ЗАВДАННЯ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ “ЗАЙМЕННИК”

Про матеріал
Під час вивчення теми "Займенник" на уроках української мови цікаві завдання допоможуть створити інтригу й активізувати пізвнавальну активність школярів.
Перегляд файлу

ЦІКАВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ

 ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ “ЗАЙМЕННИК”

 

  1. З поданими словосполученнями склади і запиши речення. Підкресли займенники, визнач відмінок.

Прийшов до них; запитав його; доручили їм; розпитував про нього; врятував її; ходив з ними.

  1. Прочитай. Постав на місці крапок у потрібному відмінку особовий займенник "я" і запиши. Визнач відмінок.

Передав (ким?) ….  Не було (кого?) …

Побачив (на кому?) … Написав (кому?) …

Говорити (про кого?) … Виступав (хто?) …

  1. Прочитай речення, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. Спиши речення, розкриваючи дужки. Постав знак наголосу над займенниками.

 Валерій написав (я, ти, він, вона) листа.

 Оленка запитала (я, він) про (вона, вони). Оксанка поділилася з (ти, він, вона, вони) книжками. Тетянка була вдячна (він, вона, вони) за поїздку. В цирку сміялися (він, вона, вони).

  1. Склади речення з поданими займенниками.

 Зразок. Її подруги заспівали чудову пісню. У неї був сильний голос.

Її – у неї, нею – у неї;

Йому – до нього, його – у нього;

Мене – до мене; тебе – до тебе.

  1. Прочитайте текст. Які недоліки ви помітили в ньому? Виправте їх за допомогою займенників і запишіть текст.

Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть журавлі. Журавлі прямують на південь, поспішають. Десь перегукуються вгорі над нами і дикі гуси. На півночі вже холодно гусям.

На піщаних косах річок жирують і північні качки, цілими величезними табунами. Качки дуже сторожкі і близько не підпускають мисливців. (За О.Копиленком)

 З якої це казки?

(Вивчення теми “Займенник” через спілкування з казковими героями.)

  1.         Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,

Я від баби втік, від діда втік,

Та й від тебе, зайчику, втечу!

(“Колобок”.)

2. Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід … Що він, дітки, загубив? (“Рукавичка”.)

  1. - Няв!…Няв!…Няв!…

А ті думають:

- От вражого батька син, ще йому мало!

Це він і нас поїсть!

(“Пан Коцький”.)

  1.          Вона тоді плиг з вовка та:

 - Битий небиту привіз!

(“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”.)

  1.                                                           Я, … …,

За три копи куплена,

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,-

Тут тобі й смерть!

   (“Коза-дереза”.)

  1. “…Бідний каже:

 Хоч як гірко в світі жити, а все краще по правді жити.

А багатий:

- Де ти тепер знайшов правду? Нема тепер правди на світі, тепер скрізь сама кривда”… (Правда та кривда”.)

  1. “… - Ідіть, тату, забирайте добро! Вийшов дід із хати, дивиться, аж дочка його. Він зрадів, побіг до неї та й каже:
  •         Де ти, дочко, була?

Служила, тату, - каже дочка…! (“Дідова дочка та бабина дочка”.)

8. “… - Ну, братику, сідай мені на плечі, я понесу тебе на гору, а далі – твоє діло. А ти, - наказав середульшому братові, - залишайся тут, доки ми про себе не подамо звістку! (“Таємниця скляної гори”.)

9. “… Були собі журавель та лисичка. Ото й зустрілися якось у лісі. Журавель каже: “Прийми мене, лисичко, на зимівлю, то я тебе навчу літати…” (“Лисичка та Журавель”.)

10. “… Колись був у Києві князь, і була в нього дочка, така розумна та гарна, що й сказати не можна. І був тоді коло Києва змій і щороку кияни йому давали данину: або парубка молодого, або дівчину…” (“Кирило Кожум’яка”.)

11. “… Він іде та йде, та так схотілось пити йому…. Коли це найшов криничку. Тільки що став пити воду, та якось об цебрину і розбив яйце-райце …” (“Яйце-райце”.)

12. “… - Юрцю-Мурзо, сідай та обідай зі мною та будеш мені за сестру”…. (“Юрза-Мурза і стрілець-молодець”.)

13. “… Ох, жінко, - каже чоловік, - проженімо ми цього барана й цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержиться…” (“Цап та баран”.)

14. “… Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села , до хати бідняка. Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хати”. (“Хліб і золото”.)

Прислів’я та приказки допоможуть

при вивченні займенників

  1. Дай землі, то і вона тобі дасть.
  2. Заступи природу дверима, то вона тобі вікном.
  3. Прислів’я, мов комариний носок, а мудрості в ньому ціле озеро.
  4. Шануй батька і матір твоїх – і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.
  5. Добрі діти – батькам вінець, злі діти – їм кінець.
  6. Яка ґава в воду, така вона і з води.
  7. Ото, мама хвалять нас: чи ви мене, чи я вас.
  8. Він із води сухим вийде.
  9. Хто про землю дбає, вона тому повертає.
  10. Журавель ще в небі, а він уже йому ціну встановлює.
  11. Він за поріг, а я за пиріг.
  12. Байдуже ракові, в якому його горщику варять.

Загадки, які можна використати при вивченні займенників

  1.          Всім перехожим я моргаю,

 Щоб пильно глянули на мене.

 Очей же я аж троє маю –

 Червоне, жовте, і зелене. (Світлофор.)

  1.     Я іскринка-голубинка,

 Золота у мене спинка.

 Хоч не зірка, не ліхтар –

 Сяю в темряві, як жар.

 Я лечу, лечу, лечу

 І польоті мигочу.

     (Світлячок.)

 Він прилітає з далекого краю,

 Не спочиваючи лине, лине.

 Здається, на світі миліш не має,

 Чим наше подвір’я, стара яворина. (Бусол.)

  1. Видно край, а до нього не дійдеш. (Обрій.)
  2. Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес.)
  3.     Моє тіло під землею,

Кучерики - понад нею.

Мене любить кожна юшка,

Назива юсь я … (петрушка.)

  1.     Між крижин відважно плава.

Обганяє пароплави.

То ж ви знаєте, що він

Називається … (пінгвін.)

  1.          Як він іде – я мокну весь,

Зате сухий хазяїн.

А пройде він – повісять десь,

І знов його чекаю. (Плащ, дощ.)

  1.          Нас не було – воно було,

Нас не буде – воно буде,

Ніхто ні в кого його не бачив,

А в кожного є. (Прізвище.)

  1. Біжить корова, гладка, здорова, а за нею телята – всі вони близнята. (Поїзд.)
  2.   Від неї шовком коси пломеніють,

Коли настоєм їх помиють.

А що за лікувальні квітки,

Скажіть, будь ласка, дітки. (Ромашки.)

  1.   Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска.)

  1.             Стоїть дуб, на ньому 12 гілок, а на кожній гілці по 4 гілочки, а на них по 7 жолудів. (Рік, місяць, тиждень, день.)
  2.             Не скляний він, не з металу, а прислухайтесь – дзвенить. (Струмок.)
  3.             Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Соняшник.)
  4.             Хто малюнок уночі на вікні зробив мені? (Мороз.)
  5.             Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. (Небо і зорі.)
  6.   Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка.)

  1.             Стрибнути з нього на ходу можна, а ввійти на ходу ніхто не зможе. (Літак.)
  2.             Їде силач, на нім ловкач, за ним копач добувати калач. (Трактор, тракторист, плуг.)
  3.   Він нам, як мама, дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій

Це мудрий наш … (учитель.)

  1.   Ось до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок,

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на … (урок.)

  1.   Всі його ногами б’ють,

Відпочити не дають.

Він не журиться, не плаче –

На зеленім полі скаче! (Футбольний м’яч.)

  1.   Б’є вода в усі боки

Із залізного тюльпана.

Поспішаєм залюбки

Ми до красеня … (фонтана.)

  1.   Соняшникова, запашна,

Дітьми любима усіма,

Солодка і смачна така,

А зветься як вона? (Халва.)

  1.   Він вправи добре знає,

Ночами навіть грає,

Не маючи ні нот, ні струн,

Всіх веселить малий … (цвіркун.)

  1.   Живе вона у морі синім,

Та не тюлень це і не морж.

Я підкажу вам: це рибина,

Ну, а зовуть цю рибу … (йорж.)

  1.             Мене б’ють, товчуть, ріжуть, перевертають. Я все терплю і всім добром плачу. (Земля.)
  2.             Чим більше з неї береш, тим більшою стає. (Яма.)
  3.             Я на свято до них прийшла, цяцьок багато їм принесла. (Ялинка.)
  4.             Я дерево-красень, а звуть мене … (ясен.)
  5.   Посивіла вона, бо вже дуже стара,

несе, сивиною трясе.

Часом тиха бува, до всіх добра така,

Хто ж розсердить її – заспіва не тії.  (Зима.)

Вірші українських поетів, які можна використати при вивченні теми “Займенник”

Гей, ти, вітре, вітровію,

Не пустуй! Я квіти сію.

Сію айстри, нагідки

І фіалок два рядки,

І пахучу матіолу,

Щоб цвіло усе довкола.

(Л.Диркивець)

Портфель – мій друг і помічник.

Я до портфеля дуже звик.

І він без мене ні на крок.

Зі мною йде він на урок.

Портфель для мене залюбки

І ручку носить і книжки.

Його я дуже бережу,

Хоч добре сніжної пори

На ньому з’їхати з гори!

(В.Бойченко)

Сірий зайчик вирвав травку

І поклав її на лавку.

Хто травичку цю візьме,

Той зовсім від нас піде.

(П.Воронько)

Хвалився кіт, що він убрід

Дніпро перебреде.

Та як пішов – і не прийшов,

Нема кота ніде.

А ти ніколи не хвались,

Коли не можеш – не берись.

(П.Воронько)

Висока - до самої стелі –

Зелена, струнка, чепурна,

Один лише раз до оселі

Щороку приходить вона.

Її проводжаючи, дітки

Із жалем говорять щораз:

Чому ти, ялинко, так рідко

Приходиш у гості до нас?

(П.Ребро)

Я маленька липка,

Виросту велика, -

Не ламай мене!

Я медовим цвітом

Зацвіту над світом, -

Бережи мене!

Тінь тобі я кину

І гарячу днину,-

Ти шануй мене!

 

Від дощу сховаю

Вранці серед маю, -

Ти полий мене!

Будемо з тобою

Ми рости обоє, -

Ти люби мене!

Виростеш за роки,

Підеш в світ широкий, -

Не забудь мене!

  (П.Воронько)

 

Частівки

Посилала мене мати

Заганяти гусака,

А я вийшла за ворота

І давай гопака.

На березовій галявині

Розгулятись в самий час,

Ми припівки та частівки

Підготували для вас.

Ні концерту, ні кіно

 

Не було у нас давно

Діти в нашому дворі

Розганяють комарів.

А на вулиці на нашій

Діти зранку варять кашу.

І чекають все одно,

Що покажуть їм кіно.

       (Г.Чубач)

 

 

Якщо ти моя подруга,

Із нещастя визволи

Підніми скоріше руку,

Щоб мене не визвали. (Л.Яковлев)

 

Я сама розфарбувала

Чорною фарбою покривало.

Рижий кіт під ним поспав,

Полосатим тигром став.

Примовки

Лякаючи мурашок, промовляють:

Комашки, комашки,

Ховайте подушки,

Татари йдуть

І вас поберуть.

 

Приказують після купання:

Вода, вода холодная,

Стечи з мене,

Нагрій мене.

А з кого не стече,

Того сонце спече.

Ой, дощику, поливайчику,

 

Поливай, поливай,

Поливай, поливай,

Та і нас не минай.

Мурашка, мурашка,

Садовая кашка,

Дай мені кваску,

А я тобі – медку.

 

 

Якщо попаде щось в око, примовляють:

Порошко, порошко,

Вийди на дорожку

Дам тобі горошку.

Щедрівки, колядки

Ой в ліску, в ліску листя на грабі

Заколядуємо ми своїй бабі.

В нашої баби добрая душа,

Винесе вона цілого книша

До того книша ціла ковбаса.

 

Колядин, колядин, я у батька один.

Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.

Колядин, колядин, я у батька один.

По коліна кожушок, дайте, дядьку, пиріжок.

 

Щедрівочка щедрувала,

Під віконце підбігала:

 Що, бабусю, напекла,

То нам до вікна.

Не щипай, не ламай,

А по цілому давай.

 

Я маленький хохолок

Уродився в вівторок,

В середу рано

Мене в школу оддано.

Я йду в школу, плачу, -

Стежинки не бачу,

Шапкою очі протираю,

Тебе, дядько, з святом поздоровляю!

 

Чи вдома, вдома, пані бабуня?

Що ж вони роблять, що ж вони діють?

А вони діють – золото віють,

Золото віють, срібло ламають.

Ой прийшли до них онученьки їх:

  •      Дайте нам, бабусю, хоч одмірочку,

А ми понесем до золотаря,

Поробим віночки на головочки.

 

Скоромовки

  1.                                                          Вітя – світла голова.

Вітя вчить нові слова.

Ви йому не заважайте.

Ви без нього погуляйте.

Він, як буде вільний час,

Вийде гратися до вас. (Г.Чубач)

 

2.   Наварили смакоти –

Будем їсти я і ти.

А сороки і ворони

Будуть їсти макарони. (Б.Чепурко)

 

3.                Ми горобчиків попросим:

– Не летіть до діда в просо.

Вранці просо дід покосить,

Ляже просо у покоси,

Натовчем для вас пшона

Із просяного зерна. (Л.Куліш–Зіньків)

 

  1.                                                          Непосида галка Клара

Окуляри в Карла вкрала.

На гіллячку сіла: Кар-р.

Я сьогодні буду Карл. (Л.Куліш–Зіньків)

 

  1.                                                          Розгортаймо букварі,

      Відтепер ми школярі.

  1.                        Ми носили воду в ситі,

   Та дерева не политі.

   Воду в ситі не носити,

   Саду ситом не полити.

  1.                                                          Із шифону шарфик в Галочки,

  А на нім рясні фіалочки. (В.Гринько)

6.Ти – вусатий, я – вухатий.

В мене – хата, ти – без хати.

Ми обоє куцохвості,

Ти приходь до мене в гості.

Будем знову моркву гризти.

Хто ще хоче попоїсти? (Л.Куліш–Зіньків)

 

  1.                                                          Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти не вмію я”.

 

  1.                                                          Через грядку, гріб тхір ямку.

Ми питали Мусія:

 Хто це стільки

Сліз насіяв?

Ти, Мусію, сліз не сій –

Може вирости Плаксій.

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бойко Анжеліка Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
До підручника
Українська мова 4 клас (Криган С. Г.)
Додано
26 жовтня 2021
Переглядів
1780
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку