Укладач:

Сєрік О.В., учитель біології І категорії Комунального закладу «Чугуївський ліцей № 2» Чугуївської міської ради Харківської області

Мас-медіа як засіб формування інформаційно-цифрової компетентності в біології та екології / уклад. О.В. Сєрік.

Основною компетентністю в природничих науках є інформаційноцифрова, що спрямовує на дослідницькі і життєзабезпечувальні навички учнів у сучасному світі. Тому на уроках біології і екології та в позакласній роботі використовую один із ефективних технологій навчання – метод проєктів. Дана технологія дає можливість здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, обирати відповідні ілюстрації, або створювати власні авторські, розробляти комп’ютерні презентації для оформлення результатів спостережень, дослідів і проєктів за наданим зразком та фіксувати одержані результати за допомогою сучасних цифрових технологій. Особлива увага надається проблемі вивчення оптимальних прийомів, методів і форм використання мас-медіа на уроках біології та екології.

Розробка адресована вчителям біології та екології, які бажають формувати у своїх учнів інформаційно-цифрову компетентність через впровадження в навчальний процес мас-медії.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ     1.    НАУКОВЕ    ОБҐРУНТУВАННЯ    ВПРОВАДЖЕННЯ 

МЕДІАОСВІТИ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС…………………………… 5

РОЗДІЛ       2.     МОДЕЛЬ     УПРОВАДЖЕННЯ     МАС-МЕДІА     У 

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ…………………… 15 РОЗДІЛ 3. ФОРМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МАС-МЕДІА В 

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ…………………… 17

3.1. Використання елементів мас-медіа під час уроків біології та 

екології…………………………………………………………………….. 17

3.2. Впровадження мас-медіа у позакласній роботі з біології та 

екології.......................................................................................................... 24

РОЗДІЛ 4. ПЕРСОНАЛЬНИЙ БЛОГ ВЧИТЕЛЯ – ІНТЕРАКТИВНЕ 

СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОБОТИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ………… 31

РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ…………………………….. 39

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 42

ДОДАТОК 1……………………………………………………………….. 45

ДОДАТОК 2……………………………………………………………….. 52

ДОДАТОК 3……………………………………………………………….. 61

ДОДАТОК 4……………………………………………………………….. 63

ДОДАТОК 5……………………………………………………………….. 64

ДОДАТОК 6……………………………………………………………….. 82

ДОДАТОК 7……………………………………………………………….. 102

ДОДАТОК 8……………………………………………………………….. 103

ДОДАТОК 9……………………………………………………………….. 113

ВСТУП

«...Щоб бути по справжньому грамотним,  треба бути грамотним у світі медіа...» Герберт Маршалл Маклюен, канадський філософ, дослідник впливу медіа [1]

Сьогодні, як ніколи, в педагогіці медіаосвіта є актуальним компонентом Нової української школи. Адже, сучасний випускник НУШ повинен знайти своє місце в житті, бути успішним, конкурентоспроможним і володіти всіма життєвими компетентностями. На сучасному етапі розвитку України особливе місце має інформаційно-цифрова компетентність. 

Проблема вивчення оптимальних прийомів, методів і форм використання мас-медіа на уроках біології та екології сьогодні також актуальна.

Основною компетентністю в природничих науках і технологіях є інформаційно-цифрова, що спрямовує на дослідницькі і життєзабезпечувальні навички учнів у сучасному світі. Тому на уроках біології та екології використовую один із ефективних технологій навчання – метод проектів. Дана технологія дає можливість здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет, обирати відповідні ілюстрації, або створювати власні авторські, розробляти комп’ютерні презентації для оформлення результатів спостережень, дослідів і проектів за наданим зразком та фіксувати одержані результати за допомогою сучасних цифрових технологій та здійснювати апробацію в мас-медіа.

Метод проектів орієнтований на дотримання авторського права, етичних принципів використання мас-медіа. Теоретичний етап дослідницьких проектів спрямований на аналіз наукової літератури та інтернет-ресурсів з даного питання. Важливо навчати розрізненню фактів від фейків. Учні при захисті проектів посилаються на використані джерела, таким чином позбавляються від фейків. Практичний етап проектів направлений на виконання дослідів, розробки буклетів, тестових завдань спільно з науковим керівником та публікація результатів роботи у соціальній мережі https://www.facebook.com, на сайті освітнього проекту «На Урок», vseosvita.ua, на сайті Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради http://www.chuguiv-school2.edu.kh.ua/ та на блозі вчителя біології https://serikbiology.wordpress.com/. 

Одним із найважливіших завдань на сучасному етапі модернізації освіти України є забезпечення якісної підготовки учнів на рівні міжнародних стандартів. Таким чином, доцільним є популяризація серед учнівської молоді написання науково–дослідницьких робіт МАН України, виконання екологічних проєктів. У 2019-2020 році взяли участь в унікальній соціальній програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів», де учні представили власні авторські проєкти з біології та екології.

Мета методичної розробки: впровадження мас-медіа як засобу формування інформаційно-цифрової компетенотності у навчальній та позакласній роботі з біології та екології.

Виходячи з поставленої мети, визначаю завдання:

1.                  Проаналізувати літературні джерела та інтернет-ресурси з питання впровадження медіаосвіти в навчальний процес.

2.                  Розробити модель упровадження мас-медіа у навчальний процес біології та екології Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області. 

3.                  Розглянути форми впровадження мас-медіа під час уроків біології і екології та в позакласній роботі.

4.                  Узагальнити досвід роботи з персональним блогом вчителя як комунікаційного центру спрямовану на розв’язання проблем освітнього характеру.

5.                  Узагальнити ефективність та результативність роботи з мас-медіа як засобу формування інформаційно-цифрової компетентності.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ 

В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Сучасну освіту неможливо уявити без використання інформаційноцифрових технологій і засобів масової комунікації. Але сьогодні багато хто фактично не готовий до повноцінного життя в інформаційному суспільстві. Підростаючому поколінню не дістає відповідних знань і умінь у сфері медіа, тому вони схильні до наслідування приваблих образів, не можуть протистояти медійним маніпуляціям. У цій ситуації актуальним напрямом в педагогіці виступає медіаосвіта, що орієнтує на вивчення закономірностей масової комунікації.  

Одне з головних завдань медіаосвіти полягає в розвитку медіаграмотності учнів. Поперше, з метою захисту від шкідливого медіавпливу необхідно озброїти їх знаннями та навичками для критичного сприйняття й аналізу медіаповідомлень. По-друге, для залучення молодого покоління до життя громадянського суспільства та творчої самореалізації учнів потрібно навчити створювати власну медіапродукцію [16].

Впровадження медіаосвіти в Україні пов’язане з низкою проблемних моментів, спричинюваних як специфікою самої навчальної дисципліни, так і реаліями системи освіти. Серед таких обставин, що заважають швидкому впровадженню медіаосвіти у першу чергу можна назвати: наявність численних, часто взаємно конкурентних концепцій медіаосвіти і медіаграмотності [4]. На сучасному етапі розвитку міжкультурної комунікації українська спільнота визначається в загальноєвропейському та світовому просторі, здійснює кроки до інтеграції, спираючись на фундаментальні цінності власної та світової культури, керуючись невід’ємними чинниками демократичного громадянського суспільства, серед яких особливо важливими є свобода слова та пересування, права людини на самовираження, доступ до інформації. В умовах глобалізації та інформатизації зростає роль засобів масової інформації в усіх сферах життя людини. Особливості нового інформаційнокомунікаційного середовища, що складається із принципово нових медіаінструментів, надають ширші можливості впливу медіакультури на формування взаємовідносин у суспільстві [15].

Медіаосвіта – це частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій [7, 12, 14]. Форми медіаосвіти в навчальному процесі школи:

Ø    Медіаосвіта шкільна включає інтегровану медіаосвіту (використання медіадидактики в межах існуючих предметів), спеціальні навчальні курси, факультативи, гурткову, студійну та інші форми позакласної роботи. Ця форма медіаосвіти спрямована переважно на формування критичного мислення, комунікаційної медіакомпетентності. Важливу роль можуть відігравати шкільні бібліотеки як сучасні комп’ютеризовані центри, в яких концентрується інформаційно-пошукова діяльність учнів.

Ø    Медіаосвіта позашкільна спрямована на розвиток способів творчого самовираження особистості, має супроводжувати шкільну медіаосвіту, підсилювати її ефект. Базується переважно на діяльності позашкільних навчальних закладів, публічних (зокрема спеціалізованих дитячих) бібліотек, громадських організацій, на волонтерських і комерційних засадах; охоплює медіаосвіту батьків, сімейну медіаосвіту, використовується в межах психотерапевтичної і психолого-консультаційної допомоги.

Ø    Батьківська медіаосвіта забезпечує ефективність медіаосвіти сім’ї як провідного чинника і соціального середовища ранньої соціалізації дитини; здатність убезпечувати дитину раннього віку від негативного впливу на її розвиток. Має стати частиною цілісної системи медіаосвіти, зокрема включатися до психологічного блоку підготовки фахівців різних профілів у вищій школі, громадських шкіл свідомого батьківства, діяльності бібліотек, соціальних служб і центрів по роботі із сім’ями тощо.

Ø    Медіаосвіта засобами медіа (неформальна медіаосвіта) – провідна форма стихійної медіаосвіти дітей і дорослих, яка, однак, за відповідних зусиль може набувати ознак цілеспрямованості та конструктивності. Цілеспрямована медіаосвіта засобами медіа забезпечується навчальними, інформаційно-аналітичними, інформаційно-розважальними програмами та медіапроектами, потребує значного підвищення якості освітньої медіа-продукції, залучення до виробництва та експертизи якості медіапродукту фахових медіапедагогів і медіапсихологів [12].

Поняття «медіаосвіта» вперше було сформульовано ще 1973 року (на спільній нараді сектора інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення). Але дослідники й досі продовжують працювати над цим терміном, співвідносячи зазначений денотат із реальною дійсністю і приписуючи йому ту чи іншу дефініцію. Національні й міжнародні інституції розглядають медіаосвіту як «частину освітнього процесу». Це відображено, зокрема, у Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, затвердженій постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року (протокол № 1-7/6-150). ЮНЕСКО закликає підходити до медіаосвіти як до «пріоритетної галузі культурно-педагогічного розвитку XXI століття». Втім, у терміносполученні «медіа+освіта» наголос сьогодні більше робиться на «медіа», ніж на «освіті». З’являються статті, зокрема, в яких із посиланням на «специфічність та автономність» медіаосвіти загальноприйняті педагогічні категорії легко трансформуються в їх медіавідповідники: медіазнання, медіа-навчання, медіа-виховання, медіатворчість тощо. У педагогічному середовищі вже використовуються поняття пресодидактики, теледидактики, кінодидактики, інтернетдидактики. У педагогічній літературі бачимо посилання на численні теорії медіаосвіти: протекціоністську (ін’єкційну, захисну), етичну, розвитку «критичного мислення», ідеологічну, екологічну, як джерела «задоволення потреб» аудиторії, практичну (відому також як «медіаосвітня «теорія множення»), культурологічну, естетичну (художню), семіотичну, соціокультурну тощо. Фахівцями запропоновані й різноманітні моделі медіаосвіти: освітньоінформаційні, виховно-етичні, практико-утилітарні, естетичні, соціокультурні. Проте побудова чіткого понятійно-категоріального апарату едукаційної компоненти медіаосвіти, так само, як і розбудова її логічної структури, залишаються справою майбутнього. Загальноприйнятої системи принципів і способів організації теоретичної і практичної діяльності у царині медіаосвіти також немає. Це спонукає нас зосередити свою увагу на питанні розробки філософсько-методологічних засад медіаосвіти, вбачаючи в них «перші і головні істини науки, підстави її, основи знання» (за словником В. Даля). Саме це завдання здається нам першочерговим [17].

Адже, нелогічно навіть говорити, що нові медіа диктують нові правила роботи на медіаринку. Проте доволі часто виникає думка, що шкільні медіа: ТБ, радіо, сайти (блоги) та газети (журнали) не підпадають під специфіку роботи звичайного медіа. В певній мірі так, але здебільшого в цьому і помилка сучасного педагога. Усі можливі опитування говорять, що більшість свого вільного, а іноді і не вільного часу, підлітки проводять у соціальних мережах. У 2011-ому році українці потрапили у п’ятірку найактивніших користувачів соцмереж у світі, при чому 43% склали люди віком від 12 до 24 років (За даними медіагрупи UniversalMcCann) [9].

У багатьох країнах медіаосвіта функціонує як система, що стала невід’ємною частиною, з одного боку, загальноосвітньої підготовки молоді, з другого – масових інформаційних процесів. Вона включена до глобалізаційних перетворень і є складовою гарантування конкурентоспроможності економіки, нерозривно пов’язана з розвитком демократії в умовах інформаційного суспільства. Перші досягнення в експериментальному впровадженні медіаосвіти в Україні підтверджують необхідність інтеграції ініціатив суб’єктів освітнього процесу і широкої громадськості в ефективну національну медіаосвітню систему.

Медіаграмотність визнана однією з ключових навичок XXI століття надзвичайно великою кількістю інституцій – від релігійних до світових глобальних організацій. Тому розроблення і прийняття Концепції впровадження медіаосвіти в Україні 20 травня 2010 року – це важлива складова на шляху модернізації освіти, яка сприятиме побудові в країні інформаційного суспільства. Основні положення Концепції відповідають завданням, сформульованим у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від 22 червня 2007 року) та резолюції Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (від 16 грудня 2008 року). 

Головною метою Концепції є сприяння розбудови в Україні ефективної системи медіаосвіти заради забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування в них медіаобізнаності, медіаграмотності і медіакомпетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей [18], результат показано на рис.

1.1:

Рис 1.1 Компоненти медіаосвіти [зроблено автором]

Медіаобізнаність – це складова медіакультури, яка передбачає засвоєння особистістю системи знань про засоби масової комунікації, їх історію та особливості функціонування, користь і шкоду для людини, уміння убезпечити себе від деструктивних медіаінформаційних впливів і вільно орієнтуватись у світі інформації.

Медіаграмотність – це складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати власні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують [7, 12]. Під час відкриття програми в Американському домі у Києві Лілія Гриневич зазначила, що реформа шкільної освіти відбувається у час, коли Україна протидіє викликам гібридної війни. «…Для виживання нашої держави дуже важливо, щоб громадяни вміло критично мислити, – сказала вона. – Ми мусимо відверто собі сказати, що метою пересічної школи ніколи не було навчити критично мислити. Адже критично мислити означає, що людина вміє ставити запитання, а не приймає просто так на віру. Традиція ж пострадянської школи – знати правильну відповідь на запитання. Ми зараз змінюємо цю парадигму. Медіаграмотність – це необхідне вміння для сучасної особистості: ми підкреслюємо це і в концепції Нової української школи, і законі “Про освіту”. Ми вдячні нашим партнерам, які допомагають нам розробити методологію інтеграції медіаграмотності в шкільні предмети». Пані Гриневич зауважила, що вважає найбільш продуктивним шлях, коли медіаграмотність є не окремим предметом, а пронизує наскрізно всі предмети й різні теми. На перший план виходить підготовка вчителя, зазначила вона: «Навчання впродовж життя особливо важливо і для вчителів, вони мають бути лідерами змін». На відкритті програми виступила Посол Сполучених Штатів Америки Марі Йованович, яка заявила, що освіта є ключем для виховання свідомого медіаспоживача і протидії дезінформації. «…Ми сподіваємось, що уроки із медіаграмотності стануть невід’ємною частиною навчального плану в усіх українських школах, – сказала Марі Йованович. – Демократія потребує включених активних громадян, як здатні розрізняти правду й пропаганду. Діти – наші майбутні лідери, тому важливо розвинути у них критичне мислення. Медіаграмотність важлива для усіх країн, і для США теж, але особливо важливо для України, суверенітет якої перебуває зараз під загрозою» [8].

                Медіаінформаційна            грамотність            –            це             МІГ

(mediaandinformationalliteracy – MIL) – сучасна стратегія ЮНЕСКО, яка полягає у поєднанні традиційних концептів «медіаграмотності» та «інформаційної грамотності» в спільний концепт МІГ, що позначає комбінований набір компетенцій (знань, навичок і відносин), необхідних на сьогоднішній день для життя і роботи. MIГ розглядає всі види засобів масової інформації та інших постачальників інформації, таких як бібліотеки, архів, музеї та інтернет, незалежно від використовуваних технологій. МІГ спрямована на розширення прав і свободи самовираження людей, забезпечення рівноправного доступу до інформації та знань і сприяння формуванню вільної, незалежної і плюралістичної медіа- та інформаційної системи. Концепт МІГ передбачає визнання провідної ролі інформації і медіа в повсякденному житті. МІГ лежить в основі свободи слова та інформації, оскільки дає змогу громадянам зрозуміти функції засобів масової інформації та інших постачальників інформації, критично оцінювати їх зміст, а також ухвалювати обґрунтовані рішення, будучи як користувачами, так і виробниками інформації та медіаконтенту [12].

Принципи MIL запропоновані ЮНЕСКО:

Принцип 1. Інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, інтернет мають використовуватися суспільством критично. Вони рівні за статусом, і жодне з цих джерел не варто вважати більш значущим, ніж інші.

Принцип 2. Кожен громадянин є творцем інформації/знань. Кожен має право на доступ до інформації/знань та право на самовираження. Медійна та інформаційна грамотність має бути для всіх – і для чоловіків, і для жінок, – і тісно пов’язана з правами людини.

Принцип 3. Інформація, знання та повідомлення не завжди є нейтральними, незалежними чи неупередженими. Будь-яка концептуалізація, використання і застосування MIL повинна зробити це твердження прозорим і зрозумілим для всіх громадян.

Принцип 4. Кожен громадянин хоче отримувати і розуміти нову інформацію, знання і повідомлення та мати можливість на спілкування з іншими, навіть якщо він не висловлює це прагнення. Їх права на це ніколи не мають порушуватися.

Принцип 5. Медійна та інформаційна грамотність не набувається одномоментно. Це постійний та динамічний досвід і процес. Його можна вважати завершеним, якщо він включає в себе знання, вміння та установки щодо використання, створення та передачі інформації, щодо медіа та технологічного контенту.

На основі запропонованих принципів медіаграмотності ми формуємо набір відповідних компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої участі в житті медійного суспільства. Компетентності з медіаграмотності можно умовно поділити на чотири групи [6], результат показано на рис. 1.2: 

Рис 1.2 Компетентності з медіаграмотності [зроблено автором]

Медіакомпетентність – це рівень медіакультури, що забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм і передавачем медіакультурних цінностей, смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором, створювати нові елементи медіакультури сучасного суспільства, реалізувати активну громадянську позицію [12].

Отже, розроблення і прийняття нової редакції Концепції впровадження медіаосвіти в Україні є важливою складовою модернізації освіти, яка сприятиме побудові в навчальному процесі інформаційного суспільства.

Професор Б. Єржабкова визначає такі напрями медіаосвіти: 

Ø    інтегративна педагогіка мас-медіа (ЗМІ як джерело освіти); 

Ø    критична педагогіка мас-медіа (медіа як інструмент маніпуляції

та носій ідеології); 

Ø    інструментальна (медіа як засоби в освіті, навчанні, вихованні); 

Ø    превентивна (зосереджується на запобіганні несприятливому розвиткові дітей у наслідок сприймання ними інформації з мас-медіа) [19]. 

Проблемі взаємодії медіа та підростаючого покоління присвячені дослідження таких науковців: Шейбе, Ф. Рогоу [20].

Один із найбільш авторитетних медіапедагогів і теоретиків медіа Лєн Мастерман обґрунтував сім причин актуальності медіаосвіти: 

1.                  Високий рівень медіа і насиченість сучасних суспільств засобами масової інформації. 

2.                  Ідеологічна важливість медіа та їхній вплив на свідомість аудиторії. 

3.                  Швидкі темпи зростання кількості медійної інформації, посилення механізмів управління нею та її розповсюдження. 

4.                  Інтенсивність проникнення медіа в основні демократичні процеси. 

5.                  Підвищення значення візуальної комунікації й інформації в усіх сферах. 

