Завдання для підготовки до ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з економіки
Підібрані задачі дають можливість практичної підготовки до ІІ туру олімпіади з економіки. Можуь бути використані як вчителями так і учнями для самостійної роботи.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЧНІВ 9-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІІ ТУРУ УЧНІВСЬКИХ ПРЕДМЕТНИХ ОЛІМПІАД З ЕКОНОМІКИ
ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ТА АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ
ЗАВДАННЯ 1.1 (9-11)
НА МЕБЛЕВІЙ ФАБРИЦІ ОДИН РОБІТНИК ЗА РОБОЧИЙ ДЕНЬ ЗБИРАЄ ПОЛИЧКУ ДЛЯ КНИГ ЗА 1,5 ГОДИНИ, А ШАФКУ ДЛЯ ВЗУТТЯ ВИГОТОВЛЯЄ ЗА 2, 5 ГОДИНИ. СТВОРИЛИ БРИГАДУ З ОДНОГО РОБІТНИКА Й ДВОХ УЧНІВ – ПЕТРА Й ОЛЕКСАНДРА. У ПЕТРА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ НИЖЧЕ, НІЖ У РОБІТНИКІВ НА 20%. ОЛЕКСАНДР НОРМУ З ВИРОБНИЦТВА ПОЛИЧОК ВИКОНАВ, А НА ВИГОТОВЛЕННЯ ШАФКМ ВИТРАТИВ 2 ГОДИНИ.
1) ПОБУДУЙТЕ КВМ БРИГАДИ ЗА ВОСЬМИГОДИННИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ, УКАЗАВШИ ВСІ МОЖЛИВІ АЛЬТЕРНАТИВИ.
2) УКАЖІТЬ НЕРАЦІОНАЛЬНІ Й РАЦІОНАЛЬНІ ВАРІАНТИ РОЗМІЩЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ (ПРОТЯГОМ ДНЯ КОЖЕН З НИХ ВИРОБЛЯЄ ТІЛЬКИ ОДИН ВИД ВИРОБУ.)
3) ВИЗНАЧТЕ НАЙМЕНШУ А. В. ОДНІЄЇ ПОЛИЧКИ ДЛЯ КНИГ
4) ПОКАЖІТЬ ГРАФІЧНО АЛЬТЕРНАТИВНУ ВАРТІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ДВОХ ПЕРШИХ І ДВОХ ОСТАННІХ ШАФОК ДЛЯ ВЗУТТЯ. СФОРМУЛЮЙТЕ ЗАКОНОМІРНІСТЬ.
ЗАВДАННЯ 1.2 (9-11)
НА ПІДПРИЄМСТВІ 4 БРИГАДИ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ТЕРМОМЕТРИ Й БАРОМЕТРИ. ЩОДЕННИЙ ВИПУСК ПРОДУКЦІЇ НАВЕДЕНИЙ У ТАБЛИЦІ:
|
БРИГАДА |
КІЛЬКІСТЬ ТЕРМОМЕТРІВ |
КІЛЬКІСТЬ БАРОМЕТРІВ |
|
1 |
20 |
28 |
|
2 |
16 |
32 |
|
3 |
25 |
40 |
|
4 |
22 |
26 |
1) ВИКОРИСТОВУЮЧИ ЗАКОН ЗРОСТАЮЧИХ А. В., ПОБУДУЙТЕ КВМ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ДЕНЬ;
2) ВИЗНАЧТЕ А. В. ВИГОТОВЛЕННЯ 50 БАРОМЕТРІВ
3) ЯКА КІЛЬКІСТЬ ТЕРМОМЕТРІВ АБО ТІЛЬКИ БАРОМЕТРІВ МАЄ БУТИ ЩЕ ВИГОТОВЛЕНА І ЯКОЮ З БРИГАД, ЩОБ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЕФЕКТИВНИЙ ВАРІАНТ ВИРОБНИЦТВА, ЯКЩО НА ЦЕЙ МОМЕНТ ВИГОТОВЛЕНО ВЖЕ 70 ТЕРМОМЕТРІВ І 10 БАРОМЕТРІВ.
ЗАВДАННЯ 1.3 (9-10)
НА УМОВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «АЛЬФА» ПРАЦЮЄ 20 РОБІТНИКІВ, А НА ПІДПРИЄМСТВІ «БЕТА» - 40. ПРИПУСТІМО, ЩО ОДИН РОБІТНИК «АЛЬФИ» МОЖЕ ЗА ДЕНЬ ВИГОТОВИТИ АБО 2 ТЕЛЕВІЗОРИ, АБО 10 МАГНІТОФОНІВ; ОДИН РОБІТНИК «БЕТИ», ВІДПОВІДНО, АБО 1 ТЕЛЕВІЗОР, АБО 8 МАГНІТОФОНІВ.
