Бобокало Ірина Вікторівна,

учитель української мови та літератури

 

 

 

Завдання

для розвитку творчих здібностей учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг-2018

Завдання для розвитку творчих здібностей учнів / Упорядник  Бобокало І.В., Кривий Ріг, 2018. - 49 с.

 

 Упорядник:  Бобокало І.В. – учитель української мови та літератури  ОКЗО «Криво-різька загальноосвітня санаторна школа-інтер-

нат № 7 І-ІІ ступенів»

 

 

 

 

 

 Дана робота містить  завдання, які допоможуть розвинути творчі здібності учнів  Такі завдання мають на меті не лише засвоєння програмового матеріалу, а й систематизування та закріплення основних орфоепічних, граматичних, пунктуаційних навичок.

Запропоновані вправи спрямовані на піднесення культури української мови,  їх можна використати як для індивідуальної, так і для фронтальної роботи з учнями, для самостійної роботи учнів із мовним матеріалом.

 Для учнів, учителів – філологів та всіх, хто бажає поринути у світ українського слова, збагатити мовний кругозір.

 

 

 

 

Зміст

 

Використання творчих завдань на різних етапах уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV.Закріплення вивченого матеріалу

V. Підсумок уроку

Методичні поради

Педагогічні родзинки

Методична скарбничка

 

 

 

 

 

 

 

 

Працюючи над проблемою роз­витку творчих здібностей учнів, вважаю, що в кожній дитині природою закладений певний творчий потен­ціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повні­ше — таке завдання ставлю перед собою.

Упевнена: неталановитих дітей не буває. Кожен має свою іскринку. Дуже важливо своєчасно помітити той паросточок, не дати йому загинути, зів'янути. Завдання кожного вчителя — розкрити потенціал ди­тини, розвинути його.

Навколо стільки спокус: комп'ютер, що завоював особливе місце в житті дорослої людини — і дитини також,— лишивши далеко позаду навіть телевізор, плеєри, автомати-фотоапарати, мобільники. Скільки ще можна перерахувати?!

Отже, головне завдання сучасного уроку — це створен­ня такої ситуації, щоб учневі було цікаво, щоб дитина мала змогу розвивати свої творчі здібності. Для цього використовую інтерактивні технології на­вчання.

Використання творчих завдань на різних етапах уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

1.Ауторелаксація «Веселка»

Який у вас настрій? Мабуть, не дуже веселий. За вікном зима, але вона більше схожа на пізню осінь. Хочеться накритися теплою ковдрою і з чашечкою теплого чаю сидіти перед телевізором. Але треба працювати.

     Тож сядьте зручно, заплющте очі, уявіть веселку. Вам легко, спокійно, приємно. Ви вільно себе почуваєте. А тепер встаньте, прогніться і над головою зробіть дугу веселки. Сідайте.

 Які почуття у вас виникли: Чи готові ви тепер працювати?

2. Я дарую вам свою усмішку. Подаруйте й ви мені свою. А тепер – своєму другові.

3.Продзвенів для нас дзвінок,

Починаємо урок.

    Попрацюємо старанно,

    Щоб почути у кінці,

    Що у нашім дружнім класі

    Діти просто молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

1. Орфографічна розминка.

З Новим Роком пов’язано дуже багато звичаїв, традицій. У цю пору ми вживаємо особливі слова. Тож давайте перевіримо, чи вмієте ви  правильно їх писати. Запишіть під диктовку слова і підкресліть орфограми.(у зошити записати число, класна робота) Святкування, Новий рік, Дід Мороз, Снігуронька, крамниця «Ялинкові прикраси»,  кафе «Сніжинка», пів`ялинки, півіграшки, свят-вечір, Різдво, прикраса, красуня-ялинка, Ісус Христос, колядник, пісні страви, «Нова радість стала».

Взаємоперевірка. (Учні обмінюються зошитами.)

