Застосування методу колового тренування на уроках фізичної культури

Застосування

методу колового тренування

на уроках фізичної культури

Вимоги щодо вправ для комплексів колового тренування

Наукові дослідження та досвід роботи вчителів фізичної культури переконують, що уроки із застосуванням методу колового тренування доцільно проводити з 5 класу. Для цього слід добирати нескладні вправи з різних розділів програми: з розділу основної гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор (елементи волейболу, баскетболу, ручного м'яча), відповідно до кожного класу. Відносна простота цих вправ дає змогу багаторазово їх використовувати. Кожна вправа повинна впливати вибірково на певну групу м'язів і сприяти розвитку в учнів тих якостей, яким приділяється основна увага на даному уроці.

Вправи для комплексів підбираються так, що вони не тільки забезпечували послідовність впливу на основні м'язові групи, але й ефективно впливали на різні системи організму ( серцево-судинну, дихальну та інші).

Враховуючи і біологічні закономірності розвитку фізичних якостей в учнів 5-11 класів, рекомендую в 5-6 класах розвивати переважно координацію рухів і швидкості, у 7-8 класах – швидкісно-силові якості та загальну витривалість, у 9-11 класах працювати над розвитком всіх фізичних якостей, особливо сили та швидкісної і силової витривалості. Згаданих вище рекомендацій необхідно дотримуватись, добираючи вправи для комплексів колового тренування. Підбираючи вправи для комплексів колового тренування необхідно враховувати зміст уроку та місце його проведення. Наприклад, вправи для комплексів колового тренування, що застосовуються на уроках легкої атлетики, краще підбирати із спеціальних і підготовчих вправ для бігу, стрибків і метань. Якщо проводиться урок гімнастики, до комплексів колового тренування треба підбирати прості акробатичні вправи, гімнастичні вправи на снарядах (приладах), загально розвиваючі вправи з приладами і без них, які добре засвоєні учнями.

Кожен комплекс, маючи загально розвиваючий характер, повинен складатися з 6-10 вправ: по одній – дві  вправи для розвитку м'язів рук, спини, черевного преса, ніг і дві вправи, які інтенсивно активізують функції організму (біг у різних варіантах, стрибки на місці і з просуванням вперед з енергійними змахами рук тощо). Виконання цих вправ у різному темпі, із різноманітних вихідних положень впливає на розвиток певних фізичних якостей.

Загально-розвиваючі вправи

а) основна стійка – упор присівши – упор лежачи – упор   присівши – вихідне  положення;

б) лазіння по канату, жердині різними способами;

в) перестрибування з прогинанням із упору
присівши;

г) опорні стрибки через козла, коня;

д) метання та ловіння набивних м'ячів тощо;
Слід також широко застосовувати вправи на  гімнастичній стінці, лаві, з  гімнастичною скакалкою, з гантелями та інші, які мають вибірковий та загальний вплив на організм учнів.

Для колового тренування треба підбирати такі вправи, що  забезпечують достатнє навантаження одних груп м'язів і відпочинок інших.

Проте це не означає, що в комплекси колового тренування потрібно включати вправи лише для розвитку певних груп м'язів. У них можна також

включати вправи для вдосконалення окремих нескладних рухів, знайомих учням.

Складаючи комплекси для колового тренування, слід враховувати такі дидактичні правила: від простого до більш складного, від легкого до більш важкого, від відомого до невідомого.

Правило від простого до більш складного означає, що до комплексів колового тренування треба включати лише прості, технічно нескладні рухи. Чим молодші учні, тим елементарніші вправи їм дають. Складність вправ підвищується із збільшенням віку учнів та їх підготовленості.

Правило від легкого до більш складного означає, що число повторень кожної вправи на наступних уроках повинно бути більшим. Поступове ускладнення вправ і збільшення їх повторень підвищують їхнє навантаження на організм учнів.

Правило від відомого до невідомого означає, що комплекси для колового тренування слід складати із знайомих учням вправ, які розучувались з ними на уроках фізичної культури.

Комплекси виконуються без змін протягом відповідної серії уроків    (4-5), де планується застосування методу колового тренування, збільшується лише дозування вправ. Тому своєчасно переміна комплексу, застосування іншого режиму роботи з урахування підготовленості учнів певного класу, місця проведення уроків тощо, створюють позитивні умови для дальшого розвитку фізичних якостей учнів.