1) ПОБУДУЙТЕ КВМ ДЛЯ ОБОХ ПІДПРИЄМСТВ
2) ПРИПУСТІМО, НА ПІДПРИЄМСТВІ «АЛЬФА» 12 РОБІТНИКІВ ЗАЙНЯТІ ВИРОБНИЦТВОМ МАГНІТОФОНІВ, А 8 – ВИРОБНИЦТВОМ ТЕЛЕВІЗОРІВ; НА ПІДПРИЄМСТВІ «БЕТА» - 20 РОБІТНИКІВ ЗАЙМАЛИСЯ ВИРОБНИЦТВОМ МАГНІТОФОНІВ І 20 – ВИРОБНИЦТВОМ ТЕЛЕВІЗОРІВ. ЧОМУ ДОРІВНЮЄ ПОВНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА МАГНІТОФОНІВ І ТЕЛЕВІЗОРІВ НА ОБОХ ПІДПРИЄМСТВАХ?
3) РОЗРАХУЙТЕ А. В. ВИРОБНИЦТВА 1 ТЕЛЕВІЗОРА ТА 1 МАГНІТОФОНА НА «АЛЬФА» І «БЕТА»
4) НА ЯКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ БІЛЬШ ДОЦІЛЬНО ВИРОБЛЯТИ ТЕЛЕВІЗОРИ, А НА ЯКОМУ – МАГНІТОФОНИ, І В ЯКІЙ КІЛЬКОСТІ?
5) ЯК ЗМІНИТЬСЯ ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА МАГНІТОФОНІВ І ТЕЛЕВІЗОРІВ ПІСЛЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ.
ЗАВДАННЯ 1.4 (9-11)
ШКІЛЬНА ВИРОБНИЧА БРИГАДА, ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ОСІБ, ВИРОБЛЯЄ М’ЯКІ ІГРАШКИ. КОЖЕН ДЕНЬ ВОНА ЗАЙМАЄТЬСЯ ВИРОБНИЦТВОМ ПО ДВІ ГОДИНИ. БРИГАДА ПРАЦЮЄ 6 ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ. МАЄМО ТАКІ ДАНІ ПРО ВИТРАТИ ЧАСУ НА ВИРОБНИЦТВО ІГРАШОК КОЖНИМ ВИРОБНИКОМ.
|
ВИРОБНИКИ |
ВИТРАТИ ЧАСУ НА ВИРОБНИЦТВО ЗАЙЦЯ |
ВИТРАТИ ЧАСУ НА ВИРОБНИЦТВО МАВПИ |
|
МАРІЯ |
2 |
НА 50%>, НІЖ НА ВИРОБНИЦТВО ЗАЙЦІВ |
|
ДАРИНА |
НА 20%>, НІЖ МАРІЯ |
НА 10% МЕНШЕ НІЖ МАРІЯ |
6. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА Й ПРИБУТКИ
ЗАВДАННЯ 6.1 (10,11)
НЕОБХІДНО ЗНАТИ:
ЕФЕКТ ОПЕРАЦІЙНОГО ВАЖЕЛЯ=(PQ-VC):PR
ФІРМА ПРОДАВАЛА СВОЇ ВИРОБИ ЗА ЦІНОЮ 300 ГРН І ОТРИМАЛА ПРИ СЕРЕДНІХ ЗМІННИХ ВИТРАТАХ У 200 ГРН, ЗАГАЛЬНИЙ ПРИБУТОК У РОЗМІРІ 20 000 ГРН.
ВИЗНАЧТЕ, ЧОМУ ДОРІВНЮЄ КІЛЬКІСТЬ РЕАЛІЗОВАНИХ ФІРМОЮ ВИРОБІВ, ЯКЩО ЕФЕКТ ОПЕРАЦІЙНОГО ВАЖЕЛЯ ДЛЯ ФІРМИ ДОРІВНЮЄ 5.
ЗАВДАННЯ 6.2 (10, 11)
МИНУЛОГО МІСЯЦЯ СУКУПНІ ПОСТІЙНІ ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА СКЛАЛИ 200 ГРН, ПРИБУТКИ – 100 ГРН. ВИЗНАСТЕ ПРИБУТКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОТОЧНИЙ МІСЯЦЬ, ЯКЩО ПРОГНОЗУЄТЬСЯ ЗРОСТАННЯ ВИРУЧКИ ЗА РАХУНОК ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА 25 % ЗА НЕЗМІННИХ ПОСТІЙНИХ ВИТРАТ.
