Застосування екологічних завдань на уроках географіх та біології

 Вчитель географії та біології

Топорова Тетяна Володимирівна

с. Богданівка

2020

З

Рекомендовано

Методичною радою школи

Протокол № _4__  від _25 лютого__ 2020 р.

Рецензист:

Автор-упоряждник:

Топорова Т.В., вчитель біології та географії відокремленого підрозділу «Богданівської філії І – ІІ ступенів» комунального закладу: «Богданівська опорна загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»

Використання екологічних завдань на уроках біології, географії та позаурочний час. – с. Богданівка, 2020 р. – 40 стр.

АНОТАЦІЯ:

Екологічні завдання, запропоновані в даному посібнику, стимулюють дитячу допитливість, сприяють прояву турботи і занепокоєння за стан здоров'я природи, дають дітям основи знань і навичок, що дозволяють зрозуміти складність розвитку навколишнього світу.

Пропонований посібник має на меті допомогти учням, які цікавляться екологією,  вчителям біології  та географії формувати екологічне мислення учнів на уроках та позаурочний час.

ЗМІСТ

Актуальність.  

В умовах науково-технічної революції людина отримала в свої руки потужні знаряддя впливу на природу. Йому вдалося залучити до процесу виробництва майже всю поверхню планети Земля і вийти в космос. Людина перетворила в сільськогосподарські угіддя мільйони гектарів безплідних, посушливих земель, осушила болотисті місця і перетворила їх у ріллю, сінокоси, поля і пасовища. Але в результаті таких змін значно скоротилися площі лісів, зникли багато видів рослин і тварин, посилився процес антропогенного забруднення атмосфери та гідросфери, стало різко скорочуватися кількість багатьох видів природних ресурсів. У зв'язку з цим постає питання формування екологічної культури учнів.

Актуальність проблеми підвищення ефективності екологічної освіти обумовлена ​​потребою суспільства в збереженні і розвитку здоров'я людей в сучасних несприятливих екологічних і соціально-економічних умовах. Несприятливі зміни в стані здоров'я підростаючого покоління завдають великих соціальних і моральних збиток: знижують інтелектуальний потенціал окремих особистостей і служать причиною нещастя багатьох сімей. Такий підхід також позначає проблему пошуку шляхів і умов формування, розвитку екологічних знань, умінь і навичок в учнів, чому сприяє, на мій погляд, вивчення біологічних і географічних дисциплін.

Якщо люди в найближчому майбутньому не навчаться дбайливо ставитися до природи, вони знищать себе. А для цього треба виховувати екологічну свідомість та відповідальність.

Основне протиріччя лежить в самій діяльності вчителя - це великий обсяг інформації, необхідний для передачі знань, з одного боку і гострий дефіцит часу з іншого боку, сюди ж можна додати недолік в оснащенні матеріально-технічної бази для проведення занять. Сформулюємо проблему: як, в таких жорстких умовах нинішньої реальності, знайти вихід з положення, що склалося і створити таку систему екологічної освіти, при якій буде забезпечуватися зростання рівня екологічної свідомості учнів.

Завдання допоможуть школярам набути навичок виявлення елементарних природних суперечностей, вміння вирішувати знайдені протиріччя і робити висновки на основі отриманих рішень і результатів.

Можна навчити дітей вирішувати екологічні задачі за допомогою прийомів виявлення і дозволу екологічних протиріч, які дозволяють дитині виявити саму суть проблеми, поставити себе на місце природного об'єкта і вирішити задачу так, щоб не нашкодити оточуючим. Цей підхід дозволяє дитині глибше зрозуміти системність навколишнього світу, а «дослідницька» діяльність розвиває і закріплює пізнавальне ставлення дитини до природи, формує здатність до аналітико-синтетичної діяльності.

Вступ

«Найбільша цінність в світі - життя;

чужа, своя, життя тваринного світу і рослин,

життя культури; життя на всьому протязі -

і в минулому, і в сьогоденні, і в майбутньому »

Н.К. Реріх

Гострота сучасних екологічних проблем висунула перед педагогічною теорією і шкільною практикою завдання великої соціальної значущості: виховання молодого покоління в дусі дбайливого, відповідального ставлення до природи, здатного вирішувати питання раціонального природокористування, захисту і відтворення природних багатств.

Повага до людей і планети - це основний підхід до сталого розвитку. У промисловості спостерігається прагнення створювати одночасно технології і продукти для вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату або безпека продуктів харчування, турбота про навколишнє середовище, здоров'я та безпеку жителів планети Земля.

Наше завдання – навчити учнів екологічно мислити, практично застосовувати набуті знання та бережно, раціонально використовувати ресурси, розробляти інноваційні технології, які здатні забезпечити зростання прибутку для  всіх зацікавлених сторін, а також сприяти підвищенню рівня добробуту суспільства.

Для реалізації цих ідей однією з  наскрізних змістовних ліній є «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Таким чином, зміст шкільного курсу сприяє екологічному вихованню учнів і  має для цього великі можливості.

В системі навчання екологічне виховання повинно носити характер непреривного та ціленаправленого процесу, мета якого – зробити кожну людину екологічно грамотною.

РОЗДІЛ І. Виклики сьогодення – екологізація в навчальних закладах. (З досвіду роботи)

В. О. Сухомлинський сказав: «Світ вступає в століття Людини. Більш ніж будь-коли ми зобов’язані думати зараз про те, що ми вкладаємо в душу дитини». Сьогодні зростає значимість і необхідність формування екологічної культури  кожного учня школи через екологічну освіту: навчання, виховання, всебічне формування особистості. У кожного з нас повинно бути розвинене почуття любові до природи, усвідомлення необхідності поваги до всього живого, турботи про нього, а найголовніше – здатність передбачати  наслідки своєї поведінки в природному середовищі, домагатися гармонійного спілкування з природою.

Знання з екології учні отримують на уроках географії, біології, природознавства. Але головне, що учні набувають власний досвід  вирішення екологічних проблем на рівні своєї родини, своєї школи, своєї місцевості. Це дає їм впевненість у своїх силах, підвищує їх соціальну активність.

Видатний педагог В.О. Сухомлинський наголошував: «Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді коли юне серце облагороджується вищою людською красою – добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непри­миренністю до зла... Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини».

Вихованням екологічної культури школярів треба займатися із першого по випускний клас. Від  того, на скільки повноцінно усвідомлюють учні необхідність дбайливого, бережливого ставлення  до природи  як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій  інших людей у природі.  По суті ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина своєї країни, оскільки природоохоронне, екологічне виховання є одним із елементів морально-правового виховання учнів.

Основними методами  формування екологічної культури учнів є: розповідь, евристична бесіда, диспут, екологічні семінари дослідницького напрямку, ігри екологічного змісту, естафети ерудитів, екологічні аукціони тощо. Виховання екологічної культури відбувається у декількох напрямках: дослідницький напрям, інформаційний напрям, туристично-краєзнавчий напрям, організаційний напрям.

Перед учителем завжди постають питання:  як вчити, як виховати самодостатню, екологічно грамотну, креативну особистість? Як знайти «домкрати», які допоможуть учневі зрозуміти всю глибину відповідальності за збереження природного середовища? Хто ж, як не вчитель, розкриє  дітям красу рідної  землі.

В нашій школі проводиться екологізація всього навчально-виховного процесу. Так на уроках природознавства  учні вивчають не тільки будову Землі, але й значення її у природі, для людини; вчаться доглядати за рослинами, вивчають рідкісні і зникаючі види рослин України.  При вивченні тварин вивчають взаємозв'язок тварин з середовищем життя, засоби охорони тварин, тварини Червоної книги України. А на уроках біології доводимо до свідомості дітей, що забруднення навколишнього середовища приводить до зростання кількості серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень, захворювань органів дихання та ендокринної системи. І якщо ще недавно вчених турбувало питання про зникнення окремих видів рослин і тварин, то нині людина  потребує  охорони.        

Екологічна культура – це, більшою мірою, рахунок, самозахист людини від непродуманих  впливів на навколишнє середовище. Це - наш спосіб життя. Якщо ми не будемо  розвивати екологічну культура то природа не пробачить нам цього.

Отже,  я переконана, що девізом кожного вчителя повинні стати слова: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне і те ж, і я прагну, щоб кожен вихованець мислив саме так!»

Екологічна свідомість - це розуміння необхідності охорони природи, усвідомлення наслідків недбалого ставлення до неї. Крім того, екологічна свідомість - це розуміння і усвідомлення того, що кожна людина несе відповідальність за збереження як окремих видів тварин і рослин, так і в цілому життя на Землі

Для досягнення поставленої мети були сформульовані завдання:

1) Створити систему екологічної роботи в школі, засновану на застосуванні знань під час уроків, позаурочної діяльності та проведенні дослідницької роботи з біології та географії;

2) Долучити учнів до природоохоронної діяльності;

3) Залучити місцеве населення до екологічної роботі і вирішення екологічних проблем нашого селища.

Екологічна робота повинна будуватися з урахуванням наступних принципів:

 комплементарності;

 міждисциплінарності;

 безперервності;

 поєднання глобального та краєзнавчого підходів;

 поєднання сприйняття середовища з практикою її охорони.

Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь. Тому під час вивчення курсу увага акцентується на раціональному використанні природних ресурсів, альтернативних джерелах енергії, сучасних методах переробки сміття та ін.

РОЗДІЛ ІІ. Екологізація на уроках географії  як засіб інтеграції ключових компетентностей   учнів            

У середній загальноосвітній школі екологічна освіта носить міждисциплінарний характер і входить в утримання багатьох предметів: природознавства, географії, біології, хімії та ін. Однак шкільна географія в порівнянні з іншими навчальними дисциплінами відрізняється більшою екологізації.

По-перше, зміст провідних ідей предмета є основоположними в екологічній освіті. Так, навчання географії направлено на формування у школярів розуміння цілісності природи Землі, єдність її процесів, природного зв'язку з нею людини, а так само те, що будь-яка діяльність людини і його поведінка в природі повинні бути узгоджені з її законами.

По-друге, в шкільній освіті курс географії - єдиний предмет, який би розглядав екологічні проблеми на трьох рівнях: глобальному, регіональному і локальному на підставі краєзнавчого підходу.

Зміст курсу "Географії материків і океанів" дає можливість конкретизувати загальні питання взаємодії природи і суспільства. У змісті курсу розвивається ідея цілісності, неподільності природи, і на цій основі розглядається необхідність міжнародного співробітництва в справі охорони природи.

У початковому курсі географії відповідно до програми вивчаються сфери Землі, взаємозв’язки між ними і компонентами природи. На краєзнавчому матеріалі школярі одержують уявлення про природні комплекси свого краю, їх зміни під впливом господарської діяльності людини.

При вивченні сфер Землі підкреслюється вплив діяльності людини на рельєф, вивчаючи літосферу, звертається увага на заходи з попередження шкідливих дій. При ознайомленні з гідросферою розглядаються багатства Світового океану – органічні й мінеральні, необхідність їх охорони. Ці ідеї аналізуються на прикладі місцевого природного оточення. Формування поняття про атмосферу передбачає вироблення переконаності в необхідності підтримки чистоти на планеті загалом і населеному пункті зокрема. Таким чином, питання охорони природи включені у всі розділи програми шкільних курсів географії 6-го класу. Програма курсу географії материків і океанів передбачає вивчення залежності стану природи материків від діяльності людини, а також антропогенних змін природних зон і заходів по перетворенню й охороні природи. У першій загальній темі про клімат Землі розглядається взаємодія між кліматом і господарською діяльністю людини. У темі “Африка” з’ясовується господарське значення річок і озер цього материка. У темі “Австралія і Океанія” звертається увага на роль підземних вод для водозабезпеченості життя населення, характеризується зміна тваринного світу і рослинності материка під впливом діяльності людини. Міжнародна співпраця багатьох держав з різними підходами до розв’язання проблем охорони природи розглядається в процесі вивчення Антарктиди. Ідея про ступінь і характер дії людини на природу і природні комплекси розвивається в процесі вивчення Південної Америки. У цій же темі спеціальна увага приділена небезпечним наслідкам винищування тропічних лісів у басейні Амазонки. При вивченні Північної Америки наголошуються причини забруднення великих внутрішніх водоймищ, повідомляються дані про брак в окремих її районах прісної води. При вивченні природних зон увага зосереджена на питаннях зміни грунтів, рослинності і тваринного світу людиною, про організацію перших національних парків на території материка. Екологічній освіті й вихованню при вивченні географії Євразії сприяє ознайомлення зі змістом таких програмних питань, як зміна стану водоймищ під впливом господарської діяльності людини; дефіцит прісної води в окремих районах материка в результаті виснаження і забруднення водоймищ; зміна природних зон під впливом господарської діяльності і необхідність їх охорони. Екологічні знання, одержані при вивченні географії в 6–7-х класах, розвиваються і поглиблюються в процесі вивчення фізичної і економічної географії у 8-му класі – дається переважно фізико–географічний огляд території України. У темах загального фізико–географічного огляду курсу вивчається ряд власне–екологічних питань: раціональне використання й охорона природних ресурсів України; значення клімату в природі і господарській діяльності і її вплив на зміну кліматичних умов; використання і охорона внутрішніх вод країни; ерозія грунтів і заходи з її попередження; поняття природних ресурсів і їх видів; закони про охорону природи; охорона надр, грунтів, повітря, вод, рослинності, тваринного світу; заповідники і заповідники; Червона книга; статті Конституції України про дбайливе ставлення до землі, про охорону природи і обов’язки громадян. При вивченні географії своєї області розвитку екологічної освіти сприяє вивчення корисних копалини окремих адміністративних одиниць, з’ясування їх господарського значення, а також знання кліматичних умов, розвитку сільського господарства, використання внутрішніх вод, заходи по охороні і перетворенню природи області, характеристики природних умов. В курсі соціально–економічної географії України в 9-му класі екологічні знання значно збагачуються. Це відбувається в процесі вивчення таких питань: основні шляхи раціонального використання природних ресурсів, охорона і перетворення навколишнього природного середовища. При огляді найважливіших галузей господарства акцентується увага на участі їх у забрудненні навколишнього природного середовища і на технічні заходи боротьби із забрудненням у сучасних умовах. У огляді економічних районів України екологічні питання вивчаються з урахуванням особливостей природи й економіки кожного з них. З опорою на знання про роль ПТК у підвищенні економічної ефективності виробництва розглядаються умови гармонійної взаємодії людини і природи. Включені в даний курс екологічні питання характеризують різноманітні види активної діяльності людей по вивченню особливостей природи і ресурсів, по пошуку раціональних шляхів природокористування з урахуванням регіональної специфіки природи й економіки.

Отже, на кожному уроці географії, природознавства можливо та потрібно розглядати питання екології.

Екологічні завдання допоможуть вчителеві розвивати екологічні вміння та навики на уроці географії.

 Екологічні завдання під час вивчення окремих тем географії

 Вивчення форм поверхні, характеру залягання порід 

1. Який вплив на поверхню землі здійснює діяльність людей (кар’єри, котловани, насипи тощо)?

2. Який стан досліджуваної території (наявність звалищ, згарищ тощо)?   Ознайомлення з водами, їх використанням та охороною             

1. Який стан прилягаючої до гідрологічного об’єкта місцевості (рослинність, її стан, сліди діяльності людини тощо)?

 2. Як впливає прилегла місцевість на досліджуваний об’єкт?   

Виявлення взаємозв’язку між компонентами природного комплексу своєї місцевості. Використання природного комплексу населенням, зміна, охорона

1. Як використовується людиною заплава річки та який вплив її діяльності (на якій відстані від річки ведеться розорювання, у якому напрямі по відношенню до річки тощо)?

 2. Які заходи по охороні заплави здійснюються? Що ще можна зробити? Що пропонуєте ви?

 Опис природних комплексів з виявленням їх особливостей та характеру впливу на них людини.

 - Встановіть, у результаті чого відбувається ріст яру (під дією талих та дощових вод, діяльності людини). Яка роль рослинності у розвитку яру? Який вплив яру на оточуючу місцевість (знищення орних земель, угідь тощо)? Які заходи необхідно вжити?

  Вивчення місцевого підприємства та опис його згідно з планом

- Поясніть з точки зору раціонального природокористування діяльність підприємства: – витрата сировини, води, палива на одиницю продукції – виробничо–територіальні зв’язки по сировині, паливу, відходам виробництва, готової продукції – застосування ресурсозберігаючої технології – використання відходів виробництва – заходи попередження шкідливого впливу підприємства на оточуюче середовищ, їх ефективність – забезпечення безпеки праці людей, зайнятих у виробництві 

Методологічна основа оволодіння сучасними екологічними знаннями – єдність в системі людина–суспільство–природа. Вивчення предметів природничо-наукового циклу дозволяє озброїти школярів знаннями про різні рівні організації природи, про цілісність і взаємозв’язок природних процесів. На цій основі розкривається використання природи, а також діяльність людини як новий чинник біосферних процесів не тільки локального, але і глобального масштабу.

РОЗДІЛ ІІ. Екологізація на уроках біології  як засіб інтеграції ключових компетентностей   учнів      Мета екологічної освіти полягає в розвитку екологічної культури поведінки учнів до навколишнього середовища, формування відповідального ставлення до природи. При екологізації в навчанні біології необхідно вирішити такі завдання:

· Розуміння сучасних проблем навколишнього середовища;

· Розвиток критичного ставлення в учнів до результатів діяльності людини;

· Вміння аналізувати власну поведінку в природі, формування особистої відповідальності за стан навколишнього середовища.

     У вирішенні цих завдань можна спиратися на основні принципи екологічної освіти:

1. принцип цілісності навколишнього середовища, що формує в учнів розуміння єдності навколишнього світу.

2. принцип міжпредметних зв'язків, що розкриває єдність і взаємозв'язок навколишнього світу.

3. принцип безперервності, що дає можливість використовувати кожний віковий період.

4. принцип взаємозв'язку регіонального та глобального підходів, сприяє залученню учнів в практичну діяльність.

5. принцип спрямованості, що сприяє розвитку гармонійних відносин з навколишнім середовищем.

Багато з цих принципів можна повноцінно реалізувати в рамках уроку.

Екологічні компоненти входять в змісті курсу біології загальноосвітньої школи.

Можна сказати, що з 6-го класу ведеться екологізація біологічних дисциплін. Але, незважаючи на це, при складанні програм необхідно включати лабораторні та практичні роботи з екологічним змістом, а також враховувати питання охорони навколишнього середовища при проведенні екскурсій в природу. Так, при вивченні теми «Загальне знайомство з квітковими рослинами» згадується необхідність з'ясування учням значення рослини в природі і в житті людини; так як ботаніка також вивчає взаємозв'язок рослини з навколишньою природою. Тема «Органи квіткових рослин» (роль безхребетних і інших тварин в запиленні рослин; різноманіття і значення плодів), «Харчування і розмноження рослин» (роль мінерального живлення для рослин; проблема хімізації сільського господарства (мінеральні добрива та пестициди); «Основні відділи царства рослин» (Біологічне різноманіття царства рослин і його функціональне значення; походження культурних рослин.) «Царство Бактерії» (Роль прокаріотів у формуванні сучасної атмосфери і в біологічному кругообігу речовин; санітарна мікробіологія); «Царство Гриби» (Основні деструктори рослинного опади; типи взаємин грибів з рослинами - хижацтво, мутуалізмом (мікориза); «Природні співтовариства» (Поняття про співтоваристві і екосистемі; стійкість екосистем; пристосованість організмів до спільного життя в спільноті; агроценози; охорона рідкісних видів рослин).

При висвітленні теми «Рослини і довкілля» докладно говориться про значення абіотичних факторах екології. Далі розглядається вплив діяльності людини на навколишнє середовище, яка може бути позитивною і негативною. В кінці теми є такі питання, як: Як впливає на природу людина? Для чого створюють лісові смуги? Такі питання змушують учнів думати і самостійно шукати відповіді. У темі «Охорона рослин» звертається увага на створення заповідників, заказників, національних парків.

7 клас «Царство Тварини» застосовується екологічних підхід вивчення, особлива увага звертається на взаємозв'язок організму з навколишнім природним середовищем, на пристосованість тварин і певним чинникам середовища. (Різноманіття тварин. Середовища життя і місця проживання, типи взаємовідносин тварин, рівні і трофічні ланцюги. Для кожного класу тварин: будова, розмноження, умови життя, вплив факторів середовища, значення цих тварин в природі і для людини. ) «Розвиток і закономірності розміщення тварин на планеті» (Причини еволюції тваринного світу; різноманіття видів як результат еволюції; ареали проживання.). Тему «Вплив людини на природні істоти» необхідно розглянути через призму моральних аспектів. Учні дізнаються про роль «Червоної книги», про державні заходи, направлених на збільшення чисельності господарсько цінних видів, акліматизації та реакліматизації, організації заповідників і заказників та інших територій, що охороняються, в яких постійно або частково заборонено втручання людини в природні спільноти.

     8 клас «Нервово - гуморальна регуляція фізіологічних функцій» (Будова нервової системи; хвороб нервової системи і їх взаємозв'язок зі станом навколишнього середовища і соціальними процесами) «Походження людини» (Місце людини в системі органічного світу; роль соціальних і біологічних факторів на різних етапах розвитку людини); «Організм людини і його будова» (Організм людини як єдина цілісна система; типи тканин і їх властивості; видозміна тканин під впливом ряду факторів.). При розгляді теми «Дихання» вивчаються питання гігієни органів дихання, шкідливий вплив куріння на органи дихання і охорона повітряного середовища, в темі «Кров і кровообіг» звертається увага на шкідливий вплив куріння і вживання алкоголю на серце і судини.

9 клас "Основи загальної біології» (Різноманіття форм живих організмів. Типи взаємовідносин серед живих організмів). «Походження життя і розвиток органічного світу» (Роль живих організмів у перетворенні оболонок планети; біологічний круговорот речовин; життя в різних середовищах).

Кожен розділ навчального предмета біології сприяють формуванню і розвитку дбайливого ставлення до природи.

Таким чином, зміст уроку в сторону екологізації, розширює інформацію природоохоронного спрямування, питань екології людини, збереження здоров'я, сприяє формуванню екологічної свідомості учнів.

РОЗДІЛ ІV. Еколого-моральне виховання учнів в процесі позаурочної роботи

Вивчення питань охорони навколишнього середовища на уроках природничо-наукових дисциплін має велике значення. У процесі навчальної діяльності учні набувають обсяг знань, що лежать в основі розуміння завдань і заходів охорони природи. Разом з тим набуття учнями на уроках знань є лише попереднім етапом, де учні дізнаються еколого-моральні основні поняття і уявлення які повинні лягти в основу їх практичної діяльності по еколого-морального виховання. Саме практична діяльність підлітків має величезне значення в еколого-моральному вихованні, сприяючи зміцненню і конкретизації знань, отриманих при вивченні розділів біології, сприяючи розвитку інтересу і любові до природи і дбайливого ставлення до неї, вироблення в учнів практичних навичок в справі охорони природи.

Різноманітні форми і методи екологічного виховання, учнів у позаурочний час. Ця робота розгортається на основі добровільності, ініціативи, активності і самостійної діяльності підлітків. Позаурочна робота є як би логічним продовженням уроків з екологічним змістом. В даному випадку екологічне виховання учнів повинно йти в єдності і у взаємозв'язку з іншими виховними завданнями.

     У проведених заходах тематика позаурочних робіт по екології не повинна бути нав'язана, а лише підказана учителем. Він повинен сприяти прояву ініціативи і творчості учнів, направляти її, підвищувати у них почуття відповідальності.

При плануванні та проведенні позаурочної роботи з предметів природознавства необхідно дотримуватися такі педагогічні вимоги: екологічна спрямованість заходів, сучасність змісту і форм позаурочної роботи, врахування вікових, індивідуальних особливостей та інтересів учнів, краєзнавчу спрямованість, поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і ініціативою учнів, добровільність, системність і безперервний розвиток позаурочної роботи і ін.

При плануванні та проведенні позаурочної роботи з предметів, звертається увага на -  екологічну спрямованість ЗАХОДІВ, сучасність змісту и форм позаурочної роботи, врахування вікових, індівідуальніх особливо та інтересів учнів, краєзнавчу спрямованість, поєднання педагогічного керівніцтва з самостійністю та ініціатівою учнів, добровільність, системність та ін.

Вивчаючи навколишню природу на позаурочних заходах учні на основі живих вражень про взаємні зв'язки людини з природою дають обгрунтування доцільності норм і правил поведінки в природному середовищі. І навпаки відомі їм норми і відносини зіставляють з реальною екологічною ситуацією, переконуючись в їх доцільності і необхідності.

Цілком зрозуміло, що навчити школяра екології тільки на уроках неможливо. Необхідні інші форми і методи роботи поза уроком. Позаурочну діяльність не можна розглядати як якийсь придаток до основної освіти. Позаурочна діяльність - це цілеспрямований процес розвитку особистості і навчання за допомогою надання додаткових освітніх послуг за межами основних освітніх програм в інтересах людини. Дуже важливо, щоб вчитель постійно шукав нові, ефективні прийоми навчання і виховання, цілеспрямовано поповнюючи свої знання про природу.

    Формування еколого-морального виховання особистості - найважливіше завдання суспільства і неодмінна умова поступового просування його вперед, тому екологічне виховання розглядається в педагогічній науці як одне з магістральних напрямків всієї виховної роботи.

Завдання екологічного змісту.

Засвоєння екологічних знань учнями відбувається більш активно, якщо використовувати завдання екологічного змісту.

У процесі їх вирішення школярі вчаться розуміти взаємозв'язку живих організмів і навколишнього середовища, пояснювати явища природи з позиції цілісності біологічних систем, встановлювати зв'язки між їх компонентами, також пояснити результати тривалості людини в природі. Ефективне застосування відеоматеріалів як засобу формування екологічної культури школярів. Особлива інформаційна цінність даного продукту полягає в тому, що велика частина відеоматеріалів - сюжети, присвячені сучасним екологічним проблемам тих чи інших територій нашої країни і світу.

Нарешті, вони просто спонукають до активних дій. При цьому якихось значних вікових рамок в процесі використання відеоматеріалів не існує. Відеоматеріали мають спонукальну композицію, дозволяють за рамками кожного сюжету організувати і розгорнути дискусію, диспут. Кожне обговорення сюжету, при грамотному і своєчасному його застосуванні, може стати відправною точкою у формуванні громадської думки, індивідуальної громадянської позиції з питань вирішення локальних і регіональних екологічних проблем. Відеофрагменти яскраво демонструють усім, хто їх дивиться, що ти і сам в будь-який момент можеш стати учасником обговорення, можеш опинитися по той бік екрану, якщо тобі є що сказати своїм одноліткам.

Результати

1. Створено базу методичних розробок, методів і прийомів, використовуваних в урочної та позаурочної діяльності, спрямованих на формування екологічної свідомості

2. Систематична участь учнів в  екологічних акціях та конкурсах обласного та всеукраїнського рівнів:

• «Зелена естафета»
• «Мій рідний край, моя Земля»
•  «Годівниця» - виготовлення і розміщення годівниць для птахів в мікрорайоні школи, збір насіння для птахів;
• «Екологічний марафон»
• «Дослідницький марафон»
• «Первоцвіти Дніпропетровщини»
• «Балки Придніпров’я»
• «Малі річки Дніпропетровщини»
• «Земельні ресурси»
• «Ландшафти»

Висновки

Сформована екологічна обстановка в світі, близькість екологічної катастрофи ставить перед людством найважливіше завдання - збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро постає питання про екологічної грамотності і екологічної культури нинішнього і майбутнього поколінь.

Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління в навчальний та позанавчальний час.

Екологічне виховання здійснюється через різні види діяльності: суспільно корисна праця, туристко-краєзнавча діяльність, відвідування різних гуртків і секцій, позаурочна робота і звичайно - екологічна освіта. Але екологічне виховання не може існувати саме по собі. Воно повинно знаходитися в тісному взаємозв'язку з економічним, естетичним, моральним, правовим та іншими виховання. Тільки в результаті такого взаємозв'язку і пред'явленні єдиних педагогічних вимог можна виховати екологічно розвинену особистість.

Екологічне виховання школярів - пріоритетний напрямок в роботі школи, що здійснюється на межпредметной основі з урахуванням віку учнів.

Кінцева мета екологічного виховання школярів - формування екологічної культури, що є соціально необхідною якістю особистості.

Екологічні знання складають основу екологічної культури.

Теоретичні основи екологічного виховання досить розроблені. Визначено цілі, завдання, принципи, вказані основні форми і методи роботи з формування екологічної культури.

Ідея екологічного виховання підростаючого покоління дуже актуальна зараз і буде ще такий багато років. Можна істотно просунутися вперед, якщо кожен з нас - учитель, батько, сусід, просто перехожий, взяв на себе відповідальність, за те яким чином вчимо дітей спілкуватися з навколишнім світом і його мешканцями.

Список використаної літератури

1. «Основи державної політики в області екологічного розвитку Російської Федерації на період до 2030 року». // URL: http://news.kremlin.ru/news/15177. (Дата звернення: 10.01.2013).

2. Висоцька М.В. Екологія. 9 клас: курси за вибором. - Волгоград, Учитель, 2008.

3. Глазачев С. Н. Збережемо цінності екологічної культури. // Наша школа. - 1998. - №6. - С. 13-14.

4. Дежнікова Н.С. Екологічний практикум. - М ,, Просвіта, 2001.

5. Закон «Про освіту»

6. Звєрєв І.Д. Екологічна освіта школярів / Под ред І.Д. Звєрєва, І.Т. Суравегиной. - М .: Педагогіка, 1983.

7. Литвинова Л.С. Морально - екологічне виховання школярів. -М., 5 за знання, 2005.

8. Михайленко В.Я. Проектно-дослідницька діяльність по екології як засіб формування соціального досвіду школярів в умовах промислового міста // Біологія в школі. - 2012. - №. - С. 42-51.

1. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/naskrizni-zmistovi-liniyi

2. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019