Вправи для розвитку м'язів рук і плечового  пояса

а) згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на  підлозі ( ноги на гімнастичній лаві, стінці), в упорі на  брусах, штовхання ядра, або набивного м'яча,піднімання гантелей, штанги, тощо;

б) підтягування у висі, лежачи хватом знизу   (зверху) на низькій перекладині, брусах, кільцях (ноги  на підлозі) і підтягування у висі на високій  перекладині, кільцях; піднімання штанги (гантелей) до  рівня плечей, розтягування еспандера, гумового   джгута в різних положеннях тощо.

в) вправи з набивним м'ячем та гантелями (вага  предметів повинна відповідати вікові учнів).

Вправи для розвитку м'язів черевного преса

а) нахил тулуба вперед та прогинання назад із різних вихідних положень, повороти тулуба вліво та вправо без додаткових обтяжень та з ними(гриф від штанги, гантелі, набивні м'ячі).

б) піднімання ніг при фіксованому тулубі (учень лежить на гімнастичній лаві, висить на гімнастичній стінці тощо); одночасні та перемінні рухи ногами у різних напрямах в положенні лежачи на спині; рухи ногами у висі на гімнастичній стінці, високій перекладині;

в) колові рухи тулубом (руки за голову, вгору).

Вправи для розвитку м'язів спини

а) нахил тулуба вперед і максимальне  випрямлення з додатковим обтяженням (набивний   м'яч, гриф від штанги, гантелі);

б) підніманні та опускання ніг у положенні лежачи  на грудях; нахил тулуба вперед і максимальне  прогинання лежачи на стегнах (на коні, лаві), п'яти ніг  закріплені за гімнастичну стінку;

в) повороти тулуба сидячи на гімнастичній лаві,  підлозі без додаткових обтяжень та з ними; повороти  тулуба кругом із упору лежачи в упор сидячи, в  положенні лежачи на спині;

г) опускання та піднімання ніг у положенні виса  прогнувшись на гімнастичній стінці, перекладині,  кільцях, брусах;

д) одночасне та поперемінне піднімання ніг у  положенні лежачи на грудях на підлозі, гімнастичній   лаві.

Вправи для розвитку м'язів ніг

а) присідання з обтяженням (штанга, гантелі,
набивний м'яч тощо) і без обтяжень на одній та обох
ногах; пружинисті присідання у положенні випаду
(нога на підлозі, гімнастичній лаві, рейці гімнастичної  стінки);

б) стрибки на обох та одній нозі через скакалку та  через гімнастичну лаву;

в) стрибки у присіді на місці та з просуванням  вперед;

г) ходьба з високим підніманням стегон; на носках;
на внутрішній та зовнішній сторонах ступнів;

д) біг на носках; з високим підніманням  стегон.  

Рекомендації щодо організації учнів на уроці фізичної культури із застосуванням методу колового тренування

Деякі автори (В.Г. Яковлєв та інші) рекомендують впроваджувати цей метод з 1 класу у вигляді елементарних форм колового тренування з використанням додаткових вправ, які учні виконують в інтервалі між основними вправами. Інші автори (Л.Ніколаєва, М. Я. Циганков, Г. А. Хачатуров) вважають, що метод колового тренування можна застосовувати лише з п'ятого класу без суворого дотримання всіх його правил, а у 8 класі цей метод треба застосовувати з дотриманням усіх його положень – визначенням максимального тесту, в кожній вправі, чітким дотриманням дозування рухів, записом результатів та підрахунком пульсу.

Метод колового тренування застосовується в трьох варіантах залежно від завдань, які поставлені перед уроком:

Проходження кола із завданням виконати кожну вправу в зумовлений час у довільному темпі якомога точніше.

Проходження кола із завданням виконати вправу в зумовлений час задану кількість разів.

Проходження кола в зумовлений час із завданням повторити кожну вправу з індивідуальним для кожного учня дозуванням.

Перший та другий варіанти мають ширше застосування в 5-7 класах, де дозування вправ не має чіткої регламентації для кожного учня. Однак не виключається можливість застосування і третього варіанту, особливо під час занять у спортивному залі, коли комплекси колового тренування побудовані на  матеріалі гімнастики. У 8-11 класах використовуються всі вказані вище варіанти колового тренування.

Місце, де проводиться урок із застосуванням методу колового тренування, слід заздалегідь підготувати. Важливе значення при цьому має чітка розмітка місць у залі або на майданчику, де виконуються вправи.

Для унаочнення вправи використовую таблички, плакати, короткий опис вправ.

