Завдання до теми «Удосконалення комунікативних умінь та мовленнєвої культури учнів на уроках української мови» (10 –11кл.)

                                        Завдання до теми

 

        «Удосконалення комунікативних умінь та мовленнєвої культури учнів

                                     на уроках української мови» (10 – 11кл.)

 

                        

Мета: визначати роль мови й мовлення в суспільстві; навчити свідомо й вільно оперувати своїм мовленням залежно від мовленнєвої ситуації; розвивати вміння долати перешкоди у мовній комунікації, не допускати помилок як у писемному, так і в усному мовленні; формувати культуру мовлення учнів, виховувати повагу до краси та багатства рідної мови

 

                                      Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбира-

                                                    ти – треба ще навчитися з них узори викладати.

                                                                                                                 Ірина Вільде

 

 Мова, як відомо, є не лише засобом спілкування. Це також спосіб сприймання світу, відтворення його в свідомості людини.

  Кожен, хто прагне досягти успіху, створити себе, неодмінно має володіти культурою мовлення, тобто навчитись дотримуватись усталених норм усної і писемної форм літературної мови, використовувати всі її виражальні засоби залежно від стилю, жанру, типу.

         Проводячи уроки з української мови і літератури, бесіди з учнями, аналіз контрольних робіт, систематично ознайомлююсь з якістю усного і писемного мовлення учнів. Окрім, звичайно, позитивних якостей, зустрічаються питомі мовленнєві помилки, що порушують норми мовлення. Для їх усунення доводиться використовувати в процесі навчання різні додаткові вправи. Тим самим підвищується рівень якості знань учнів.

   Висока культура усного мовлення неможлива без досконалого звукового його оформлення. Із звуковою стороною мови пов’язані насамперед фонетичні  й орфоепічні норми. Щодо вживання літературного наголосу, то залежно від мовного матеріалу, який вивчається, пропоную додаткові вправи, що містять слова, безпосередньо пов`язані з навчанням мови.  

• Користуючись орфоепічним словником, у поданих словах поставте наголос.

       Дихання, завдання, одинадцять, дрова, другий, здійсненний, косий, навскоки, помаленьку, сімдесят, чотирнадцять, шасі.

• Прочитайте, вибираючи з варіантів слів, що в дужках, найбільш удалий. З’ясуйте мотиви свого вибору. Запишіть текст у зошити.

       Рідну Батьківщину (в, у) (усі, всі) віки порівнювали (з, із)  матір’ю, бо нема нічого найдорожчого (в, у) людини, як мати ( і, й) рідна земля. Окрема людина невіддільна (від, од) народу, а народ невіддільний (від, од) Батьківщини: (в, у) цьому сила народу (і, й) міць його, невмирущість (і, й) безсмертя.

• Складіть народні вислови, добираючи їхнє закінчення з другої колонки. Обгрунтуйте написання ненаголошених голосних у коренях виділених слів.

Чого навчився,                                                 ... а практика – золото

Науки ні вода не затопить,                           ... того за пл..чима не носити.

Наука – срібло,                                                ... літ не збавить.

Грамота не хвороба,                                      ... то на старість як знайдеш.

Чого в молодості навчився,                            ... ні вогонь не спалить.

Не кайся рано вставати                                 ... пізнають із плодів.

Учителя і дер..во                                              ...коли в..ршки лише хапать.

Не на користь книжку читать,                      ... а зам..лоду вчитись.

       Ознакою культури мовлення є граматична правильність. Сюди входить дотримання правил змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень і речень.

       У мові учнів звичайно переважають прості, неускладнені речення. Проте користуватись тільки такими конструкціями не можна, бо вони порушують плавність, смислову і ритмічну єдність, роблять мовлення примітивним. Поряд з простими й короткими реченнями потрібно користуватись і простими ускладненими та складними.

• Замініть прості речення з однорідними членами складнопідрядними реченнями. Поясніть особливості такої зміни.

Зразок. До директора прийшли учасники виставки і зробили цікаве повідомлення. Учасники виставки, що прийшли до директора, зробили цікаве повідомлення.

         1. Крижини пливли на річці і зіштовхувались одна з одною. 2. Вітер дув з моря і приємно освіжав лице. 3. Весняне сонце виглянуло з-за хмари й освітило все своїм промінням. 4. Полум’я вогнища виривалось з-поміж гілок і поступово згасало. 5. Екскурсанти вийшли з вагона і залишились на пероні. 6. Поодинокі зірочки ледве проступали в тумані і світили дуже слабо.