2. При повторенні теми „Слово, словосполучення, речення. Синтаксичні зв’язки між ними» можна застосувати дидактичну гру «Кола на воді». Учні записують на дошці довільне слово у стовпчик. На ці букви добираються словосполучення і складаються речення, на основі яких створюють оповідання, вірш, гумореску. Такі вправи розвивають логічне та зв’язне мовлення, уяву, вчать фантазувати.

С – сніжок – гарний ранок – настав ранок, прокинулась сніжинка;

Т – танок – дивний танок – закружляла у веселому танку;

І – іній – яскравий іній – іній вкрив усе навкруги;

Н – небо – голубе небо – з неба лилося сонячне проміння;

А – акація – біла акація – сніжинка сіла на акацію перепочити.

1. Метод « Гронування»

  Прикрась  ялинку

     Учні називають загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприкметника, записують на кольорових  паперових прикрасах і прикріплюють на ялинку.

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Пояснення з теми «Дієприкметник»

 2. Пояснення матеріалу за схемою - опорою

Мета завдання: подати загальну інформацію про народну думу як жанр УНТ

( українська література, 8 клас)

3. Кліше

Методична цінність: гра сприяє освоєнню учнями теорії частин мови, підносить до ступеня автоматизму визначення частиномовної належності слів, розвиває художні здібності, привчає до словесної творчості, допомагає оволодіти мовними ресурсами.

Правила гри: учні одержують моделі речень, які являють собою перелік частин мови, що їх треба замінити конкретними словами, тобто скласти речення, які відповідали б цим схемам.

Дієприслівник, прийменник, прикметник, іменник, іменник, дієслово,прикметник, іменник, дієслово, прислівник, іменник, дієслово, прикметник, іменник.  Зразок: Прибравшись у зимові шати, земля творить дивну казку, розбризкує довкола діаманти, вітає вигадливу зиму.

 

 

 

4.               Диктант - співпраця

Розмежуйте подані літературознавчі терміни відповідно до їхньої ролі в літературному творі. Узагальніть поняття.

На дошці записано: кульмінація, експозиція, пейзаж, розвиток дії, портрет, розв’язка, інтер’єр, зав’язка.                                                     

Очікуваний запис в учнівських зошитах:

Елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Позасюжетні елементи: пейзаж, портрет, інтер’єр.

5. Гра «Лови помилку»

1.Дієприкметник — це неособова форма дієслова ( особлива)

2. Дієприкметник поєднує в собі ознаки діє­слова, іменника та прикметника. 3.Він називає предмет за виконуваною ним дією (виражає ознаку предмета)

4.Як і іменники, дієприкметники мають категорію часу, виду( як дієслово)

5.Як і прикметник, дієприкметник має категорію роду й відмінка, ступені порівняння (замість ступені порівняння- число)

 6.За ознакою стану дієприкметники поді­ляються на доконані й недоконані(активні і пасивні)

7. Кожна з цих груп має минулий, теперішній і майбутній час (зайве майбутній

 

ІV.Закріплення вивченого матеріалу

 1.  Розгадування ребусів

Ребус – решето «Методична цінність»

У грі діти не тільки повторюють деякі теоретичні відомості, а й збагачують та урізноманітнюють свій лексикон, глибше освоюють граматичні категорії, активізують значні пласти лексики, одним словом, працюють з ілюстративним матеріалом. Гра також сприяє розвиткові у дітей уваги, спостережливості, уміння швидко орієнтуватися у мовному матеріалі.

Ребус-решето до теми «Дієслово»

 

п	а	р	а	д	и	г	м	а	п
і	м	і	с	і	ч	к	а	д	р
н	и	д	т	є	и	л	й	о	и
ф	н	ч	а	с	с	а	б	к	с
і	у	д	н	л	л	с	у	о	у
н	л	і	С	о	о	У	т	н	д
і	и	я	П	в	и	д	н	а	о
т	й	о	с	о	б	а	і	н	к
и	с	п	о	с	і	б	й	и	І
в	а	к	т	и	в	н	и	й	Н

 

Відповіді: парадигма, присудок, час, інфінітив, минулий, спосіб,активний, майбутній, доконаний, рід, стан, дія, особа, дієслово, клас, число, вид.

З літер, які виявилися зайвими ( їх позначено великою літерою), можна також скласти слово, дотичне до теми: архаїчна форма дієслова, що виступала в поєднанні з іншими дієсловами й мала значення наміру: піду подивлюся, прийду вилаю, сяду подумаю.

2.Розгадування кросвордів

1		Л
2		Л
3		Л
4		Л
5		Л
6		Л

 Кросворд  «М’який   знак»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання: у клітинки вписати слова, які означають назви:

1. Південного дерева (пальма)

  2. Танцю (полька)

  3. Дрібної риби (кілька)

  4. Одягу (пальто)

  5. Частину руки (пальці)

 6.  Дороги для потягів, трамваїв (рельси)

Запитання : яка особливість усіх цих слів?

Кросворд«Відгадайко»
* Якщо ви правильно розгадаєте кросворд, то у вертикальному рядку отримаєте назву частини мови, яку ми сьогодні повторюємо.

			З
1.В	О	Н	А
			2.Й	О	М	У
			3.М	И
		4.Ц	Е	Й
	5.В	І	Н
	6.В	О	Н	О
7.В	О	Н	И
			К

1.    Займенник, який вказує на жіночий рід (вона)
2.    Займенник ВІН у Д.в. (йому)
3.    Якщо людей багато, то вони, говорячи про себе, кажуть... (ми)
4.    Вказівний займенник чол. роду (цей)
5.    Займенник, який вказує на чоловічий рід (він)
6.    Займенник, який вказує на середній рід (воно)
7.    Займенник, який вказує на множину (вони)

 

 

 

 

4. Мовні шаради

Які це речення? Хто швидше відгадає?

Речення 1

 1. Простий прислівник  способу дії  (з двох літер),  вживається  на по-чатку  багатьох народних приказок, фразеологічних зворотів,  наприклад: „... вовка боятися, так і в ліс не йти”, „... білка в колесі крутиться”, „...горох при дорозі”, „... гриби по дощу” та інших.

 2. Прислівник способу дії, синоніми якого-прислівники спокійно, него-лосно, антонім-голосно, зустрічаємо у  фразеологічних  зворотах із  словами

 „..., хоч мак сій”, „..., як у вусі”.

 3. Місцевий відмінок однини загального іменника жіночого роду I від-міни, який має  кілька  значень: суша, грунт, територія, країна, держава, третя від Сонця планета Сонячної системи (з прийменником на)

Речення 2

(Вимовляється з сильним почуттям)

1. 1-а особа однини теперішнього часу дієслова одно корінного

 синоніму довіряти, утворює фразеологічні звороти з словами „... в свою (щасливу) зірку”, „ ... на слово.”

          2.Прийменник з однієї літери - третьої в алфавіті.

3.Знахідний відмінок однини іменника жіночого роду I  відміни,

 синоніма іменника істина зі словами „ ... кажучи ”- фразеологізми;відгадка  загадки: „ У вогні не горить, у воді не тоне.”

4.Західний відмінок однини прикметника жіночого роду, одно корін-

ного з іменником люди ( з суфіксом –ськ)

V. Підсумок уроку

1. Метод «Незакінчене речення»

1. На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було…
2. Ця інформація дозволила мені…
3. Я успішно впорався із запропонованими завданнями і умію…

 

2. Картки самооцінки, мотивація оцінок.

 

Картка самооцінки роботи на уроці

Дата__________________           Прізвище__________________________________

 

№	Як я працював на уроці	Коментар учня	Оцінка
1.	Чи повторив раніше вивчений матеріал
2.	Чи висловлював нові ідеї
3.	Чи плідно працював, виконував письмові вправи
4.	Чи зможу застосувати набуті знання на практиці
5.	Настрій на уроці, мої очікування

Методичні поради

Креативні методи навчання – це асоціативний кущ, схема, малюнок.