Послідовність проходження «станцій» може йти по колу, прямокутнику або квадрату, в зв'язку з необхідністю найбільш раціонального використання площі залу.

Залежно від числа вправ в комплексі, учні певного класу поділяють на кількість груп (6-10). На місцях занять «станціях», необхідна така кількість спортивного інвентарю, яка б дала змогу одночасно всім учням виконувати вправи, не заважаючи один одному. Якщо не вистачає обладнання або інвентарю для забезпечення одночасної роботи всіх учнів, можна пристосувати деякі з наявних приладів для виконання запланованих вправ.

Творчий підхід вчителя до виготовлення саморобних приладів підвищує інтерес учнів до виконання заданих вправ, дає змогу чіткіше регулювати фізичне навантаження відповідною вагою приладу тощо.

Враховуючи, що при виконанні вправ комплексу колового тренування не можливо дотримуватись поступового збільшення фізичного навантаження для всіх учнів ( вони починають комплекс з різних вправ), необхідно ефективно підготувати серцево-судинну і дихальну системи до їх виконання. Це досягається    шляхом виконання загально розвиваючих вправ, що мають характер спрямованої розминки.

Ще до початку виконання вправ комплексу колового тренування вчитель поділяє клас на групи по 4-5 чоловік у кожній з урахуванням статі та фізичної підготовленості учнів. Однорідний склад груп дає можливість дотримуватись більш вірного дозування вправ.

Після розподілу на групи учні розходяться по «станціях» для виконання заданих їм вправ. Черговість «станцій», тобто, яка група де працює, встановлюється вчителем. На наступних уроках кожна група починає працювати на тій «станції», що й на попередньому уроці, з метою запобігання зайвих перешиковувань і кращої організації класу. Закінчується урок короткочасним бігом «підтюпцем» та ходьбою в повільному темпі у поєднанні з вправами в русі для відновлення нормального дихання та розслаблення м'язів. Після підведення підсумків уроку слід дати учням домашнє завдання, акцентуючи увагу на розвитку певних фізичних якостей.

Важливим показником ефективності уроку є його щільність – співвідношення раціонально використаного часу до всього часу, відведеного на урок (це співвідношення підраховується в процентах).

Раціональне використання часу є той час, що затрачено на пояснення, осмислення, виконання вправ та відпочинок, необхідний для відновлення енергії організму, під час якого учні спостерігають за діями своїх товаришів.

Крім загальної щільності уроку, слід відрізняти моторну щільність, тобто процент часу уроку, витраченого лише на рухову діяльність учнів. Щільність уроку не може бути постійною величиною. Це залежить від виду уроку та педагогічних завдань, поставлених перед кожним з них. Цілком зрозуміло, що кожний учитель намагається підвищувати щільність уроку, застосовуючи для цього різноманітні педагогічні прийоми та методи.

Цікаві наслідки дає порівняння хронометрування звичайних уроків фізичної культури в 5 - 9 класах з уроками, де застосовується метод колового тренування у одних і тих же вчителів.

При хронометруванні уроків із застосуванням методу колового тренування (учні проходили два кола підряд, після чого з ними проводилась рухлива гра) були одержані такі дані: на виконання вправ комплексу колового тренування та рухливу гру було витрачено 79,3 %; на показ і пояснення змісту вправ та правил гри 4,5 %; паузи для відпочинку між виконанням вправ та повторень гри -10,4 %; на підготовку та прибирання спортивного інвентарю  – 5,8 %.

Порівняння цих даних свідчать про те, що уроки, де застосовувався метод колового тренування проходили з більшою моторною щільністю, що ефективно впливало на емоційний стан учнів і давало змогу виконувати великий обсяг роботи й одержувати значне фізичне навантаження.

Одне з правил колового тренування – чітке  нормування фізичного навантаження та його індивідуалізація. Індивідуальне навантаження визначається за допомогою максимального тесту (М. Т.) – перевірка на максимальну кількість повторень кожної вправи, що включено до комплексу колового тренування.

Визначенню максимального тексту і присвячується перший урок. Ознайомившись з вправами після показу та пояснення їх змісту, учні, які поділені на групи, за командою учителя починають виконувати їх одночасно на всіх «станціях» протягом зумовленого часу – 30 - 45 секунд; намагаючись зробити вправу якомога більшу кількість разів. Визначаючи максимальний тест, необхідно додержуватись певних пауз для відпочинку. Під час виконання вправ середніх або значних за навантаженням, пауза повинна бути в межах 2-3 хвилин, після якої можна переходити до визначення максимального тесту у наступній вправі. Під час паузи, відразу після виконання вправи, учні записують кількість її повторень в особові картки обліку результатів колового тренування і переходять до іншої «станції» де приймають вихідне положення для виконання наступної вправи.