        Творячи мовлення, ми вільно вибираємо слова з тим чи іншим значенням. Але при  цьому враховуємо, чи зрозуміє нас співрозмовник. Отже, точність мовлення залежить не від кількості використаних слів, а від їх доступності, недвозначності.

• Розкрийте дужки, утворюючи словосполучення. Дотримуйтесь точності мовлення.

         1. Школа, слух (музичний, музикальний). 2. (Житель, мешканець) будинку, України. 3. (Квиток, білет) на поїзд, на екзамені. 4. (Ставлення, відношення) до людей, між людьми. 5. (Пам’ятка, пам’ятник) архітектури, Т. Шевченку. 6. (Поштовий, абонементний) скринька, ящик. 7. (Котрий, скільки) година? 8. (Дефекти, недоліки) у роботі, у приладі.

        Людина, яка хоче навчитися говорити і писати логічно, повинна навчитись логічно мислити. Тому треба виховувати в собі уміння чітко і послідовно мислити.

• Поясніть, чому у наведених словосполученнях немає логічності. Від чого це залежить? Виправте помилки.

Дуже синюватий, зовсім лисий, трохи чистісінький, надзвичайно злющий, забагато добрий, сильно смугастий, дуже далеченько, надто зеленуватий, білувата синява, цукрова сіль, солодкувата кислота.

Українська мова – багата й різноманітна. Виражаючи думку, мовець може використати різноманітні засоби залежно від знання мови, ерудиції, стилю висловлювання.

• З’ясуйте значення слів кожного синонімічного ряду. Синоніми першого ряду введіть у складні речення.

         1. Гарний, красивий, прекрасний, вродливий, дивний, чудовий. 2. Плести, скручувати, сукати, вити, тягнутися. 3. Завжди, раз у раз, повсякчас, постійно. 4. Шлях, путь, дорога, гостинець, шосе, тракт. 5. Хуртеча, вітрюга, завірюха, крутія, завія, курява, юга. 6. Розуміти, тямити, збагнути, усвідомлювати, осмислювати.

 Найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мови, є вплив інших мов, лексичні засоби, що використовуються неточно, стилістично невмотивовано. Це насамперед діалектні, просторічні, жаргонні, лайливі, вульгарні слова.

 • Прочитайте. З’ясуйте, що засмічує подані речення. Відредагуйте їх і запишіть.

1. У даній брошурі ми розглянули питання, які стоять на порядку денному нашої астрономії. 2. Праця різних працівників розрізняється за її якістю. 3. Я іду, значить, і зустрічаю товариша, а він, значить, і розповідає мені про цю подію. 4. Це, ну, така людина, з якою, ну, цікаво спілкуватися. 5. Твоя основна функція  - стежити за дорогою.

•  До слів іншомовного походження доберіть українські відповідники.

 Асиміляція, адаптація, альтернатива, прерогатива, генерація, анемія, міленіум,

 конфесія, спіч, експресивний, модифікований, рентабельний, ексклюзивний, раритетний, компетентний, прецизійний, сенсорний, дескриптивний, респектабельний, автентичний, перманентний, адекватний, ідентичний.

•  Знайдіть і виправте помилки у вживанні іншомовних слів.

1.Нарешті фінішували цьогорічні жнива.

2.Молоде покоління - передовий авангард нашою суспільства.

3.Переді мною стояла дилема - в який вищий навчальний заклад вступати після закінчення школи.

4.Я подарував матері квіти і пам'ятний сувенір.

•  Відредагуйте речення.

1.Ми вирішили боротися за поліпшення свого навчання.

2.Учні працювали на повну потужність.

3.Глибокі роздуми викликає в читачів кожен роман П.Загребельного.

4.Наш колектив провів значну роботу в напрямі підготовки до знаменної дати.

5.З боку адміністрації було вжито невідкладних заходів з метою виплати заборгованої зарплати робітникам за воду.

6.З метою надання допомоги учням, які відстають у навчанні, вчителем було призначено чотирьох консультантів.

 Порушення словотвірної мовної норми маємо внаслідок зросійщення української мови, підсумком чого є суржик .

• Прочитайте вірш і поміркуйте над його змістом. Що викликає в поета біль і тривогу?

 Що таке суржик? Які причини появи та вкорінення його на мовному полі України? Знайдіть у творі рядки, в яких передано авторську позицію. Чи близька вона вам? Які способи викорінення суржику ви запропонували б?

                                   

                                         БІЛЬ

А суржик - сипле.                    ...Мене цей суржик -

Звідусюди...                                                           їсть! Пече

Невже не соромно?                    І - крає, наче автогеном!

Не досить?

Невже влаштовує мій люд               І як ти знімеш це тавро,

Сіріти й досі в малоросах?                 Оцю людську ганьбу

                                                                                  потворну,

А гідність де?                                 Коли - на диво! - сам народ

Козацька честь?                              Щодня руба себе під корінь?

Де прадідів великих гени?                                           Віктор Женченко

 Суржик треба долати за допомогою літературної мови, через її утвердження.

 Наївно вважати, що люди тільки розмовляють суржиком. Вони ним також і думають. А це призводить до інтелектуально-моральної, розмитості і невизначеності особистості, втрати нею не лише мовних, а й національних орієнтирів узагалі.

• Виправте помилки в реченнях.

                                                       На пошті

 Хоча преса подорожала, я все-таки вирішив зайти в поштове відділення і підписатися па журнал «Березіль». Крім цього, тут я придбав відкритку і написав пару слів своєму другові Василю. Якраз учора приніс поштальйон повідомлення на заказий лист від нього. У листі Василь дорікав мені, що я так давно не писав, тому й вирішив я, не відкладаючи, написати коротку відповідь. Написавши адрес друга, я кинув письмо у поштовий ящик.

 Уміння вибирати найбільш доречну форму спілкування залежить від стосунків людей і мовленнєвої практики: кожна людина про той самий предмет мовлення може висловитись по – різному.

• Складіть діалоги, враховуючи ситуацію мовлення, на такі теми: розмова на тролейбусній зупинці, зустріч матері й дочки на вокзалі, обговорення двома подругами переглянутого фільму, обмін новинами членами сім’ї після робочого дня.

• Прочитайте речення, вставляючи потрібні за змістом слова. Доведіть їх доречність.

          1. Висока хвиля  … в підніжжя маяка, заливаючи весь низ  … башти. 2. Ні з чим … смак хліба! Неможливо звикнути до цього дива … , створеного руками людей. 3. Пшениця хай набирається … сили, щоб люди її косили, возили. 4. Ранком … діброва мовчала, наче … струна. 5. … соком наливаються  … отави. 6. Пройшов вересень. Після … літа, після серпневих  … днів настала … осінь.

У мові є невичерпні запаси виражальних засобів, які роблять наше мовлення виразними. Це насамперед засоби художнього мовлення і засоби звукового мовлення. Виразність включає в себе й образність мовлення.

• Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення зі словами, вжитими в переносному значенні. Як вони впливають на художню образність тексту?

Піч

Лиже полум’я жовте черево,

Важкувато сопе димар,

Галасує від болю дерево,

Бубонять рогачі  і кочерги –

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглі горшки й чавуни.

Звично грюкають мляві двері,

Піч гуде і димить у світ –

Скільки в пащу цій ненажері

Тітка вкинула кращих літ!

Сновигають по зморшках думи,

На щоках танцює вогонь,

Сажа в’їлася чорним глумом

У пелюстки її долонь.

Менше ми гіркоти нестимем,

Стане ближчою наша мета,

Як не будуть у небо димом

Підніматись жіночі літа.

                                                             (В. Симоненко)

 • До фразеологізмів лівої колонки доберіть правильні тлумачення з правої. Відповіді запишіть парами чисел.

   1. Роззявити рота.                            1.Раптово безслідно зникнути.

 2. Хвалити Бога.                              2.Втратити здатність діяти обдумано.

 3. Провалитися крізь землю.          3.Виражати недоброзичливість.

 4. Біс би його брав.                          4.Вираження задоволення, заспокоєння.

 5. Без діла.                                        5.Слухати дуже уважно, захоплено, здивовано.

 6. Згорнувши руки.                          6.Весь час думати про щось.

 7. Не виходить з думки.                  7.Вільний, незайнятий.

 8. Запасти в думку.                          8.Вразити, приголомшити.

 9. Холодом дихати.                          9.Обурення, досада з приводу чогось.

10. Оббивати пороги.                       10.Нічого не роблячи.

