ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ № 1
ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ
Варіант № 1
O2, 5O2, 10O, CO2, 7CO2, 3H2, 4H ?
NaO, KI, LiS, Al Br, FeO, MgO, NO, AsS , якщо валентність елементів така: Na(I), I(I), K(I), Li(I), S(II), Al(III),Br(I), Fe(III), Mg(II), N(IV), As(III).
MgO, CuO, FeO, K2O, H2O, NO2.
Варіант №2
Ag, Cu, H2, H2SO4, Fe, P2O5, N2, Br2.
SO2, 5SO2, 3SO3, 9O, 9O2, 6Fe, 6Fe2O3.
CO, NaP, CrO, FeBr , SO, CrCl, AlI, NaS, FeCl, якщо валентність елементів така: C(IV), Na(I), P(III),Cr(VI), Fe(III), Br(I), S(IV), Cr(III), Cl(I), Al(III), I(I), S(II).
Li3N, N2O5, PH3, Cu2O, CuCl2, FeCl3, CrO3.
Варіант №3
A1, HCI, Mg, CuO, KMnO4, Сl2, FeS, SO2, Au.
CrO, MnO, MnO, NO, MgN, PO, SiO, CaP, SO, AsO, якщо валентність елементів така: Cr(III), Mn(IV), Mn(VII), N(V), Mg(II), N(III), P(III), Si(IV), Ca(II), S(VI), As(V).
N2O3, AlCl3, Cl2O7, Al2S3, AlF3, PH3, CO2.
Варіант №4
NaO, CO, PCl, FeCl, CuS, BaCl, SiO, CCl, NaS, AlO, якщо валентність елементів така: Na(I), C(II), P(V), Cl(I), Fe(III), Cu(II), S(II), Ba(II), Si(IV),C(IV), Al(III).
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ № 2
ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ
ВАРІАНТ №1
Mg + O2 MgO;
Fe2O3 + H2SO4 Fe2(SO4)3 + H2O;
FeSO4 + NaOH Na2SO4 + Fe(OH)2;
Zn + HCl ZnCl2 + H2
ВАРІАНТ № 2
Fe + O2 Fe3O4;
N2O5 + H2O HNO3;
Fe2O3 + H2 Fe + H2O;
Al + HCl AlCl3 + H2
ВАРІАНТ№ 3
P + O2 P2O5;
Fe(OH)3 Fe2O3 + H2O;
Ca(OH)2 + HCl CaCl2 + H2O;
Na + H2O NaOH + H2.
ВАРІАНТ № 4
Al + O2 Al2O3;
CaCO3 + HCl CaCl2 + H2O + CO2;
Ba(OH)2 + HNO3 Ba(NO3)2 + H2O;
SO2 + O2 SO3.
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ № 3
ОКСИГЕН. КИСЕНЬ
ВАРІАНТ № 1
ВАРІАНТ № 2
ВАРІАНТ №3
ВАРІАНТ №4
Підготувала вчитель хімії спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім. О.К.Антонова№ 96 м. Києва
Богуцька Богдана Петрівна.
НАНОТЕХНОЛОГІЇ - ТЕХНОЛОГІЇ МАЙБУТНЬОГО
Нанотехнології – в широкому значенні слова прийнято називати міждисциплінарну область фундаментальної і прикладної науки, в якій вивчаються закономірності фізичних і хімічних систем розміром в декілька нанометрів або частинок нанометра (нанометр – це одна мільярдна частина метра). Для порівняння – діаметр людської волосини становить близько 80 тис. нанометрів.
Вужче значення цього терміну прив`язує нанотехнології до розробки матеріалів, приладів, інших механічних і немеханічних пристроїв, в яких застосовуються подібні закономірності. Нанотехнології мають справу з процесами, які протікають в просторових областях нанометрових розмірів. Тобто нанотехнології можна означити як технології, що ґрунтуються на маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із наперед заданими властивостями.
Властивості наносистем багато в чому відрізняються від властивостей макрооб`єктів, що складаються з тих самих атомів і молекул.Наприклад, наночастинки платини набагато ефективніше очищають автомобільні викиди від токсичних забруднювачів, ніж звичні платинові каталізатори . Одношарові і багатошарові графітні циліндри нанометрової товщини, так звані вуглецеві нанотрубки, прекрасно проводять електричний струм і тому можуть стати заміною мідним дротам. Нанотрубки також дозволяють створювати композитні матеріали виняткової міцності і принципово нові напівпровідникові і оптоелектронні пристрої. На сучасному етапі нанотехнології використовують під час виробництва особливих сортів скла, на яких не осідає бруд (застосовується в автомобіле – і авіабудуванні), для виробництва одягу, який неможливо забруднити, вимнути.
Батьком нанотехнології можна вважати грецького філософа Демокріта. Близько 400 року до н.е. він вперше для опису найменшої частинки речовини почав використовувати слово «атом», що в перекладі з грецької означає «неподільний».
1905 рік. Швейцарський фізик Альберт Ейнштейн опублікував працю, в якій доводив, що величина молекули цукру становить приблизно 1 нанометр.
