ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ, ЯК СПОСІБ ЗВ`ЯЗКУ НАВЧАННЯ З ЖИТТЯМ

         Топал Є.І.

ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ, ЯК СПОСІБ ЗВ`ЯЗКУ НАВЧАННЯ З ЖИТТЯМ

Анотація: у статті обґрунтовано необхідність використання кейс-технологій на уроках фізики як способу зв`язку навчання з життям. Розкрито сутність поняття «кейс-технологія», спрямованого на розвиток практичного мислення учнів. Наведені приклади навчальних кейсів, задач-ситуацій з фізики для учнів основної школи.

Ключові слова: навчання фізики, кейс-технологія, кейс-метод, практичне мислення.

Annotation: Тhe article substantiates the necessity of using case-technologies in physics lessons as a way of connecting learning with life. The essence of the concept "case-technology", aimed at development of practical thinking of students is revealed. Examples of case studies, problems-situations in physics for students of the main school are given.

Keywords: physics training, case-technology, case-method, practical thinking.

Модернізація в сфері навчання змінила позиції педагога як носія інформації, тепер головним завданням педагога є підготовка особистості до самостійного життя. Однак в процесі навчання часто відсутній етап, спрямований на формування вмінь трансформувати теоретичні знання в практичні способи діяльності. Все це дозволяє виділяти існуючі протиріччя між необхідністю застосування сучасних методів і технологій, які формують уміння перетворювати теоретичні знання в способи дії в практичних ситуаціях і відсутністю методичного забезпечення до їх впровадження. Однією з технологій, що забезпечують практичну спрямованість навчання, є кейс-технологія, або ситуаційне навчання фізики.

Мета статті – обґрунтування необхідності застосування кейс-технології для розвитку практичного мислення учнів.

Педагогічна наука і практика навчання акцентує увагу на проблемі низького рівня розвитку практичного мислення учнів. Ми припустили, що використання сучасної та ефективної технології буде сприяти підвищенню рівня розвитку практичного мислення учнів. Вивчення педагогічної літератури виявило наявність цілого спектру технологій [1-4], спрямованих на розвиток практичного мислення, таких як проектна й ігрова технології, технологія творчих майстерень, кейс-технологія та інші. Зупинимося детальніше на останній. Кейс - багатозначне поняття, яке трактується як:

- «випадок», «казус» (лат. Casus), відповідно до чого кейс-методом називають обговорення різноманітних казуїстичних життєвих або професійних випадків. Іноді в літературі замість кейс-технології вживається поняття «метод аналізу конкретної ситуації»;

- опис реального випадку;

- демонстрація реальної події, що сталася в тій чи іншій сфері діяльності, яка використовується для провокування дискусії, стимулювання її учасників до обговорення, аналізу і ухвалення рішення;

- навчальний матеріал, в якому словесно, в письмовій формі або за допомогою технічних засобів навчання, представлена ситуація, яка містить актуальні економічні, особисті, моральні, соціальні або політичні проблеми.

Кейс-технологія об'єднує теорію і складну реальність в навчальні завдання, які обговорюються і вирішуються переважно в невеликих групах, причому теорія не ілюструється прикладами, а освоюється в процесі вивчення і аналізу прикладів [2].

Суть використання кейс-технології в навчальному процесі полягає в тому, що кожен з учнів або вся група пропонують варіанти вирішення ситуації виходячи з наявного практичного досвіду, знань та інтуїції. Будь-яка ситуація, життєва або виробнича, як правило, має кілька варіантів рішення. В ході обговорення в групах спільними зусиллями відбувається пошук і вибір найоптимальнішого з них. Причому слід домагатися того, щоб рішення влаштовувало всіх учасників обговорення, тому після закінчення аналізу ситуації викладач повинен організувати оцінку сформованих алгоритмів дій і вибрати кращий з них в контексті поставленої проблеми. Джерелами формування кейсів в навчальному процесі можуть бути конкретні ситуації з життя, галузі економіки, виробничої та соціальної сфер, статистичні матеріали, фрагменти або цілісні твори художньої та публіцистичної літератури, фільми, інформація з інтернет-ресурсів [4].

Основне завдання навчального кейсу – застосування учнями набутих знань для розв’язання життєвої ситуації, формування навичок поведінки в даній ситуації та розвитку здатності до реальної професійної діяльності. У межах дипломного дослідження нами розроблені кейс-завдання для учнів основної школи, приклади яких наведено нижче.

Тема «Електромагнітні явища» (9 клас)

Кейс№1 «Вимірювання витрат електроенергії у побуті».

Завдання. Визначте, скільки електричної енергії витрачає ваша родина щодня протягом тижня (заповніть таблицю).

Покази лічильника потрібно знімати раз у день (бажано в один і той самий час). Кінцеві покази, наприклад у вівторок, є початковими для середи.

1.   Дайте відповіді на запитання:

У які дні було використано найбільше енергії? Чому?

Які прилади, на вашу думку, споживають найбільше енергії?

Які прилади, на вашу думку, були ввімкнені певний час без потреби?

2.   Поміркуйте, яким чином можна зменшити споживання електроенергії в квартирі (будинку).
3.   Визначте заходи, які дадуть можливість вашій родині витрачати менше електричної енергії.
4.   Дотримуючись розроблених вами правил, дослідіть рівень споживання енергії протягом другого тижня (знову заповніть таблицю).
5.   Обчисліть зекономлену протягом тижня електричну енергію, її вартість.
6.   Зробіть висновок про можливості економії електроенергії у вашій родині.

Тема «Електричні явища» (9 клас)

Кейс №2.

З метою аналізу та прогнозування наслідків втручання людини в довкілля пропонуємо учням здійснити екологічну оцінку технічних об’єктів (рис.1) за алгоритмічним приписом, який включає наступний перелік дій:

   об’єкт 1     об’єкт 2

Рис. 1 Технічні об’єкти

1) визначення видів забруднень, що супроводжують роботу пристрою (теплове, електричне, магнітне, хімічне, радіаційне);

2) визначення місць, куди потрапляють викиди (в атмосферу, гідросферу, літосферу, до організму людини);

3) як впливають забруднення на тих представників живої природи, що мешкають у цьому середовищі?

4) які наслідки дії цих забруднювачів на довкілля (прямі, опосередковані; летальні, пригнічуючи та ін.)?

5) чи можна зменшити негативний вплив технічних пристроїв на довкілля?

Найдіть додаткову інформацію про «Електричні явища».

Отже, кейс-технологія дозволяє учням активізувати теоретичні знання з предмета, збагатити практичний досвід їх використання, розвинути здатність висловлювати свої думки, вислуховувати альтернативні точки зору й аргументувати власну.

Застосування кейс-технології сприяє розвитку вміння аналізувати ситуації, оцінювати альтернативи, вибирати оптимальний варіант і планувати його здійснення. Особливо хочеться відзначити, що дана технологія розвиває у школярів такі якості, як соціальну активність, комунікабельність (уміння працювати в команді), вміння слухати і грамотно викладати свої думки. За допомогою методу кейсів учні отримують можливість застосовувати на практиці теоретичний матеріал, побачити неоднозначність вирішення проблем в реальному житті, бути готовим співвідносити вивчений матеріал з практикою. Тим самим, кейс-технології сприяють досягненню мети предметних і особистісних результатів.

Література:

1.Ковальова С. М. Різноманітні підходи до класифікації кейсів [Електронний ресурс] / С. М. Ковальова // Вісн. Житом. держ. ун-у. – 2014. – Вип. 2(74). Педагогічні науки. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/ 11683/1/4.pdf

2.Козина И. Case study: некоторые методические проблемы / И. Козина // Рубеж. – 2007. – № 10–11. – С. 177–189.

3.Коробова І. В. Методичні аспекти ситуаційного навчання майбутніх учителів фізики [Текст]/ І. В. Коробова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Актуальні проблеми природничо-математичної освіти в середній і вищій школі], (Херсон, 15-16 вересня 2016 р.) / Укладач : В. Д. Шарко. – Херсон : Вид-во ХНТУ, 2016. – С. 45-46.

4.Сударева Г.Ф. Кейс-метод як засіб набуття соціального розвитку учнівської молоді // Освіта Сумщини. – 2013. – №3. – С. 23.

Рекомендує до друку науковий керівник доктор пед. наук, професор Коробова Ірина Володимирівна