6.                  Необхідність навчання школярів (студентів) і орієнтування на відповідність майбутнім вимогам. 

7.                  Посилення національних і міжнародних процесів приватизації інформації [10].

Виходячи з аналізу досліджень і публікацій, приходимо до висновку, що сьогодні, життєво важливими стають нові підходи до організації навчального процесу, які будуть спиратися на прогресивні інформаційні технології. Адже сьогоднішні школярі не тільки активно використовують інформаційні технології (ПК, Інтернет, електронні підручники та ін.), вони виховані на аудіо-відео продуктах. Саме тому впровадження мультимедійних технологій у структуру сучасного уроку є одним з пріоритетних напрямів. Нині вчитель, як ніхто інший, повинен бути сучасним, повинен використовувати в своїй діяльності нові сучасні методи навчання. вміти знаходити щось спільне між своїм предметом і «зовнішніми» інформаційними потоками, забезпечувати їх поєднання [13].

Для реалізації власних завдань медіаосвіта використовує інформаційнокомунікаційні технології, готує молодь до життя в умовах інформаційного суспільства, покращує її комп’ютерну підготовку, залучає учасників до регулярного використання мультимедійної техніки та до роботи в мережі Інтернет. Втілюючи на практиці принципи гуманізації освіти, медіаосвіта сприяє підвищенню інтелектуального, культурного, духовного, морального рівня кожного члена суспільства та демократизації суспільства в цілому, оскільки спрямована на розвиток критичного мислення, подолання расових, гендерних, історичних, культурних, соціальних та інших видів стереотипів, обстоює ідеї толерантності, знайомить із надбаннями інших культур. Як будьяка педагогічна технологія, медіаосвіта має власну теоретичну базу. На основі аналізу теоретичних праць та практичних розробок провідних медіадидактів різних країн маємо змогу виокремити низку теоретичних концепцій медіаосвіти, серед яких, найбільш поширеними є:

Ø    протекціоністська (протиставляє негативні дії мас-медіа вічним цінностям класичної культурної спадщини, має на меті допомогти зрозуміти різницю між реальністю та медіатекстом, і цим самим пом’якшити негативний ефект надмірного впливу медіа, зокрема на дітей;

Ø    споживацька (допомагає отримати якнайбільше задоволення та

користі від мас-медіа;

Ø    практична (надає перевагу досконалому умінню працювати з медіаапаратурою для створення власних медіатекстів);

Ø    формування «критичного мислення» (спрямована на формування критичного мислення щодо інформації, поданої ЗМІ, для захисту від маніпуляційної дії медіа);

Ø    марксистська або ідеологічна (сповідує класовий, національнорегіональний або соціальнополітичний підхід до медіаінформації);

Ø    семіотична (акцентує на мові ЗМІ, прагне допомогти «правильно читати медіа текст» через навчання правилам декодування медіатексту, опису його змісту, асоціацій, особливостей мови);

Ø    культурологічна (пропонує інтерпретацію медіатекстів, зосереджується на ключових поняттях медіаосвіти, ролі медійних стереотипів, освітній ролі мас-медіа);

Ø    естетична (допомагає зрозуміти закони і мову медіаінформації завдяки кваліфікованому аналізу художніх медіатекстів, розвинути естетичне сприйняття та смак, здібності до творчості).

Медіаосвіта сповідує особистісно-орієнтований принцип навчання, що відповідає прагненням сучасної педагогіки та пропонує широкий спектр власних моделей, методів та технологій. Серед напрацьованих науковцями різних країн моделей медіаосвіти можна виділити такі: освітньоінформаційні, виховально-етичні, естетичні, практико-утилітарні та соціокультурні. Кожна з них, як правило, спирається не на одну, а на цілий комплекс теорій медіаосвіти. Наприклад, в основі освітньо-інформаційних моделей знаходяться культурологічна, естетична, семіотична та соціокультурна теорії медіаосвіти; етичних-етична, релігійна, ідеологічна, екологічна та протекціоністська; практико-утилітарних – теорія «споживання і задоволення» та практична; естетичних – естетична та культурологічна теорії; соціокультурних – соціокультурна, культурологічна, семіотична, етична теорії медіаосвіти та теорія розвитку критичного мислення. Водночас, зауважимо, що й та сама теорія може бути фундаментальною для кількох моделей медіаосвіти, як-от культурологічна – для освітньо-інформаційних, естетичних і соціокультурних моделей; естетична – для освітньо-інформаційних і естетичних; етична та семіотична – для освітньо-інформаційних і соціокультурних [3].

Активна участь у житті медійного суспільства починається з технічних навичок використання медіа. Бути технічно майстерними також означає вміти обмежити користувацькі ризики. Медіаграмотні люди вибирають безпечні паролі, використовують безпечний перегляд і встановлюють додатки для захисту від крадіжки на свої планшети. Але це також стосується і ставлення до засобів масової інформації. Бути медіаграмотним означає бути відкритим для використання нових засобів масової інформації, але також і не стати їхнім рабом. Це означає активно вивчати нові програми та технології, але не піддаватися на будь-яку нову рекламу; це означає також бути в змозі вимкнути свій телефон час від часу.

Мас-медіа (англ. mass media) – це преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв’язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують – звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації [5]. Перехід інформаційного суспільства у фазу суспільства знання (knowledge-based society) супроводжується появою електронних засобів комунікації, здатних забезпечити миттєвий зворотний зв’язок усіх з усіма. Нові засоби масової комунікації (media of mass communication або, скорочено, mass media) дозволяють поєднати між собою різні види людської активності, розділені у просторі і часі. Ці засоби комунікації (українською, мас-медіа) є важливим інструментом освоєння людиною оточуючого її світу, його соціальних, моральних, інтелектуальних та інших аспектів. Навчання теорії і практичним умінням для оволодіння масмедіа виокремилося у специфічну й автономну область у педагогічній теорії і практиці – медіаосвіту (media education). 

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. Майбутнє суспільство все більше спиратиметься на інформаційно-комунікаційні технології: web-технології, хмарні обчислення і big data, смартфони та інтернет «розумних речей», штучні інтелекти та інші ґаджети. На взаємодію з різноманітними медіа (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка в бюджеті вільного часу громадян України, чим зумовлюється значний вплив медіа на всі верстви населення, передусім на дітей і молодь. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. До цього додаються недосконалий захист дитини від медіаконтенту, що може шкодити її здоров’ю та розвитку, відсутність механізмів ефективної саморегуляції інформаційного ринку, які не допускали б недоброякісної медіапродукції, низькоморальних ідеологем та цінностей, інших соціально шкідливих інформаційних впливів. Загострення потреби в інтенсифікації розвитку медіаосвіти зумовлено необхідністю протистояти зовнішній інформаційній агресії та руйнівній зарубіжній пропаганді.

У цих умовах медіаосвіта стає фундаментальною складовою інформаційної безпеки країни, відіграє стратегічну роль у вихованні патріотизму молоді, формуванні української ідентичності. Медіаосвіта має стати одним з головних чинників забезпечення відкритості освіти щодо сучасних швидко змінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини. Медіаосвіта – не тільки шлях до ефективності діяльності людини в системі трудових відносин, але спосіб залишатися самим собою, цілісною особистістю, здатною до самовираження і людяності. Не втрачають значення і традиційні завдання медіаосвіти, які полягають у запобіганні вразливості людини до медіаманіпуляцій і медіанасильства, втечі від реальності, у профілактиці поширення медіазалежностей [11].

Ми маємо добре орієнтуватись у світі медіа. Багато працівників проводять у середньому чотири години свого робочого дня в інтернеті. Спочатку ви намагаєтеся знайти свій шлях у визначених середовищах: пройти гру до кінця, знайти інформацію, яку ви шукаєте на сайті, а також переглядати меню свого мобільного телефону. Далі йдеться про розуміння залежностей медіадодатків. Наприклад, якщо у вас є комп’ютер із Windows, важливо знати, що ви можете вирізати таблицю, зроблену у Word, та вставити її у презентацію PowerPoint. І, нарешті, мова про вибір між медіадодатками. Коли використовувати свій мобільний телефон, а коли легше відкрити ноутбук? Коли стежити за розвитком новин по телевізору, а коли у Twitter? Коли використовувати Google, а коли краще піти в бібліотеку? Коли розмістити повідомлення на Facebook, а коли на LinkedIn? Медіаграмотні люди досліджують можливості та розвивають навички, щоб оптимально рухатися в медіасередовищах [6].

Медіаінформаційна безпека особистості – це забезпечення комфортних і розвивальних емоційно-когнітивних переживань особистості у її взаємодії з медіапростором для реалізації життєвих завдань і цінностей, частина гуманітарної безпеки. Медіаінформаційна безпека людини залежить від здійснення запобіжних заходів в медіаінформаційному полі з боку держави, а також від здатності кожної окремої особистості чинити опір деструктивним медіаінформаційним впливам – психологічним технологіям впливу [12].

Так, Козак Тетяна розкрила питання боротьби зі спамом як складовою медіаосвіти. У сучасному світі захист від спаму є такою ж необхідною складовою загальної системи IT-безпеки, як і антивірусний захист. Експерти оцінюють сумарні збитки від спаму в кілька десятків мільярдів доларів щорічно. Ознайомлення користувачів інтернету з правилами безпечної роботи в мережі сприятиме профілактиці їхніх поведінкових необережностей та підвищенню рівня медіаграмотності [8].

Таким чином, у першому розділі методичної розробки «Наукове обґрунтування упровадження медіаосвіти в навчальний процес» проаналізовано літературні джерела та інтернет-ресурси. Теоретичний аналіз наукової літератури та інтернет-ресурсів дозволив визначити зміст понять: медіаосвіта, мас-медіа, медіаобізнаність, медіаграмотність, медіаінформаційна грамотність, медіакомпетентність, медіаінформаційна безпека особистості. Розглянуто і підтверджено, щоб бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що шукаєте, вибрати те, що потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Встановлено, що поряд із володінням ефективними стратегіями пошуку ми повинні вміти зберігати, повторно використовувати та поширювати інформацію. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.

РОЗДІЛ 2 МОДЕЛЬ УПРОВАДЖЕННЯ МАС-МЕДІА У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ

Формування інформаційно-цифрової компетентності через засіб масмедіа розвиває в учнів критичне мислення, комунікаційну медіакомпетентність, медіаобізнаність, медіаграмотність, розвиток творчого самовираження. Узагальнюючи теорію та практичний досвід українських науковців і медіапедагогів, мною розроблено власну модель упровадження медіаосвіти в навчальний процес біології та екології (урочна та позаурочна) Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області. Вагомим підґрунтям стали такі концепції медіаосвіти, як: споживацька, практична, формування «критичного мислення», семіотична, культурологічна та естетична.

Головна ідея розробки моделі з упровадження мас-медіа в навчальний процес біології та екології ґрунтується на твердженні канадського філософа, дослідника впливу медіа Герберта Маршалла Маклюена «...Щоб бути по справжньому грамотним, треба бути грамотним у світі медіа...». Влучне висловлювання сформулювали колеги Харківської гімназії № 14 Харківської міської ради Харківської області Рибіна Юлія Олександрівна та Челомбітько Тетяна Леонідівна: «Чим більше медіаосвіченою буде дитина в інформаційному суспільстві, чим повніше й цілеспрямованіше вона забезпечуватиме себе інформацією, тим адекватніше буде сформований нею образ реального світу і тим краще вона зможе соціалізуватися в оточуючому середовищі», що і стало підставою для головної ідеї розробки моделі.

Метою розробленої моделі є: формування інформаційно-цифрової компетентності, що спрямовує на дослідницькі і життєзабезпечувальні навички учнів у сучасному світі через впровадження у навчальний процес масмедіа. 

Для досягнення мети мною було визначено наступні завдання: 

Ø    вибір оптимальних прийомів, методів і форм використання мас-

медіа на уроках біології та екології;

Ø    сприяти освітній ролі мас-медіа, яка забезпечить свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в

медіапросторі та осмислення власних медіапотреб;

Ø    сприяти розвитку творчого самовираження учнів;

Ø    сприяти на формування критичного мислення щодо інформації, поданої ЗМІ, для захисту від маніпуляційної дії медіа. 

За концепцією впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) ґрунтуються пять основних принципів розробленої моделі: 

1.                  Особистісний соціально-психологічний підхід (медіаосвіта базується на актуальних медіапотребах учнів з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних медіауподобань і рівня сформованості медіакультури особистості та її найближчого соціального оточення).

2.                  Перманентне оновлення змісту (зміст медіаосвіти постійно оновлюється відповідно до розвитку технологій, змін у системі мас-медіа, стану медіакультури суспільства та окремих його верств. Використовуються актуальні інформаційні прецеденти, поточні новини, сучасні комплексні медіафеномени, популярні в молодіжному середовищі. При здійсненні медіаосвіти забезпечується баланс між актуальною сьогоденністю та історичними надбаннями).

3.                  Орієнтація          на      розвиток    інформаційно-комунікаційних

технологій (медіаосвіта спирається на передові досягнення інформаційнокомунікаційних технологій, формування спільних інформаційних ресурсів, полегшення комунікації та координації в середовищі взаємодії учасників медіаосвітнього руху. Медіаосвіта враховує розвиток новітніх медіа).

4.                  Пошанування національних традицій (медіаосвіта базується на врахуванні національної та етнолінгвістичної специфіки медіапотреб учнів, забезпечуючи паритетність їхньої взаємодії і конструктивність діалогу. Медіаосвіта спрямована на розвиток національної культури, сприяє зростанню престижності україномовного спілкування).

5.                  Продуктивна мотивація (у межах медіаосвіти поєднуються акценти на творче сприймання медіа і розвиток здатності учня створювати власну медіапродукцію з метою його подальшого використання в спільноті, на фестивалях, конкурсах тощо сприяє формуванню продуктивної мотивації учасників медіаосвітнього процесу), результат показано на рис. 2.1:

Рис 2.1 Модель упровадження мас-медіа у навчальний процес біології та екології Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 [зроблено автором]

РОЗДІЛ 3 ФОРМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МАС-МЕДІА В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ

Відповідно до розробленої моделі «Модель упровадження мас-медіа у навчальний процес біології та екології Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2» вважаю актуально використовувати такі форми роботи як на уроках так і в позакласній

роботі.

Ø      Елементи мас-медіа на уроках:

•       розробки онлайн опитування на основі технології Polls for Pages;

•       створення проектів-презентацій та відеопроектів;

•       розробки тестів;

•       публікації результатів роботи в ЗМІ та соцмережах Ø         Мас-медіа у позакласній роботі:

•       проведення семінарів-тренінгів;

•       проведення тижнів біології та екології;

•       проведення науково-дослідницьких робіт МАН України;

•       розробки екопроектів;

•       дистанційні конференції на платформі Zoom;  публікації результатів роботи в ЗМІ та соцмережах

Результатом впровадження мас-медіа в навчальний процес біології та екології є сформована інформаційно-цифрова компетентність, що спрямовує на дослідницькі і життєзабезпечувальні навички учнів у сучасному світі через впровадження у навчальний процес мас-медіа.

3.1. Використання елементів мас-медіа під час уроків біології та

екології

Розвиток сучасної освіти нерозривно пов’язаний з інформатизацією суспільства, а інформаційно-комунікаційна компетентність розглядається як пріоритетна. Кожен учитель у своїй роботі шукає такі засоби навчання, які дозволяють найбільш ефективно сформувати пізнавальний інтерес учнів, активізувати їх діяльність, розкрити інтелектуальний потенціал кожного учня, мотивувати до навчання Ефективними засобами для формуванння інформаційно-цифрової компетентності є сучасні інноваційні технології, завдяки яким, навчання урізноманітнюється цікавими творчими пошуками та відкриттями, традиційний урок перетворюється в інноваційний. Це сприяє гармонійному формуванню творчої та компетентної особистості учнів.

Використання в освітньому процесі біології та екології сучасних інноваційних технологій направлено на засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної та екологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров'я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, застосування знань з біології та екології у повсякденному житті.

Тому роботу з учнями на уроках біології та екології організовую так, щоб розвивати креативне та критичне мислення, що сприяє стимулювання здібностей кожної дитини, вільного вираження свого «Я», самовдосконаленню.

На етапах уроку актуалізації опорних знань, узагальнення та систематизація вивченого застосовую мережу Інтернет, де розміщено безліч дидактичних матеріалів і посібників, різних тренажерів й освітніх ресурсів, і одним із ефективних є веб-сервіс LearningApps.org, який створений для підтримки навчання та процесу викладання за допомогою інтерактивних вправ та є загальнодоступним. Конструктор LearningApps призначений для розробки та зберігання дидактичних мультимедійних інтерактивних завдань, за допомогою яких учні можуть актуалізувати, перевірити та закріпити свої знання в ігровій формі, працюючи фронтально, індивідуально, в парі та групі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу, мотивації до навчання, результат показано на рис. 3.1.1:

Рис. 3.1.1 Створення авторських інтерактивних вправ за допомогою вебсервісу LearningApps.org

Процес розробки вправ надзвичайно простий та цікавий. Створені на сервісі дидактичні матеріали можна використовувати як під час проведення уроків,так і в позакласних заходах із біології і екології. Важливою допоміжною функцією цього сайту є можливість переглянути завдання інших користувачів.Ресурс має такі переваги: доступність сервісу українською мовою; доступ незареєстрованим користувачам; можливість використання завдань, створених іншими користувачами; великий вибір типів завдань; підказки у ході виконання та розробки завдань, простота у використанні.

За допомогою сервісу LearningApps.org впродовж незначного проміжку часу я створюю власні завдання різного типу. Сервіс LearningApps надає можливість отримання коду для того, щоб інтерактивні завдання були розміщені на сторінках блогу, результат показано на рис. 3.1.2:

Рис. 3.1.2 Розміщення інтерактивних вправ LearningApps.org  на власному блозі

Таким чином, використання можливостей сервісу LearningApps.org дозволяє різнобічно й цілеспрямовано формувати в учнів освітні компетентності та більш ефективно досягати запланованих результатів завдяки включенню кожного учня в пізнавальну, творчу діяльність.

Найбільш доцільного використання набув освітній проект «На Урок» та Всеосвіта, які дають можливість створювати та впроваджувати в навчальний процес біології і екології авторські тестові завдання. На етапі уроку узагальнення та систематизація вивченого застосовую тести, які учні виконують індивідуально, а результати роботи отримують відразу після їх рішення. Учитель перевіряє результат на сторінці «Результати тестувань». Ще є варіанти фронтальної, парної або групової роботи – це флеш-картки та відповідності з даними питаннями. Наприклад, в 10 класі на уроці біології і екології, де темою є «Стратегія сталого розвитку природи і суспільства», учні вирішують тестові завдання індивідуально (додаток 2) та варіантом є робота зі флеш-картками, результат показано на рис. 3.1.3:

Рис. 3.1.3 Використання освітнього проекту «На Урок» для створення авторських інтерактивних вправ

Ефективність інтерактивних технологій полягає в тому, що вони сприяють розвитку в учнів вміння критично оцінювати проблему, всебічно аналізувати її, приймати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору. Тим самим формуються в учнів комунікативні, інформаційні та соціальні компетентності.

Один з ефективних прийомів для активізації учнів на етапі уроку мотивації навчальної діяльності – це використання мас-медії, а саме відеофрагменти. Пропоную учням сформулювати епіграф уроку, або створюю проблемні питання. Доцільними формами роботи є фронтальна та колективногрупова: дискусія, диспут, мозковий штурм, мікрофон, займи позицію

(додаток 1, 2).