Асоціативний кущ ( тезаурус)

               Добір якнайбільшої кількості слів, асоціативно пов’язаних із запропонованим учителем. Перемагає той, чий асоціативний ряд буде найдовшим, окремо можна відзначити тих, чиє завдання якісніше, тобто слова є художнішими, образнішими, асоціативний зв’язок є оригінальнішим. Оголошуючи слова, учні мають пояснити зв’язок між ними. Час обмежений ( 1- 3 хв. ).

Приклади завдань

Мова – людина, народ, Бог, суспільство, держава,школа, урок, наука, вивчення, твір, спілкування, письмо,культура…

Небо – політ, синява, хмари, птахи, літаки, далечінь, висота, метелики, грім, блискавка, дощ, сніг, сонце, місяць, зорі, ракета, ніч, зірниця, недосяжність.

Гра може мати зворотній характер: учитель подає перелік слів – асоціацій, а учні встановлюють висхідне слово.

Приклади завдань

Уроки, учні, вчителі, директор, розклад, математика, фізкультура, завуч, дзвінок, перерва, завдання, навчання, виховання, класи, їдальня, біологія, хімія, щоденник, оцінка, коридор.

( Школа )

Зошити, пояснення, дошка, крейда, батьки, збори , навчання, запитання, відповіді, стіл, указка, опитування, журнал, зауваження, контроль, правило, формула. ( Учитель )

Гра розвиває образне мислення дітей, їхнє художнє бачення світу, плекає творчі здібності, активне ставлення до вивчення рідної мови, сприяє кращому засвоєнню семантики слів, їхньої сполучуваності різних типів, асоціативних зв’язків, а також розширює словниковий запас школярів.

                           

Асоціативний кущ до слова « поле»

 

Асоціативні схеми

Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування – слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиком, не зберігається у мозку. Він запам’ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, асоціативних схем. Тому не записуйте, а малюйте такі асоціативні схеми.

Уявіть, що мозкові клітини – наче деревця, на гілках яких зберігається тематично споріднена інформація. На аркуші паперу спробуйте накреслити основні моменти будь – якої теми у формі дерева.

Основні принципи створення асоціативних схем такі:

1. Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символу, від якого розгалужуються інші елементи.
2. Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної гілки.
3. На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.
4. Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.
5. Малюйте стільки символів, скільки зможете.
6. Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Регулярно доповнюйте кожну схему. Легше починати із загального, а далі побудувати асоціативну схему, переходячи до конкретного, коли довідаєтесь щось нове з теми.

Сміливо малюйте, користуйтеся кольоровими олівцями – і ви побачите результат. Влаштуйте  конкурс на кращу схему в номінаціях:                                     « Найяскравіша », « Найактуальніша », « Міс суперсхема » , але тільки для себе чітко розставте пріоритети: основне – знання, а конкурс тільки для того, « щоб примусити коня пити ».

Асоціативний малюнок

Речення, зашифроване в малюнку, допомагає запам’ятати слова, у яких апостроф не вживається. Малюнок - « розшифровка»  має до певної міри сюжетний характер, тому запам’ятовується досить легко:

« На свято мавпа ( мавпячий ) пила духмяний, медвяний, тьмяний , морквяний сік, дзвякаючи цвяхом об склянку».

 

 

 

 

 

 

 

 

Прикметники, які потрібно запам’ятати, дійсно

« плавають» у склянці із соком. Така яскрава зорова опора є гарантом того, що ця важлива інформація буде закладена в довготривалу пам’ять. Адже « витягти» необхідні слова з цього речення значно простіше, ніж заучувати їх напам’ять.

Евристичний метод вивчення орфографії -  це асоціативні пари.

Він ефективний для запам’ятовування складних випадків написання при вивченні таких тем:     « Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом», « Уподібнення приголосних звуків».

В основу сприймання й запам’ятовування відповідних орфограм покладено принцип асоціативних пар ( це словосполучення або навіть речення). При цьому сумнівний голосний  у слові – відповіднику  повинен бути під наголосом, а з приголосного, що уподібнюється, починатиметься асоціативний відповідник. Наприклад, слова, які містять у собі « готову відповідь»:

Левада – лев на леваді, держава – де держава? чекання – чекаю чек,

медаль – медаль за мед, режим – у мене режим, лимон -  кислий лимон,

цемент – цегла в цементі, бетон – це бетон, директор – дивний директор,

апетит – у Петрика апетит, кореспондент – коректор для кореспондента,

ветеран - «Еге», - сказав ветеран, кишеня – «Киш з моєї кишені!»,

апельсин – у Петі апельсин, легенда – легенда про генія, чемпіон – чемний чемпіон, криниця – крикнути в криницю, коридор – « корида» в коридорі.

Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, можна використати такі асоціативні пари:

Екзамен – Коля на екзамені, футбол – турнір з футболу.

Форми роботи  з розвитку асоціативного мислення: асоціативний ланцюжок, асоціативний диктант, гронування, творча робота асоціативного характеру -  сенкан, « вільне письмо » - творча робота асоціативного характеру під ніжну ліричну мелодію, кубування, дослідження асоціативних зв’язків і співвідношень між словами, асоціативні пари, асоціативні розминки, асоціативні задачі.

Асоціативний диктант

Записати у колонки слова, що асоціюються із певними предметами, явищами, особами.

Гронування

Назвати учням головне слово або фразу. Запропонувати їм записувати ( у формі виноградного грона чи асоціативного куща ) ті слова та фрази, які спадуть на думку з обраної теми. Строго регламентувати час ( 5 – 10 хв ) і рекомендувати учням установити, де потрібно, зв’язки між поняттями.

Сенкан

Це  неримований вірш з п’яти рядків, мета якого – спонукати учня до розмірковування над темою . Він  складається за схемою:

1- й    рядок – одне слово – тема ( іменник )

2-  й   рядок – два слова – означення

( прикметники )

3-й   рядок – три слова – активність, дія

 ( дієслово )

4- й   рядок – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми

5- й   рядок – одне слово – асоціація до теми ( іменник ).

«Вільне письмо»

 Невеликий твір – асоціація за висловом, фразою, епіграфом, цитатою.

Кубування

  Розгляньте предмет, явище різнобічно ( із позицій шести граней куба ) за такими вказівками:

1. Опишіть це.
2. Порівняйте це.
3. Встановіть асоціації.

               4.Проаналізуйте це.

               5. Знайдіть застосування

                  цьому.

    6.Запропонуйте аргументи

        « за» і « проти»

 

 

Педагогічні родзинки

Такі вправи допоможуть розвивати мислення і творчі здібності учнів, зацікавлять кожного школяра предме­том, виховуватимуть любов до рідного слова.

1.   «Німий» диктант

Учням пропонуються картинки з малюнками або світ­линами. Завдання учнів — записати слова, що нази­вають зображене. Додатково можна запропонувати поставити наголоси в записаних словах, пояснити їх значення чи орфограми.

2.   «Ланцюжок»

Учням пропонується скласти ланцюжок слів до певних понять: 1) логічний; 2) образний.

3.   «Малюю музику словами»

Звучить фонограма. Завдання учням: описати мелодію словами (2-3 речення).

4.   «Я бачу слово»

Учитель читає текст (можна поезію). Учні заплющують очі, слухають, а потім описують (усно чи письмово) зорові картини, що виникли перед очима.

5.   «Я — фотограф»

Завдання учням: описати самого себе, намалювати свій портрет словами («сфотографувати» себе).

6.   «Збирачі скарбів»

Завдання учням: скласти словничок (антонімів, синонімів, тематичні, логічні тощо).

7.   «Будівничі»

Скласти слова з певною значущою частинкою (напри­клад, з префіксом роз-, суфіксом -еньк- тощо).

8.   «Мислитель»

Складання сенканів до різних понять. Обмін творчими доробками у парах чи групах.