1931 рік. Німецькі фізики Макс Кнол і Ернст Руска створили електронний мікроскоп, що вперше дозволив досліджувати нанооб`єкти.
1959 рік.Американський фізик Річард Фейнман уперше опублікував працю, в якій оцінювались перспективи мініатюризації.
1974 рік. Японський фізик Норіо Танігучі ввів в науковий обіг слово «нанотехнології», яким запропонував називати об`єкти, розміром менші за один мікрон.
1981 рік. Німецькі фізики Герд Бінніг і Генріх Рорер створили мікроскоп, здатний показувати окремі атоми.
1985 рік. Американські фізики Роберт Керл, Гарольд Крото, Річард Смайлі створили технологію, що дозволяє точно вимірювати частинки, розміром в один нанометр.
1989 рік. Дональд Ейглер, співробітник компанії ІВМ, виклав назву своєї фірми атомами ксенону.
1998 рік. Голандський фізик Сез Деккер створив транзистор на основі нанотехнологій.
Стрімкий розвиток прецизійної техніки, зокрема , скануючих мікроскопів, дозволив вивчати речовини на рівнв окремих атомів і молекул. І ось тут вчені зіткнулись з величезною кількістю сюрпризів! Виявилось, що одна і та ж речовина може значно змінити свої хімічні властивості і реакційні можливості в залежності від кількості атомів в досліджуваному зразку і його розміру.
Першим звернув на це увагу відомий вчений ХІХ ст. Майкл Фарадей, який зумів одержати колоїдну суспензію, яка складається з найдрібніших частинок золота. На відміну від свого компактного стану, який має усім відомий жовтуватий блиск, одержаний зразок був фіолетового кольору. Це свідчить про те, що світловідбиваючі властивості золота змінюються при зменшенні розмірів його частинок.
Слід відзначити, що саме перші досліди по одержанню нанометрових частинок призвели до бурхливого зростання інтересу до нанохімії в наукових колах. З`ясувалось, що частинки нанометрових розмірів мають підвищену хімічну активність і реакції за їх участю відбуваються значно швидше. Ця властивість наночастинок привела до створення нових ефективних каталізаторів.
Тепер вчені вміють одержувати наноструктури практично всіх хімічних елементів, що дає великі можливості для досліджень. В останній час стало відомо, що наночастинки срібла значно краще вбивають бактерії, ніж срібло в компактному стані, що робить їх корисними для очищення води і боротьби з інфекціями.
Фізики з університету штату Джорджія розробили нанодвигун, який працює на хімічному пальному. Хіміки з університету Едінбурга створили ротаксан – молекулярну машину, яка дозволяє обійти другий закон термодинаміки. Спеціалісти з американської лабораторії Белла та з німецького інституту Макса Планка розробили своєрідний «молекулярний м`яз». Новітні технології обіцяють подолати нові й поки що невиліковні хвороби. Передбачається, що наночастинки використовуватимуться для доставки до потрібних органів корисних речовин та ліків. За оцінкою експертів, уже до 2010 року 50% медикаментів вироблятимуться за допомогою нанаотехнологій.
З розвитком нанотехнологій велику зацікавленість викликають нові форми вуглецю, зокрема фулерени. Теоретично можливість існування фулерену була передбачена японцем Осавою і підтверджена розрахунками російських хіміків за багато років до його відкриття. Проте Нобелівської премії з хімії у 1996 році були удостоєні вчені із США і Великобританії – Роберт Керл, сер Гарольд Крото і Річард Смолі, - котрим вперше вдалось виявити таку форму вуглецю під час лазерного випромінювання графіту в атмосфері т гелію. Відкриття цієї молекули розміром в 1 нм було визнано однією з найважливіших подій у науці ХХ століття. У привітальному слові Нобелівського комітету це відкриття за значущістю прирівнювалось до відкриття Америки Колумбом.
Фулерен – надзвичайна молекула. Природа створила його дволиким Янусом. В ньому гармонійно поєднані вакуум і матерія. Якщо заглянути всередину цієї кульки, то можна побачити порожнечу, пронизану електромагнітними полями. Фулерен є своєрідною сполучною ланкою між органічною та неорганічною матеріями. Зокрема, його геометрична форма має надзвичайну подібність до найважливіших біологічних структур живих організмів – фрагментів молекули ДНК, третинної структури білків, вірусів, тощо.
Досліджують властивості фулерену і в нас, на Україні. Зокрема, цими проблемами займається НТК «Інститут монокристалів», що знаходиться в Харкові. Харків`янам вдалось запатентувати метод одержання чистого водного розчину фулерену. Ними ж було доведено, що при введенні розчину фулерену в організм лабораторних тварин на 30 – 70% уповільнювалось зростання пухлин, збільшувалась тривалість життя. Експерименти вчених з Інституту терапії в Харкові і Дніпропетровського національного університету показали, що гідратовані розчини фулерену є високоефективними протекторами під час терапії і профілактики різних паталогій печінки і мозку. Київські фахівці виявили високу ефективність використання розчинів для боротьби з утворенням тромбів у кровоносних судинах.
Підготувала вчитель хімії спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім..О.К.Антонова № 96 м.Києва Богуцька Богдана Петрівна .