Найбільш доцільного використання набуло мас-медіа в соціометричному дослідженні. Онлайн-опитування учнів проводжу на блозі https://serikbiology.wordpress.com/ та в соціальній мережі https://www.facebook.com/на основі технології Polls for Pages, що є безкоштовним додатком для організації голосувань в Facebook. Працює просто і зрозуміло. Ми даємо назву опитуванням, невеликий опис, відповіді, можна додати фотографії до них. А потім публікую у себе на сторінці. Користувачеві доведеться перейти по посиланню, щоб проголосувати. Після ми можемо подивитися статистику голосування і його учасників. Використовую дану технологію на етапі уроку сприйняття та первинне усвідомлення матеріалу. Аналіз показників ми враховуємо при проведенні дослідження. Наприклад, онлайн-опитування «Який сік за вмістом аскорбінової кислоти ви обираєте для себе?» (8 клас), «Зроби вибір – життя з рухом» (8 клас), «Стратегія сталого розвитку природи і суспільства» (10 клас), результат показано на рис. 3.1.4:

Рис. 3.1.4 Мас-медіа в соціометричному дослідженні

Найбільшу популярність має біологія дистанційна. Пропоную моїм колегам та учням добірку корисних онлайн-ресурсів для вивчення біології відповідно до календарного плану, автором якої є викладачка біології в ліцеї Educator Олеся Безсмертна. Даний онлайн-ресурс розміщений на моєму блозі в рубриці «Дидактичні та методичні матеріали», відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/nestandarty-uroki/. Отже, біологія дистанційно: добірка корисних онлайн-ресурсів:

Ø     6-й клас: ботаніка починається з любові до природи. Додаток для визначення рослин, який є і у моєму смартфоні – PlantNet Plant Identification.

За допомогою камери смартфона ми фотографуємо квіти і листки обраної рослини і вже через декілька секунд отримуємо пропозицію щодо назви рослини. Ці застосунки можна використати для здійснення фотопроєкту «Рослини мого міста (городу, найближчого лісу, саду)».

Ø     7-й клас: зоологія є захопливою та цікавою. Учні полюбляють спостерігати за тваринним світом. З цією метою можна використати деякі онлайн-платформи: Explore.org – це зібрання веб-камер для спостереження за природою. Можна доручити учням спостереження за конкретними тваринами, за якими вони могли б спостерігати протягом декількох тижнів. Раджу, щоб школярі проводили спостереження по кілька хвилин в день і робили записи спостережень в щоденнику. Добірка документальних фільмів про тварин, які залишать незабутні враження на все життя, на каналі Explore Documentary Films.

Ø     8-й клас: анатомія та фізіологія людини є, напевно, найбільш цікавим блоком біології для учнів. Оскільки саме тут можна отримати знання про будову власного тіла, дізнатися за якими законами працює та отримати відповіді на конкретні питання, які давно цікавили. Звичайно, для вивчення анатомії та фізіології людини дуже важливим є унаочнення. В мережі є низка електронних ресурсів, які мають можливість візуалізовувати вивчений теоретичний матеріал. Тут ви знайдете віртуальний анатомічний атлас у 3Dформаті Healthline Body Maps. А на цьому ресурсі – Zygote body – є можливість переглядати модель тіла людини по шарах, змінювати масштаб і швидко перемикатися на деталі, які вас цікавлять. Наприклад, можна таким чином ідентифікувати частина тіла, знайти певний м’яз, кістку або орган.

Пропоную колегам розробку освітньої програми ІМУННА АТАКА для вивчення теми «Регуляція функцій організму», авторами якої є Федерація американських вчених (FAS). Дана розробка є англомовною, тому за необхідності можно скористатися електронним перекладачем, відкривши посилання https://translate.google.com.ua/.

Ø     9-й клас: загальна біологія є основою для вивчення молекулярної біології, генетики, що вимагає базових знань, розуміння процесу «що, звідки і куди». Для засвоєння тем також можуть бути використані деякі онлайнресурси: Сellsalive.com– інтерактивна бібліотека з цитології, мікробіології, імунології, генетики. На уроці є можливість корисно провести час з мікроскопічними об’єктами, поглянути про них відео, анімацію, погратися у флеш-ігри із клітинами. Інтерфейс простий, пояснення – доступною англійською, наприклад раджу скористатися для вивчення теми «Структура клітини». Vewiley.com – інтерактивна бібліотека з біохімії та молекулярної біології. Хоча пояснення англомовні, анімація – цілком доступна для розуміння. А флеш-ігри допоможуть краще уявити молекулярні процеси, наприклад для вивчення тем «Хімічний склад клітини та біологічні молекули», «Структура клітини».

Ø     10-11-й клас: біологія і екологія це важливий курс тому що, є чим здивувати та водночас зацікавити. Тому в нагоді може стати онлайнекспозиція «Природознавство» від Arts & Culture Google, яка охоплює віртуальні екскурсії по 50 музеях природної історії. Вжитися в образ лауреата Нобелівської премії і провести віртуальний експеримент легко з іграми і моделями на сайті Нобелівської премії. Цей розділ складається з 46 модулів, з яких 29 є інтерактивними навчальними іграми, присвяченими великим відкриттям лауреатів Нобелівської премії. Поряд з кожною грою знаходяться посилання, де є детальна інформація про зміст наукового відкриття. Explorelearning.com – дуже добре візуалізований онлайн-симулятор експериментів, які можна ставити самому. Раджу використовувати для вивчення теми «Спадковість і мінливість».

Також для всіх класів можна знайти досліди для вивчення певної конкретної теми в низці віртуальних лабораторій для онлайн-дослідів. Так для теми «Захист клітин: мембрана плазми», відкривши посилання http://onlinelabs.in/biology, розкривається будова та функція мембрани плазми, ролі фосфоліпідів, транспортні білки (носій та канал), холестерин та вуглеводи, види транспорту, дифузія, полегшена дифузія, активний транспорт, осмос.

Сьогодні найбілушу популярність має технологія навчання як метод проєктів. Вона передбачає використання широкого спектру проблем, дослідницьких, пошукових методів, орієнтованих на реальний практичний результат, що має значення для учня з одного боку, а з другого – для розробки проблеми цілісно. Результат методу проєктів може бути побачений, осмислений, застосований на практиці, він стане неоціненним здобутком учня, що поєднує знання та вміння, компетенції та цінності, які, в свою чергу, сприяють формуванню інформаційно-цифрової компетентності.

Метод проєкту підвищує інтерес учнів до процесу навчання. Пропоную учням створювати дослідницькі проєкти «Чому скисає молоко або корисний йогурт» (6 клас); «Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою» (8 клас); творчі: «Значення дихання, профілактика захворювань органів дихання» (9 клас); «Шкіра – поліфункціональний орган людини» (9 клас); інформаційні: «Зуби ссавців або тварини-будівельники» (7 клас); «Збалансовне харчування» (8 клас); робота з мас-медіа: «Сон. Біоритми» (8 клас), «Екологічні проблеми України» (10 клас). Використовую дану технологію на етапі перевірки домашнього завдання і первинне застосування знань та закріплення матеріалу.

Для здійснення медіаосвітніх проєктів у першу чергу необхідно на достатньому рівні володіти програмним пакетом Microsoft Office (Word, PowerPoint, Publisher), програмами, що призначені для створення фільмів (Windows Movie Maker, Macromedia Flash). По-друге, учням необхідно мати високий рівень володіння мас-медіа з метою пошуку інформації різного типу в мережі Інтернет, а саме – пошуком відео-, аудіо-, графічної інформації, нормативних документів, тощо.

Створення інтерактивних презентацій Microsoft Office PowerPoint, фільмів – у Windows Movie Maker та Macromedia Flash надає можливість учням у доступній формі представляти результати власної практичнодослідницької діяльності. Особиста інтерпретація складного матеріалу за будь-якою темою заохочує учнів не тільки серйозно ставитись до навчання, а й спонукає їх до критичного, конструктивного мислення, допомагає демонструвати своє бачення та творчий підхід до вирішення проблемних завдань.

Метод проєктів орієнтований на дотримання авторського права, етичних принципів використання мас-медіа. Теоретичний етап дослідницьких проєктів спрямований на аналіз наукової літератури та інтернет-ресурсів з даного питання. Важливо навчати розрізненню фактів від фейків. Учні при захисті проєктів посилаються на використані джерела, таким чином позбавляються від фейків. Для цього спочатку знайомлю учнів з правилами аналізу отриманої інформації та оформленням списку використаних джерел (Біохімічна роль вітамінів та вітаміноподібних сполук [Електронний ресурс]: за матеріалами Всеосвіта Бібліотека матеріалів. – Електрон. дані. – [К.], 2018. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/biohimicna-rol-vitaminiv-tavitaminopodibnih-spoluk-432.html/. – Назва з титул. екрана.). Один з ефективних прийомів для вибору проблеми дослідницького проєкту – це перегляд відеороликів (використовую різні відео з сайту https://edpro.ua/blog/videouroky-dlja-navchannja-ta-rozvytku-shkoljariv), учні аналізують отриману інформацію та відрізняють де справжні факти, а де припущення. Наприклад: кіт - товариш чи потенційний ворог; соки торгових марок України або свіжовиготовлені, збережімо первоцвіти України. Такі проблемні питання стають темами учнівських науково-дослідницьких робіт МАН України та екологічними проєктами, фрагменти показано на рис. 3.1.5:

Рис. 3.1.5 Створення проєктів учнями

З досвіду роботи: ще у 2012 році мої учні почали розробляти мініпроєкти на уроках біології і екології. Учні зацікавилися проєктною діяльністю з використанням інформаційних комп’ютерних технологій (ІКТ). За період з 2012-2020 роки учнями було створено більше 500 проєктів.

3.2. Впровадження мас-медіа у позакласній роботі з біології та екології

Використання елементів мас-медіа під час уроків біології та екології являє собою актуальний інноваційний засіб мотивації не тільки навчальної діяльності в цілому та вивчення предмету зокрема, а й дозволяє використовувати доробки учнів як ефективний медіазасіб у позакласній роботі, а також допомагає самовираженню та самопізнанню школярів. 

Саме захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів мас-медіа, виховати такого споживача медіа, який міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової інформації, формувати навички колективної діяльності та діалогового спілкування, сучасного світосприйняття, активної життєвої позиції, сприяти вирішенню проблеми підготовки школярів до спілкування із мас-медіа, і покликані науководослідницька робота МАН України та екологічні проєкти, що є важливими напрямами у формуванні інформаційно-цифрової компетентності учнів засобами мас-медіа.

Наукова-дослідницька робота МАН України та екологічний проєкт – це самостійно виконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру, містить результат власного дослідження. Науково-дослідницькою вважається діяльність, під час якої відбувається опанування способів і методів наукового пізнання, засвоєння основ професійних знань, самореалізація в процесі вирішення проблем наукового характеру за обраною темою. Тому дана діяльність проводяться з дотриманням вимог до наукових досліджень, передбачає створення особистісне значущого продукту шляхом самостійного використання засвоєних знань, перенесення їх у нові умови, створення нових підходів до вирішення наукових проблем.

Дослідницький проєкт визначається за такими критеріями:

Ø    актуальність обраної теми;

Ø    новизна роботи;

Ø    науковість, повнота розкриття теми;  Ø аргументованість висновків; Øелемент творчості.

Для реалізації науково-дослідницької роботи МАН України та екологічнх проєктів потрібна систематична педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів:

Ø    компетентності необхідні для вирішення життєвих ситуацій;

Ø    створити умови для набуття учнями навичок критичнго та креативного мислення, пошуку та аналізу інформації в мас-медіа, прийняття рішень;

Ø    розвивати готовність для самонавчання, саморозвитку, самореалізації та продуктивної творчої діяльності.

Щоб дана діяльність мала результат, вона має бути організована певним чином та відповідала вимогам. Діяльність вчителя направлена на формування в учнів розуміння, для чого він виконує певне завдання та яким повинен бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці, до свідомого самостійного життя у гармонії з природою. Отже, виділяю наступні етапи науководослідницького проєкту, результат показанов табл. 3.2.1:

Таблиця 3.2.1

Етапи науково-дослідницького проєкту

З досвіду роботи хочу зупинитися на виконанні практичного етапу науково-дослідницького проєкту. Сьогодні не можливо уявити дослідження без використання сучасних цифрових технологіїй, що дають можливість фіксувати одержані дані спостережень і дослідів. На цьому етапі учні, об’єднуючись у тимчасові групи або індивідуально, здійснюють проєктну діяльність: складають план, за допомогою мас-медіа збирають інформацію, обирають методи дослідницького проєкту (лабораторні або польові). Учитель виступає в ролі фасилітатора. Організовую обговорення складного питання та за короткий термін пропоную виконати усі заплановані дії із максимальним залученням учасників. Нерідко підключаю до роботи консультантів (працівників лабораторій, сімейних та ветеринарних лікарів, шкільну медсестру), які допомагають учням у вирішенні тих чи інших завдань. У цей період учні вчаться творчому пошуку кращого варіанту вирішення завдань та проводять аналіз і порівняння даних, фрагменти показано на рис. 3.2.1:

Рис. 3.2.1 Співпраця учнів з косультантами при виконання практичного етапу науково-дослідницького проєкту

Апробацію результатів дослідницьких проєктів учні здійснюють за допомогою мас-медіа освітнього проєкту «На Урок» https://naurok.com.ua/ та https://vseosvita.ua/; створюють тести, відкривши посилання join.naurok.ua; у соціальній мережі https://www.facebook.comз метою розповсюдження інформації результатів досліджень. В 2019-2020 навчальному році юні дослідники вперше представляли свої проєкти у програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів» http://healthy-schools.org.ua/uspishniyvkhid/. Учні працювали за такими напрямками роботи відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/позакласна-робота/:  

Ø    дотримання режиму проведення рухових вправ під час освітнього процесу: сприяння активному дозвіллю, поєднання рухового і статичного навантаження, залучення до спортивних секцій; 

Ø    забезпечення безпечних та комфортних умов: інформаційні стенди, зони психологічного розвантаження; формування правильного раціону харчування: споживання фруктів та овочів для збалансованості раціону; 

                               написання      науково-дослідницьких     робіт     МАН      України

валеологічного напрямку (додаток 3). 

Звіт проєктної діяльності створюють за допомогою програми Microsoft PowerPoint та фіксують проведені заходи та все, що відбувається у школі, на звичайні смартфони. Потім редактори обирають найбільш цікаві фото та роблять колаж. Після кожного заходу колаж розміщують у соціальній мережі https://www.facebook.comв групах: спільнота Healthy Schools, спільнота освітян «На Урок», ЧУГУЇВ online, вчителі біології України, Управління освіти Чугуївської міської ради Харківської області, Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2, на блозі вчителя біології https://serikbiology.wordpress.com/ та на сайті Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області http://www.chuguiv-school2.edu.kh.ua/, франмент показано на рис. 3.2.2:

Рис. 3.2.2 Поширення інформації на блозі

https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/позакласна-робота/  

Наприклад, в рамках програми «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів» 11 лютого в школі було оголошено «Кольоровий день» під гаслом «Вітаміни для дитини», що стане доброю традицією. Кожен клас з 1 по 11 обрав для себе колір дня – це колір фруктів та овочів. Учні носили елементи одягу, прикраси, аксесуари відповідного кольору. На уроках біології та природознавства ознайомилися зі значенням вітамінів, їх вмістом у фруктах, овочах, ягодах. Батьки учнів попіклувалися, щоб у дітей кожної перерви були різнокольорові яблука, яскраві апельсини, смачні мандарини та інші корисні фрукти. Інформація розміщена в мас-медіа з метою інформування населення щодо здорового і правильного харчування, фрагмент показано на рис. 3.2.3:

Рис. 3.2.3 Поширення інформації в соціальній мережі https://www.facebook.com/serikbiology  

За активну участь у програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів» у 2019-2020 році нагороджено сертифікатом (додаток 4).

Науково-дослідницький проєкт повинен засвідчити:

Ø    теоретичні знання учня;  

Ø    навички роботи з мас-медіа (наукові статті, монографії, матеріали творчих дискусій, відеороликів);  

Ø    оволодіння сучасними методами дослідження;

Ø    поширення отриманих результатів дослідження в мас-медіа;

Ø    приходити до самостійних висновків та узагальнень оригінального наукового характеру.

Напрямки використання науково-дослідницьких проєктів: 

Ø    інтегровані уроки: біології і екології, екології і географії, біології і основи здоров’я біологія і хімія;

Ø    позакласна робота: предметні тижні, прес-конференції, відкриті заходи;

Ø    Всеукраїнські учнівські олімпіади з екології;

Ø    участь у конференціях, що проводяться кафедрами та науковими підрозділами університетів.

Отже, впровадження елементів мас-медіа у навчальній та позакласній роботі дозволяють: 

Ø    захистити учнів від потенційно шкідливих ефектів медіа; 

Ø    виховати такого споживача медіа, який ефективно задовольняв би свої потреби, користуючись засобами масової інформації; 

сформувати в учнів навички колективної діяльності та діалогового

спілкування, сучасного світосприйняття, активної життєвої позиції;

Ø    сприяти      вирішенню проблеми   підготовки школярів    до

спілкування із мас-медіа;

Ø    спрямувати учнів до майбутнього професійного вибору.

Переваги науково-дослідницьких проєктів, показано узагальнену схему рис. 3.2.4:

Рис. 3.2.4 Переваги науково-дослідницьких проєктів

З досвіду роботи: починаючи з 2014-2020 роки мої учні успішно захистили 8 науково-дослідницьких робіт МАН України https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/ман/ (додаток 5) та 2012-

2017                  роки                   10                  екологічних                   проєктів

https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/екологічні-проекти-2/

(додаток 6).

Результатом впровадження мас-медіа в навчальний процес біології та екології є сформована інформаційно-цифрова компетентність, що спрямовує на набуття учнями навичок критичнго та креативного мислення, пошуку та аналізу інформації в мас-медіа, прийняття рішень, готовності для самонавчання, саморозвитку, самореалізації та продуктивної творчої діяльності, дослідницькі і життєзабезпечувальні навички учнів у сучасному світі через впровадження у навчальний процес мас-медіа.

РОЗДІЛ 4 ПЕРСОНАЛЬНИЙ БЛОГ ВЧИТЕЛЯ – ІНТЕРАКТИВНЕ

СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОБОТИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

«Необхідно, щоб учні навчались самостійно, а вчитель надихав та управляв цим самостійним процесом і давав для цього матеріал»

К.Д. Ушинський

Даним педагогічним кредом релевантно починається головна сторінка блогу вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни. Сучасні учні – це покоління Z, що вважають невід’ємною частиною повсякденного життя цифрові технології. Тому і роль вчителя змінюється в інформаційній культурі – він повинен стати координатором потоку інформації в мас-медіа, знати особливості і можливості засобів мас-медіа та вміти їх використовувати в дидактичних цілях. Впровадження у всі ланки освітньої галузі сучасних інформаційно-цифрових технологій забезпечує вдосконалення навчального процесу, підвищення якості, доступності та ефективності освіти, вироблення у учнів умінь і навичок, необхідних для практичного використання в сучасному інформаційному середовищі. Актуальним завданням перед вчителем постає:

підготувати випускника НУШ до життя в сучасних інформаційних умовах.

Персональний блог вчителя – це комунікаційний центр, що перетворює, зберігає, передає інформацію, спрямовану на розв’язання проблем освітнього характеру, тобто є інтерактивним середовищем для роботи з учнями. Персональний блог вчителя є необхідністю для комп’ютеризованого навчання та враховуючи вимоги до сучасного вчителя.

Сьогодні жодний освітній процес не відбувається без Інтернету, що є серйозною базою, де можна знайти інформацію в мас-медіа на будь-яку тему, відповідь на будь-яке питання. І, звісно, персональний блог вчителя стає платформою, що надає можливість організувати навчальний процес в світі електронної інформації, інтегрує педагогічні та комп’ютерні технології, допомагає організувати роботу учнів у дистанційному режимі як на уроці, так і в позакласній роботі, при виконанні домашнього завдання, сприяє підвищенню інтересу учнів до навчання. Ефективність та практична значущість персонального блогу вчителя полягають у систематизації та раціональній подачі навчального матеріалу, перспективної наочності, доступності ресурсів, інтерактивних вправ, що допомагає оптимально регулювати навчальний процес. Отже, актуальність персонального блогу вчителя визначається необхідністю створення сучасного освітнього середовища з широкими можливостями, та в першу чергу, щоб це було інтерактивним середовищем для роботи з учнями. 

Метою створення персонального блогу вчителя є формування освітнього простору для саморозвитку та взаємодії вчителя з учнями, батьками та колегами. 