11. Лягти на душу.                            11.Справити глибоке враження

12. Часто бувати у когось.                12. Загубити розум.                            

       Експериментально доведено: грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок - порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть.

       Лихослів’я - суспільна хвороба. А всяку хворобу, зокрема і спілкувальну, належить лікувати.                                                       

 • Проаналізуйте подане висловлювання з погляду чистоти мовлення. Відредагуйте його.

        Я вообще прикольно співаю, і мені по фігу всякі там вчені рулади тіла «до - ре - мі» чи «мі-діез». Ми з моїм продюсером Матницьким уже давно здолали прикольний альбом. Ето-це, вообще думаєм здєлать творчий круїз за граніцу, блін. А вообще, мені кажуть пацани, в мене золотий голос України. Мій продюсер мені здолав таку прикольну пісню, з якою ми думаємо виступить па міжнародному, блін, конкурсі «Слов’янський базар» у Вітебську (Іван Донин).

•  Прочитайте уривок з комедії Івана Карпенка - Карого «Мартин Боруля» і, орієнтуючись на мову персонажів, визначте культурний рівень кожного з них. Свої висновки обґрунтуйте.

      Степан.  Я вже зібрався, папінька, в дорогу.

Мартин.  От зараз коні запряжуть, та й з богом! (У двері) Омелько! Запрягай коней та натачанку підмазать не забудь! Я хотів з тобою ще побалакать про того ... як його? От що був у нас  з тобою на масниці...А, дай бог пам”ять ... чиновник. На гітарі добре грає.

Степан.  Націєвський.

Мартин.  Еге – ге! Націєвський! Ти, здається, казав, що йому Марися уподобалась?

Степан.  Він питав мене, чи багато за неї приданого дасте, то, певно, уподобалась.

Мартин.  А він же сам має який чин чи так ще – канцелярист?

Степан.  Ні, він уже губернський секретар.

Мартин.  О, чин має немалий!

Степан.  Давно веде ісходящу.

Мартин.  Ісходящу? А що то за штука та ісходяща?

Степан.  Така книга. Через його руки всі бумаги ісходять: він їх і в розносі записує, і печата пакети. Без нього ні одна бумага не вийде з ратуші.

Мартин.  Виходить, важна птиця.

Степан.  Скоро і вступающі йому поручать.

Мартин.  Вступающі ?

Степан.  Тоді вже всі бумаги і в ратушу , і з ратуші будуть іти через його руки.

Мартин.  Яка ж це должность ?

Степан.  Регістратор .

Мартин.  Губернський секретар, ще й регістратор!.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується. Скажи, щоб приїздив. Коли хоче, то нехай на наших же конях і приїде, я його і звідціля одвезу в город на своїх. Побалакай з ним ... так, знаєш, політично, і коли тепер приїде, то напиши мені, що скаже.

Марися.  Тату, Степане, ідіть: мати кличуть!

Мартин.  Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по – мужичи: мамо, тато. А ти все по – своєму .. Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш..

Марися.  Ну, а як же? Я забуваю.

Мартин.  Он як Степан каже: папінька, мамінька...

Степан.   Або: папаша, мамаша .

Мартин.  Чула: папаша, мамаша...треба так казать, як дворянські діти кажуть.

Марися.   Я так і не вимовлю.

Мартин.  Привчайся, ти на такій лінії. (До Степана). Ходім! (Обніма його за стан). Канцелярист!

         У поняття культури мовлення входить і поведінка мовця, або мовний етикет.         Мовний етикет є тією сукупністю мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.

• Прочитайте прислів’я. Сформулюйте за їх змістом правила мовного етикету.

1. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь. 2. Краще мовчати, ніж брехати. 3. Дав слово – дотримай його. 4. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам. 5.Що маєш казати, то наперед обміркуй. 6. Хліб-сіль їж, а правду ріж. 7. Треба знати, де що сказати. 8. Ласкаве слово – як день ясний. 9. Погане слово проковтни. 10. Всякому слову свій час.

Отже, спілкування має величезне значення як для становлення людини, так і для її подальшого життя в суспільстві, бо спілкування відіграє у нашому житті визначальну роль.

Тому так важливо навчати учнів дотримуватись правил спілкування та високої культури мовлення .

Плекаймо в серці кожне слово,

прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

в сім`ї великій, вольній, новій

                                                       Д. Білоус