Завдання для модульної контрольної роботи з дисципліни "Редагування навчальної і довідкової літератури"

Модульна контрольна робота

із дисципліни «Редагування навчальної і довідкової літератури»

I. Відшукати одну правильну відповідь.

1. Хрестоматія – це:

а) результат художньої творчості, закріплений в художньому тексті;

б) видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі;

в) навчальне видання літературно-художніх, історичних, наукових чи інших творів або їх частин.

Завдання I. Тест 1 – 1 бал.

II. 1. Установити відповідність між термінами і їх визначенням:

1) біографічні нариси;

2) літературно-критичні статті;

3) теоретико-літературні статті.

а) написані видатними критиками або письменниками, уміщені в хрестоматіях для старших класів;

б) викладають не лише важливі факти з життя письменників, а й вплив цих фактів на формування світогляду та розвитку таланту;

в) розкривають зміст літературознавчих понять, передбачених програмою.

2. Установити відповідність між термінами та їхніми визначенням:

1) розвивальна;

2) творча;

3) культурологічна.

а) функція хрестоматії полягає у формуванні неординарного підходу до особистості, розкритті художньо-естетичного мислення;

б) функція хрестоматії має бути спрямована на акцентування духовних цінностей народу, що втілені в певному творі;

в) функція хрестоматії пов’язана із формуванням особистості, є характеристикою «якісних змін об’єктів».

Завдання II. Тести 1,2 – 6 балів.

III. Перелічіть основні вимоги до побудови навчальної книги. Завдання III – 3 бали.

IV. Назвіть орієнтовні складові навчального посібника, присвяченого вивченню  творчості окремого письменника. Завдання IV – 4 бали.

V. Перелічіть і коротко схарактеризуйте критерії оцінки редактором літературно-художнього твору для хрестоматії. Завдання V – 5 балів.

VI. Відредагуйте фрагмент навчального тексту:

         1. Журналістика пропонує кілька підходів до інтерв'ю. Вони вироблялися роками, як в практичному, так і в теоретичному пошуку. 2. У теорії журналістики радянського періоду було прийнято розглядати інтерв'ю в двох основних ключах – як метод збору інформації та жанр. 3. У науковій та навчальній літературі 1970-1980 років, яку читало і перечитувало не одне покоління студентів факультетів журналістики, були представлені два підходи до вивчення інтерв'ю – методичний і жанровий. 4. Перший розглядав інтерв'ю в якості інструменту збору інформації як питально-відповідний метод отримання відомостей. 5. У певному сенсі такий підхід був включений в систему наукових понять і в контекст таких родинних дисциплін, як соціологія і психологія. 6. Це, з одного боку, значно полегшувало аналіз родових особливостей даного виду діяльності, але, з іншого боку – не враховувало різноманіття ситуацій, в яких виявлялися журналісти під час підготовки і проведення інтерв'ю. 7. До речі, дослідники визнавали якусь ущербність подібного підходу і вразливість його рекомендацій для практичного застосування.

        8. Теоретичні матеріали про інтерв'ю доповнювалися численними публікаціями журналістів-практиків. 9. Серед них хочеться виділити книги Олександра Бека і Анатолія Аграновського – визнаних майстрів жанру.

         10. Інформаційне інтерв'ю – найбільш ходовий вид, націлений на збір матеріалу для новин. 11. В силу жорстких часових стандартів це інтерв'ю відрізняється досить динамічними темпами. 12. Наприклад, для освітлення катастрофи національного значення телевізійної знімальної бригаді всього за одну годину вдається опитати більше десятка осіб.

Завдання VI – 6 балів.

Усього за  МКР № 1 – 25 балів.