Очікувані результати: 

якісна підготовка учнів до науково-дослідницьких робіт МАН України та екологічних проєктів, ЗНО та ДПА;

Ø    дидактичні та методичні матеріали для учнів набувають

електронного вигляду;

Ø    завдання та план роботи методичного об’єднання вчителів дисциплін природничого циклу завжди висвітлено на блозі в рубриці «Науково-методична робота»;

Ø    користувачі блогу завжди в курсі подій завдяки рубриці «Новини»; Ø користування електронними підручниками завдяки рубриці

«Бібліотека»;

Ø    фітбек, або зворотній зв’язок з учнями, батьками та колегами; Ø фітбек з іншими блогами та сайтами, соціальними мережами: INSTAGRAM та FACEBOOK завдяки рубриці «Корисні посилання»;

Ø    завжди можна скористатися моїми авторськими напрацюваннями за допомогою девайсів.

Створення власного блогу чи сайту – це кращий приклад педагогічної майстерності. Постійна робота над блогом підкреслює прагнення вчителя до самоосвіти та самовдосконалення. Тобто, вчителю необхідно не просто мати свій блог, а й постійно розміщувати нову інформацію, свої напрацювання. Я створила свій блог за допомогою програмного забезпечення WordPress, який використовують для створення красивого сайту, блогу чи веб-додатку. Переваги програмного забезпечення WordPress – це гарний дизайн, потужні можливості і свобода створювати все, що захочете. WordPress одночасно безкоштовний і безцінний. Найпростіший спосіб створення сайту – це за допомогою візуального редактора на основі готових шаблонів з безкоштовним наданням хостингу. Для роботи з блогом за допомогою програмного забезпечення WordPress в Інтернеті є інструкції і відеоуроки. Інтерфейс потужний і зручний. Дуже гнучкі й різноманітні параметри. Практично кожна дія новачка тут супроводжується докладними підказками, які з’являються при використанні тих чи інших інструментів. Добре індексуються пошуковими системами. Основні можливості WordPress:

Ø    WordPress розроблений для інсталяції на ваш хостинг, що дає повний контроль над блогом;

Ø    легке встановлення та оновлення;

Ø    динамічне створення сторінок, не має потреби перестворювати усі сторінки блогу при внесенні змін до нього;

Ø    постійні гарні посилання, вигляд лінків до записів, категорій, тегів може бути налаштований за бажанням;

Ø    міжблогові комунікації, інтегровані PingBack та TrackBack, дві чудові функції для звязку з іншими блогами;

Ø    меми, легко змініть вигляд блогу, просто завантаживши та встановивши нову тему до нього;

Ø    величезна кількість плагінів (додаткових підпрограм), що розширюють функціональність блогу;

Ø    передбачає підключення різноманітних модулів: відео, зображень, таблиць, тексту і багато чого іншого;

Ø    захист паролем обраної інформації.

Один з найпопулярніших у своїй галузі, 35% всіх сайтів світу працюють на WordPress, від особистих блогів до найбільших агентств новин.

На свій персональний блог можна завантажити будь-який текст, таблицю, презентацію або форму опитування використовуючи Google Docs, відеоролики з YouTube, легко розміщувати календарі і карти Google, а також використовувати велику кількість готових гаджетів з iGoogle. Присутні налаштування доступу та спільного використання інформації. Таким чином, будь-який бажаючий педагог може створити гарний блог або сайт, без знання мов програмування, вибравши відповідний конструктор.

Для мене, особисто, персональний блог – це засіб досягнення мети і поставлених завдань, що повинен бути динамічним і результативним, його необхідно оновлювати та поповнювати новою інформацією. Якщо блог буде інтерактивним, то можна говорити про можливості управління освітнім процесом, тому що одним із завдань є довести учням, що комп’ютер – це робочий інструмент та засіб отримання інформації в мас-медіа.

Інтерактивності можна домогтися, встановивши форму зворотнього зв’язку, або фітбеку. Хочу підкреслити важливість зрозумілої і простої навігації. Саме тому навігаційне меню мого блогу максимально спрощене: на головній сторінці відвідувач блогу з першого погляду може оцінити інформацію, представлену на сторінці, та зробити висновок про доцільність свого перебування на блозі. З цієї ж причини на головній сторінці розміщено користувацький пошук. Головна сторінка містить інформацію про мене, як вчителя бвології і екології та класного керівника, про теми з самоосвіти, над якими я працюю, та досвід моєї роботи. З головної сторінки за посиланнями відвідувач може ознайомитися з сайтом школи, де працюю, сайтом управління освітою Чугуївської міської ради Харківської області, результат показано на рис. 4.1:

Рис. 4.1 Головна сторінка персонального блогу

Робота на блозі не потребує від відвідувача додаткової реєстрації, усі матеріали розміщено у вільному доступі. Багато блогів використовують віджети для поліпшення свого інтерфейсу і створення максимальної зручності для користувачів. На своєму блозі я також використовую віджети, що стануть у пригоді відвідувачу: календар свят та подій, віджет зворотного відліку, підрахунок переглядів тощо. Зрозуміло, що блог має певну вагу і невеликий простір для розміщення файлів. Щоб на блозі був доступ до більшої кількості різних матеріалів, необхідні нові можливості. І ці можливості надають хмарні засоби, на яких можна розміщувати і зберігати власні матеріали. Саме з цієї причини всі матеріали на моєму персональному блозі доступні для скачування. Свій блог я створювала, в першу чергу, як платформу для роботи з дітьми, які пропустили урок або не встигли засвоїти матеріал – тому на блозі зібрані матеріали з природознавства, біології і екології, які можуть бути використані для самостійної підготовки. Це різноманітні електронні тести, тренажери, презентації та запитання для самоперевірки з тем, що вивчаються.

З досвіду роботи хочу наголосити, що відеоуроки можуть принести неоціненну допомогу. Як вчитель біології звертаю увагу, що зорова пам’ять – одна з найбільш ефективних, адже 90% інформації ми отримуємо завдяки зору. Коли сухі факти перетворюються в навчальному відео в явища та процеси, що відбуваються у природі, це сприяє кращому запам’ятовуванню, зацікавлює та розвиває пізнавальну активність учнів. Так навчання стає ефективнішим. В 5 класі на уроці природознавства я розпочинаю урок з відеофрагменту «Уроки живої природи. Знайомство» відкривши посилання

https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/nestandarty-uroki metodichna-robota/nestandarty-uroki/природоведення/, результат показано на рис. 4.2:

Рис. 4.2 Використання відеоуроків, розміщених на блозі

Отже, в практиці моєї роботи відеоуроки стали популярними, і дійсно зручним способом навчання, завдяки якому кожен учень може отримати знання з предметів природознавства, біологія і екологія. Тому я, звичайно, активно користуюся напрацюваннями своїх колег, відеоуроками та відеофрагментами з популярного відеохостингу, що надає послуги розміщення відеоматеріалів YouTube. 

Кожен учитель, який викладає у старших класах, розуміє, що новинки технологічного прогресу з особливим захопленням зустрічають саме підлітки, тому і навчання старшокласників, і підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання повинні будуватися з використанням останніх досягнень науки і техніки. Онлайн навчання на відміну від групових курсів або індивідуальних занять дозволяє уникнути зайвих навантажень на організм випускника. Я переконана, що онлайн підготовка до ЗНО не менше, а часом і більш ефективна в порівнянні зі стандартними курсами або репетиторами, адже сучасні технології дозволяють зробити навчальний процес більш результативним, підвищують рівень знань і навичок. Крім того, при правильному підході і справді якісній програмі уроків, випускник може отримати повноцінну підготовку до ЗНО, де б він не знаходився. Підготовка до якісного складання зовнішнього незалежного оцінювання не може відбуватися в останній рік навчання, а має здійснюватися протягом усього навчання в школі. Тому на окремій сторінці блогу, відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/znodpa/ я розмістила для учнів «Підготовка до ЗНО, ДПА з біології», де пропоную якісно підготуватися до іспитів, результат показано на рис. 4.3:

Рис. 4.3 Підготовка до якісного складання ЗНО та ДПА

Завдяки участі нашої школи в програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів» педагогічний колектив та наші учні і на уроках і на перервах займалися флешмобами та руханками, з метою створення у дітей позитивної емоційної налаштованості, що є обов’язковою умовою правильно організованого навчального процесу. Позитивні емоції здатні повністю знімати наслідки негативних. На уроках природознавства, біології і екології систематично проводжу динамічні паузи або руханки, які мають позитивний вплив на центральну нервову систему учня, профілактики втоми, порушення постави, зору, та щоб діти мали змогу відволіктися, відпочити і налаштуватися на наступний етап уроку. Усі матеріали, щодо виховання бережливого відношення до свого здоров’я, розміщені для учнів на блозі, відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/healthy-schools-заради-здоровихі-радісних-школяр-2/ аби школярі могли і під час уроків і вдома робити оздоровчі перерви, результат показано на рис. 4.4:

Рис. 4.4 Проведення динамічних пауз або руханок як на уроках так і вдома

Класний керівник в школі – це основний суб’єкт виховної роботи, який виробляє основну стратегію і тактику взаємодії школи і сім’ї у вихованні особи школяра, будучи фахівцем в області педагогіки і психології, допомагає батькам у вирішенні протиріччя сімейного виховання, у коректуванні виховних дій. Класний керівник повинен виступати в ролі порадника, консультанта, фахівця навчального закладу. Тільки в процесі взаємодії педагогів і батьків можна успішно вирішувати проблеми розвитку особистості школяра. На сторінці мого блогу «Класний керівник» батьки знайдуть інформацію щодо опису мого педагогічного досвіду, план роботи на семестр та тиджень, досягнення учнів, навчальну практику, проведення класних годин та візитну картку класу. Окремо я виділила рубрику «Сторінка для батьків», де розмістила план роботи класного керівника та батьків на рік, відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/dlja-batkiv/батьківські-збори/.

Отже, батьки мають уявлення про те, чим дитина займається в школі в позаурочний час, вважаю, що посилання на персональний блог вчителя та сайт школи, допоможе батькам бути в центрі подій разом з дітьми.

На блозі є сторінки «Новини», «Бібліотека», «Корисні посилання», де розміщені освітні сайти, нормативні документи, методичні та дидактичні матеріали, власні авторські розробки.

Таким чином, вся учительська спільнота пов’язана одною спільною справою – це навчання підростаючого покоління. Тому, мені важливо завжди отримувати від вас: мої колеги, учні та батьки – фітбек, результат показано на рис. 4.5:

Рис. 4.5 Фітбек від колег, учнів та батьків

Тож, сподіваюся, серед зібраних мною матеріалів, користувачі блогу, знайдуть і корисне, і нове, і актуальне для себе. Соціальні мережі INSTAGRAM та FACEBOOK, що розміщені на головній сторінці блогу, дають можливість користувачам долучатися до онлайн-опитувань, розроблених моїми учнями спільно зі мною, спостерігати за подіями, результатами та досягненнями школярів.

Отже, створення персонального блогу вчителя сприяє формуванню освітнього простору для саморозвитку та взаємодії вчителя з учнями, батьками та колегами, що є інтерактивним середовищем для роботи. Я отримала від створення персонального блогу наступні результати: якісну підготовку учнів до науково-дослідницьких робіт МАН України та екологічних проєктів, ЗНО та ДПА; дидактичні та методичні матеріали для учнів набувають електронного вигляду; завдання та план роботи методичного об’єднання вчителів дисциплін природничого циклу завжди висвітлено на блозі в рубриці «Науковометодична робота»; користувачі блогу завжди в курсі подій завдяки рубриці «Новини»; користування електронними підручниками завдяки рубриці «Бібліотека»; фітбек з учнями, батьками та колегами; фітбек з іншими блогами та сайтами, соціальними мережами: INSTAGRAM та FACEBOOK завдяки рубриці «Корисні посилання»; завжди можна скористатися моїми авторськими напрацюваннями за допомогою девайсів.

Відзначити хочу високу активність користувачів на моєму персональному блозі. Стосовно сторінок блогу: вони є релевантні, як можно більше впроваджую авторські, креативні активності, які вирізнятимуть мене з поміж інших блогів та сайтів. 

З досвіду роботи: взяла участь у конкурсі ЗНЗ України місяця березня 2016 року в номінації «Кращий персональний сайт педагога ЗНЗ» та зайняла 2 рейтингове місце за версією «Інтернет-порталу рейтигну освітніх закладів України» та оголошено подяку від міського голови Г.М. Мінаєвої, відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/ (додаток 7).

РОЗДІЛ 5 РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ

Формування інформаційно-цифрової компетентності учнів в біології і екології через використання мас-медіа дають змогу підвищувати ефективність навчального процесу за рахунок пізнавальної активності учнів, розвивати в учнів вміння креативно та критично мислити і знаходити раціональні шляхи вирішення проблем, формувати культуру мислення школярів. Результативність даного досвіду виражається у рівні сформованості інформаційно-цифрової компетентності, особистісному розвитку, визначені можливості одержання стабільно високих результатів, удосконаленні методичної роботи, результат показано на рис. 5.1:

Рис. 5.1 Моніторинг успішності учнів з біології і екології

Учні 5-11 класів беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі «Геліантус» і «Колосок» і отримують золоті та срібні сертифікати.

Робота з обдарованими дітьми проводиться систематично і результатом є перемоги у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з біології та екології: у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад. Якщо у 2012-2013 році мої учні посідали призові місця лише у міському етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад, то з 2014-2020 навчальних роках є переможцями ІІІ етапу олімпіади з біології і екології, та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнівчленів МАН України з біології і екології (2016 р., 2017 р., 2019 р., 2020 р), відкривши посилання https://serikbiology.wordpress.com/portfolio/.

А під час міського етапу конкурсу «Учитель року – 2017» було проведено медіауроки з біології в 6 класі «Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва)» (додаток 8) та «Рослина – живий організм» (додаток 9) результатом є 2 місце https://serikbiology.wordpress.com/учительроку-2017/.

У 2020 році взяла участь у Фестивалі «добрих практик» освітян Харківщини «Майстри педагогічної справи презентують» з описом власного досвіду «Мас-медіа як засіб формування інформаційно-цифрової

компетентності», де посіла ІІІ місце http://edu-post-diploma.kharkov.ua/?newscategory=fest_dobr-praktuk. 

Робота з мас-медіа як засіб формування інформаційно-цифрової компетентності є результативною та ефективною. Завдяки формуванню інформаційно-цифрової компетентності у позакласній роботі мої учні щорічно є переможцями Всеукраїнскої учнівської олімпіади з біології та екології, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Досвід роботи свідчить, що саме сучасні інноваційні технології дозволяють максимально підвищити ефективність уроків біології та екології, створити умови для формування інформаційно-цифрової компетентності учнів. Тому випускник сучасної нової української школи зможе успішно реалізуватися у всіх сферах людського життя, адже успіх гарантовано тим, хто володіє інформаційно-цифровими компетентностями.

ВИСНОВКИ

Впровадження мас-медіа як засобу формування інформаційно-цифрової компетенотності у навчальній та позакласній роботі з біології та екології є ефективною та результативною. Адже, цьому сприяє перспектива створення цілісної системи медіаосвіти, що, у свою чергу, дозволяє забезпечити всебічний розвиток молодого покоління, формування медіаграмотності і медіакомпетентності відповідно до вікових та індивідуальних особливостей:

1.                  Проаналізовано літературні джерела та інтернет-ресурси з питання впровадження медіаосвіти в навчальний процес. Теоретичний аналіз наукової літератури та інтернет-ресурсів дозволив визначити зміст понять: медіаосвіта, мас-медіа, медіаобізнаність, медіаграмотність, медіаінформаційна грамотність, медіакомпетентність, медіаінформаційна безпека особистості. Розглянуто і підтверджено, щоб бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що шукаєте й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.

2.                  Розроблено модель упровадження мас-медіа у навчальний процес біології та екології Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області, метою якої є формування інформаційно-цифрової компетентності, що спрямовує на дослідницькі і життєзабезпечувальні навички учнів у сучасному світі через впровадження у навчальний процес мас-медіа.

3.                  Відповідно до розробленої моделі «Модель упровадження масмедіа у навчальний процес біології та екології Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2» вважаю актуально використовувати такі форми роботи як на уроках так і в позакласній роботі. 

4.                  Узагальнено досвід роботи з персональним блогом вчителя як комунікаційного центру спрямовану на розв’язання проблем освітнього характеру. Отже, створення персонального блогу вчителя сприяє формуванню освітнього простору для саморозвитку та взаємодії вчителя з учнями, батьками та колегами, що є інтерактивним середовищем для роботи. 

5.                  Узагальнено ефективність та результативність роботи з мас-медіа як засобу формування інформаційно-цифрової компетентності. Завдяки формуванню інформаційно-цифрової компетентності у позакласній роботі мої учні щорічно є переможцями Всеукраїнскої учнівської олімпіади з біології та екології, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Підводячи підсумок, можна стверджувати, що розроблена мною «Модель упровадження мас-медіа у навчальний процес біології та екології Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2» дійсно працює. Тому випускник НУШ зможе успішно реалізуватися у всіх сферах людського життя, адже успіх гарантовано тим, хто володіє інформаційно-цифровими компетентностями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                  Герберт Маршалл Маклюен «...Щоб бути по справжньому грамотним, треба бути грамотним у світі медіа...» (цитата за книгою «Розуміння медіа: Зовнішні розширення людини», 1964). [Електронний ресурс] // Кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій ХНУ імені

В.Н. Каразіна. – 2017. Режим доступу: http://appsociology.blogspot.com/2017/01/1964.html. – Назва з титул. екрана.

2.                  Гриневич Л. Медіаграмотність – це необхідне вміння для сучасної особистості. [Електронний ресурс] // Освіта. – 2018. Режим доступу:

https://www.auc.org.ua/novyna/mediagramotnist-ce-neobhidne-vminnya-dlyasuchasnoyi-osobystosti-liliya-grynevych. – Назва з титул. екрана.

3.                  Гришкова Р. О. Медіаосвіта як чинник модернізації вітчизняної вищої школи // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер.: Педагогіка. –

2012. –        Т.      188,   Вип. 176.   –        С.      63-68.         Режим         доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchduped_2012_188_176_16.

4. Загорулько Г. Перспективи й результати впровадження медіаосвіти. // Збірник статей Четвертої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – К.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 369-373. 5. Засоби масової інформації. [Електронний ресурс] // Вікіпедія:

Вільна                       енциклопедія.                      Режим                       доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%

D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_ %D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%

D1%96%D1%97/. – Назва з титул. екрана.

6.                  Джолос О. Інформаційна та медійна грамотність – головна компетенція сучасної людини. [Електронний ресурс] // Академія Української Преси: Портал медіаосвіта та медіаграмотність. – 2020. Режим доступу: http://medialiteracy.org.ua/informatsijna-ta-medijna-gramotnist-golovnakompetentsiya-suchasnoyi-lyudyny/. – Назва з титул. екрана.

7.                  Іванов В.Ф., Шкоба О. Я. Медіаосвіта та медіаграмотність:

визначення термінів. // Проблеми соціальної комунікації. Інформаційний суспільство – 2012. – №16. – С. 41-52.

8.                  Козак Т. Боротьба зі спамом як складова медіаосвіти. // // Збірник статей Четвертої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – К.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 379-389.

9.                  Коваленко П. Інтеграція соціальних мереж та шкільної преси. // Збірник статей Четвертої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – К.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 374-379. 10. Кривенко Т. Вивчення досвіду упровадження медіаосвіти у Павлоградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 (Дніпропетровська область). // Збірник статей Четвертої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – К.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 153-161. 11. Концепція впровадження медіаосвіти в комунальному закладі «Середня загальноосвітня школа № 23» Кам'янської міської ради.

[Електронний ресурс] // Система шкільної медіаосвіти – 23. – 2017. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/sistemaskilnoiemediaosviti23/home/7koncepcia-vprovadzenna-mediaosviti/. – Назва з титул. екрана.

12. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). [Електронний ресурс] // MediaSahiens. – 2016. – Режим доступу:

https://ms.detector.media/mediaosvita/post/16501/2016-04-27-kontseptsiyavprovadzhennya-mediaosviti-v-ukraini-nova-redaktsiya/. – Назва з титул. екрана. 13. Мандзій Н. Персональний сайт вчителя – інтерактивне середовище для роботи з дітьми. // Збірник статей Четвертої міжнародної науковометодичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – К.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 389-405.

14.             Медіаосвіта. [Електронний ресурс] // Вікіпедія: Вільна енциклопедія. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0% D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/. – Назва з титул. екрана.

15.             Медіаосвіта як чинник підвищення якості освіти та засіб протистояння гуманітарної агресії. Аналітична записка. [Електронний ресурс] // Національний інститут статегічних досліджень. Режим доступу: http://old2.niss.gov.ua/articles/1795/. – Назва з титул. екрана.

16.             Рибіна Ю.О., Челомбітько Т.Л. Модель упровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес  Харківської гімназії №14 Харківської міської ради Харківської області. – 2017. – Режим доступу: https://www.aup.com.ua/ml/Rybina_Chelombitko_Model_mediaosvitu.pdf/. –

Назва з титул. екрана.

17.             Смирнов В. Філософсько – методологічні засади медіаосвіти. Медіапедагогіка. // Збірник статей Четвертої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – К.: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 17-28.

18.             Челомбітько Т.Л. Медіаосвіта як актуальний компонент нової школи // Матеріали V Міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ, 2017.  – С. 274-277. 

19.             Чемерис І. М. Медіаосвіта за кордоном: теорія медіаосвіти та коротка історія розвитку // Вища освіти України. – 2006. – №3. – С. 104-108.

20.             Шейбе С. Медіаграмотність. Критичне мислення у мультимедійному світі // С. Шейбе, Ф. Рогоу / Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. – К. : Центр вільної преси, Академія української преси, 2014. – 319 с.

ДОДАТОК 1

Розробка план-конспекту уроку біології 

Вчитель: Сєрік Ольга Вадимівна, спеціаліст першої категорії

Тема уроку:Сон. Біоритми

Клас 8

Завдання уроку:

1.                  Навчальні: сформувати в учнів поняття сон як функціональний стан організму та біоритми, називати види сну та причини біоритмів, наводити приклади біоритмів людини, продовжити формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на прикладі значення сну для повноцінного функціонування організму.  

2.                  Розвивальні: розвивати навички роботи з мас-медіа, творчі здібності, логічне мислення учнів на основі встановлення причиннонаслідкових зв’язків, спостережливість, увагу, уміння порівнювати та аналізувати, узагальнювати матеріал, правильно робити висновки, розвивати вміння застосовувати отримані знання у повсякденному житті.

3.                  Виховні: виховувати бережливе відношення до свого здоров’я.  Форми роботи: фронтальна, парна, групова, індивідуальна.

Методи: словесні (бесіда), словесно-наочні (робота з наочністю, слайдами презентації, відеофрагментом, блогом вчителя), практичні. 

Дидактичні та методичні матеріали: авторськаінтерактивна вправа Інтернет сервісу LearningApps.org «Мислення та свідомість», проєктипрезентації учнів за темою «Мислення та свідомість», відеофрагмент «Відеовірш для дітей перед сном українською мовою, про зірки і місяць», онлайн опитування на основі технології Polls for Pages, розробка міні-проєтів за допомогою девайсів, авторський тест «Сон. Біоритми» на сайті освітнього проєкту На урок.

Обладнання та матеріали: мультимедійний комплекс, мережа Internet, тематичні зображення та фото.

Міжпредметні зв’язи: основи здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Список використаних джерел

1.                  Відео-вірш для дітей перед сном українською мовою, про зірки і місяць. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=sav626QoRHA. – Назва з титул. екрана.

2.                  Задорожний К. М. Біологія: підруч. для 8 класу загальноосвіт.

навч. закл. / К. М. Задорожний. – Х.: Ранок, 2016. – 240 с.

3.                  Кінезіологічні вправи. Рухавка. [Електронний ресурс] // Youtube ua. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=h7l7eVzpmTY/, https://youtu.be/0ug_JfVYNg8 – Назва з титул. екрана.

4.                  Позднякова Т., Тимчина В. Використання сервісу LearningApps для створення інтерактивних дидактичних вправ до уроків біології. // Нова педагогічна думка. – № 1 (93). – 2018. – С. 67-75.

5.                  Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

6.                  Сєрік О.В. Мислення та свідомість. [Електронний ресурс] // LearningApps.org. Режим доступу: https://learningapps.org/watch?v=pit22y81v20. – Назва з титул. екрана.

7.                  Сєрік О.В. Онлайн опитування «Чи потрібен людині сон?» [Електронний ресурс] // Біологія 8 клас. Режим доступу: https://serikbiology.wordpress.com/%d0%b1%d1%96%d0%be%d0%bb%d0%be %d0%b3%d1%96%d1%8f-8-%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d1%81/. – Назва з титул. екрана.

8.                  Сєрік О.В. Сон. Біоритми. [Електронний ресурс] // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/test/son-bioritmi-

537013.html/, – Назва з титул. екрана.

ДОДАТОК 2

Розробка план-конспекту уроку біології і екології

Вчитель: Сєрік Ольга Вадимівна, спеціаліст першої категорії

Тема уроку: Стратегія сталого розвитку природи і суспільства

Клас 10

Завдання уроку:

1.                  Навчальні: сформувати в учнів поняття сталий розвиток природи і суспільства, систематизувати знання про взаємозв’язок живого і неживого в природі.

2.                  Розвивальні: розвивати навички роботи з мас-медіа, творчі здібності, логічне мислення учнів на основі встановлення причиннонаслідкових зв’язків, спостережливість, увагу, уміння порівнювати та аналізувати, узагальнювати матеріал, правильно робити висновки, розвивати вміння застосовувати отримані знання у повсякденному житті, закріпити вміння учнів нести відповідальність кожного за стан навколишнього середовища, уміння відстоювати свою точку зору, ціннісне ставлення до використання часу.

3.                  Виховні: виховувати бережливе відношення та любов до природи, залучати до активної участі в практичній діяльності щодо активної природоохоронної роботи.

Форми роботи: фронтальна, парна, групова, індивідуальна.

Методи: словесні (бесіда), словесно-наочні (робота з наочністю, слайдами презентації, відеофрагментом, блогом вчителя), практичні. 

Дидактичні та методичні матеріали: авторськаінтерактивна вправа Інтернет сервісу LearningApps.org «Фундаментальні  властивості живого», проєкти-презентації учнів за темою «Фундаментальні властивості живого», відеофрагмент «Цілі сталого розвитку в Україні», онлайн опитування на основі технології Polls for Pages, розробка міні-проєтів за допомогою масмедіа, авторський тест «Стратегія сталого розвитку природи і суспільства» на сайті освітнього проєкту На урок.

Обладнання та матеріали: мультимедійний комплекс, мережа Internet, тематичні зображення та фото.

Міжпредметні зв’язи: основи здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Список використаних джерел

1.                  Задорожний К. М. Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч.

для 10 класу загальноосвіт. навч. закл. / К. М. Задорожний. – Х.: Ранок, 2018. – 208 с.

2.                  Кінезіологічні вправи. Рухавка. [Електронний ресурс] // Youtube ua. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=h7l7eVzpmTY/, https://youtu.be/0ug_JfVYNg8 – Назва з титул. екрана. 3.Нечитайло О.В. Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. [Електронний ресурс] // На урок освітній проект. Режим доступу:

https://naurok.com.ua/konspekt-bioadekvatnogo-uroku-dlya-10-klasu-strategiyastalogo-rozvitku-prirodi-i-suspilstva-47114.html. – Назва з титул. екрана. 4. Олійник Н.С. Стратегія сталого розвитку природи і суспільства.

[Електронний          ресурс]          //          Всеосвіта.          Режим          доступу:

https://vseosvita.ua/library/strategia-stalogo-rozvitku-prirodi-i-suspilstva-

67130.html. – Назва з титул. екрана.

5.                  Позднякова Т., Тимчина В. Використання сервісу LearningApps для створення інтерактивних дидактичних вправ до уроків біології. // Нова педагогічна думка. - № 1 (93). – 2018.- С. 67-75.

6.                  Програма з біології і екології для 10-11 класів рівень стандарту загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

7.                  Сєрік О.В. Онлайн опитування Стратегія сталого розвитку природи і суспільства «Які цілі обираєте ви?». [Електронний ресурс] // Біологія і екологія 10 клас. Режим доступу: https://serikbiology.wordpress.com/біологіяі-екологія-10-клас/. – Назва з титул. екрана.

8.                  Сєрік О.В. Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. [Електронний ресурс] // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/test/start/537568. – Назва з титул. екрана.

9.                  Цілі сталого розвитку в Україні. [Електронний ресурс] // United Nations Ukraine. Режим доступу: http://sdg.org.ua/ua/sdgs-and-governments. – Назва з титул. екрана.

ДОДАТОК 3

Фінальний звіт 2020 Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2  Чугуївської міської ради Харківської області

ДОДАТОК 4

Нагородження за активну участь у програмі «Healthy Schools: заради

здорових і радісних школярів»

ДОДАТОК 5

Науково-дослідницька робота МАН України

Відділення: хімія та біологія

Секція: валеологія

ВМІСТ АСКОРБІНОВОЇ КИСЛОТИ У СОКАХ ТОРГОВИХ МАРОК УКРАЇНИ ТА ВИГОТОВЛЕНИХ У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ

Грамотєєва Дар’я Євгеніївна, Харківське територіальне відділення МАН України; учениця 9 класу Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області.

Сєрік Ольга Вадимівна, вчитель біології Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області, спеціаліст І категорії.

Вступ

Актуальність теми. На стан здров’я населення впливає якість та вміст корисних речовин в їжі тваринного і рослинного походження: білків, ліпідів, вуглеводів, мінеральних солей, води та однією з головних умов є присутність достатньої кількості вітамінів. 

Сутність досліджуваної проблеми полягає в тому, що в наш час людина за буденною працею відсунула питання свого здоров'я на другий план, а від цього, в першу чергу, страждає імунна система. Тому наше завдання – зберегти свій організм від стресів, навантажень та бактеріально-вірусних захворювань, які з кожним роком стають все небезпечнішими. Доцільним є вживання природних корисних речовин у щоденному раціоні людини, що допомагає підтримувати здоров'я організму.

Джерелами аскорбінової кислоти є свіжі фрукти та овочі, які не завжди доступні, особливо в зимовий період. Тому загальновідомо, що соки є найбільш широковживаними продуктами. Вони містять всі вітаміни та мікроелементи, а також клітковину та інші біологічно активні речовини, які містить і свіжий фрукт або овоч. На жаль, можливість пити свіжовиготовлені соки є не у всіх. Тоді населення обирає соки торгових марок України.

Таким чином, проведення дослідження щодо визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах є актуальним.

Мета роботи: дослідження вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах.

                Завдання:                                    

1.                  Проаналізувати літературні джерелата інтернет-ресурси з питання впливу аскорбінової кислоти на людський організм.

2.                  Провести соціометричне дослідження з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти.

3.                  Визначити вміст аскорбінової кислоти у соках торгових марок

України та виготовлених у лабораторних умовах йодометричним методом.

4.                  Розробити буклет та створити тест «Аскорбінова кислота – це складова нашого здоров’я!».

5.                  Здійснити апробацію результатів науково-дослідницької роботи.

Об'єкт дослідження: соки торгових марок України та виготовлені у лабораторних умовах. 

Предмет дослідження: вміст аскорбінової кислоти у соках.

Методи дослідження: теоретичний: аналіз літературних та інтернетджерел; лабораторний: визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах йодометричним методом; соціометричний: онлайн-опитування населення; практичний: розробка буклету та створення тесту.

Характеристика роботи. Теоретичні аспекти вивчення впливу аскорбінової кислоти на людський організм розглянуто у першому розділі роботи «Огляд літератури». Встановлено, що аскорбінова кислота посилює реактивність і стійкість організму, підвищує рівень мобілізації його функціональних резервів і відновлює адаптаційні можливості. Прикладна цінність науково-дослідницької роботи полягає у розробці буклету та створення тесту «Аскорбінова кислота – це складова нашого здоров’я!» як основу для подальшого розповсюдження інформації у соціальних мережах, блогах, сайтах з метою інформування населення.

Гіпотеза: визначити вміст аскорбінової кислоти у соках та рекомендувати до вживання у щоденному раціоні.

Новизна роботи: набуло подальшого розвитку дослідження вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах; вперше розроблено буклет та створено тест. 

Опубліковано та апробовано результати науково-дослідницької роботи на сайті освітнього проекту «На Урок» та отримано сертифікат № ДБ1910126098 від 16.10.2019; створено тест на сайті освітнього проекту «На Урок» код доступу 9909945, відкривши посилання join.naurok.ua; у соціальній мережі https://www.facebook.com та на блозі вчителя біології https://serikbiology.wordpress.com.

Розділ 1. Огляд літератури

1.1. Вплив аскорбінової кислоти на людський організм

"…Вітамін С має таке величезне значення для нашого здоров'я, що я навіть не пригадую хвороби, при якій прийом цього вітаміну не призведе до поліпшеня..."

Роберт Аткінс, лікар-кардіолог [11] Вітаміни (лат. vitae – життя і амін – речовина, що містить аміногрупу (NH₂)) – низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, що необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах, і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею та виконують важливі біохімічні функції в живих організмах. Ці органічні сполуки синтезуються головним чином рослинами, а також мікроорганізмами. Вітаміни в невеликих кількостях забезпечують нормальний перебіг біохімічних і фізіологічних процесів шляхом регуляції обміну речовин в організмі людини [1].

Для нормальної життєдіяльності організму необхідні 13 різних вітамінів, добові потреби яких коливаються від 0,01 до 100 мг. Більшість із них є попередниками коферментів, що беруть участь у багатьох ферментативних   реакціях [7].

Метаболічні шляхи біосинтезу вітамінів бувають дуже складними, тому для хемогетеротрофного організму може виявитись ефективнішим наявність цих сполук у їжі, аніж синтезувати усі ферменти, необхідні для їх утворення із простіших попередників. Проте така стратегія має суттєвий недолік – нестача певного вітаміну у дієті призводить до серйозних розладів, що можуть бути летальними [2].

Основні групи харчових продуктів (овочі, фрукти, м'ясо, риба, молочні продукти, яйця, печінка) багаті на вітаміни, хоча жоден продукт сам по собі не може повністю задовольнити потреби організму [9]. Тому необхідно вживати збалансовану різноманітну їжу.

Один з найнеобхідніших життєво важливих вітамінів є аскорбінова кислота (гамма-лактон 2,3-дегідро-L-гулонової кислоти, вітамін C) C₆H₈O₆ – відносно проста органічна кислота, яка міститься в свіжих фруктах (цитрусові, яблука, сливи, персики тощо) та овочах (перець, морква, капуста, буряк, картопля тощо) і за фізико-хімічними властивостями відноситься до водорозчинних вітамінів та не синтезується в організмі, а надходить лише з продуктами харчування [7], формула показана на рис. 1.1:

Рис. 1.1 Формула аскорбінової кислоти (вітамін С) [14]

Історія відкриття аскорбінової кислоти пов’язана з хворобою, яка в давні часи вражала саме моряків. Ознаками її були загальна слабкість, кровоточивість ясен, внаслідок чого випадали зуби, з'являлися висипання, крововиливи на шкірі. Це була цинга. Сильні, відважні моряки були безсилі перед цією хворобою, яка призводить до летального результату. Ніхто навіть і подумати не міг, що провиною всьому – неправильний раціон і брак вітаміну

С. 

Починаючи з 1795 року продукти рослинного походження: лимони, апельсини та інші цитрусові (джерело аскорбінової кислоти), стали обов'язковим складовим «продуктового кошика» моряків. До істини дійшли дослідним шляхом: намагаючись знайти шлях до порятунку, вчені і лікарі ставили експерименти над людьми.

Історія виникнення вітаміну С, а точніше історія дослідження його ролі, отримала подальший розвиток тільки в кінці ХІХ століття. В.В. Пашутін з'ясував, що хвороба моряків виникала через відсутність в їжі певної речовини. У 1912 році завдяки проведеним над морськими свинками харчовим дослідам, Хольст і Фреліх дізналися, що появі цинги перешкоджає речовина, яка через 7 років стала іменуватися аскорбіновою кислотою. У 1928 році ознаменований виведенням його хімічної формули, в результаті чого була синтезована аскорбінова кислота.

Цікавий ще інший факт: Альберт фон Сент-Дьордь, першовідкривач аскорбінової кислоти, насправді відкрив цілий комплекс вітамінів і показав, що з біофлавоноїдами дія вітаміну С стає особливо потужною [3].

Аскорбінова кислота характеризується наступними фізичними та хімічними властивостями, які показано на схемі рис. 1.2:

Рис 1.2 Фізико-хімічні властивості аскорбінової кислоти [зроблено автором]

Аскорбінова кислота виконує функції в процесі обміну речовин: 

Ø    є потужним антиоксидантом;

Ø    відіграє важливу роль в регуляції окисно-відновних процесів;

Ø    бере участь у синтезі колагену і проколагену;

Ø    обміні фолієвої кислоти та заліза;

Ø    синтезі стероїдних гормонів і катехоламінів;

Ø    регулює згортання крові, нормалізує проникність капілярів, необхідна для кровотворення;

Ø    надає протизапальну і протиалергічну дію [13].

Аскорбінова кислота миттєво потрапляє в кров, в клітини тіла, а також у міжклітинний простір. Своєї найвищої концентрації досягає в центральній нервовій системі й у корі наднирників. Цей вітамін перетворює амінокислоти в біогенні аміни, тобто в біологічно активні форми білка. Високий вміст вітаміну С і в лейкоцитах, білих кров'яних тільцях, що відіграють важливу роль в імунній системі, підвищує еластичність кровоносних судин, збільшує опірність до хвороботворних бактерій, чинник захисту організму від наслідків стресу, посилює репаративні процеси, збільшує стійкість до інфекцій та зменшує ефекти впливу різних алергенів [12]. Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень дають підстави для застосування аскорбінової кислоти з метою профілактики ракових захворювань. Відомо, що в онкологічних хворих через виснаження його запасів у тканинах нерідко розвиваються симптоми вітамінної недостатності, що вимагає додаткового їх введення [5].

В організмі людини аскорбінова кислота не утворюється, і її накопичення відсутні, тому виникає авітаміноз – це захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок повної відсутності та гіповітаміноз – це захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок тривалого недостатнього забезпечення вітаміном, що призводить до цинги. Необхідна кількість аскорбінової кислоти повинна щоденно надходити тільки з їжею [4]. В залежності від віку добова доза також різна, дані наведені в табл. 1.1:

Таблиця 1.1

Добова потреба аскорбінової кислоти в залежності від віку та  періодів життя

Але сучасні американські біохіміки радять принаймні в два рази збільшити рекомендовані дози, так як слід додати фактори: неправильне харчування, слабке засвоєння вітаміну в шлунково-кишковому тракті. Все це змушує істотно збільшити споживання вітаміну. Краще ділити добову дозу аскорбінової кислоти на кілька частин. Організм швидко витрачає вітамін, як тільки його отримує. Набагато корисніше підтримувати постійно високу концентрацію, чого легко досягти, поділивши сумарну денну дозу на декілька менших, прийнятих протягом дня. Рекомендується підвищувати і знижувати дозу вітаміну С поступово. Молодий організм краще засвоює аскорбінову кислоту, ніж літній, тому в осіб похилого віку потреба у вітаміні дещо підвищується [10].

Для того, щоб поповнити запас вітаміну C в організмі, необхідно звернутися до рослинних продуктів в період їх цвітіння: листя дерев, трави, кукурудза, пшениця та інші злаки; сирі фрукти і овочі. Вміст аскорбінової кислоти в деяких продуктах харчування наведений в табл. 1.2:

Таблиця 1.2

Вміст аскорбінової кислоти в продуктах

Тому, сирі фрукти та овочі і консервовані та варені наведені в таблиці лише для порівняння. Наведені цифри наочно демонструють, що фрукти і овочі в сирому вигляді – найбагатші джерела аскорбінової кислоти, але слід пам'ятати, що вміст цього вітаміну зменшується по мірі збільшення часу зберігання [9].

Виділяють наслідки дефіцитних станів аскорбінової кислоти:

Ø    порушення синтезу сполучної тканини і ламкість кровоносних судин, патологічні кровотечі; часті синяки, запалення і кровотеча ясен, ригідність суглобів і біль внаслідок кровотеч;

Ø    нагромадження кератину у волосяних фолікулах робить шкіру грубою;

Ø    слабкість, швидка втомлюваність;

Ø    повільне загоєння ран;

Ø    зниження опірності імунітету;

Ø    психологічні або неврологічні симптоми, включаючи депресію й індивідуальні зміни (швидше за все внаслідок порушення деяких нейромедіаторів);

Ø    усі наслідки зниження антиоксидантної функції організму (ураження внутрішніх органів, збільшений ризик виникнення онкологічних захворювань, катаракта, інсульти) [3].

Таким чином, у першому розділі науково-дослідницької роботи «Огляд літератури» проаналізовано літературні джерелата інтернет-ресурси з питання впливу аскорбінової кислоти на людський організм. Теоретичний аналіз наукової літератури та інтернет-ресурсів дозволив визначити зміст понять: вітаміни, аскорбінова кислота, авітаміноз, гіповітаміноз. Розглянуто і підтверджено, що аскорбінова кислота посилює реактивність і стійкість організму, підвищує рівень мобілізації його функціональних резервів і відновлює адаптаційні можливості людського організму. Добова потреба людини у вітаміні С залежить від віку та періодів життя, а невичерпним джерелом аскорбінової кислоти є сирі фрукти та овочі. Встановлено, що вітамін С не тільки впливає на здоров'я нашого організму в цілому, але і збільшує тривалість життя, оскільки без нього не створюються і не оздоровлюються сполучні тканини, неможливий обмін речовин, окислювально-відновні процеси.

Розділ 2. Матеріали та методи науково-дослідницької роботи 

Дослідження проводилися з 08.09.2019 – 18.11.2019 року на базі Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області, фрагменти показано на рис. 2.1:

Рис. 2.1 Дослідження, які проводилися на базі Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області

Матеріалом роботи є соки торгових марок України: ТМ «Наш сік», ТМ «Садочок», ТМ «Rich», ТМ «Jaffa» та виготовлені у лабораторних умовах: свіжовиготовлений яблучний та апельсиновий соки, фрагмент показано на рис. 2.2:

Рис. 2.2 Матеріал роботи: соки торгових марок України та  виготовлені у лабораторних умовах

Визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах здійснювалось йодометричним методом. Для проведення дослідження необхідним обладнанням є: мірний стакан, до якого наливаємо сік 20 – 30 мл. Потім додаємо крохмального клейстеру і в мірний стакан капаємо з піпетки розчин йоду [8]. 

Техніка дослідження йодометричним методом заснована на тому, що молекули аскорбінової кислоти легко окислюються розчином йоду. Як тільки йод окислить всю аскорбінову кислоту, наступна крапля, прореагувавши з крохмалем, пофарбує в синій колір: С₆Н₈О₆ + I₂ = С₆Н₆О₆ + 2HI [6], фрагмент показано на рис. 2.3:

Рис. 2.3 Визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах  йодометричним методом

Соціометричний метод дослідження: онлайн-опитування населення з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області [15]. Практичний метод дослідження: розробка буклету та створення тесту «Аскорбінова кислота – це складова нашого здоров’я!» на сайті освітнього проекту «На Урок» код доступу 9909945, відкривши посилання join.naurok.ua.

Таким чином, в другому розділі «Матеріали та методи науководослідницької роботи» дослідження проводилися з 08.09.2019 – 18.11.2019 року на базі Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області. Матеріалом роботи є соки торгових марок України та виготовлені у лабораторних умовах. Застосовано методи дослідження: йодометричний, соціометричний та практичний.

Розділ 3. Результати проведених досліджень 

3.1. Результати соціометричних досліджень

Проведено соціометричне дослідження з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області (додаток А). В онлайн-опитуванні проголосувало 569 респондентів, результати зазначені у табл. 3.1 та показано на діаграмі рис. 3.1:

Таблиця 3.1

Соціометричне дослідження з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти

Рис. 3.1 Результати соціометричного дослідження з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти

Аналіз результатів онлайн-опитування з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти у власному споживанні показав, що найбільшу перевагу надають ТМ «Садочок» – 28,47% (162 голосів), ТМ «Наш сік» – 21,62% (123 голосів) та самостійно виготовлений яблучний сік – 18,1% (103 голосів). ТМ «Rich» 15,82% (90 голосів), ТМ «Jaffa» 15,11% (86 голосів) та самостійно виготовлений апельсиновий сік 0,88% (5 голосів). Ці дані враховано при проведенні дослідження.

3.2. Визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах

На базі Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області набуло подальшого розвитку дослідження: «Визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах».

За допомогою дослідження йодометричним методом та математичних розрахунків (додаток Б) визначено вміст аскорбінової кислоти у соках та зроблено порівння за роками 2018 та 2019, узагальнені результати показано у табл. 3.2 та на діаграмі рис. 3.2:

Таблиця 3.2

Вміст аскорбінової кислоти у соках 

Рис. 3.2 Вміст аскорбінової кислоти (мг) у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах

Аналіз результатів дослідження дав підстави зробити висновок: в порівнянні з контрольною пробою, де вміст аскорбінової кислоти становить 10,15 мг, свіжовиготовлений апельсиновий сік містить 15,05 мг та свіжовиготовлений яблучний сік містить 7,35 мг. ТМ «Наш сік» містить 3,85 мг, ТМ «Садочок», «Rich» і «Jaffa»– 1,4 мг відповідно. Зміни вмісту аскорбінової кислоти виявлено у ТМ «Наш сік»: у 2018 році (2,45 мг) у 2019 (3,85 мг) та у свіжовиготовленому яблучному соку: у 2018 році (4,9 мг) у 2019 (7,35 мг).

Так як у процесі промислової обробки соків аскорбінова кислота руйнується тому, всі загублені вітаміни вводяться додатково. У зв'язку з цим було досліджено вміст аскорбінової кислоти при виборі соків торгових марок України та порівняння із свіжовиготовленими. 

Отже, за отриманими даними проведеного дослідження, якщо хочемо поповнювати свій організм аскорбіновою кислотою, вживаємо соки торгових марок України або самостійно виготовленіта рекомендуємо до вживання в щоденному раціоні.

3.3. Апробація результатів науково-дослідницької роботи

Результати науково-дослідницької роботи щодо визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах і соціометричне дослідження дали підставу розробити буклет як основу для подальшого розповсюдження інформації у соціальних мережах, блогах, сайтах з метою інформування населення (додаток В).

Опубліковано та апробовано результати науково-дослідницької роботи на сайті освітнього проекту «На Урок» та отримано сертифікат № ДБ1910126098 від 16.10.2019 (додаток Г); створено тест «Аскорбінова кислота – це складова нашого здоров’я!» на сайті освітнього проекту «На Урок» код доступу 9909945, відкривши посилання join.naurok.ua (додаток Д); взяли часть у програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів»; у соціальній мережі https://www.facebook.comта на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області, результати показано на рис. 3.3:

Рис. 3.3 Апробація результатів дослідження

Таким чином, у третьому розділі «Результати проведених досліджень» онлайн-опитування «Який сік за вмістом аскорбінової кислоти ви обираєте для себе?» показав, що найбільшу перевагу надають ТМ «Садочок» – 28,47% (162 голосів), ТМ «Наш сік» – 21,62% (123 голосів) та самостійно виготовлений яблучний сік – 18,1% (103 голосів). Ці дані враховано при проведенні дослідження. Визначено вміст аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторих умовах та отримано наступні результати: соки свіжовиготовлені та ТМ «Наш сік» містить аскорбінову кислоту майже в 3 рази більше ніж соки ТМ «Садочок», ТМ «Rich» та ТМ «Jaffa». Зміни вмісту аскорбінової кислоти виявлено у ТМ «Наш сік» та у свіжовиготовленому яблучному соку. Отже, за отриманими даними проведеного дослідження, вживаємо соки торгових марок України або самостійно виготовлені та рекомендуємо до вживання в щоденному раціоні. Матеріали науково-дослідницької роботи апробовано на сайті освітнього проекту «На Урок» та отримано сертифікат № ДБ-1910126098, у соціальній мережі https://www.facebook.comта на блозі https://serikbiology.wordpress.com.

Висновки

У науково-дослідницькій роботі досліджено вміст аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах та досягнено наступних результатів:

1.                  Проаналізовано літературні джерела та інтернет-ресурси з питання впливу аскорбінової кислоти на людський організм. Теоретичний аналіз наукової літератури та інтернет-ресурсів дозволив визначити зміст понять: вітаміни, аскорбінова кислота, авітаміноз, гіповітаміноз. Розглянуто і підтверджено, що аскорбінова кислота посилює реактивність і стійкість організму, підвищує рівень мобілізації його функціональних резервів і відновлює адаптаційні можливості людського організму. Добова потреба людини в аскорбіновій кислоті залежить від віку та періодів життя, а невичерпним джерелом аскорбінової кислоти є сирі фрукти та овочі. Встановлено, що вітамін С не тільки впливає на здоров'я нашого організму в цілому, але і збільшує тривалість життя, оскільки без нього не створюються і не оздоровлюються сполучні тканини, неможливий обмін речовин, окислювально-відновні процеси. 

2.                  Проведено соціометричне дослідження з питання вибору соків за вмістом аскорбінової кислоти. Онлайн-опитування населення показало, що найбільшу перевагу надають ТМ «Садочок» – 28,47% (162 голосів), ТМ «Наш сік» – 21,62% (123 голосів) та самостійно виготовлений яблучний сік – 18,1% (103 голосів). ТМ «Rich» 15,82% (90 голосів), ТМ «Jaffa» 15,11% (86 голосів) та самостійно виготовлений апельсиновий сік 0,88% (5 голосів). Ці дані враховано при проведенні дослідження. 

3.                  Визначено вміст аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах йодометричним методом на базі Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області з 08.09.2019 – 18.11.2019 року. Аналіз результатів дослідження дав підстави зробити висновок: в порівнянні з контрольною пробою, де вміст аскорбінової кислоти становить 10,15 мг, свіжовиготовлений апельсиновий сік містить 15,05 мг та свіжовиготовлений яблучний сік містить 7,35 мг. ТМ «Наш сік» містить 3,85 мг, ТМ «Садочок», «Rich» і «Jaffa» – 1,4 мг відповідно. Зміни вмісту аскорбінової кислоти виявлено у ТМ «Наш сік»: у 2018 році (2,45 мг) у 2019 (3,85 мг) та у свіжовиготовленому яблучному соку: у 2018 році (4,9 мг) у 2019 (7,35 мг). Отже, за отриманими даними проведеного дослідження, вживаємо соки торгових марок України або самостійно виготовлені та рекомендуємо до вживання в щоденному раціоні.

4.                  З метою інформування населення про необхідність аскорбінової кислоти в щоденному раціоні при виборі соків торгових марок України та свіжовиготовлені розроблено буклет як основу для подальшого розповсюдження інформації. Створено тест «Аскорбінова кислота – це складова нашого здоров’я!» на сайті освітнього проекту «На Урок» код доступу 9909945, відкривши посилання join.naurok.ua_.

5.                  Здійснено апробацію результатів науково-дослідницької роботи. Матеріали роботи апробовано на сайті освітнього проекту «На Урок» та отримано сертифікат № ДБ-1910126098, взяли часть у програмі «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів»; у соціальній мережі https://www.facebook.comта на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області.

Список використаних джерел 

1.Біохімічна роль вітамінів та вітаміноподібних сполук [Електронний ресурс]: за матеріалами Всеосвіта Бібліотека матеріалів. – Електрон. дані.

– [К.], 2018. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/biohimicna-rolvitaminiv-ta-vitaminopodibnih-spoluk-432.html/. – Назва з титул. екрана. 2. Вітаміни і здоров’я людини [Електронний ресурс]: за матеріалами Рівненська обласна наукова медична бібліотека Комунальний заклад Рівненської обласної ради. – Електрон. дані. – [Р.], 2014. – Режим доступу: http://ronmb.org.ua/articles/vitamini-i-zdorov-ya-lyudini.html/. – Назва з титул.

екрана.

3.       Возіанова Ж.І. Чи завжди корисні вітаміни? // Сучасні інфекції. – 2011. – № 1.– с. 81-88.

4.       Головач Н.К., Борміна Т.М. Вітаміни як компоненти їжі, їхня роль в організмі.// Хімія//Основа. – 2016. – № 9-10 (357-358).

5.       Гумовска Ірена. Десять заповідей здорового харчування. – К. : Медкнига, 2010. – 64 с.

6.       Гуськова В.П., Сизова Л.С. Визначення вмісту вітаміну С йодометричним методом // Хімічні методи дослідження властивостей сировини і продукції. Кемерово: Кемеровський технологічний інститут харчової промисловості.

2007. -   29 с.

7.       Ластухін О. Ю. Хімія природних органічних сполук. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», Інтелект-Захід. – 2005. – 560 с.

8.       Скропишева Е.В., Гнидец В.П. Дослідження впливу умов технологічної обробки апельсинових соків на вміст аскорбінової кислоти. //Технологія легкої і харчової промисловості//Вісник ХНТУ. – 2017. – № 1 (60).

9.       Соболевська О.Є., Керницька А.С. Білки, жири, вуглеводи, вітаміни як компоненти їжі. // Хімія//Основа. – 2016. – № 11-12 (359-360).

10.   У США змінені рекомендовані добові дози вітамінів [Електронний ресурс]: за матеріалами Аптека online. – Електрон. дані. – [К.], 2009. – Режим доступу: https://www.apteka.ua/article/10649/. – Назва з титул. екрана.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

11.   http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Аскорбиновая_кислота

12.   http://www.vitamin.com.ua/ua/catalog/pr=57

13.   https://ukrhealth.net/shho-mi-dijsno-znayemo-pro-vitamin-s/

14.https://www.google.com.ua/search?q=Формула+аскорбінової+кислоти&clien t=opera&hs=UU6&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjgu2OorvWA hVLG5oKHQHhDwMQ_AUICigB&biw=1024&bih=490

15. https://serikbiology.wordpress.com/metodichna-robota/ман/

Додаток А

Соціометричне дослідження з питання вибору соків за вмістом

аскорбінової кислоти

Додаток Б

Математичні розрахунки визначення вмісту аскорбінової кислоти у соках

Визначаємо вміст аскорбінової кислоти в контрольній пробі:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 8 крапель Х = 1х8/28=0,29 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,29 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти

Х = 0,29х35/1=10,15 (мг) Визначаємо вміст аскорбінової кислотив ТМ «Садочок»:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 1 крапля Х =1х1/28=0,04 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,04 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти

Х = 0,04х35/1=1,4 (мг) Визначаємо вміст аскорбінової кислотив ТМ «Наш сік»:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 3 краплі Х = 1х3/28=0,11 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,11 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти

Х = 0,11х35/1=3,85 (мг)

Визначаємо вміст аскорбінової кислотив ТМ «Rich»:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 1 крапля Х = 1х1/28=0,04 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,04 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти

Х = 0,04х35/1=1,4 (мг)

Визначаємо вміст аскорбінової кислоти в ТМ «Jaffa»:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 1 крапля Х = 1х1/28=0,04 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,04 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти Х = 0,04х35/1=1,4 (мг)

Визначаємо вміст аскорбінової кислоти у свіжовиготовленому яблучному соку:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 6 краплі Х = 1х6/28=0,21 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,21 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти Х = 0,21х35/1=4,9 (мг)

Визначаємо вміст аскорбінової кислоти у свіжовиготовленому апельсиновому соку:

1)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 28 крапель

Х мл 5% спиртового розчину йоду – 12 крапель Х = 1х12/28=0,43 (мл)

2)  в 1 мл 5% спиртового розчину йоду – 35 мг аскорбінової кислоти

0,43 мл 5% спиртового розчину йоду – Х мг аскорбінової кислоти Х = 0,43х35/1=15,05 (мг)

Додаток В

Буклет

«Вміст аскорбінової кислоти у соках торгових марок України та виготовлених у лабораторних умовах»

Додаток Г

Апробація результатів науково-дослідницької роботи

Додаток Д

Тест

«Аскорбінова кислота – це складова нашого здоров'я!»

ДОДАТОК 6

Екологічний проєкт КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ (BUTEO BUTEO L.) – ПТАХ 2017 РОКУ ТА  ПРИРОДООХОРОНА РОБОТА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Шаповалов Олег В’ячеславович, учень 11 класу Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області.

Сєрік Ольга Вадимівна, вчитель біології Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області, спеціаліст І категорії.

Вступ

Актуальність теми. У складі сучасної орнітофауни України налічують 424 види птахів, що належать до 21 систематичного ряду і зараз вони знаходяться під загрозою вимирання. Багато країн мають закони і беруть участь в охороні птахів. Однак найбільша загроза для птахів є людська діяльність: мисливство, руйнування лісів, будування висотних будинків, підприємств, суцільне забруднення, відходи, що викидуються в природні комплекси – все це є смертельною небезпекою для птахів. Тому людина повинна завжди піклуватися про своїх «пернатих друзів».

Канюк звичайний (Buteo buteo L.) є одним із найпоширеніших хижих птахів України, а тому й відомим для людей. Він знаходиться під захистом міжнародних конвенцій і потребує всебічної охорони. З метою привернення уваги людей до цього птаха, накопичення цікавої інформації про вид Товариство охорони птахів України обрало Канюка звичайного птахом року2017. 

Таким чином, в екологічному проекті проведено дослідження, щодо вивчення питання еколого-біологічної характеристики Канюка звичайного (Buteo buteo L.) та проведено природоохоронну роботу, з метою збереження існуючого виду. Тому обрана тема є актуальною.

Об’єкт дослідження: Канюк звичайний (Buteo buteo L.).

Предмет дослідження: вплив природоохоронної діяльності людини на Канюка звичайного (Buteo buteo L.).

Мета екологічного проєкту: проаналізувати еколого-біологічну характеристику Канюка звичайного (Buteo buteo L.) та його територіальне розміщення в місті Чугуєві та Чугуївському районі, провести природоохоронну роботу, з метою збереження існуючого виду.

Виходячи з поставленої мети, визначаємо завдання проєкту:

1.                  Дослідити питання еколого-біологічної характеристики Канюка звичайного (Buteo buteo L.).

2.                  Провести просвітницьку роботу серед учнів 5–7 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 на тему «Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – птах 2017 року та природоохоронна робота на сучасному етапі».

3.                  Організувати та провести акцію «Бережімо наших пернатих друзів» серед учнів 1-4 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, зробити стенд малюнків.

4.                  Організувати та провести акцію «Мы кормушку смастерили, мы столовую открыли…» серед учнів 8 – 11 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2.

5.                  Провести анкетування «Знавці птахів» серед учнів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та жителів міста Чугуєва та Чугуївського району.

6.                  Розробити пам’ятку та буклет «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ», а також розробити і розвісити рекомендації, щодо охорони птахів.

Новизна екологічного проєкту полягає в тому, що дослідження питання еколого-біологічної характеристики Канюка звичайного (Buteo buteo L.) на рівні міста Чугуєва не проводилися не здійснювалось соціометричне дослідження.

Практичне значення проєкту для екологічної освіти населення міста Чугуєва та Чугуївського району: використовуємо пам’ятку та буклет «Наші пернаті друзі» як основу для подальшого розповсюдження інформації серед учнів та жителів міста Чугуєва та Чугуївського району. Проведено просвітницьку роботу на тему «Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – птах 2017 року та природоохоронна робота на сучасному етапі» серед учнів 5 – 7 класів.

Опубліковано пам’ятку «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ» в соціальній мережі https://www.facebook.comяк основу для розповсюдження інформації серед населення міста Чугуєва та Чугуївського району та на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області.

Розділ 1. Еколого-біологічна характеристика Канюка звичайного (Buteo buteo L.)

Рис. 1.1 Канюк звичайний [6]

Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – вид хижих птахів роду Канюк. В

Україні найбільш численний хижий птах; у різних регіонах осілий, кочовий або перелітний. 

Розповсюдження. Протягом останніх двох десятиліть в Україні Канюк став звичайним зимуючим птахом північних, центральних, західних та південних областей. На території країни зимує 30 -70 тис. Канюків [7].

Поширені практично у всій Європі, в Азії мешкає в лісистій місцевості, з півночі обмеженою полярним колом, з півдня безлісистими пустелями Середньої і Центральної Азії та Ірану. Зазвичай веде осілий спосіб життя, і лише птахи одного підвиду – Buteo buteo vulpinus, є перелітним, на зиму мігрують на південь Азії або до Африки.

В Україні поширені два підвиди – Buteo buteo buteo (осілий або кочовий, гніздиться перважно на півночі та заході країни) та Buteo buteo vulpinus (перелітний, гніздиться переважно на півдні та сході).

Місця існування. Живе в тугайових лісах, горбистих ділянках хвойних лісів та листяних лісів недалеко від відкритих просторів [8].

Опис. Канюк звичайний – птах середніх розмірів, довжина тіла якого становить 51-57 см, розмах крил 110–130 см. Самки, як правило, більші за самців. Забарвлення сильно варіює, від палевого до темно-бурого; птаха легко сплутати з близьким до нього зимняком (Buteo lagopus) або більш дальнім родичем звичайним осоїдом (Pernis apivorus). Як правило, молоді особини забарвлені більш строкато. Голос у канюків звичайних груснявий, нагадує тявкання [2].

Етологія. Полює на відкритих просторах, поволі ширяючи в повітрі або найчастіше із засідки на піднесенні. Живиться дрібними ссавцями: ховрахами, дрібними гризунами, щурами, кролями і дрібними птахами. Може поїдати і падаль.

В якому б районі широкого ареалу канюка, що охоплює всю Північну Євразію, не вивчали його харчування, воно обов’язково включає ту чи іншу частку мишоподібних гризунів і найчастіше – досить значну: до 30, 50 і навіть 90%. Серед гризунів улюблена здобич канюків – полівки. При полюванні на полях і лугах птахам трапляються сірі полівки, на лісових вирубках – руді. Не дивлячись на очевидну пристрасть до них, харчовий спектр канюка доволі широкий. В ньому є представники всіх класів наземних хребетних тварин, комахи і риби (правда, виключно рідко).

Із ссавців канюки добувають мишей, молодих ховрахів, зайців і кроликів, кротів, землерийок, навіть їжаків і дрібних хижаків (горностаїв і ласок). З птахів потрапляють найчастіше злітки дроздів та інших гороб’ячих, зрідка пуховики тетерукових. Рептилії представлені в здобичі канюка ящірками і зміями, включаючи гадюк. Харчуються канюки і жабами [1, 9]. 

В мисливських повадках канюка мало примітного. Різноманіття кормів змушує бути універсалом, адже кожна здобич потребує особливого підходу. Канюк звичайний не такий стрімкий, як сапсан, не настільки сильний, як орли, і не такий спритний, як яструби. 

Серед пернатих хижаків зустрічаються як вузькі спеціалісти, так і універсали, однак в наш вік стрімких перетворень природи універсали почувають себе комфортніше. І чисельність їхня вища, і розповсюджені вони ширше. А все тому, що адаптуються вони до всяких змін швидше. Канюки займають по чисельності перше місце серед своїх побратимів, складаючи разом близько 2/з загальної їхньої кількості у багатьох регіонах України [7, 11].

Улюблена манера полювання канюка – кружляти над полями, виглядаючи з висоти 30–50 метрів заґавлених полівок. Літаючи над полем, просторою поляною або вирубкою, він час від часу немов призупиняється і зависає в повітрі, тріпочучи крильми. Повисівши так секунду-другу, складає крила і кидається на здобич. Без особливого, як правило, успіху: пійманням жертви завершується одна з 7 або навіть 10 атак. Інший звичайний спосіб полювання Канюка – довгі «вартування» де-небудь на гілці або стовпі поблизу дороги, просіки, біля невеликої полянки або просто на узліссі. Тут він підстерігає тих же мишоподібних гризунів (але вже не сірих, а частіше рудих полівок), крикливих злітків дроздів, в’юнких землерийок і навіть підземних жителів — кротів, які прокладають свої поверхневі ходи або вилазять по якійсь причині на денне світло. В роки малої чисельності мишоподібних гризунів Канюки влаштовують свої сторожеві пости біля калюж, в долинах річок, поблизу струмків, де стягують дань із жаб’ячого царства.

Іноді Канюки не підстерігають, а вишукують здобич, перелітаючи по рідколіссю (чи вздовж узлісь). З таких «інспекцій» вони повертаються з найрізноманітнішими, а іноді й несподіваними, трофеями. Бували випадки, коли вони приносили невеликих, але хижих і дуже спритних ласок, колючих їжаків і навіть отруйних гадюк [9].

Цікавими є проведені спеціальні дослідження для визначення величини «шкоди» для мисливського господарства. Вияснилось, що навіть в багатому дичиною мисливському господарстві (там, де дичини мало, Канюки її взагалі не чіпають) і навіть в роки низької чисельності основного харчу (мишоподібних гризунів) всі Канюки виловлюють не більше 1-2% молодняку диких курячих.

Справа в тому, що чисельність мишоподібних гризунів, як відомо, різко коливається в різні роки, а приблизно раз в 4 роки вони майже зовсім зникають з наших полів. Тоді виникає питання: що ж їдять канюки, коли гризунів немає? Чи не переходять вони в таких випадках на добування молодняку курячих? Зараз ми можемо відповісти на це запитання абсолютно точно – ні, не переходять. В таких випадках головним «замінником» гризунів виявляються жаби, які складають в деякі роки до 70% здобичі окремих пар канюків. Ця обставина зіграла доволі суттєву, якщо не вирішальну роль в знятті претензій до канюка. Від «позову» до найчисельнішого в наших лісах представнику пернатих хижаків довелось відмовитися – завдяки жабам.

Науковці не раз спостерігали яка колотнеча зчиняється в гнізді, коли Канюк з’являється з полівкою в кігтях! Самка кидається на самця і після короткої сутички буквально вириває у нього здобич. Така агресія і досі невідомо, оскільки і при відсутності самки самець ніколи не давав жодної причини запідозрити його в намаганні приховати здобич від власної сім’ї. Пташенята також беруть участь в сутичці, намагаючись першими пробитися до ласого шматка. Коли пуховики ще маленькі, вони проявляють свою зацікавленість голосними криками і впертими спробами звернути на себе увагу матері. Ну, а коли підростуть, молоді Канюки вже не чекають, поки їх хтось нагодує. Вони стрімко кидаються до здобичі і починають бійку, поки комусь не вдасться проковтнути полівку. 

Зовсім інша зустріч чекає самця, коли він приносить жабу. Спочатку в гнізді піднімається той самий ґвалт. Але як тільки його мешканці зрозуміють, що приніс їм птах, інтерес до здобичі відразу згасає. По черзі оглядають вони жабу, навіть торкаються її або перекладають з місця на місце, але їсти вперто не бажають. Самка теж залишається байдужою до такого подарунку, але не до самця. Вона відразу ж починає часто кричати на нього, не заспокоюючись до тих пір, поки не прожене його за новою здобиччю [7].

Така етологія спостерігається в ті часи, коли їжі вдосталь. Зовсім інакше буває в роки голодні, коли мало на полях мишоподібних гризунів. Тут вже пташенята не відмовляються від жодної їжі, в тому числі і від жаб.

Відсутністю апетиту пташенята Канюка не страждають. Спостереження показали, що за день сім’я канюків з’їдає приблизно 10-12 тваринок, тобто в середньому 300-400, іноді до 500 грам їжі. Було також помічено, що в багаті їжею роки вилов мишоподібних гризунів помітно збільшується – до 15-20 і навіть 30 звірків в день. За підрахунками, кожен виводок Канюків за літо винищує 500-1000 сірих полівок – шкідників сільського господарства. 

Розмір шкоди від гризунів точно визначити важко, але можна впевнено вважати, що кожна полівка, виїдаючи зелень і зерно, знижує урожай приблизно на кілограм зерна за сезон. Неважко звідси підрахувати (з урахуванням того, що виловлені до осені полівки встигли вже немало чого з’їсти): тільки одне сімейство Канюків за літо зберігає приблизно півтони зерна.

У разі міграції до місця літнього мешкання прилітають в середині квітня – середині травня, залежно від клімату. Осіння міграція починається в середині серпня і триває до початку вересня, в північних районах кінця вересня. При перельоті зазвичай збиваються у великі зграї.

Гніздяться в лісі, на гілках листяних (береза, тополя, осика) або хвойних (сосна, ялина, ялиця) дерев на висоті 4-15 м над землею. Гніздо будують з сухих гілочок, обплітаючи їх старою травою. Також можуть використовувати і зелені гілочки, особливо коли вилуплюються пташенята. Відкладають 3-4, рідше 5 яєць зі шкаралупою брудно-білого кольору, покритою бурими або рудими плямами. 

Як самець, так і самка годують пташенят, поки ті не в змозі літати. Пташенята здатні злетіти через 43-50 днів після народження. Якщо з якоїнебудь причини перший виводок не відбувся, самка здатна відкласти другу кладку за сезон.

Агресивні відносини серед пташенят одного виводку у пернатих хижаків відомі під назвою канібалізм. Суть його в тому, що в роки нестачі їжі часина пташенят з виводку гине від переслідувань своїх сильніших братів.

Звичайно в виводку Канюка з’являється 2-3 пуховики. Пташенята вилупляться по черзі через 1-2 дні, так як самка приступає до висиджування після відкладання першого ж яйця. Тому старші пташенята у виводку бувають більшими від молодших. Окрім захоплення левової частки їжі, у старших і сильніших пташенят проявляється інстинкт переслідування молодшого і слабшого, який викликає «гнів», особливо коли рухається, намагаючись, наприклад, отримати від батьків їжу. Позбавлене такої можливості, молодше пташеня голодує, втрачає сили, все більше відстає в рості від старших. Це приводить до посиленого і лютішого переслідування, яке закінчується, як правило, загибеллю молодшого пташеняти або від голоду, або при падінні з гнізда. Агресивність старшого тоді зосереджується на середньому [7, 9].

Техніка канібалізму полягає в тому, що більше пташеня з якоюсь фанатичною наполегливістю ганяє молодшого по гнізді, намагаючись вдарити його дзьобом в голову або спину. При появі батьків з кормом у кожного з пташенят навіть виробилась визначена тактика. Старший, наприклад, першим ділом кидається на молодшого, стараючись відігнати його як можна далі від їжі. Молодший теж кидається, але не до їжі, а за спину самки, звідки він пробирається у неї під черевом ближче до дзьоба і, якщо не був помічений братом, встигав урвати шматок від здобичі. Самка ж дивиться на все це абсолютно байдуже, навіть якщо побоїще між пташенятами розгорталося у неї на очах. 

Відомо, що ситуація з кормами змінюється з року в рік дуже різко. Передбачити, чи буде рік голодним чи ситим, хижаки часто не можуть. Відмінності ж в постачанні виводку їжею відображаються на степені агресивності старших пташенят. Наситившись, вони деякий час відпочивають, дрімають і, тим самим втрачають пильність по відношенню до молодшого пташеняти. Тому, якщо чергова годівля почнеться, коли старші ще не зголодніли, молодшому теж щось перепадає. Крім того, голод помітно посилює, а ситість дещо послаблює агресивність. До того ж у 3-5-тижневих пташенят вона починає згасати. Тому в більш багаті кормом роки у молодших пташенят з’являється більше шансів дожити до вильоту, ніж в бідніші.

Канюки відкладають 2-3 яйця з розрахунку на кращі, оптимальні умови. Якщо ж їжі виявиться мало, поправки вносить канібалізм, який дозволяє привести число пташенят у відповідність з наявними харчовими ресурсами.

В кінцевому рахунку канібалізм – одне з пристосувань виду для виживання в мінливих умовах харчування. І не єдине, є інші: здатність до зміни кормів, щорічні переселення частини популяції (нерідко значної) в багаті їжею місця [11].

Живе канюк звичайний у природних умовах до 26 років, у неволі до 30 років.

Використання. Канюків звичайних інколи використовують так само, як і соколів: удомашнюють та дресерують для полювання на куріпок та молодих кроликів [7]. 

Охорона. Канюк звичайний перебуває під захистом Бернської та Бонської конвенцій, Конвенції CITES, а також ряду регіональний червоних списків України [10].

Розділ 2. Матеріали та методи дослідження 

Дослідження проводилися з 03.05.2017 – 20.09.2017 року на території

м. Чугуєва Харківської області. 

Матеріалом роботи є вид Канюк звичайний (Buteo buteo L.). 

Під час виконання екологічного проєкту користувалися наступними методами: польовими, лабораторними та соціометричними (робота з анкетами).

Польові дослідження здійснювались маршрутно-екскурсійним методом: парки, зокрема      вулиці         в        населених   пунктах,     подвір’я      поміж багатоповерховими будинками, міські вулиці, площі, береги річки Сіверський Донець.

Під час маршрутних екскурсій (3-4 рази на тиждень на облікових ділянках приблизно 20-30 хвилин оглядали територію) були проведені точкові обліки в місцях, де тримаються птахи: точкою умовно називаємо ділянку радіусом 50 м, у межах якої потрібно було проводити облік птахів. Вивчені морфологічні, екологічні, біологічні особливості птаха при цьому використовували сучасну апаратуру (Olympus FE 200, бінокль БПЦ5 (8х30)), фрагмент показано на рисунку (рис. 2.1):

Рис. 2.1 Маршрутні екскурсії [зроблено автором]

Дані обліку записували за такою схемою:

•              Дата і час спостереження;

•              Погодні умови;

•              Скільки птахів помічено, якщо у якийсь день птахів не було помічено на ділянці, то про це теж вказувати;

•              Яка висота польоту (літають низько над землею, не дуже низько, високо), стрімкість польоту (стрімко літають, посередня швидкість);

•              Елементи поведінки: просто літають у повітрі, запурхують у щілини чи інші пустоти будівель (де зазвичай будують гнізда) (додаток А).

Під час маршрутних екскурсій містом Чугуєва проведені точкові обліки в місцях, де тримаються птахи, але Канюка звичайного не було помічено.

В лабораторних умовах визначали птаха за визначником [3, 5].

Проведено соціометричний метод дослідження: робота з анкетами (додаток Б). Провели узагальнення, статистичну обробку та аналіз отриманих даних[4].

Розділ 3. Результати природоохоронної роботи 

3.1. Практична реалізація роботи 

Провели просвітницьку роботу серед учнів 5-7 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 на тему «Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – птах 2017 року та природоохоронна робота на сучасному етапі» (додаток В) результат якої показаний на рисунку (рис. 3.1):

Рис. 3.1 Просвітницька робота [зроблено автором]

Організували та провели акцію «Бережімо наших пернатих друзів» серед учнів 1-4 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та зробили стенд, на якому розмістили малюнки на тему «Бережімо наших пернатих друзів», результати показані на рисунку (рис. 3.2):

Рис. 3.2 Бережімо наших пернатих друзів [зроблено автором]

Організували та провели акцію «Мы кормушку смастерили, мы столовую открыли…» для учнів 8–11 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, результат показаний на рисунку (рис. 3.3):

Рис. 3.3 Пороведеня акції [зроблено автором]

Під час маршрутних екскурсій після проведення акції на вулицях міста Чугуєва було розвішено годівниці: вулиця Гвардійська 3 годівниці, вулиця Чехова та паралельно вулиця Осинівська по 2 годівниці, результати показані на рисунку (рис. 3.4):

Рис. 3.4 Розвішування годівниць [зроблено автором]

3.2. Результат соціометричного дослідження

Соціометричне дослідження було проведено у формі анкетування учнів

Чугуївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 2 та жителів міста Чугуєва. Було анкетовано 60 осіб на тему «Знавці пернатих друзів». Результати становлять: 75% (45 осіб) читають та дивляться телепередачі про птахів, знають назви видів птахів своєї місцевості, робили годівниці та знають роль птахів в природі та житті людини, інколи цікавляться – 17% (10 осіб), та не цікавляться – 8 % (5 осіб) результат показаний на рисунку (рис 3.5): 

Рис 3.5 Знавці пернатих друзів [складено автором]

3.3. Розробка практичних рекомендацій

З метою про інформувати населення міста Чугуєва та Чугуївського району про необхідність збереження пернатих друзів було розроблено пам’ятку та буклет «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ» та розроблено і розвішано рекомендації, щодо збереження птахів. Результат роботи показаний на рисунках (рис. 3.6, 3.7):

Рис. 3.6 Пам’ятка «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ»  [складено автором]

Рис. 3. 7 Буклет [складено автором]

Опубліковано пам’ятку «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ» в соціальній мережі https://www.facebook.comяк основу для розповсюдження інформації серед населення міста Чугуєва та Чугуївського району та на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області. Розвішено пам’ятки, з метою інформування населення міста Чугуєва та Чугуївського району, результати роботи показано на рисунках (рис. 3.8, 3.9):

Рис. 3.8 Інформування населення в соціальних мережах [зроблено автором]

Рис. 3.9 Інформування населення міста Чугуєва та Чугуївського району [зроблено автором]

Висновки

В екологічному проєкті проаналізувано еколого-біологічну характеристику Канюка звичайного (Buteo buteo L.) та його територіальне розміщення в місті Чугуєві та Чугуївському районі, проведено природоохоронну роботу, з метою збереження існуючого виду.

1.                  Дослідили питання еколого-біологічної характеристики Канюка звичайного (Buteo buteo L.).

2.                  Провели просвітницьку роботу серед учнів 5–7 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 на тему «Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – птах 2017 року та природоохоронна робота на сучасному етапі».

3.                  Організували та провели акцію «Бережімо наших пернатих друзів» серед учнів 1-4 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, зробили стенд малюнків.

4.                  Організували та провели акцію «Мы кормушку смастерили, мы столовую открыли…» серед учнів 8 – 11 класів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2.

5.                  Провели анкетування «Знавці птахів» серед учнів Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та жителів міста Чугуєва та Чугуївського району.

6.                  Розробили пам’ятку та буклет «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ», а також розробили і розвісили рекомендації, щодо охорони птахів.

Практичне значення проєкту для екологічної освіти населення міста Чугуєва та Чугуївського району: використовуємо пам’ятку та буклет «Наші пернаті друзі» як основу для подальшого розповсюдження інформації серед учнів та жителів міста Чугуєва та Чугуївського району. Проведено просвітницьку роботу на тему «Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – птах 2017 року та природоохоронна робота на сучасному етапі» серед учнів 5 – 7 класів.

Опубліковано пам’ятку «ТОП-8 ПРАВИЛ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПТАХІВ» в соціальній мережі https://www.facebook.comяк основу для розповсюдження інформації серед населення міста Чугуєва та Чугуївського району та на блозі вчителя біології Сєрік Ольги Вадимівни Чугуївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Чугуївської міської ради Харківської області.  

Список використаних джерел

1.                 Благосклонов К. Пернаті зимувальники// Птах. – 2009. -  №4. – 64 с.

2.                 Гусев В.Г. Наши питомцы. – М.: Лесная промышленность, 1987. – 64 с. 3. Коблик, Е. А. Часть 4 // Разнообразие птиц (по материалам экспозиции Зоологического музея МГУ). – М.: Издательство МГУ, 2001. 

4.                 Сєрік О.В. Практика виконання екологічних проектів у школі. / О.В.Сєрік // Біологія 9 (165) Вересень 2016. «Основа».

5.                 Храбрый В.М. Школьный атлас – определитель птиц. – М.:

Просвещение, 1988. – 224 с.