ЗАВДАННЯ 6.3 (10,11)
ФІРМА «ОМЕГА» Є МОНОПОЛІСТОМ НА РИНКУ СВОЄЇ ПРОДУКЦІЇ. ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ФІРМИ ВІДОМО, ЩО ВИТОРГ ЇЇ ОПИСУЄТЬСЯ РІВНЯННЯМ TR=1260Q-20Q2, ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ MC=300+10Q ВИЗНАЧТЕ ОПТИМАЛЬНИЙ ОБСЯГ ПРОДАЖУЙ ЦІНУ ПРОДУКЦІЇ ДЛЯ ЦІЄЇ ФІРМИ. ЯКИМИ БУЛИ Б ЦІНА Й ОБСЯГ ПРОДАЖУ ЦІЄЇ ПРОДУКЦІЇ НА РИНКУ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ.
ЗАВДАННЯ 6.4 (10,11)
ФУНКЦІЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ ФІРМИ МОНОПОЛІСТА МАЄ ВИГЛЯД: TC=30+20Q. ФУНКЦІЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ МОНОПОЛІСТА НА КОЖНОМУ З ДВОХ РИНКІВ: QD1=20-0,5P1, QD2=8-0,1P2. ВИЗНАЧТЕ ОБСЯГИ ПРОДАЖУ Й ЦІНИ НА КОЖНОМУ З ДВОХ РИНКІВ, ВИХОДЯЧИ З ПЕРЕДУМОВИ, ЩО ФІРМА –МОНОПОЛІСТ ПРАГНЕ ДОСЯГТИ МАКСИМАЛЬНОГО ПРИБУТКУ. РОЗРАХУЙТЕ ЦЕЙ ПРИБУТОК. ПОЯСНІТЬ ТАКТИКУ МОНОПОЛІСТА.
7. КОНКУРЕНЦІЯ. ТИПИ РИНКОВИХ СТРУКТУР
ПЕРЕД РОЗВ’ЯЗУВАННЯМ ЗАДАЧ НЕОБХІДНО РОЗГЛЯНУТИ ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ РІЗНИХ ТИПІВ РИНКОВИХ СТРУКТУР ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА ЦИХ РИНКАХ.
ЗАВДАННЯ 7.1. (10,11)
ФІРМА А ПРОДАЄ СВІЙ ПРОДУКТ НА КОНКУРЕНТНОМУ РИНКУ ЗА ЦІНОЮ Р=25. ВОНА СПОЖИВАЄ ЄДИНИЙ ЗМІННИЙ РЕСУРС У КІЛЬКОСТІ Х; ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА Q=XА ПОСТІЙНІ ВИТРАТИ FCA=20. ФІРМА Є ЄДИНИМ ПОКУПЦЕМ НА РИНКУ ЗМІНОГО РЕСУРСУ.
ЄДИНИЙ ПРОДАВЕЦЬ НА ЦЬОМУ РИНКУ – ФІРМА В – МАЄ ФУНКЦІЮ ВИТРАТ: TCB=30+5X+X2
ВИЗНАЧТЕ ДІАПАЗОН ЦІН, У ЯКОМУ УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ МІЖ ФІРМАМИ БУДЕ ВЗАЄМОВИГІДНИМ.
ЗАВДАННЯ 7.2. (10)
НА РИНКУ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ, ДЕ ГАЛУЗЕВИЙ ПОПИТ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ФУНКЦІЄЮ QD=106-P, УСТАНОВИЛАСЯ ДОВГОСТРОКОВА РІВНОВАГА.
ВИЗНАЧТЕ:
1) СКІЛЬКИ ФІРМ ПРАЦЮВАТИМЕ В ГАЛУЗІ І ЯКИМ Є ОБСЯГ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ОКРЕМОЇ ФІРМИ, ЯКЩО ВІДОМО, ЩО У ВСІХ ФІРМ ГАЛУЗІ ОДНАКОВА ФУНКЦІЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ:
TC=Q3-4Q+10Q. ПРОІЛЮСТРУЙТЕ СВОЮ ВІДПОВІДЬ ГРАФІЧНО.
2) ЧИ ОТРИМУЄ ОКРЕМА ФІРМА ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИБУТОК;
1) ЧИ МОЖУТЬ НОВІ ФІРМИ ВВІЙТИ ДО ЦЬОГО РИНКУ;
2) ЩО МАЄ ЗРОБИТИ ФІРМА, ЯКА ПРАЦЮЄ НА ЦЬОМУ РИНКУ, КОЛИ РИНКОВА ЦІНА РІВНОВАГИ СТАНОВИТИМЕ 5 ГРН ЗА ОДИНИЦЮ? ПРОІЛЮСТРУЙТЕ ЦЮ СИТУАЦІЮ ГРАФІЧНО.