На наступних уроках, коли вправи комплексу вже знайомі учням і максимальний тест у кожній з них визначено, паузи між їх виконанням скорчуються 30 секунд. Отже для проходження одного кола потрібно

10-12 хвилин при умові що комплекс складається з 8 вправ. Слід давати учням конкретні рекомендації щодо підрахунку числа повторень. Кожного уроку до початку виконання комплексу, відразу після його виконання та через дві хвилини після проходження кола (або двох кіл, як це заплановано вчителем),всі учні підраховують число ударів пульсу протягом 10 секунд. Одержані показники у вказаних трьох параметрах після множення на 6 (пульс за одну хвилину) записують в особову картку.

Пульс: До початку виконання комплексу.

Відразу після виконання комплексу.

Через 2 хвилини.

Картки зберігаються у вчителя і видаються учням перед виконанням комплексу, а після закінчення уроку збирає їх черговий по класу.

Підрахунок числа ударів пульсу за командою -«Раз!» або коротким свистком закінчується за командою «Стій!», або другим свистком. Вчителям фізичної культури необхідно заздалегідь навчити учнів підраховувати число ударів пульсу. Учням, у яких пульс після виконання вправ ( після проходження одного кола) перевищує 180 ударів за хвилину, необхідно зменшити дозування у вправах значної інтенсивності   при наступному проходженні кола.

Систематична оцінка результатів за максимальним тестом і облік приросту навантаження дають змогу вчителю бачити збільшення працездатності організму учнів за його кількісними показниками. Порівняння реакцій пульс на стандартні навантаження в колах дають змогу робити висновки про процеси пристосування серцево-судинної системи до запропонованих комплексів вправ. Покращення її регуляції відбувається в швидкому зниженні частоти пульсу після стандартного навантаження. Все це забезпечує чіткий педагогічний контроль та самоконтроль учнів за відповідними реакціями організму.

Індивідуальне визначення максимального тесту, підрахунок пульсу, запис цих результатів в особову картку рекомендується починати лише з 8 класу, коли учні свідоміші і краще підготовлені до виконання вказаних вище вимог.

У 5-8 класах застосування комплексів колового тренування здійснюється в межах 30-45 секунд, дозування їх залежить від статі, віку, підготовленості учнів, характеру заданих вправ і визначається вчителем для кожної групи окремо або всього класу в цілому. В цих клас слід дуже обережно підходити до дозування вправ. Ні в якому разі не давати максимальних навантажень. Кількість повторень вправ повинно бути на рівні середнього результату для даного класу під час виконання тієї або іншої вправи.

Безумовно, відсутність більш точного дозування фізичного навантаження для кожного учня має свої істотні недоліки. Тому, що підготовленіші учні і учні з низькою фізичною підготовленістю виконують деякі вправи однакове число. Тому в 5-8 класах ще рано рекомендувати картки обліку результатів колового тренування, що змушує вчителя здійснювати приблизний контроль за фізичним навантаженням.

Вчителю треба знати анатомо-фізіологічні здібності учнів, закономірності процесу формування рухових навичок, які м'язові групи беруть участь у виконанні тієї чи іншої вправи. По зовнішньому вигляду учнів (частота дихання, почервоніння, або збліднення, потіння) та їх пульсу можна судити про ступінь фізичного навантаження. Як стверджує фізіологія, організм учнів поступово пристосовується до навантажень, що систематично повторюються. Тому необхідно поступово підвищувати його, збільшуючи дозування вправ. У 9-11 класах дозування вправ, як показує практика, встановлюється за формулою (МТ/2)+1; МТ/2 +2; і т.д. залежно від кількості.

Кожен комплекс вправ застосовується без змін на 4-5 уроках. На останньому уроці рекомендується знову перевірити максимальний тест у кожній вправі і порівняти його з максимальними тестами, показаними на першому уроці. Порівнюючи одержані дані з попередніми учні зможуть побачити наслідки своєї  роботи і ті зміни, що сталися в їхній фізичній підготовленості під впливом цих уроків. Під час уроку виникають певні труднощі щодо контролю вчителем вправ учнів. Для кращої організації класу в кожній групі призначається старший, який допомагає своїм товаришам під час виконання вправ, страхує їх, стежить за додержанням вказаного дозування рухів тощо.

Вчитель вибирає місце, де йому зручніше спостерігати за класом. У разі потреби він знаходиться на тій «станції», де потрібна його допомога. На уроці вчитель повинен мати секундомір для визначення часу роботи на кожній «станції» та підрахунку пульсу.

Протягом навчального року рекомендується проводити 16-18 уроків із застосуванням методу колового тренування. Орієнтований розподіл їх за чвертями такий: перша  – 4-5 уроків, друга 4-5 уроків, третя – 3-4 уроки, четверта – 3-4 уроки. Отже, для кожної серії уроків слід скласти відповідний комплекс вправ, підраховуючи місце їх проведення, підготовленість учнів, їх вік, стать тощо.

Незважаючи на багато позитивних рис методу колового тренування, його не можна розглядати як універсальну форму організації учнів для виконання вправ. Залежно від змісту занять, етапів навчання фізичних вправ та інше застосовуються різні методи організації учнів на уроках фізичної культури. Тому метод колового тренування треба застосовувати в поєднанні з іншими методами організації і навчання учнів. Для колового тренування відводиться не весь урок, а його частина (15-20 хвилин) решта часу використовується для навчання або вдосконалення техніки виконання тієї чи іншої вправи, розучування або повторення рухливої гри тощо.

Отже, підводячи підсумки, слід відмітити, що колове тренування, як один із прогресивних методів організації учнів на уроці фізичної культури, повинно набути широкого застосування у роботі вчителів.

Уроки із застосуванням методу колового тренування як стверджує практика, дають значний ефект щодо поліпшення фізичного розвитку учнів, їхньої фізичної підготовленості та засвоєння програмового матеріалу з фізичної культури.

На основі вивчення досвіду вчителів по застосуванню методу колового тренування на уроках фізичної культури, аналізу наукової і методичної літератури можна зробити такі висновки:

1. Колове тренування є одним із організаційних  методів застосування фізичних вправ, спрямованих на  комплексний розвиток фізичних якостей учнів 5-11  класів.
2. Метод колового тренування забезпечує високу
   моторну щільність уроку і емоційний стан учнів, дає  змогу виконати великий обсяг роботи, одержати  значне навантаження і підвищити рівень фізичної  підготовленості учнів.
3. Застосування колового тренування вимагає від  кожного учня дієти узгоджено з усім класом (групою),  примушує їх бути уважними і дисциплінованими.
4. Під час уроків із застосуванням методу колового  тренування формуються навички самостійного  виконання вправ та вміння здійснювати самоконтроль   за рухами і фізичними навантаженнями.
5. Комплекси вправ колового тренування  складаються, в основному, з технічно не складних,   попередньо добре вивчених гімнастичних, легкоатлетичних і ігрових вправ.

6. При складанні комплексів вправ для колового  тренування необхідно чергувати силові та швидкісно-силові вправи з вправами на гнучкість та  розслаблення основних м'язових груп.
7. Чітке дозування вправ та фізичного  навантаження забезпечується постійним обліком  виконаної роботи для цього, починаючи з 8 класу
   застосовують індивідуальний максимальний тест у  кожній із вправ комплексу і ведуть особову картку  обліку результатів.

8.Уроки із застосуванням методу колового тренування, дають ефект у поліпшенні фізичного розвитку та рухової підготовленості учнів 5-11 класів, а також сприяють більш якісному оволодінню програмним матеріалом.

Комплекс вправ для розвитку силових якостей за методом колового тренування для учнів 5-8 класів

Обладнання: скакалки, гантелі, гімнастичні лави, гімнастичні мати.

1. станція  – стрибки через скакалку на двох ногах;
2. станція – згинання і розгинання рук в упорі, лежачи
   на гімнастичній лаві. Про згинанні рук кожного разу по
   черзі піднімати то праву, то ліву ногу;
3. станція – піднімання тулуба в сід з діставанням носків
   ніг лежачи на гімнастичному маті;
4. станція – розведення рук з гантелями в сторони;
5. станція – із упору лежачи ззаду на гімнастичній лаві
   згинання і розгинання рук;
6. станція – із положення лежачи на спині руки вгору,
   піднімання і опускання прямих ніг;
7. станція – піднімання і опускання прямих рук з
   гантелями через сторони;
8. станція – із нахилу прогнувшись, руки з гантелями н
   сторони, виконувати вправу «вітряк».