 

9.   «Пограємось у слово»

Робота виконується парами: один учень записує імен­ник, а інший добирає до нього прикметник тощо.

 

10. «Письменники»

Робота в малих групах. Учні складають тексти, в яких всі слова починаються з однієї літери.

11. «Археологи»

До запропонованих понять дібрати такі синоніми або асоціативні слова, які належать до пасивної лексики (історизми або архаїзми).

12. «Подаруй мені слово»

Завдання: до запропонованого тексту дібрати заго­ловок.

13. «Запитання в подарунок»

Учням пропонується запитати у когось із однокласни­ків щось за темою уроку

14. «Розмалюй моє речення»

На дошці записані непоширені речення. Учні повинні їх доповнити другорядними членами речення.

15. Гра «Мовний етикет»

Завдання для роботи в групах: озвучити 1) вітання, 2) прощання,

3) запрошення, 4) побажання.

16. «Народна мудрість»

Доповнити прислів'я, розкрити їх значення (можна методом «Мікрофон»):

Слово не горобець:.... (вилетить — не піймаєш).

Гостре словечко... (коле сердечко).

І від солодких слів... (буває гірко).

Від теплого слова — ... (і лід розмерзає).

Слово старше... (за гроші).

Менше слів... (більше діла) та ін.

17. «Слово в малюнку»

Фарбами зобразити почуте:

У мові — чари барвінкові, Аж сяють барви веселкові.

(Д. Білоус)

Ти наше диво калинове, Кохана українська мово.

(Д. Білоус)

Як парость виноградної лози Плекайте мову.

(М. Рильський)

18. «Розфарбую слово»

Дібрати епітети (означення) до записаних на дошці слів: мова, пісня, Україна, мрія.

19. «Урок людяності»

Завдання: у тактовній формі вказати на неправильну поведінку уявному скупому (ледареві, вередливому).

20. «Фантазери»

Яке ім'я хотів би мати? Чому? Записати пестливі форми цього імені.

21. «Неповторність поезії»

Робота в групах: скласти за аналогією акровірші про зиму і літо.

Високе небо кличе журавлів. Останнє листя сумно так жовтіє. Самотня квітка сяє на вікні — Елегій час, і суму, і надії. На землю дощ спускає пелену. І в холод йдемо та ждемо весну.

Весело й дзвінко продзвенів струмок. Енергій сонця й квітів не зловити. Співає все, трава — немов вінок. Надіється, кохає, хоче жити, Окрилюється серце і співа. Юнь трав і неба знову розцвіла.

 

 

22. «Ми — поети»

Скласти поезії за певними римами (роботу можна ви­конувати в парах).               

 23.«Ювеліри»                                                                                                          Написати твори-мініатюри, речення в яких склада­лися: 1) лише з граматичних основ; 2) лише з дієслів; 3) лише з підметів тощо             

24. «Детективи»

За намальованими на дошці схемами побудувати ре­чення, зробити їх синтаксичний розбір.

25. «Заговори, щоб я тебе побачив»

Обмін думками, мріями, побажаннями, враженнями (можна методом «Незакінчене речення»).

26. «Хто більше?»

Скласти із запропонованими словами якнайбільше речень. (Слова: земля, дорога, мама.)

27. «Об'єднай»

Скласти одне речення, в яке ввести слова ліс, яли­ни, мешканці. (Під час перевірки «позичити» в друга цікаве.)

28. «Поясни»

За обмежений час пояснити лексичне значення даних слів: орбіта, земля, Земля, горизонт.

29. «Шукачі пригод»

Вигадати якнайбільше пригод, які б передували закін­ченню тексту:

«...І ось, нарешті, берег. Усі, хто був у човні, поглядами і словами підтримували один одного. Здавалось, все закінчилось». (Роботу варто проводити в трійках або малих групах.)

30. «Давайте похвалимось»

Описати 2-3 реченнями щось, чим пишаєтесь, може­те похвалитися. Обмінятися записами з сусідом за партою.

 31. «Оптимісти та песимісти»

До запропонованого предмета чи явища поставити контрастні запитання:

—  Чим це добре?

—  Чим це погано?

 

 

32. «Оповідання-ланцюжок»

У групах перший придумує речення, а кожний наступ­ний додає своє, щоб разом утворилося коротке зміс­товне оповідання (тему може запропонувати вчитель або самі учасники групи).

33. «Словникові сходинки»

Пропонується пограти у відому гру зі словами (кінце­вий звук попереднього слова стає початком наступного: школа — альбом — метро — олівець — цап — парта...).

34. «Пошукова робота»

У записаному на дошці (або з підручника) тексті назва­ти відсутні частини мови, скласти з ними речення.

Припорошений пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом.

35. «Асоціації»

Учитель диктує слова, а учні повинні записати слова асоціації.                             Наприклад: школа — діти, ялинка — Новий рік, пташка — небо тощо.

Село, літо, хліб, канікули, мелодія, квітка, клас, сонце, сад, хмарина, соловейко, дівчина.

36. «Проклади місток»

Об'єднати поняття, щоб «допомогти» уявному казко­вому персонажу перейти через річку.

Чесний                             подовження

Боротьба                           вживання апострофа

Спросоння                        подвоєння

Обов'язок                         уподібнення

Осінній                             спрощення

37. «Хто більше»

Учитель швидко читає слова. Учні за обмежений час записують ті, які вдалося запам'ятати.

Серпанок, веселка, ясир, небокрай, берегиня, марево, вір­ність, водограй, сніговій, подаяння, сумління, суцвіття.

38. «Я знаю, що я знаю»

Під час словникового диктанту учні записують слова у три колонки: 1) знаю; 2) не знаю; 3) вагаюсь.

По-нашому, силоміць, абихто, де-не-де, хтозна-куди, якось-то, рік у рік, дещо, сам на сам, кінець кінцем, віч-на-віч.

39. «Конструктор»

Утворити із літер запропонованого вчителем (одно­класником) слова якомога більше інших слів (селян­ство, непереможність, бібліотека тощо). Завдання виконується парами або малими групами.

40. «Зігріймо слово»

Серед названих чи записаних на дошці слів назвати «теплі».

Посмішка, неспокій, сонечко, квітка, хитрість, погорда, ромашка, неприязнь, доброта, допомога, зрада, любов, мелодія, ненависть.

41. «Початківці»

Здогадайтесь, які прикметники (слова інших час­тин мови) пропущено у віршованих рядках, запишіть поезію у своєму варіанті:

Ой, була в лелеки

Хата...

Та спиляли люди

Явора на дрова.

Як палало...

... тіло,

Із очей...

Дві сльози злетіло.

(І. Дикань)

42. «Вдячність»

 На основі почутої у виконанні вчителя «Молитви до мови» Катерини               Мотрич учні складають власне звертання-подяку до рідної мови (вид письмової робо­ти довільний: сенкан, міні-твір, роздум тощо)   

43. «Знайди сусіда»

Записати синонімічні слова до поданих фразеологізмів з довідки:

 

Пекти раки —

Прикусити язика —

Замилювати очі —

Як риба у воді —

Тридев'ять земель —

Зарубати на носі —

Кров з молоком —

Пускати півня —

Довідка: підпалювати, добре, здоровий, запам'ятати, замовкнути, червоніти, обманювати, далеко.

 44. «Дешифрувальник»

Розшифрувати прикметники, записати їх, визначити «зайве» слово (роботу варто проводити парами):

Аясн, езанел, овтаж, икшора, ирйищ, елнез, насрек, іелб, аранг, кащар, ашовд, нужда.

45. «Будівельники»

Утворити дієслова, використовуючи префікси і суфік­си, вказати спосіб творення:

Ви_____, пере_____, на_____, воз   .        _____а-ти,

_____я-ти,_____ну-ти,    _____ся,     від_____ся,

по         ува-ти, роз_____ся.

