією. Роман про Мотрю: «Оце дівка! І я ж, здається, не з послід-ніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»;Параска про Мотрю: «…я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»;

ІІ група. Хазяйський син Роман. Роман не має можливості часто бачитись із Мотрею. «…Через хазяйство нема часу і побалакать, поспівать, любенько вкупі. Тепер ми вже й заручені, а волі нема. Де ж вона? Дать би їй звістку, що я тут, а то мати надійдуть, то так заміж і пропаде, не поженихаємося і сьогодні!»Роман – молодий та вродливий парубок, який не пішов в батька. Він добрий, роботящий, розумний, привітний, але діяльність батька дала про себе знати. Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентурою. На відміну від батька не любить брехати та шукати «халяву». Роман поважає своїх батьків, але, маючи свої думки та почуття, відстоює їх. Кохає наймичку Мотрю простим, щирим коханням, яке не хоче міняти на гроші Пузирівни.

Прийом «Кластер»Складіть ґроно щодо. Характеристики. Романа. Працьовитийдбайливийгосподартурботливийрозсудливийвірнийу коханні(Ґронування)синхазяйновитийщирий

ІІІ група. Кум Савка. Кум Савка — бідний селянин, що проживає із Калитками в одному селі, одружений. Він ледве утримує сім'ю. Інколи позичає гроші в Герасима Никодимовича. Савка переступає закон (участь ушахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки)). Коли Калитка не хотів зразу віддати його долю, то Савка вийняв свого ножа, якого приготував, бо знав Герасимову натуру, і сказав, щоб той не розпалював його, бо тут йому й амінь. Гроші в житті Савки «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого не при хаті згадуючи, сатани. Тільки де ж вони з ним познайомились, от що цікаво!» Савка ладен запродатидушу дияволові, тільки б розжитися грошима. «Пішов би до нього в саме пекло; надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей». Він усвідомлює, що його лихий попутав і кається. Хотів легко розбагатіти. « Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає». — Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку?

Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли». Герой розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має «нечисті гроші», тобто, він вже скористався цією можливістю. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продає душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина. Другий учень

ІІІ група. Кум Савка. Кум Савка — бідний селянин, що проживає із Калитками в одному селі, одружений. Він ледве утримує сім'ю. Інколи позичає гроші в Герасима Никодимовича. Савка переступає закон (участь ушахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки)). Коли Калитка не хотів зразу віддати його долю, то Савка вийняв свого ножа, якого приготував, бо знав Герасимову натуру, і сказав, щоб той не розпалював його, бо тут йому й амінь. Гроші в житті Савки «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого не при хаті згадуючи, сатани. Тільки де ж вони з ним познайомились, от що цікаво!» Савка ладен запродатидушу дияволові, тільки б розжитися грошима. «Пішов би до нього в саме пекло; надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей». Він усвідомлює, що його лихий попутав і кається. Хотів легко розбагатіти. « Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає». — Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку?

Прийом «Кластер»Складіть ґроно щодохарактеристики Савки. Сміливийбідністюзмученийнаполегливий(Ґронування)здатнийобачнийвідчайдушнийпростийризикуватидовірливий

ІІІ група. Копач Бонавентура - Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розорився. Копач теж хоче розбагатіти і вже тридцять років копає – за це й прозваний автором копачем, шукає гроші, але поки що так нічого не знайшов. цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактич- на в господарських справах. Копач живе у яко-мусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бенте-жить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет — Боковенька. Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. А викопані гроші він мріє витрати не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки! Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає гроші, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам’янілому дереву, ступці мідній сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура.

ІІІ група. Бонавентура. У разі, якщо не викопає грошей… «Е! У мене опит. Оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. Засяду десь і буду писать, все одно гроші. Я за год напишу стільки, що й на воза не забереш!» Копач так розповідає Роману про свої особливості щодо письменницького таланту: «Тепер всі пишуть: крадуть у других і видають за своє, а я напишу, то буде сама правда потому бачу все, як на долоні… Та якби я хотів, то й зараз би доказав. Мені тілько замість, то з маху напишу що завгодно…Тільки не до того мені. Що там писать. Чортзна-що, писать! Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно…»Бонавентура так говорить про себе: «Боже борони!.. Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв! Спитай своїх, мене всі знають!» Крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. Із повагою Бонавентура ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського.

ІІІ група. Копач Бонавентура«Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...» (Калитка про Бонавентуру) Копач заохочує Герасима до купівлі землі, радить Калитці викопати ставочок, завести рибу: линів, карасів… Копач, на відміну від Герасима Калитки, помічає красу, не проти у леваді біля верби «каші наварить з таранькою та попоїсти по-чумацьки…» Копачеві подобається син Калитки, про це він говорить так:«Я тебе люблю і хочу з тобою попробувати щастя». То ж хоче залучити Романа до спільної справи : «Викопаємо — все пополам. Станеть і тобі, і мені, і нашим дітям. І внукам на весь вік…» Копач дуже проста людина. «Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. Є солома — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав — встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув…»В образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов.

- Прочитайте висловлювання відомих людей та визначте, яка думка об’єднує ці вислови: П’єр Декурсель вважав: «Гроші для людей розумних є засобом, для дурнів - ціллю». Френсіс Бекон наполягав: «Якщо гроші служать не тобі, то вони почнуть панувати над тобою».«Немає нічого святого, щоб гроші не змогли зіпсувати, нічого настільки сильного, чого не можна було б осилити грошима», - вважав Цицерон

Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п'єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні вони залишаються актуальними. І причина цьому — процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси — це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради моральності підростаючого покоління.

Апетити вже не такі, як у Пузиря чи Калитки. Їм уже давай більше. На превеликий жаль, негативних прикладів сьогодні ще багато. Тож і маємо сучасних Пузирів, які, нехтуючи законами, готові на все заради величезних прибутків. Але чого варте життя в безупинній гонитві за багатством та суперприбутками, коли над могилою такого Пузиря не проллється жодна щира сльоза як за людиною? Тож твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» залишатиметься ще довгий час актуальним для нашого суспільства. На відміну від персонажів Карпенка-Карого, нинішні герої не такі однозначні, як у драматурга, вони мають вищу освіту, інколи — в декількох галузях, і безперечний досвід у таємничому світі «тіньового бізнесу», а простіше кажучи, вони майже всі пройшли складну школу через уміння виживати в корумпованих складних структурах. Що ж спільного у героїв Карпенка-Карого та «героїв нашого часу»? Безумовно — прагнення мати якомога більше грошей, одним словом, гроші заради грошей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Українська література: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко.− Київ: Грамота, 2021 р. – 240 с. іл.ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ:-URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL: https://www.google.com/search?q. URL: https://vseosvita.ua/library/zasobi-satiricnogo-zmaluvanna-obrazu-gerasima-kalitki-7966.html-URL: https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-ukra-nsko-literaturi-v-8-klasi-i-karpenko-kariy-sto-tisyach-problema-vladi-groshey-bezduhovnosti-lyudini-zaslipleno-pragnennyam-do-nazhivi-241822.html-URL: https://drive.google.com/file/d/1q. JD3 Io-XJs. Te. Ohya. CVp7n1k. Zg. Qxt2 RPS/view-URL: https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=7258-URL: https://dovidka.biz.ua/sto-tisyach-analiz