ІНТЕРНЕТ – РЕСУРСИ

6.                 http://pernatidruzi.org.ua/ptakh_roku_2017_v_ukraini_kanyuk.html  

7.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/Канюк_звичайний  

8.http://www.raptor.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=14&I temid=15 

9.       http://aves.land.kiev.ua/1043.html

10.   https://feldman-ecopark.com/uk/animals/obyknovennyy_kanyuk

11.   http://birdlife.org.ua/Ptah-roku

Додаток А

Дані обліку:

•       Дата____________________________________________________

•       Час спостереження________________________________________

•       Погодні умови____________________________________________

•       Скільки видів птахів помічено, якщо у якийсь день птахів не було помічено на ділянці, то про це теж вказувати:

•       Яка висота пльоту (літають низько над землею, не дуже низько, високо), стрімкість польоту (стрімко літають, посередня

швидкість)_________________________________________________________

•       Елементи поведінки: просто літають у повітрі, запурхують у щілини чи інші пустоти будівель (де зазвичай будують гнізда) __________________________________________________________________

Додаток Б

Анкета

«Знавці пернатих друзів» 1. Чи читаєте Ви книги про птахів, дивитесь наукові фільми про птахів?____________________________________________________________ 2. Знаєте Ви назви видів птахів своєї місцевості? Яких саме?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________ 3. Робили       для    пернатих    друзів         годівниці? З        якою метою? __________________________________________________________________

4.                                        Яка    роль птахів         в        природі?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5.                                        Яка    роль птахів         в        житті

людини?___________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Автор: Шаповалов Олег В’ячеславович,  учень 11 класу Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 

Чугуївської міської ради Харківської області

Додаток В

Просвітницька робота «Канюк звичайний (Buteo buteo L.) – птах 2017 року та  природоохоронна робота на сучасному етапі»

Каню́ к звичайний (Buteo buteo L.) – вид хижих птахів роду Канюк. В

Україні найбільш численний хижий птах; у різних регіонах осілий, кочовий або перелітний. 

Розповсюдження. Протягом останніх двох десятиліть в Україні Канюк став звичайним зимуючим птахом північних, центральних, західних та південних областей. На території країни зимує 30 -70 тис. Канюків.

Поширені практично у всій Європі, в Азії мешкає в лісистій місцевості, з півночі обмеженою полярним колом, з півдня безлісистими пустелями Середньої і Центральної Азії та Ірану. Зазвичай веде осілий спосіб життя, і лише птахи одного підвиду – Buteo buteo vulpinus, є перелітним, на зиму мігрують на південь Азії або до Африки.

В Україні поширені два підвиди – Buteo buteo buteo (осілий або кочовий, гніздиться перважно на півночі та заході країни) та Buteo buteo vulpinus (перелітний, гніздиться переважно на півдні та сході).

Місця існування. Живе в тугайових лісах, горбистих ділянках хвойних лісів та листяних лісів недалеко від відкритих просторів.

Опис. Канюк звичайний – птах середніх розмірів, довжина тіла якого становить 51-57 см, розмах крил 110–130 см. Самки, як правило, більші за самців. Забарвлення сильно варіює, від палевого до темно-бурого; птаха легко сплутати з близьким до нього зимняком (Buteo lagopus) або більш дальнім родичем звичайним осоїдом (Pernis apivorus). Як правило, молоді особини забарвлені більш строкато. Голос у канюків звичайних груснявий, нагадує тявкання.

Етологія. Полює на відкритих просторах, поволі ширяючи в повітрі або найчастіше із засідки на піднесенні. Живиться дрібними ссавцями: ховрахами, дрібними гризунами, щурами, кролями і дрібними птахами. Може поїдати і падаль.

В якому б районі широкого ареалу канюка, що охоплює всю Північну Євразію, не вивчали його харчування, воно обов’язково включає ту чи іншу частку мишоподібних гризунів і найчастіше – досить значну: до 30, 50 і навіть 90%. Серед гризунів улюблена здобич канюків – полівки. При полюванні на полях і лугах птахам трапляються сірі полівки, на лісових вирубках – руді. Не дивлячись на очевидну пристрасть до них, харчовий спектр канюка доволі широкий. В ньому є представники всіх класів наземних хребетних тварин, комахи і риби (правда, виключно рідко).

Із ссавців канюки добувають мишей, молодих ховрахів, зайців і кроликів, кротів, землерийок, навіть їжаків і дрібних хижаків (горностаїв і ласок). З птахів потрапляють найчастіше злітки дроздів та інших гороб’ячих, зрідка пуховики тетерукових. Рептилії представлені в здобичі канюка ящірками і зміями, включаючи гадюк. Харчуються канюки і жабами. 

В мисливських повадках канюка мало примітного. Різноманіття кормів змушує бути універсалом, адже кожна здобич потребує особливого підходу. Канюк звичайний не такий стрімкий, як сапсан, не настільки сильний, як орли, і не такий спритний, як яструби. 

Серед пернатих хижаків зустрічаються як вузькі спеціалісти, так і універсали, однак в наш вік стрімких перетворень природи універсали почувають себе комфортніше. І чисельність їхня вища, і розповсюджені вони ширше. А все тому, що адаптуються вони до всяких змін швидше. Канюки займають по чисельності перше місце серед своїх побратимів, складаючи разом близько 2/з загальної їхньої кількості у багатьох регіонах України.

Улюблена манера полювання канюка – кружляти над полями, виглядаючи з висоти 30-50 метрів заґавлених полівок. Літаючи над полем, просторою поляною або вирубкою, він час від часу немов призупиняється і зависає в повітрі, тріпочучи крильми. Повисівши так секунду-другу, складає крила і кидається на здобич. Без особливого, як правило, успіху: пійманням жертви завершується одна з 7 або навіть 10 атак. Інший звичайний спосіб полювання Канюка – довгі «вартування» де-небудь на гілці або стовпі поблизу дороги, просіки, біля невеликої полянки або просто на узліссі. Тут він підстерігає тих же мишоподібних гризунів (але вже не сірих, а частіше рудих полівок), крикливих злітків дроздів, в’юнких землерийок і навіть підземних жителів – кротів, які прокладають свої поверхневі ходи або вилазять по якійсь причині на денне світло. В роки малої чисельності мишоподібних гризунів Канюки влаштовують свої сторожеві пости біля калюж, в долинах річок, поблизу струмків, де стягують дань із жаб’ячого царства.

Іноді Канюки не підстерігають, а вишукують здобич, перелітаючи по рідколіссю (чи вздовж узлісь). З таких «інспекцій» вони повертаються з найрізноманітнішими, а іноді й несподіваними, трофеями. Бували випадки, коли вони приносили невеликих, але хижих і дуже спритних ласок, колючих їжаків і навіть отруйних гадюк.

Цікавими є проведені спеціальні дослідження для визначення величини «шкоди» для мисливського господарства. Вияснилось, що навіть в багатому дичиною мисливському господарстві (там, де дичини мало, Канюки її взагалі не чіпають) і навіть в роки низької чисельності основного харчу (мишоподібних гризунів) всі Канюки виловлюють не більше 1-2% молодняку диких курячих.

Справа в тому, що чисельність мишоподібних гризунів, як відомо, різко коливається в різні роки, а приблизно раз в 4 роки вони майже зовсім зникають з наших полів. Тоді виникає питання: що ж їдять канюки, коли гризунів немає? Чи не переходять вони в таких випадках на добування молодняку курячих? Зараз ми можемо відповісти на це запитання абсолютно точно – ні, не переходять. В таких випадках головним «замінником» гризунів виявляються жаби, які складають в деякі роки до 70% здобичі окремих пар канюків. Ця обставина зіграла доволі суттєву, якщо не вирішальну роль в знятті претензій до канюка. Від «позову» до найчисельнішого в наших лісах представнику пернатих хижаків довелось відмовитися – завдяки жабам.

Науковці не раз спостерігали яка колотнеча зчиняється в гнізді, коли Канюк з’являється з полівкою в кігтях! Самка кидається на самця і після короткої сутички буквально вириває у нього здобич. Така агресія і досі невідомо, оскільки і при відсутності самки самець ніколи не давав жодної причини запідозрити його в намаганні приховати здобич від власної сім’ї. Пташенята також беруть участь в сутичці, намагаючись першими пробитися до ласого шматка. Коли пуховики ще маленькі, вони проявляють свою зацікавленість голосними криками і впертими спробами звернути на себе увагу матері. Ну, а коли підростуть, молоді Канюки вже не чекають, поки їх хтось нагодує. Вони стрімко кидаються до здобичі і починають бійку, поки комусь не вдасться проковтнути полівку. 

Зовсім інша зустріч чекає самця, коли він приносить жабу. Спочатку в гнізді піднімається той самий ґвалт. Але як тільки його мешканці зрозуміють, що приніс їм птах, інтерес до здобичі відразу згасає. По черзі оглядають вони жабу, навіть торкаються її або перекладають з місця на місце, але їсти вперто не бажають. Самка теж залишається байдужою до такого подарунку, але не до самця. Вона відразу ж починає часто кричати на нього, не заспокоюючись до тих пір, поки не прожене його за новою здобиччю.

Така етологія спостерігається в ті часи, коли їжі вдосталь. Зовсім інакше буває в роки голодні, коли мало на полях мишоподібних гризунів. Тут вже пташенята не відмовляються від жодної їжі, в тому числі і від жаб.

Відсутністю апетиту пташенята Канюка не страждають. Спостереження показали, що за день сім’я канюків з’їдає приблизно 10-12 тваринок, тобто в середньому 300-400, іноді до 500 грам їжі. Було також помічено, що в багаті їжею роки вилов мишоподібних гризунів помітно збільшується – до 15-20 і навіть 30 звірків в день. За підрахунками, кожен виводок Канюків за літо винищує 500-1000 сірих полівок – шкідників сільського господарства. 

Розмір шкоди від гризунів точно визначити важко, але можна впевнено вважати, що кожна полівка, виїдаючи зелень і зерно, знижує урожай приблизно на кілограм зерна за сезон. Неважко звідси підрахувати (з урахуванням того, що виловлені до осені полівки встигли вже немало чого з’їсти): тільки одне сімейство Канюків за літо зберігає приблизно півтони зерна.

У разі міграції до місця літнього мешкання прилітають в середині квітня — середині травня, залежно від клімату. Осіння міграція починається в середині серпня і триває до початку вересня, в північних районах кінця вересня. При перельоті зазвичай збиваються у великі зграї.

Гніздяться в лісі, на гілках листяних (береза, тополя, осика) або хвойних (сосна, ялина, ялиця) дерев на висоті 4-15 м над землею. Гніздо будують з сухих гілочок, обплітаючи їх старою травою. Також можуть використовувати і зелені гілочки, особливо коли вилуплюються пташенята. Відкладають 3-4, рідше 5 яєць зі шкаралупою брудно-білого кольору, покритою бурими або рудими плямами. 

Як самець, так і самка годують пташенят, поки ті не в змозі літати. Пташенята здатні злетіти через 43-50 днів після народження. Якщо з якоїнебудь причини перший виводок не відбувся, самка здатна відкласти другу кладку за сезон.

Агресивні відносини серед пташенят одного виводку у пернатих хижаків відомі під назвою канібалізм. Суть його в тому, що в роки нестачі їжі часина пташенят з виводку гине від переслідувань своїх сильніших братів.

Звичайно в виводку Канюка з’являється 2-3 пуховики. Пташенята вилупляться по черзі через 1-2 дні, так як самка приступає до висиджування після відкладання першого ж яйця. Тому старші пташенята у виводку бувають більшими від молодших. Окрім захоплення левової частки їжі, у старших і сильніших пташенят проявляється інстинкт переслідування молодшого і слабшого, який викликає «гнів», особливо коли рухається, намагаючись, наприклад, отримати від батьків їжу. Позбавлене такої можливості, молодше пташеня голодує, втрачає сили, все більше відстає в рості від старших. Це приводить до посиленого і лютішого переслідування, яке закінчується, як правило, загибеллю молодшого пташеняти або від голоду, або при падінні з гнізда. Агресивність старшого тоді зосереджується на середньому.

Техніка канібалізму полягає в тому, що більше пташеня з якоюсь фанатичною наполегливістю ганяє молодшого по гнізді, намагаючись вдарити його дзьобом в голову або спину. При появі батьків з кормом у кожного з пташенят навіть виробилась визначена тактика. Старший, наприклад, першим ділом кидається на молодшого, стараючись відігнати його як можна далі від їжі. Молодший теж кидається, але не до їжі, а за спину самки, звідки він пробирається у неї під черевом ближче до дзьоба і, якщо не був помічений братом, встигав урвати шматок від здобичі. Самка ж дивиться на все це абсолютно байдуже, навіть якщо побоїще між пташенятами розгорталося у неї на очах. 

Відомо, що ситуація з кормами змінюється з року в рік дуже різко. Передбачити, чи буде рік голодним чи ситим, хижаки часто не можуть. Відмінності ж в постачанні виводку їжею відображаються на степені агресивності старших пташенят. Наситившись, вони деякий час відпочивають, дрімають і, тим самим втрачають пильність по відношенню до молодшого пташеняти. Тому, якщо чергова годівля почнеться, коли старші ще не зголодніли, молодшому теж щось перепадає. Крім того, голод помітно посилює, а ситість дещо послаблює агресивність. До того ж у 3-5-тижневих пташенят вона починає згасати. Тому в більш багаті кормом роки у молодших пташенят з’являється більше шансів дожити до вильоту, ніж в бідніші.

Канюки відкладають 2-3 яйця з розрахунку на кращі, оптимальні умови. Якщо ж їжі виявиться мало, поправки вносить канібалізм, який дозволяє привести число пташенят у відповідність з наявними харчовими ресурсами.

В кінцевому рахунку канібалізм – одне з пристосувань виду для виживання в мінливих умовах харчування. І не єдине, є інші: здатність до зміни кормів, щорічні переселення частини популяції (нерідко значної) в багаті їжею місця.

Живе канюк звичайний у природних умовах до 26 років, у неволі до 30 років.

Використання. Канюків звичайних інколи використовують так само, як і соколів: удомашнюють та дресерують для полювання на куріпок та молодих кроликів. 

Охорона. Канюк звичайний перебуває під захистом Бернської та Бонської конвенцій, Конвенції CITES, а також ряду регіональний червоних списків України.

ДОДАТОК 7

Участь у конкурсі ЗНЗ України місяця березня 2016 року в номінації «Кращий персональний сайт педагога ЗНЗ»

ДОДАТОК 8

Розробка план-конспекту уроку біології 

Вчитель: Сєрік Ольга Вадимівна, спеціаліст першої категорії

Тема уроку: Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності

(губки, ульва)

Клас 6 Завдання уроку:

1.                  Навчальні: сформувати в учнів поняття колоніальні організми, багатоклітинні організми; наводити приклади колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин.  

2.                  Розвивальні: розвивати навички роботи з мас-медіа, творчі здібності, логічне мислення учнів на основі встановлення причиннонаслідкових зв’язків, спостережливість, увагу, уміння порівнювати та аналізувати, узагальнювати матеріал, правильно робити висновки, розвивати вміння застосовувати отримані знання у повсякденному житті.

3.                  Виховні: виховувати бережливе ставлення до живих організмів.  Форми роботи: фронтальна, парна, групова, індивідуальна.

Методи: словесні (бесіда), словесно-наочні (робота з наочністю, слайдами презентації, відеофрагментом, блогом вчителя), практичні. 

Дидактичні та методичні матеріали: авторськаінтерактивна вправа Інтернет сервісу LearningApps.org «Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини», відеофрагмент за посиланням https://serikbiology.wordpress.com/біологія-6-клас/ «Ulva Fasciata filmed by http://www.meerwasser-videothek.de» та «Губка», робота з мас-медією (дидактичним матеріалом, підручником та девайсами або сматфонами), авторський тест «Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва)» на сайті освітнього проєкту На урок.

Обладнання та матеріали: мультимедійний комплекс, мережа Internet, тематичні зображення та фото.

Міжпредметні зв’язи: географія.

Тип уроку: комбінований. Вид уроку: урок-подорож.

Список використаних джерел

1.                  Відеофрагменти: «Ulva Fasciata filmed by http://www.meerwasservideothek.de» та «Губка». Режим доступу: https://www.youtube.com/. – Назва з титул. екрана.

2.                  Кінезіологічні вправи. Рухавка. [Електронний ресурс] // Youtube ua. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=h7l7eVzpmTY/, https://youtu.be/0ug_JfVYNg8 – Назва з титул. екрана. 3.Костіков І.Ю. Біологія: підруч. для 6 класу загальноосвіт. навч.

закл. / І. Ю. Костіков. – К.: Освіта, 2014. – 256 с.

4.                  Переяславець О.В. Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). [Електронний ресурс] // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/urok-kolonialni-organizmiperehid-do-bagatoklitinnosti-gubki-ulva-44646.html. – Назва з титул. екрана.

5.                  Позднякова Т., Тимчина В. Використання сервісу LearningApps для створення інтерактивних дидактичних вправ до уроків біології. // Нова педагогічна думка. – № 1 (93). – 2018. – С. 67-75.

6.                  Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

7.                  Сєрік О.В. Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини. [Електронний ресурс] // LearningApps.org. Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pxu25idq520. – Назва з титул. екрана.

8.                  Сєрік О.В. Тестові завдання: Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). [Електронний ресурс] // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/test/start/540253, – Назва з титул.

екрана.

ДОДАТОК 9

Розробка план-конспекту уроку біології 

Вчитель: Сєрік Ольга Вадимівна, спеціаліст першої категорії

Тема уроку: Рослина – живий організм

Клас 6

Завдання уроку:

1.                  Навчальні: сформувати в учнів поняття рослина як живий організм, називати основні процеси життєдіяльності (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин).

2.                  Розвивальні: розвивати навички роботи з мас-медіа, творчі здібності, логічне мислення учнів на основі встановлення причиннонаслідкових зв’язків, спостережливість, увагу, уміння порівнювати та аналізувати, узагальнювати матеріал, правильно робити висновки, розвивати вміння застосовувати отримані знання у повсякденному житті.

3.                  Виховні: виховувати бережливе ставлення до живих організмів.  Форми роботи: фронтальна, парна, групова, індивідуальна.

Методи: словесні (бесіда), словесно-наочні (робота з наочністю, слайдами презентації, відеофрагментом, блогом вчителя), практичні. 

Дидактичні та методичні матеріали: авторськаінтерактивна вправа Інтернет сервісу LearningApps.org «Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва)», відеофрагмент за посиланням https://serikbiology.wordpress.com/біологія-6-клас/ «Рослина живий організм», робота з мас-медією (дидактичним матеріалом, підручником та девайсами або сматфонами), авторський тест «Рослина – живий організм» на сайті освітнього проєкту На урок.

Обладнання та матеріали: мультимедійний комплекс, мережа Internet, тематичні зображення та фото.

Тип уроку: комбінований. Вид уроку: урок-подорож.

Список використаних джерел

1. Вверх і Вниз - Веселі Дитячі Пісні - Руханки і Фізкультхвилинки - З Любов’ю до Дітей [Електронний ресурс] // Youtube ua. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=pcLMi59Pqhw. – Назва з титул. екрана. 2. Відеофрагмент: «Рослина живий організм». Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=aUcupk3ZqJ8/. – Назва з титул. екрана. 3. Костіков І.Ю. Біологія: підруч. для 6 класу загальноосвіт. навч.

закл. / І. Ю. Костіков. – К.: Освіта, 2014. – 256 с.

4.                  Кучкова Л. Урок: Рослина – живий організм. Органи рослин. // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/urok-roslina-zhiviy-organizm-organi-roslin-27272.html. – Назва з титул. екрана.

5.                  Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

6.                  Сєрік О.В. Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). [Електронний ресурс] // LearningApps.org. Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=puafmwts220. – Назва з титул. екрана.

7.                  Сєрік О.В. Тестові завдання: Рослина – живий організм. [Електронний ресурс] // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/test/start/540253, – Назва з титул. екрана.

8.                  Співак О.В. Урок на тему: Рослина – живий організм. [Електронний ресурс] // На урок. Освітній проект. Режим доступу: https://naurok.com.ua/test/roslina---zhiviy-organizm-540473.html. – Назва з титул. екрана.

9.                  Позднякова Т., Тимчина В. Використання сервісу LearningApps для створення інтерактивних дидактичних вправ до уроків біології. // Нова педагогічна думка. – № 1 (93). – 2018. – С. 67-75.