 

46. «Майстри слова»

Написати міні-усмішку, яка складалася б тільки з діє­слів (завдання виконується у довільних групах).

Смачна картопля.

Скопала, посадила, пополола, обгортала, викопала, раді­ла, зібрала, сховала, дістала, начистила, варю, пахне, обідаємо, смакуємо.

47. «За вікном»

Починати урок варто, звертаючи увагу дітей на красу довкілля, особливості певної пори року. Наприклад (читає вчитель):

Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— Оці степи, це небо, ці ліси, Усе так гарно, чисто, незрадливо, Усе, як є — дорога, явори, Усе моє, все зветься — Україна. Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори.

(Л. Костенко)

Після прочитаних рядків можна запропонувати учням написати твір-мініатюру на одну із тем: «Стою собі, задивлена в природу», «Самі на себе дивляться ліси, розгублені від власної краси», «Заплакали дощі над сві­том посивілим», «Спасибі, земле, за твої щедроти».

48. «Подумай»

Творчий словниковий диктант записати дані визна­чення одним словом:

 •   Прислівник, який означає день, коли відбувається розмова.

•    Прикметник чоловічого роду,  що є антонімом прикметника твердий.

•    Неозначена форма дієслова, синонім до дієслова забувати.

•    Дієслово доконаного виду, утворене за допомогою префікса від дієслова їхати.

•    Присвійний прикметник чоловічого роду, утворе­ний від іменника рибалка.

49. «Чарівні рядочки»

    Вписати у горизонтальні рядки сполучники, що закін­чуються на -о:

1. З'ясувальний
2. Розділовий
3. Умовний
4. Часовий
5. Порівняльний

50. «А ти знаєш?»

Пояснити (усно) значення слів, записаних на дошці або запро­понованих учителем:

Абориген, бра, ностальгія, аграр­ний, табу, фауна, фатальний, агресивний тощо.

51. «Павучки»

Слова з протилежним значен­ням з'єднати_____, а слова,

близькі за значенням_____:

Безсердечність

Жорстокість

Байдужість

Доброта

Чуйність

Сердечність

Шлях

Ліс

Кам'яниця

Хата

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична скарбничка

 

1.Творче завдання «Переплутані історії»

Може служити, як один із способів перевірки знань учнів біографії письменника, або перевірки змісту прочитаного твору.

Заздалегідь підготовлений учень може виступати з невеличкою розповіддю про письменника. Завдання слухачам: встановити, що саме переплутано в запропонованому повідомленні, виправити помилки, доповнити розповідь достовірними фактами. За кожне правильне виправлення нараховуються бали.

 

2.Придумайте прізвища, які характеризують людей за професією, або за деякою рисою характеру, або за виглядом. А якщо вигадаєте ім’я – це ще краще!

Для початку приклади:

Садівник

Петро Садовниченко

                        Роза Розаєва

                        Лілія Ромашкіна

А тепер спробуйте самі:

а) футболіст:

1.______________________

2.______________________

3.______________________

б) завжди ходить у зеленому:

1.______________________

2.______________________

3.______________________

в) банкір:

1.______________________

2.______________________

3.______________________

г) диктор на телебаченні:

1.______________________

2.______________________

3.______________________

4.Ця  творча вправа має назву «Фільми»

Вона дуже цікава для учнів і має на меті підкреслити оригінальність двох жанрів мистецтва: кінематографії та літератури.

Обирається художній твір, якому є відповідний кінофільм. Наприклад, О.Довженко « Україна в огні» (11 клас) і кінострічка «Україна в огні».

Ця вправа виконується на початку знайомства з авторським текстом. Обирається епізод кінофільму, демонструється учням, а потім, на якомусь етапі, звук виключається. Група із 2-4 учнів отримує завдання продовжити діалог. Інші учні продивляються текст твору і відшукують у ньому відповідний уривок. А потім співвідносять те, що продемонстрували учні та як цю сцену подає автор у творі. 

 

5.Мовні цікавинки