ЗАВДАННЯ 7.3. (11)
ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ФІРМИ, ЯКА ПРАЦЮЄ НА РИНКУ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ, МАЄ ЛІНІЙНУ ФОРМУ.
У ТОЧЦІ ПОТОЧНОГО ВИПУСКУ (Q=10 ОДИНИЦЬ) ЕЛАСТИЧНІСТЬ ГРАНИЧНОЇ ВИРУЧКИ ЗА ОБСЯГАМИ ВИПУСКУ СТАНОВИТЬ (-0,5). МАКСИМАЛЬНА ЦІНА, ЯКУ ФІРМА МОЖЕ ВСТАНОВИТИ НА СВІЙ ТОВАР, ДОРІВНЮЄ 120 ГРН НА ОДИНИЦЮ.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ОБСЯГ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ТА ЦІНИ, ЗА ЯКИХ ФІРМА МАКСИМІЗУЄ СВОЮ ВИРУЧКУ;
2) ВЕЛИЧИНУ ЗАГАЛЬНОЇ ВИРУЧКИ ФІРМИ;
3) ПРОІЛЮСТРУЙТЕ ТА ОБҐРУНТУЙТЕ СВОЮ ВІДПОВІДЬ.
ЗАВДАННЯ 7.4 (10,11)
ФУНКЦІЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ ФІРМИ – МОНОПОЛІСТА МАЄ ВИГЛЯД: ТС=30+20Q, ФУНКЦІЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ МОНОПОЛІСТА НА КОЖНОМУ З ДВОХ РИНКІВ: QD1=20-0,5P1, QD2=8-0,1P2.
ВИЗНАЧТЕ ОБСЯГИ ПРОДАЖІВ І ЦІНИ НА КОЖНОМУ З ДВОХ РИНКІВ, ВИХОДЯЧИ З ПЕРЕДУМОВИ, ЩО ФІРМА – МОНОПОЛІСТ ПРАГНЕ ДОСЯГТИ МАКСИМАЛЬНОГО ПРИБУТКУ. РОЗРАХУЙТЕ ЦЕЙ ПРИБУТОК. ПОЯСНІТЬ ТАКТИКУ МОНОПОЛІСТА.
ЗАВДАННЯ 7.5. (10,11)
ФІРМА – МОНОПОЛІСТ МАЄ КРИВУ СУКУПНОЇ ВИРУЧКИ
TR=100Q-Q2 І КРИВУ ГРАНИЧНИХ ВИТРАТ MC=10+Q.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ОПТИМАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА Й ЦІНУ НА ПРОДУКЦІЮ, ЯКЩО ФІРМА ФУНКЦІОНУЄ ЯК ПРОСТА МОНОПОЛІЯ;
2) ОПТИМАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА Й ЦІНУ НА ПРОДУКЦІЮ ЗА УМОВ, ЩО УРЯД УХВАЛИВ РІШЕННЯ ПРО ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЮ І ГАЛУЗЬ СТАЛА ДОСКОНАЛО КОНКУРЕНТНОЮ;
3) ВЕЛИЧИНИ НАДЛИШКІВ СПОЖИВАЧА І ВИРОБНИКА ЗА УМОВ КОНКУРЕНЦІЇ І МОНОПОЛІЇ ТА ВЕЛИЧИНУ ЧИСТИХ СУСПІЛЬНИХ ЗБИТКІВ ВІД МОНОПОЛЬНОЇ ВЛАДИ. ПОЯСНІТЬ ЧОМУ ЗБИТКИ СПОЖИВАЧА Є БІЛЬШИМИ, НІЖ ЗБИТКИ НАДЛИШКУ ВИРОБНИКА.
ЗАВДАННЯ 7.6. (10,11)
УМОВНА ФІРМА ZМОНОПОЛІЗУВАЛА ВИРОБНИЦТВО ТОВАРУ Β. ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ФІРМИ ВІДОМО, ЩО ФУНКЦІЯ ПОПИТУ НА ТОВАР ОПИСУЄТЬСЯ РІВНЯННЯМ: QD=75-0,5P, ФУНКЦІЯ ГРАНИЧНОГО ДОХОДУ: MR=1504Q, ФУНКЦІЯ ГРАНИЧНИХ ВИТРАТ MC=8Q+6.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ЗМІНУ РОЗМІРУ НАДЛИШКУ СПОЖИВАЧА ПІСЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ Z НА МОНОПОЛІЮ;
2) ЗБИТКИ СУСПІЛЬСТВА ВІД ПЕРЕТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ Z НА МОНОПОЛІЮ;
3) ЗМІНУ ПРИБУТКУ ФІРМИ Z ПРИ ПЕРЕТВОРЕННІ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ НА МОНОПОЛІЮ;
4) КОЕФІЦІЄНТ ЦІНОВОЇ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПОПИТУ В ТОЧЦІ РІВНОВАГИ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ.
5) РОЗВ’ЯЗАННЯ ДОПОВНІТЬ ГРАФІЧНО.
ЗАВДАННЯ 7.7*(НА ІІІ ТУР)
ФУНКЦІЯ ВИТРАТ МОНОПОЛІСТА ТС = 3000 – 70Q + 0,5Q2, А ФУНКЦІЇ ПОПИТУ НА ДВОХ ІЗОЛЬОВАНИХ РИНКАХ Q1 = 200 – 2P1, Q2 = 100 – 4P2. ВИЗНАЧИТИ:
1) ОБСЯГИ ПРОДАЖУ ТА ЦІНИ НА КОЖНОМУ З РИНКІВ, ПРИ ЯКИХ ПРИБУТОК МОНОПОЛІСТА БУДЕ МАКСИМАЛЬНИЙ.
2) ЯКИЙ БУДЕ ЦЕЙ ПРИБУТОК?
3) ЯКИЙ ПРИБУТОК БУДЕ, ЯКЩО МОНОПОЛІСТ НЕ БУДЕ ЗАСТОСОВУВАТИ ЦІНОВУ ДИСКРИМІНАЦІЮ? ЗРОБІТЬ ВИСНОВКИ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЦІНОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ.
ЗАВДАННЯ 7.8
СТУДЕНТ І БІЗНЕСМЕН, ЯКІ ЛЕТІЛИ РЕЙСОМ «КИЇВ – ВІЛЬНЮС», З’ЯСУВАЛИ, ЩО ПЕРШИЙ ЗАПЛАТИВ ЗА КВИТОК МАЙЖЕ ВДВІЧІ МЕНШЕ НІЖ ДРУГИЙ.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ОБСЯГИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ АВІАКОМПАНІЇ (ТИС. ОСІБ), ЦІНИ НА КВИТКИ (У СОТНЯХ ГРН.) ДЛЯ ДВОХ КАТЕГОРІЙ ПАСАЖИРІВ, ЯКЩО ПОПИТ СТУДЕНТІВ ОПИСУЄТЬСЯ РІВНЯННЯМ: QD1=10-2P1, А ПОПИТ БІЗНЕСМЕНІВ: QD2=30-3P2; СУКУПНІ ВИТРАТИ АВІАКОМПАНІЇ СТАНОВЛЯТЬ TC=20+2Q;
2) ВЕЛИЧИНУ ЕКОНОМІЧНОГО ПРИБУТКУ АВІАКОМПАНІЇ ЗА ТАКОЇ СТРАТЕГІЇ ЦІНОУТВОРЕНЬ;
3) ЯКИМИ БУЛИ Б ОБСЯГИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, ЦІНА КВИТКА ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИБУТОК КОМПАНІЇ, ЯКБИ ВОНА ВСТАНОВЛЮВАЛА ДЛЯ ВСІХ ПАСАЖИРІВ ЄДИНУ ЦІНУ НА КВИТКИ.
8. ВИДИ РИНКІВ ТА ЇХ ІНФРАСТРУКТУРА
ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ – ЦЕ КОМПЛЕКС ОРГАНІЗАЦІЙ І ТЕХНІЧНИХ МЕТОДІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ БЕЗПЕРЕБІЙНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ І ПОКРАЩУЮТЬ РУХ ТОВАРНО – ГРОШОВИХ ПОТОКІВ. (ОРГАНІЗАЦІЙНО –ТЕХНІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА, ФІНАНСОВО – КРЕДИТНА, ЗАКОНОДАВЧА, ІНФОРМАЦІЙНА).
ЗАДАЧА 8.1 (9)
ПРИПУСТІМО, ЩО 01.10.2000 Р. НА ФОНДОВІЙ БІРЖІ УКЛАДЕНА УГОДА НА ПРОДАЖ 2000 АКЦІЙ КОМПАНІЇ «РОГАНЬ» ЗА ЦІНОЮ 100 ГРН ЗА ОДИНИЦЮ НА ТЕРМІН ДО 31.10.2000 РЮ ЗА ЖОВТЕНЬ КУРС АКЦІЙ ПІДВИЩИТЬСЯ ДО 120 ГРН ЗА АКЦІЮ.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ЯКУ СУМУ ВИГРАВ ПРОДАВЕЦЬ (ПОКУПЕЦЬ) АКЦІЙ У СИТУАЦІЇ, ЩО СКЛАЛАСЯ;
2) ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ УЧАСНИК БІРЖОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЯКИЙ ГРАЄ НА ПІДВИЩЕННІ КУРСУ АКЦІЙ;
3) ЩО СТАНЕТЬСЯ. ЯКЩО ЗА ЖОВТЕНЬ 2000 Р. КУРС АКЦІЙ ЗНИЗИТЬСЯ ДО 90 ГРН?. ХТО ВИГРАЄ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ?
4) ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ БІРЖОВИЙ ГРАВЕЦЬ ЯКИЙ ГРАЄ НА ЗНИЖЕННІ КУРСУ АКЦІЙ.
ЗАДАЧА 8.2. (9)
БАНК ПРОПОНУЄ ВАМ ПОКЛАСТИ ГРОШІ НА ДЕПОЗИТ ЗА УМОВИ НАРАХУВАННЯ ПРОСТОГО ВІДСОТКА – 2% НА МІСЯЦЬ. РОЗРАХУЙТЕ, ЧЕРЕЗ ЯКИЙ ПЕРІОД ЧАСУ СУМА КОШТІВ НА ВАШОМУ РАХУНКУ ПОДВОЇТЬСЯ.
ЗАДАЧА 8.3. (9,10)
РОДИНА ПАВЛЕНКІВ ВИГРАЛА В «ЛОТО – ЗАБАВА» 100 000 ГРН. ЧЕРЕЗ 3 РОКИ СТАРШИЙ СИН БУДЕ ВСТУПАТИ ДО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І РОДИНА ВИРІШИЛА НА ЦЕЙ ЧАС ПОКЛАСТИ ГРОШІ В БАНК. У БАНКУ «УСПІХ» ЇМ ЗАПРОПОНУВАЛИ 18% РІЧНИХ ПРИ НАРАХУВАННІ «СКЛАДНОГО ВІДСОТКА», А В БАНКУ «НАДІЙНІСТЬ» ЗАПРОПОНУВАЛИ БІЛЬШ ВИСОКУ СТАВКУ – 20% ЗА МЕТОДОМ «ПРОСТОГО ВІДСОТКА». РОДИНА ПАВЛЕНКІВ ПОКЛАЛА ГРОШІ В БАНК «НАДІЙНІСТЬ». ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ЇХ ВИБІР.
ЗАДАЧА 8.4 (10,11)
ПРАЦІВНИК ОДНІЄЇ ФІРМИ ВИРІШИВ ПОКЛАСТИ НА ДЕПОЗИТНИЙ РАХУНОК У БАНКУ «МРІЯ» СВОЮ ПІВРІЧНУ ЗАРПЛАТНЮ ТЕРМІНОМ НА ОДИН РІК. ВІН ОБРАВ ВКЛАД ЗА ЯКИМ ОТРИМУВАТИМЕ 18% РІЧНИХ ІЗ ЩОМІСЯЧНИМ НАРАХУВАННЯМ ВІДСОТКІВ. ПРАЦІВНИК БАНКУ З ПОСМІШКОЮ ЗАПЕВНИВ ЙОГО, ЩО З ТАКИМ САМИМ УСПІХОМ ВІН МІГ БИ ОБРАТИ Й ВКЛАД, ЗА ЯКИМ ВІДСОТКИ НАРАХОВУЮТЬ ДВІЧІ НА РІК, А ВІДСОТКОВА СТАВКА СТАНОВИТЬ… ВИЗНАЧТЕ СТАВКУ ЦЬОГО ВІДСОТКА.
ЗАДАЧА 8.5. (10, 11)
ЗЕМЛЕВЛАСНИК МАЄ У СВОЄМУ РОЗПОРЯДЖЕННІ ДІЛЯНКУ ПЛОЩЕЮ 15 ГА І МОЖЕ ЗДАВАТИ В ОРЕНДУ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ. ІЗ НИХ ДІЛЯНКА ПЛОЩЕЮ 10 ГА ПОТРЕБУЄ ЗРОШЕННЯ, ВИТРАТИ НА ЯКЕ СКЛАДАЮТЬ 1000 ГРН/ГА НА РІК, А ДІЛЯНКА ПЛОЩЕЮ 5 ГА НЕ ПОТРЕБУЄ ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ НА ЗРОШЕННЯ.
3) ПОБУДУЙТЕ КРИВУ ПРОПОЗИЦІЇ ЗЕМЛІ З БОКУ ЗЕМЛЕВЛАСНИКА.
4) ВИЗНАЧТЕ ЕКОНОМІЧНУ РЕНТУ НА ПРИДАТНІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ ПРИЦІНАХ ПОПИТУ НА НИХ Р1 =800 ГРН/ГП НА РІК; Р2 =1200 ГРН/ГА НА РІК, А ТАКОЖ ДОХІД, ДОСТАТНІЙ ДЛЯ ТОГО ЩОБ ЗЕМЛЯ ЗАЛИШИЛАСЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИКОРИСТАННІ.
ЗАДАЧА 8.6.
ПОПИТ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ УГІДДЯ ОПИСУЄТЬСЯ РІВНЯННЯМ QD = 4800-3R. У МИНУЛОМУ РОЦІ РИНКОВА РІВНОВАГА НА ДАНОМУ РИНКУ ВСТАНОВИЛАСЯ ПРИ РЕНТІ, РІВНІЙ 1150 ГРН/ГА. АЛЕ В ПОТОЧНОМУ РОЦІ ЧЕРЕЗ РОЗШИРЕННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА КІЛЬКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЗМЕНШИЛАСЯ НА 30%. А ВНАСЛІДОК НИЗЬКОЇ ПРИБУТКОВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В МИНУЛОМУ РОЦІ В ПОТОЧНОМУ ПОПИТ НА ЗЕМЛЮ ЗМІНИВСЯ НА 20%.
ВИЗНАЧТЕ:
1) РОЗМІР СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В МИНУЛОМУ РОЦІ;
2) РОЗМІР СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В ПОТОЧНОМУ РОЦІ;
3) РІВНОВАЖНУ ВЕЛИЧИНУ РЕНТИ В ПОТОЧНОМУ РОЦІ;
4) НАСЛІДКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕНТИ НА РІВНІ МИНУЛОГО РОКУ. СИТУАЦІЇ МИНУЛОГО ТП ПОТОЧНОГО РОКУ НА РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПОКАЖІТЬ ГРАФІЧНО.
9. ДОХОДИ ТА ЇХ РОЗПОДІЛ
ЗАРОБІТНА ПЛАТА (W)- ЦЕ РОЗМІР ГРОШОВОЇ ВИНАГОРОДИ, ВИПЛАЧУВАНОЇ НАЙМАНОЇ РОБІТНИКУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ВМІНЬ І НАВИЧОК УПРОДОВЖ ПЕВНОГО ЧАСУ, НЕОБХІДНОГО ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ І ПОСЛУГ.
НОМІНАЛЬНА – ЦЕ СУМА ГРОШЕЙ, ОТРИМАНА РОБІТНИКОМ ЗА ПЕВНИЙ ПРОМІЖОК ЧАСУ.
РЕАЛЬНА – ЦЕ НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА З УРАХУВАННЯМ ЗМІНИ РОЗДРІБНИХ ЦІН І ТАРИФІВ.
РЕНТА – ЦЕ ЦІНА ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ ТА ІНШИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, КІЛЬКІСТЬ ЯКИХ Є ОБМЕЖЕНОЮ.
ПРИБУТОК – ЦЕ ВИНАГОРОДА ПІДПРИЄМЦЯ ЗА РИЗИК.
НЕРІВНІСТЬ ДОХОДІВ ІЛЮСТРУЄ КРИВА ЛОРЕНЦА АБО ЗА ДОПОМОГОЮ ІНДЕКСА ДЖИНІ.
ІНДЕКС ДЖИНІ РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ЯК КІЛЬКІСНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ ПЛОЩІ ФІГУРИ, ЩО РОЗТАШОВАНА МІЖ ПЛОЩЕЮ ФІГУРИ І БІСЕКТРИСОЮ ТА ПЛОЩІ УСЬОГО ТРИКУТНИКА. ІНДЕКС ДЖИНІ ЗАЖДИ БІЛЬШЕ 0 І МЕНШЕ 1 (0<I<1). ЗА ПІДРАХУНКАМИ ЕКОНОМІСТІВ, У РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ ІНДЕКС ДЖИНІ ПЕРЕБУВАЄ В ІНТЕРВАЛІ 0,2-0,3; У СЛАБОРОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ: 0,7- 0,9
ЗАВДАННЯ 9.1. (9-11)
НОМІНАЛЬНІ ДОХОДИ ДО ОПОДАТКУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ЗРОСЛИ НА 20%, СТАВКА ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СКОРОТИЛАСЯ З 15% ДО 10%. ВИЗНАЧТЕ, ЯК І НАСКІЛЬКИ ВІДСОТКІВ ЗМІНИЛИСЯ НОМІНАЛЬНІ Й РЕАЛЬНІ ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЩО РІВЕНЬ ЦІН ЗА РІК ЗРІС НА 15%.
ЗАВДАННЯ 9.2 (9-11)
НОМІНАЛЬНІ ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ А ДО ОПОДАТКУВАННЯ ЗРОСЛИ НА 25%, СТАВКА ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СКОРОТИЛАСЯ З 15% ДО 10%. ВИЗНАЧТЕ, ЯК І НА СКІЛЬКИ ВІДСОТКІВ ЗМІНИЛИСЯ НОМІНАЛЬНІ Й РЕАЛЬНІ ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЩО РІВЕНЬ ЦІН ЗА РІК ЗМІНЮВАВСЯ ДВІЧІ: СПОЧАТКУ ЦІНИ ЗРОСЛИ НА 10%, А ПОТІМ ЩЕ НА 5%.
ЗАВДАННЯ 9.3 (9-11)
НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ В УМОВНІЙ КРАЇНІ ЗА 10 ОСТАННІХ РОКІВ ЗРОСЛА НА 910%. СЕРЕДНІЙ ТЕМП ЗРОСТАННЯ ЦІН ЗА ЦЕЙ ЖЕ ПЕРІОД СКЛАВ 50% ЗА РІК. ВИЗНАЧТЕ ІНДЕКС РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ. ПРОКОМЕНТУЙТЕ ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
ЗАВДАННЯ 4 (11)
В УМОВНІЙ КРАЇНІ А БІДНІ СТАНОВЛЯТЬ 40% НАСЕЛЕННЯ, СЕРЕДНІЙ КЛАС – 40%, А ЗАМОЖНІ – 20%. ВІДОМО ТАКОЖ, ЩО БІДНІ ОТРИМУЮТЬ 10 % ВІД СУМАРНОГО ДОХОДУ СУСПІЛЬСТВА. КОЕФІЦІЄНТ ДЖИНІ ДОРІВНЮВАВ 0,36.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ЯКУ ЧАСТКУ СУМАРНОГО ДОХОДУ СУСПІЛЬСТВА ОТРИМУЮТЬ ЗАМОЖНІ ТА СЕРЕДНІЙ КЛАС;
2) КОЕФІЦІЄНТ ДЖИНІ, ЯКЩО В ЦІЙ КРАЇНІ ЗАПРОВАДЖЕНА ТАКА СИСТЕМА ПОДАТКІВ ТА ДОТАЦІЙ: ЗАМОЖНІ СПЛАЧУЮТЬ 40% СВОГО ДОХОДУ У ВИГЛЯДІ ПОДАТКІВ; СЕРЕДНІЙ КЛАС СПЛАЧУЄ 20% ВІД СВОГО ДОХОДУ У ВИГЛЯДІ ПОДАТКІВ, А ОТРИМАНА СУМА У ВИГЛЯДІ ПОДАТКІВ РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ НА КОРИСТЬ БІДНИХ (БУДЕМО ВВАЖАТИ, ЩО КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ);
3) ЯКЩО СЕРЕДНІЙ ДОХІД У ЦІЙ КРАЇНІ СТАНОВИТЬ 1000 ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ І НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ, ВИЗНАЧТЕ СЕРЕДНІЙ ДОХІД ЗАМОЖНИХ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ДО І ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПОДАТКІВ ТА ДОТАЦІЙ;
4) ОБҐРУНТУЙТЕ ТА ПРОІЛЮСТРУЙТЕ ЗА ДОПОМОГОЮ КРИВОЇ ЛОРЕНЦА СВОЇ ВІДПОВІДІ..
ЗАВДАННЯ 9.4 (11)
В УМОВНІЙ ДЕРЖАВІ СЕРЕДНЬОДУШОВИЙ ДОХІД СКЛАДАЄ 100 Г.О. НА РІК; ДИФЕРЕНЦІАЦІЮ ДОХОДІВ ПРЕДСТАВЛЯЄ ГРАФІК КРИВОЇ ЛОРЕНЦА.
ВИЗНАЧТЕ:
1) ЯКИЙ ХАРАКТЕР МАЄ ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВ У ЦІЙ ДЕРЖАВІ;
2) ВЕЛИЧИНУ ДУШОВОГО ДОХОДУ ДЛЯ КОЖНОЇ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ;
3) ВЕЛИЧИНУ ДУШОВОГО ДОХОДУ ДЛЯ КОЖНОЇ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТАКОЇ СИСТЕМИ ПОДАТКІВ І ДОТАЦІЙ: КОЖЕН БАГАТИЙ СПЛАЧУЄ ПОДАТОК У РОЗМІРІ 25% ВІД СВОГО ДОХОДУ, А СУМА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ МІЖ БІДНИМИ ПОРІВНУ У ВИГЛЯДІ ДОПОМОГИ.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку