3. Прочитай текст. Визнач його тему та основну думку. Дай заголовок тексту. Виконай завдання.
Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів. А в період держави Київської Русі наше слово сягнуло державного творення. Воно було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалося іншими мовами й збагачувало їх. Його розвитку не могли зашкодити чвари й усобиці, феодальна роздрібненість і навіть багатовікове монголо-татарське іго.
Гідно подиву, що його не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялося у вихорі навальних орд, а залишилося сіллю землі й народу (За Б. Харчуком).
1. Знайди у тексті речення з однорідними членами, підкресли їх відповідно до синтаксичної ролі.
2. Зістав зміст тексту з поданими нижче реченнями. Знайди у них хибну інформацію.
У тексті стверджується, що на державному рівні мова почала розвиватися ще за часів Київської Русі. Повноцінному функціонуванню нашого слова заважали чвари, усобиці й феодальна роздробленість держави.
4. Прочитай текст. Визнач його тему та основну думку. Дай заголовок тексту. Виконай завдання.
Вільне, творче слово – це душа кожного народу. Забуте слово – і край лежав сотні років мертвою цеглиною. Хто почуває з вас любов, хто має огонь до рідного слова, гартуйте його, вчіться, і коли в кого справді є та іскра, що зветься талант, вона не згасне і виведе вас на широкий шлях. Велику боротьбу доводилося вести за рідне слово в часи, коли його не тільки не пускали до школи, але виганяли з ужитку. Було й зневір’я, коли слабкодухі казали: «Нічого з того не вийде». А все ж треба вірити. Усім треба рідним словом володіти, усі гуртом мусимо підняти його на височінь (За С. Васильченком).
1. Визнач тип та стиль мовлення.
2. Визнач мікротеми в тексті, поділи його на абзаци.
3. У кожному абзаці визнач тематичне речення.
4. Склади план тексту.
5. Перекажи текст за складеним планом, доповни його розповіддю про роль мови у житті людини.
5. Прочитай текст. Визнач його тему та основну думку. Дай заголовок тексту. Виконай завдання.
Зустрілися Вовк та Собака. Собака питає: «Чим ти, брате, живеш, що худий такий? Вовк: «Коли й голодую, а коли що натраплю».
Вовк питає: «А чого ти такий гладкий?» - «Я в хазяїна двір стережу, то господар мене годує, - відповідає собака. – Може, й ти зі мною підеш, він і тебе годуватиме».
Вовк погодився. Ідуть, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на Собаку й питає: «А чого в тебе шия обдерта?». А Собака каже: «То мені хазяїн ланцюг на день одягає, а на ніч скида». А Вовк: «Тоді прощай, Собако, краще я голодуватиму,але на волі житиму!» (З народної творчості).
1.Зістав зміст тексту з поданими нижче реченнями. Знайди у них хибну інформацією.
У тексті стверджується, що Вовк вирішив скуштувати життя Собаки, який говорив, що краще жити в господаря, завжди бути ситим, ніж на волі голодувати. Вовк знайшов собі товариша Собаку й далі став жити з ним.
2. Оціни життєву позицію Собаки та Вовка. Чи правильно, на твою думку, вчинив Вовк? Склади про це невеликий роздум, сформулювавши тезу, навівши 2-3 докази.